Посібник"Малі річки - життя України"

Про матеріал

У посібнику відображено історію дослідження трьох малих річок Полісся. Підібрані прислів'я, приказки, загадки та ілюстрації до теми.

Дидактичний матеріал підібрано з метою вироблення й закріплення навичок з теми.

Перегляд файлу

Відділ освіти Рокитнівської райдержадміністрації

Залавська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Рокитнівської районної ради Рівненської області

Малі річки – життя України

( дидактичний матеріал)

Залав’я 2015

Автор-упорядник: Жуковська І.О., вчитель Залавської ЗОШ І-ІІ ступенів, спеціаліст. Малі річки – життя України (дидактичний матеріал). – Залав’я, 2015.- с.

Рецензенти: Вара В.І., заступник з навчально-виховної роботи Залавської ЗОШ І-ІІст., вища категорія, старший вчитель.

Анотація роботи

У посібнику відображено історію дослідження трьох малих річок Полісся. Підібрані прислів’я, приказки, загадки та ілюстрації до теми.

Дидактичний матеріал підібрано з метою вироблення й закріплення навичок з теми.

Рекомендовано до друку методичною радою

Залавської ЗОШ І-ІІ ступенів

Рокитнівської районної ради Рівненської області

Протокол №1 від 16.01.2015р.

Вступ

Усіх нас оточує напрочуд щедра і мальовнича природа. Наш зелений край має безліч голубих річок і озер, лісових масивів, серед яких виділяються просто казкові місця. Від першого подиху весни аж до білих снігів радує нас своїм різнобарв’ям дивовижний світ природи.

Вода... Це океан, по якому плавають великі кораблі, це річка, яка в спекотний день подарує прохолоду, це живильний дощик, якого ждуть висохлі від спеки поля, це грізна повінь, яка забирає людські життя.

Прісна вода ... Ми звикли до того, що вона всюди – в річках, озерах, штучних водоймах, ґрунтах. Неможливо переоцінити її значення. Це чудовий дар природи, найважливіший природний ресурс, який треба берегти і охоронятиПрекрасна, чарівна і багата природа нашого краю, особливо водними, але останнім часом через недбале господарювання вона зазнає втрат. Зникають з лиця землі життєдайні джерела, струмки, малі річки, боляче дивитися на засмічені витоки води, розорені береги річок, вирубані дерева , кущі.

Джерела, струмки, річки – окраса і багатство нашої землі. Але річки України гинуть ! Їх кількість зменшується, а вода в них стає небезпечною для нашого здоров’я і життя. Малі річки в різних районах України сильно відрізняються за своїм гідрологічним режимом. Так, у Карпатах для них характерна швидка течія, невеликі глибини, кам’янисте дно, холодна і чиста вода. На Поліссі річки мають дуже повільну течію і широкі заболочені заплави.

І одними із багатьох річок-красунь, які протікають мальовничим Поліссям є річки Стир, Случ та Ствига. Насамперед річка є невід’ємною частинкою краси і спокою для душі, якою можна милуватися, черпати позитивну енергетику та збагачувати свій духовний світ.

В роботі підібрано прислів’я та приказки, а також загадки про річку; цитати видатних людей. Представлено роботи учнів на тему: Моя річка Ствига в майбутньому. (Додаток А)

1. Дослідження річки Стир

Річка Стир в Україні протікає в межах Львівської, Волинської та Рівненської областей, а також на території Білорусі. Є правою притокою Прип’яті. Довжина її по лівому (основному) руслі 437 км, по правому – 494 км. Ширина річища від 2 до 10 м у верхів’ї, до 30-50м у середній і нижній течії. Площа водозбору до розгалуження 11700 км², загальна (по двох руслах) – 13000 км². Загальне падіння річки 119,4 м. Русло помірно і слабо звивисте, місцями у верхній та середній течії сильно звивисте, а біля гирла пряме, переважно нерозгалужене ( острови трапляються рідко). У верхній течії річка вузька (від 2-3 до 10-20 м) у середній і нижній – розширюється до 30-50 м. найбільша ширина річки (села Стара Рафалівка, Млинок). Глибина на перекатах становить 0,5-1,5 м, на плесах 2-3,5 м, в окремих ямах до 6,7-8,6 м. Переважна швидкість течії 0,2-0,5 м/с, на деяких перекатах досягає 0,9-1,0 м/с.

У верхній течії русло суцільно заросле водяною рослинністю, у середній і нижній – зростає тільки біля берегів. Дно переважно рівне, піщане, на окремих перекатах нерівне, кам’янисте. Береги заввишки від 1 до 3 м (іноді, зливаючись зі схилами долини, досягають 10-15 м), круті й дуже круті; у верхній течії вони суглинисті і рідше торф’янисті, порослі чагарником, у нижній – нестійкі до розмиву, піщані або торф’янисті покриті лучно-болотною рослинністю, місцями чагарником і окремими деревами. Витоки річки розташовані на пагорбі Вороняків (частина Подільської височини), далі річка перетинає Бродівську рівнину, Волинську височину і Поліссю низовину. Стир бере початок з численних джерел, які виходять на поверхню в сильно заболоченій балці, розташованій біля невеликого села Видри, що у Бродівському районі Львівської області, на висоті 257 м над рівнем моря.

Загальний напрям річки північно/північно східний. На 8 км вище кордону з Білоруссю, біля гирла Стубли, Стир розгалужується на два рукави: лівий, основний (проходить приблизно 80% стоку) – р. Простирь, завдовжки 18 км; правий, другорядний рукав – р. Старий Стир, завдовжки 75 км. Обидва рукави з’єднані річкою Гнила Прип’ять (старе русло р. Прип’ять ). Середній спад водної поверхні 0,27%_о.

Басейн завдовжки 300 км, з середньою завширшки 42 км, витягнутий з південного заходу на північний схід і розташований у двох геоморфологічних областях; його верхня й середня частини розташовані на Волино-Подільській височині і її відрогах (так зване Волинське Полісся), нижня займає частину великої Поліської рівнини (Прип’ятське Полісся).

Річка протікає через багато населених пунктів:

Бродівського, Редахівського районів (Львівська область);
Радивилівського, Демидівського, Млинівського районів (Рівненська область):
Горохівського, Луцького, Рожищенського, Маневицького (Волинська одласть).

Живлення річки мішане з перевагою снігового. Замерзає у грудні, скресає в березні. Найбільші притоки: Іква і Стубла (праві). В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи (головним чином граніти і гнейси), оголення яких трапляється в долинах річок. Вони покриті зазвичай тріщиноватими й сланцюватими глинами. На останніх залягають крейдові відкладення – піски, мергелі, вапняки. Крейдова товща у верхній і середній частинах басейну покрита неогеновими породами (сірі піски), на яких залягають оолітові вапняки, а також кварцові піски.

Ґрунтові води в межах кристалічного масиву пов’язані із тріщинами в кристалічних породах. У верхній і середній частинах басейну головну роль грають води маргельно-крейдової товщі й девонських пісків. Води четвертинних утворень відносяться до льодовикового й флювіогляціальних відкладенням, глибина залягання яких у межах Полісся незначна. Ґрунти у верхній частині глиннисто-піщані й крупнопилуваті легко суглинисті, місцями пилувато-важкосуглиннисті, у середніх – супіщані й піщанисто-лнгео суглинисті, у нижніх – переважно піщані або глинясто-піщані. Ґрунти у верхів’ї дерново-слабкопідзолисті і чорноземи, у середній частині сірі опідзолені, у нижній – слабко- і середньопідзолені в комплексі з карбонатами або дерново-глеєвими й болотними.

Ліси займають близько 22% площі басейну (2950 км²), у верхній частині переважають широколисті дубові, у середній і нижній – мішані (сосна, дуб). Заболочені землі з лучно-болотною рослинністю займають 1750 км² (14%) і розташовані переважно в нижній частині басейну. Озер дуже мало (0,2%).

Річкова мережа розвинена добре. Коефіцієнт густоти річкової мережі з урахуванням річок завдовжки менше 10 км становить 0,28, а без врахування останніх – 0,16.

До м. Луцька заплава переважно лугова, суха, з рівною поверхнею, слабко пересічена старицями, складена в основному суглинними й мулистоглинними ґрунтами. Нижче вона здебільшого заболочена, спочатку лугова, а в міру наближення до устя стає чагарниковою і зрідка лісовою; поверхня її купиняста пересічена старицями, протоками, рукавами, а також осушувальними каналами; ґрунти торф’янисті. При винятково високих підйомах рівня води навесні і в літку відбувається затоплення заплави на глибину до 2-3,2 м; при звичайних підйомах рівня води глибина затоплення не перевищує 0,5-1,5 м.

Річний хід рівня води характеризується високим весняним повноводдям, низкою літньо-осінньою меженню, майже щорічно порушеною дощовими паводками і малостійкою, через відлиги, зимовою меженню. Підйом рівня води навесні починається звичайно в першій половині березня, в окремі роки в лютому або квітні; його середня інтенсивність 0,2 - 0,5 м/добу, максимальна 1,0 м/добу.

Найвищий рівень спостерігається найчастіше в другій половині березня, висота його при звичайному весняному повноводді становить: 0,3 – 2,5 м у верхній течії, 2,0 – 2,8 м у середній і 1,5 – 2,3 м у нижній; при винятково високому повноводді відповідно: 0,5 – 3,8; 3,2 – 4,8 і 2,0 – 3,3 м. зменшення висоти весняного повноводдя в нижній течії пояснюється наявністю досить широкої заболоченої заплави. Строки встановлення літньої межені коливаються в значних межах – від кінця квітня (у верхів’ї) до липня (у низов’ї). Триває межень до жовтня – листопада. Найнижчі рівні спостерігаються найчастіше в червні – липні, рідше в листопаді у верхній течії та у серпні – вересні в нижній. Майже щорічно по ріці проходить кілька дощових паводків, заввишки 0,4 – 1,6 м.

Відзначаються також осінні й зимові підйоми рівня води. Перші викликаються дощами, другі – відлигами, висота їх досягає іноді 2,0 – 2,6 м. найнижчі зимові рівні бувають найчастіше наприкінці грудня або в січні. Середня річна витрата води в м. Луцьку (1923, 1941, 1943-1949 рр) становила 29,8 м³/с, що відповідає модулю стоку 4,0 дм³/с з 1 км². Середній багаторічний модуль стоку в м. Луцьку дорівнює 4,00дм³/с з 1 км², в м. Рожище 3,94 дм³/с з 1 км², у Володимирецькому районі – 4,28 дм³/с з 1 км².

Замерзання річки починається зазвичай наприкінці листопада – початку грудня. Льодостав встановлюється в грудні, іноді на початку січня або навіть у лютому. Скресання відбувається в середині березня, йому передує поява вимоїн. Весняний льодохід буває майже щорічно; він триває від 2 – 3 до 10 днів, супроводжуючись короткочасними заторами криги біля мостів і на поворотах ріки. Наприкінці березня – початку квітня річка повністю очищається від криги.

Вода безбарвна, прозора, придатна для пиття, місцями вона має кислуватий присмак, а в районі м. Луцька – забруднюється стічними водами промислових підприємств.

Річка частково використовується для потреб сільського господарства та водопостачання (зокрема м. Луцьк).

Судноплавні дві ділянки Стиру, загальною протяжністю 280 км. По річці колись здійснювалося вантажне й пасажирське судноплавство: перше – на ділянці від м. Берестечко до гирла, друге – від с. Хрінники до с. Чорторийськ. У нижній течії здійснювався сплав лісу плотами.

На Стирі створене Хрінницьке водосховище та Хрінницька ГЕС. Також водою річки обслуговується Рівненська АЕС.

Річка займає важливе місце в водному режимі Рівненської АЕС (Хрінницьке водосховище), а також є приймачем стічних вод від трьох цукрових заводів і міст Луцька, Рожища, Кузнецовська, Зарічного та інших. Екологічну ємкість водного середовища забезпечують добре розвинута лугово-болотна заплава, а також фіто маса вищої водної рослинності. Спостерігається періодичні замори по всьому профілю річки через находження (аварійне) стічних вод цукрових заводів (Горохів, Дубно). (Додаток Б)

Цікаві факти:

Неподалік від впадіння Пляшівки до Стиру відбувалася Берестецька битва 1651 року під проводом Богдана Хмельницького, згодом Івана Богуна.
У 1915 – 1916 рр біля Стиру в районі берестечка проходила лінія фронту між австро-угорсько-німецькими та російськими військами.

2. Дослідження річки Случ

Случ — річка в Україні, межах Хмельницької, Житомирської та Рівненської областей. Є правою притокою Горині та басейном Прип'яті.

Довжина 451 км, площа басейну 13 900 км². Похил річки 0,4 м/км. Ширина долини від 0,2—0,8 км (у верхів'ї) до 5 км (у нижній течії). Ширина річища — від 5 до 50 м, найбільша — 110 м. Живлення переважно снігове і дощове. Замерзає в грудні, скресає в березні. Судноплавна на 290 км.

Частково використовується для водопостачання, у верхів'ї — невеликі ГЕС.

Починається на Подільській височині, витікає з невеликого озера, поблизу села Червоний Случ Гальчинецької сільради Теофіпольського району Хмельницької області. У пониззі проходить Поліською низовиною.

Спочатку тече на схід, далі поступово повертає на північ, згодом на північний захід, а від міста Сарни — знову на північ. Впадає до Горині на південь від села Велюнь.

Для території басейну річки Случ характерні оптимальні кліматичні умови, які сприятливі для життєдіяльності людини. Середня температура липня тут +18 °С до +22 °С з абсолютним максимумом +39. °С. Середня температура січня становить -5 до -8 С з мінімумом близько -36 °С. Сніговий покрив нестабільний, і його середня висота, як правило, не перевищує 20-30 см. Він зберігається протягом 110 – 70 днів. У поліській частині басейну часті такі погодні явища як хмарність та дощі, які мають негативний вплив на рекреаційний потенціал регіону.

Основні притоки річки: Ікопоть, Хомора, Смілка, Церем, Корчик, Стави, Серегівка, Язвинка, Михайлівка (ліві); Тня,Тюкелівка, Попівка, Бобер, Полич-на, Тусталь (праві).

Річка протікає через такі великі населені пункти: Старокостянтинів, Любар, Миропіль, Першотравенськ, Баранівка, Рогачів,Новоград-Волинський, Березне, Сарни. (Додаток В)

Цікаві факти:

Уздовж Случі в Житомирській області на 120-му кілометрі розташований Новоград-Волинський укріпрайон «Лінії Сталіна», збудований у 1932—1939 роках. Найвідомішим місцем даного укріпрайону є Гульська «міна», розташована у селі Гульськ.
У квітні 2012 року мала планета № 251001 отримала назву Случ на честь річки.

3. Дослідження річки Ствига

Річка Ствига́ в Україні протікає в межах Рівненської області та в Білорусі (в межах Берестейської і Гомельської областей), є права притока Прип'яті (басейн Дніпра).

Ствига бере свій початок з боліт Клесівської рівнини, що на Поліссі, за 5 км на південний захід від с. Будки-Сновидовицькі. Тече переважно на північ і лише в Білорусі, вийшовши в долину річки Прип'яті, повертає під прямим кутом на схід. Впадає у Прип'ять на схід від смт Турова.

Довжина 178 км (у межах України — 60 км), площа басейну — 5440 км² (в межах України — 870 км²). Ширина річища від 2—4 м у верхів'ї до 30—50 м у нижній течії. Понад 40% площі басейну Ствиги заболочено.

Долина річки у верхів'ї трапецієподібна (завширшки до 1 км), нижче невиразна, завширшки до 4 км. Заплава двостороння, ширина її зростає від 80—200 м у верхів'ї до 1—1,2 км у пониззі. Річище дуже звивисте, у середній течії утворює меандри; є острови. У верхній течії річище каналізоване. Похил річки 0,45 м/км.

Найбільші притоки:

Студениця, Плав (праві);
Перерісль, Льва (ліві).

Колись Ствига використовувалася для лісосплаву. (Додаток Г)

Література

1. Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989.

2. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.

3. Інтернет-джерела: http://uk.wikipedia.org

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...….3

1. Дослідження річки Стир ………………………………………………………4

2. Дослідження річки Случ………………………………………………….……9

3. Дослідження річки Ствига……………………………………….…………..10

Література………………………………………………………………..……..12

Додатки…………………………………………………………………………14

Додаток А

Прислів’я та приказки про річку

Всі ріки до моря йдуть.
Глибока річка, як думка, йде спокійно.
Де річки текли, там і будуть.
Добре річці з притоками.
І великі ріки впадають в море.
Хоч річка невеличка, а береги ламає.
Не пхай ріки – вона сама пливе.
Одна ріка – проста вода, багато рік – море.
Коло річок колодязів не копають.

Цитати про річку

« Вода!.. Ти не маєш смаку, кольору, запаху, тебе не можливо описати, тобою насолоджуються, чи ти є! Не можна сказати, що ти потрібна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас радістю… з тобою до нас повертаються сили… Ти найбільше багатство на світі!»

Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник

« Річко, моя, життя моє, люблю я воду твою, лагідну та життєдайну… Дивлячись на тебе, стаю я добрим, людяним і щасливим»

Олександр Довженко, український драматург

Загадки про річку

Тече, тече – не витече, біжить, біжить – не вибіжить. (Річка)

Бігла – шуміла, заснула – заблищала. (Річка)

Два брати в одну воду дивляться, а зустрітись не можуть. (Береги річки)

Сани біжать, а голоблі стоять. (Річка і береги)

Один біжить, другий летить, третій кланяється. (Вода, берег, очерет)

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Річка)

По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять? (По річці)

По якій дорозі півроку півроку їздять на коні, а півроку – без коня? (По річці)