Посібник "Тиждень соціальної підтримки та психологічної просвіти"

 

Управління освіти Сновської міської ради

Сновської ОТГ

Сновська гімназія

 

 

 

 

Тиждень

соціальної підтримки та психологічної просвіти

 

 

 

 

 

 

 

                                                                Укладачі:

                                                                            Тищенко О.В.

практичний психолог

                                                                               Загуменна В.О.

                                                                               соціальний педагог

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Сновськ

Тищенко О.В., Загуменна В.О. «Тиждень соціальної підтримки та психологічної просвіти» / Тищенко О.В., Загуменна В.О. – 2020

 

 

 

 

 

 

 

 

Даний посібник  містить розробку заходів для учнів та педагогів, які проводяться в рамках  тижня соціальної підтримки та психологічної просвіти.

 Тиждень організований з метою поширення соціально-психологічних знань серед учнів та просвітницької роботи серед педагогічного колективу, підвищення інтересу до психології як науки, стимулювання творчої активності дітей та підвищення їх самооцінки, розвитку комунікативних компетенцій та налагодження конструктивної співпраці в педагогічному колективі.

 Посібник рекомендується практичним психологам, соціальним педагогам, класним керівникам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

В житті кожної людини є такі періоди, коли їй потрібна допомога іншої людини, групи людей, загалом суспільства. І в цій ситуації особливу роль відіграє психологічна служба. Це саме той ефективний освітній чинник, який забезпечує формування компетентної особистості, здорової, творчої, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації.  

Першочерговим завданням кожної школи є створення сприятливих умов для примноження життєвого потенціалу особистості, її життєвої компетентності. Це одне з повноважень психологічної служби навчального закладу, до якої входять практичний психолог та соціальний педагог. З метою активізації діяльності служби, проведення просвітницької роботи серед вчителів та учнів гімназії, налагодження конструктивної співпраці з усіма учасниками навчально-виховного процесу, в збірнику представлено  тиждень соціальної підтримки та психологічної просвіти.

 Заходи, передбачені планом проведення тижня, спрямовані на формування  довіри з боку учнів до роботи психолога та соціального педагога, розповсюдження знань про психологію як науку, на активізацію пізнавальної та творчої активності учнів, на розвиток їх самосвідомості та самооцінки, сприянню мотивації педагогів до самовдосконалення та ознайомлення з формами та методами інтерактивної взаємодії.

Для різновікових груп учнів представлено тренінги, практичні заняття, під час яких діти вчилися культурі спілкування, правилам уникнення конфліктних ситуацій, розвивали навички самоаналізу та комунікативні вміння, дізнавалися про особливості свого темпераменту та приховані здібності й таланти.

Заходи відзначаються науковою обґрунтованістю, відповідають вимогам сьогодення до проблем навчання та виховання  дітей та учнівської молоді.

Тиждень соціальної підтримки та психологічної просвіти

 

План заходів

Заходи	Учасники
ПОНЕДІЛОК    Девіз дня : «Будь самим собою» Галерея афоризмів Галерея мрій Конкурс малюнків та колажів «Світ наших емоцій» Тренінгове заняття «Ми  - за гендерну рівність»	Учні 1-7 класів Учні 1-7 класів   Учні 1-7 класів   Учні 5 класів
ВІВТОРОК Девіз дня: «Ми щасливі» Галерея мрій Гра «Слідопит» Урок-тренінг «Пізнай себе»	Учні 1-7 класів Учні 1-7 класів Учні 3 класів
СЕРЕДА Девіз дня : «Один за всіх і всі за одного» Галерея мрій Заняття з елементами тренінгу «Павутина дружби» Гра «Відгадай» Вісник психолога «Як підготуватися до іспитів»	Учні 1-7 класів   Учні 1 класів Учні 6-7 класів Учні 1-7 класів
ЧЕТВЕР Девіз дня : «Змінитися не може ніхто, але стати кращим може кожний» Галерея мрій Психолого-педагогічний семінар «Особистісне зростання педагога» Інформування батьків «Батьківський авторитет»	Учні 1-7 класів Педагогічний колектив   Батьки
П'ЯТНИЦЯ Девіз дня : «Відпочинь!» Галерея мрій Відеолекторій «Щасливе майбутнє» Рухливі ігри і релаксаційні хвилини Підведення підсумків тижня	Учні 1-7 класів Учні 5-7 класів Учні 1-3 класів

ПОНЕДІЛОК

Девіз дня : «Будь самим собою»

 

 Галерея афоризмів

 Мета : привернення уваги учнів до висловів видатних людей для того, щоб розширити і збагатити світогляд; розвиток уміння уявляти, фантазувати та мислити.

Хід вправи

Картки з висловами видатних людей розміщуються на дверях кожного кабінету.

 Приклади афоризмів:

Хто вміє володіти собою, той може керувати людьми.

***

У кожної людини є три характери: той, який їй приписують; той, який

вона сама собі приписує; й той, який є в дійсності.

***

Йдучи з очима повернутими до сонця, ти ніколи не побачиш тіні.

***

Чиста совість – найкраща подушка.

***

Найбільша помилка – вважати, що ти ніколи не помиляєшся.

***

Все зрозуміти – зовсім не означає все вибачити.

***

Те, що ми знаємо, - обмежене, а те, чого ми не знаємо, - нескінченне.

***

Ми легко забуваємо свої помилки, якщо вони нікому, крім нас не відомі.

***

Як мало друзів залишилися б друзями, якби могли знати думки один одного.

***

Найкращий спосіб підбадьорити себе – це підбадьорити когось.

***

Нехай не вистачає сил, але бажання можна похвалити.

***

Спогади – це єдиний рай, із якого нас неможливо вигнати.

***

Гнів – зброя безсилля.

***

Поки ми відкладаємо життя, воно проходить.

***

Ми цікавимося іншими людьми тоді, коли вони цікавляться нами.

***

Комплімент часто приховує за собою переконання у власній перевазі.

***

Хто хоче змінити світ, нехай змінить себе!

***

Помилки , властиві вікові, з віком проходять.

***

Те, що приховуєш від ворога, не говори й другові, адже немає гарантії, що дружба буде тривати вічно.

***

Той, хто розповідає тобі про чужі недоліки, розповідає іншим про твої

Розповідаючи про своє горе, часто його полегшуєш.

 

 

Галерея мрій

 Мета: формування уявлень учнів про власне майбутнє; спонукання до пізнання себе; створення гарного настрою протягом дня.

Хід вправи

 На різнокольорових фігурках, які заздалегідь треба підготувати, учні пишуть власні мрії та бажання. Потім вони приклеюють їх на великий плакат, який називається «Галерея мрій».

 Також гімназисти можуть обрати той колір фігурки, який співпадає з їхнім настроєм або вибрати улюблений колір. Фігурки можна підписати за бажанням.

 Учасники : 1-7 класи.

 

 

Конкурс малюнків та колажів

 «Світ наших емоцій»

 Мета: вміння виразити власні емоції за допомогою арт-терапевтичних методів; допомогти учням розкрити світ власних емоцій; сприяти емоційному розвантаженню.

 Учасники : 1-7 класи.

 

 

Тренінгове заняття

« Ми  - за гендерну рівність»

Мета: розширити знання учнів про проблему гендерних взаємовідносин у суспільстві.

Завдання:

•   розкрити поняття “гендер”, “гендерні стереотипи”;
•   розкрити негативне значення і снування будь-яких стереотипів, зокрема гендерних;
•   визначити поширення стереотипних уявлень про гендер серед учнів;
•   формувати неупереджене ставлення до представників обох статей;
•   розкрити прояви гендерної нерівності у різних сферах життя.

Учасники: учні 5  класів.

Психолог: Останнім часом питання гендеру стало досить популярним у всьому світі. Що ж це таке?

Гендер – це комплексне поняття, яке узагальнюює у будденній свідомості визначення понять “жінка” та “чоловік”, “жіноче ” та “чоловіче”, стиль поведінки, рисах характеру, сімейному та соціальному статусі, що відповідають певній статі.

Стать і гендер – поняття нерівноцінні. Стать  - біологічна, дається при народженні. Гендер – соціальне, формується від народження  суспільством.

Сім’я і суспільство завдяки соціалізації перетворюють індивіда як істоту біологічну у істоту суспільну. Те, що у чоловіків та жінок різна психологія, багатьма сприймається  як вроджена схильність, біологічна природа, а не як результат засвоєння соціальних ролей. Біологічні відмінності між статями очевидні. Чоловіки не можуть народити дитину, вигодувати її грудьми.  У всьому світі чоловіки в середньому вищі за жінок  за зростом на 7%, мають удвічі більшу м’язову масу, нижчу тривалість життя.

Соціальні норми, які визначають функції , обов’язки чоловіків та жінок у суспільстві, називають гендерними ролями. Щоб відповідати уявленню про власну стать, людина певним чином повинна вдягатись, спілкуватись, поводитись. Давайте вияснимо, якими ж  є чоловіки і жінки, у нашій свідомості. 

 

Вправа “Валіза”.

Клас об’єднується у дві групи. Учні отримують завдання за 5 хвилин  створити психологічний   портрет  жінки та чоловіка з 10 рис: 5 позитивних і  5 негативних.

Ідеї необхідно записати на аркуші А3,а потім прикріпити на дошці і презентувати.

Після вправи  проводиться обговорення

На що орієнтувались у виборі якостей?

Які якості було вибрати легше?

Потім проводиться узагальнення наскільки стереотипізованими вийшли створені образи.

Психолог: Гендерні стереотипи –  один із видів соціальних стереотипів, це відносно стійкі, нормативні уявлення про соматичні, психічні і поведінкові особливості представників чоловічої та жіночої статі, які склалися в результаті узагальненого людського досвіду і уявлень про статеві особливості чоловіків і жінок, поширені у суспільстві. Можна сказати, що гендерні стереотипи є одним із різновидів перетвореної форми суспільних відносин, а саме – їхньою персоніфікацією у вигляді образів жіночності (фемінності) і мужності (маскулінності). Чоловіча роль асоціюється з силою, грубістю, агресивністю, розсудливістю тощо, а жіноча – зі слабкістю, пасивністю, ніжністю, миролюбством, емоційністю.

 

Інформаційне повідомлення 1.

Психолог:Відповідно до стереотипу вважається, що чоловік повинен бути витриманим, врівноваженим, неемоційним у стосунках з іншими людьми. Жінка ж може собі дозволити не стримувати почуттів, а при образі може і поплакати. Більша емоційність жінок є одним зі стійких гендерних стереотипів. Для осіб чоловічої статі “пустити сльозу” – означає порушити норму мужності. В результаті у хлопчиків може розвинутися феміфобія , що означає страх перед проявами у себе жіночності.

Тому чоловіки з вираженим підходом до чоловічої ролі можуть вважати, що чоловік не повинен бути емоційним, ні до чого покращувати експресивні якості, удосконалювати розуміння емоцій інших.

Як результат: “природні розбіжності” між чоловіками і жінками  ще більше поглиблюються.

Стереотип обмежує людину, заганяє її у певні рамки, часто перешкоджає сам.

Гендерні стереотипи можуть бути хибними, занадто узагальненими.

У цьому випадку вони будуть виконувати консервативну  і навіть шкідливу роль, формуючи у підлітків хибне знання про гендерні ролі, неконструктивно впливати на їхню міжособистісну взаємодію і сприяти викривленому сприйняттю чоловіків та жінок та їхніх ролей у суспільстві.

Портрети створені вами, відповідають одній групі стереотипів. А зараз ми перевіримо наскільки кожен з вас орієнтується на загальноприйняті уявлення про психологічні відмінності чоловіків і жінок.

 

Вправа “Орієнтація на стереотип”.

Тест ”Якою мірою ви орієнтовані на психологічні відмінності статей”.

Учням зачитують 10 ситуацій а вони на бланку відмічають про кого йдеться - про жінку чи чоловіка.

 Після виконання вправи проводиться обговорення

На що орієнтувались у виборі варіанту?

На власний досвід чи на загальноприйняте уявлення?

Психолог відмічає правильність і неправильність відповідей, аргументовано пояснює  правильні відповіді.

Психолог: Історично так склалося, що чоловіки завжди займали домінуюче становище у суспільстві. Звичайно у різних культурах, ступінь домінування коливався, але у більшості - чоловіки мали більше прав, мали більше суспільне значення. Вважалося, що жінка – істота слабка і досить безхарактерна, тому вона не може обіймати керівні ролі, не може виконувати провідних ролей у громадському та політичному житті. І хоча історія має багато доказів протилежного, подібні переконання залишались провідними у свідомості людства. Навіть у 20 ст.  коли почалися зміни суспільної свідомості, були вчені, які проводили наукові дослідження на підтвердження подібних переконань. Зокрема   американські психологи  Макобі і Джеклін   після клопіткої роботи дійшли висновку, що чоловіки мають розвиненіші лідерські здібності, прагнення і здатність до домінування, схильність до лідерства та вищу активність. За результатами цього ж дослідження жінки виявили якості підпорядкування  та пасивність.

Звичайно, частково це так. Але означені вчені не врахували того, що всі перераховані якості виховуються, а оскільки під час виховного процесу ставлення до дівчаток і хлопчиків різне від першого дня життя, то і характери формуються різні.

Результати сучасних досліджень свідчать: хлопчики і дівчатка, жінки і чоловіки не відрізняються за рівнем організаторських та лідерських здібностей. Але представники різних статей демонструють різні методи управління:  чоловіки схильні до авторитарного стилю керівництва, а жінки – до демократичного.

Але це не значить, що один тип гірший за інший. В одних випадках необхідним є жорсткий авторитарний метод, в інших – ефективнішим є демократичний.

Але справа в тому, що життя у чоловічому суспільстві, існуючі хибні уявлення та упередження стосовно жінок перешкоджають їм у досягненні успіху.

У наступній вправі ви спробуєте спростувати хибні уявлення про чоловіків та жінок і обгрунтовано довести достовірні.

 

Вправа “Розвінчання міфів”.

Учні отримують картки, із поширеними стереотипними уявленнями про жінок і  чоловіків. Кожен міф зачитує  представник команди та підтверджує   чи спростовує його. Психолог  або підтримує думку або заперечує її, виходячи з правильності чи помилковості.

Після виконання вправи проводиться обговорення.

Чи впливають стереотипні уявлення про гендер на професійне становлення жінок і чоловіків?

Який характер має цей вплив – позитивний чи негативний?

Психолог: Сім’я – це один з інститутів, де можна спостерігати порушення гендерної рівності.

Що є сім’я?   Саме слово, якщо прислухатись, дає нам відповідь. Це сім  “Я”.  Тобто, група  людей, які мають рівні права. Сім – “Я”. Так має бути. Адже сім”я виконує безліч функцій, це великий труд.

Більшість часу людина проводить у сім’ї.  Але саме у сім”ї максимально проявляється нерівність. Жінка виконує всю домашню роботу, задовольняє потреби сім’ї, проте ця її праця є неоплачуваною і непоцінованою. Оскільки ця робота неунормована, тому її не вважають повноцінною трудовою зайнятістю. Побутова робота не компенсується  в грошах чи іншим економічним чином.  Вона не є престижною, бо бачить її лише чоловік. Жінки домогосподарки працюють 7 днів на тиждень без вихідних.  Обслуговування членів сім’ї на фоні низькопрофесійної  праці посилює відчуття малоцінності  жінки. Навіть, якщо вона працює поза домом,  це не звільняє її від домашньої праці.

 

Інформаційне повідомлення 2.

Психолог: Але можна полегшити становище.  Яким чином?

Якщо інші члени сім’ї  хоча б частково знімуть тягар хатньої роботи з жіночих плечей,  вона матиме більше часу на саморозвиток, на спілкування з дітьми та родичами. Ну і звичайно на професійний ріст. Через кілька років ви будете створювати власні сім”ї.  Матимете дружин та чоловіків.  Не секрет, що добробут сім’ї, доброзичливість взаємин між подружжям залежить від того, наскільки схожими є погляди чоловіка і дружини на розподіл домашніх обов’язків.

Наступна вправа допоможе вам визначити, наскільки рівним у вашій сім’ї може бути розподіл побутових справ.

 

Тест “ Розподіл домашньої праці”.

Кожен учень у заздалегідь отриманому бланку відповідає на питання тесту і підраховує отриманий результат. Після закінчення роботи психолог зачитує інтерпретацію.

Після завершення роботи проводиться обговорення.

На що орієнтувались: на батьківську сім’ю чи власні переконання?

Чи вплинули на розподіл домашніх обов’язків стереотипи?

Психолог: А тепер давайте пильніше придивимось до чоловіків та жінок. Чи є ж причина для того, щоб  представники різних статей займали такі різні позиції у суспільстві?

 

Вправа “Жінки - чоловіки”

Групи отримують смужки з написаними характеристиками,  вони вибирають 20 і ранжують їх за мірою вираженості у образі чоловіка (1 команда) та жінки  (2 команда. Смужки з рисами приклеюють до малюнка жінки і чоловіка. Після цього малюнки кріплять до дошки.

Кожна команда зачитує перелік обраних рис.

У кінці відкривається таємниця:на жовтих смужках - чоловічі  риси, на блакитних – жіночі.

Після виконання вправи проводиться обговорення.

Чого більше у представників статей – схожого чи відмінного?

Хто має більше схожості з протилежною статтю - чоловіки чи жінки?

Чи такі вже важливі відмінності між статями?

Психолог: Отже давайте подивимось. У чоловіків і жінок більше спільного, ніж відмінного, ми рівні. Тому ніхто не має права з огляду на стать обмежити чи нав’язати вам щось. І жінки і чоловіки мають рівні права, можливості. Звичайно і ті, і інші мають окремі недоліки.  Але ідеальних людей немає. І тому коли ви будете будувати власні сім”ї, намагайтесь побачити людину такою, яка вона є, а не те наскільки вона відповідає стандарту.

 

Вправа “Добре бути чоловіком, добре бути жінкою”.

 Кожен з учасників отримує бланк з незакінченими реченнями “Добре бути чоловіком, бо ….. Добре бути жінкою, бо …”

 Завдання: завершити ці вислови.

 Після виконання кожен з учасників зачитує свій варіант завершення речення.

 Після виконання вправи проводиться обговорення, в ході якого необхідно вивести думку, що і жінки і чоловіки мають в собі багато спільного, що не можна стверджувати зверхність чоловіків над жінками. Представники статей рівні  в своїх правах і можливостях, в особливостях.  Не тотожні, а рівні. Тому і жінки і чоловіки повинні мати однакові можливості для реалізації свого потенціалу у всіх сферах суспільного, професійного та сімейного життя.

Інформаційне повідомлення 1.

Гендерні стереотипи.     

Існує 4 типи гендерних стереотипів:

Перша група гендерних стереотипів стосується закріплення сімейних та професійних ролей, відповідно до статі. Так, для жінок головними соціальними ролями є сімейні ролі: мати, господиня. Вважається, що жінка може реалізувати себе тільки у сім’ї. Для чоловіка головними ролями є професійні. Вважається, що чоловік зобов’язаний зробити професійну кар’єру і мати змогу матеріально забезпечувати сім’ю. Відповідно до цих уявлень, жінок оцінюють за наявністю сім’ї та дітей, а чоловіків – за професійними успіхами.

Друга група гендерних стереотипів пов’язана з відмінностями у змісті праці. Сфера жінок – це емоційна діяльність, яка має обслуговуючий та виконавчий характер праці. Виробнича сфера – це сфера діяльності для чоловіка, де головними є творчість, влада, сила.

Третя група гендерних стереотипів – це стереотипи чоловічності і жіночності. Відповідно до цих стереотипів, чоловікам та жінкам приписують певні психологічні якості та властивості особистості, які можуть не відповідати дійсності.

Четверта група гендерних стереотипів – це стійкі уявлення що стосуються зовнішності, фізичної привабливості представників обох статей. 

 

Інформаційне повідомлення 2.

Прояви гендерної нерівності у побутовій сфері

Вчені підрахували, що жінка в середньому витрачає на сімейні справи у – 6-8 разів більше часу, ніж чоловік. Прибиранням квартири займається понад 80% жінок і 20 % чоловіків. Допомагають дітям у підготовці шкільних завдань понад 70% жінок і лише 10 % чоловіків. Особливо помітні відмінності між статями у використанні поза робочого часу. Так, приготування їжі забирає у жінок 10-12 годин на тиждень. У чоловіків же година-півтори. Купівля продуктів у жінок забирає 4 години часу, а у чоловіків – півгодини на тиждень. Прання у жінок забирає 4 години на тиждень, а у чоловіків – 15-20 хв. Жінка несе подвійне навантаження, крім роботи виконує ще велику кількість домашніх обов’язків. Становище сільських жінок ще важче, бо вони несуть потрійне навантаження. Упродовж дня, сільська жінка в середньому може лише 16 хв. Часу присвятити дітям, бо більше просто немає. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІВТОРОК

Девіз дня : «Ми щасливі»

 

Галерея мрій

 

 

Гра «Слідопит»

Мета: розвивати відносини між членами групи, навички самоорганізації учнів класу на спільну діяльність, визначення творчого потенціалу дітей та їхніх лідерських рис, розвивати комунікативні здібності учнів, навички інтерв’ювання.

Учасники: учні 1-7 гімназійних класів.

Матеріали: бланки для відповідей за кількістю класів.

Хід гри

Кожному класу пропонується бланк, що містить список запитань, на які учні повинні якомога швидше знайти правильні відповіді. Переможцем вважається клас, який раніше за інші здав бланк з правильними відповідями.

Підбиття підсумків гри.

Приклад бланку із запитаннями:

 

ШАНОВНІ УЧНІ!

Дайте відповіді на наступні запитання:

1.   В яких класах навчається однакова кількість учнів?
2.   Скільки стовпиків вкопано у жовто-блакитному паркані перед гімназією?
3.   Скільки аудиторій вміщує гімназія?
4.   Скільки портретів Т. Г. Шевченка розміщено в кабінетах гімназії?
5.   Скільки квітів розміщено на підвіконнях коридору І поверху?
6.   В якому році побудовано приміщення гімназії?
7.   Якої марки автомобіль директора гімназії Щербини Олександра В’ячеславовича?
8.   Перша назва нашого навчального закладу?
9.   Скільки онуків має заступник директора з навчальної роботи Амельченко Лариса Миколаївна?

10. Кого більше в гімназії: хлопчиків чи дівчат?

11. Як звати папугу соціального педагога Загуменної Вікторії Олександрівни?

12. Якої фірми косметиці надає перевагу секретар гімназії Масленок Тетяна Олександрівна?

13. Хобі вчителя гімназії Данильченко Яни Василівни?

14. У якому році вчитель гімназії Мудрицька Оксана Михайлівна отримала премію Софії Русової?

15. Яку кількість книжок має бібліотечний фонд гімназії?

16. В якому році цей заклад отримав статус гімназії?

17. Скільки сходинок розміщено в гімназії від другого до першого поверху?

18. В якому році і який саме ВУЗ закінчила вчитель гімназії Пилипчук Ірина Володимирівна?

19. Скільки стрічок і яких кольорів розміщено у віночку на сходах?

20. Скільки років водійського стажу має вчитель гімназії Бугрим Тетяна Олександрівна?

 

 

Урок-тренінг

«Пізнай себе» 

Мета: розвивати самостійність мислення, вчити учнів діагностувати свій характер, виявлення уявлень учня щодо себе; активізація самосвідомості; ознайомити учасників з вродженою особливістю людини – темпераментом; спонукати учнів до самоаналізу й самооцінки; розвивати вміння адекватно сприймати себе та інших людей, здатність до самопізнання як елемента толерантності.

Необхідні матеріали: плакат із зображенням дерева, стікери у вигляді листочків та яблучок; картка чотирьох темпераментів; аркуші паперу, ручки; дошка.

Учасники: учні 3 гімназійних класів.

Тривалість: 60 хвилин.

ХІД УРОКУ-ТРЕНІНГУ

Соціальний педагог. Ми зібралися, щоб допомогти один одному стати сильнішими, мудрішими, спритнішими; навчитись поводити себе серед людей, захистити себе і слабшого; вміти спілкуватись з дітьми в класі й на дворі, спілкуватись з ними без страху, приниження і образ, чесно і справедливо; розуміти самого себе, інших людей і життя. Якщо у когось важкий характер, потрібно навчитись його приборкувати. А якщо хто-небудь нерішучий, він має повірити в себе, в свої сили і стати рішучим. Людина може все. Слабкий здатний стати сильним, розумним, спритним і вольовим. Є діти, поведінка яких засмучує батьків і вчителів. Вони і самі страждають від своїх непродуманих вчинків, але не знають, як взяти себе в руки, як оволодіти собою. Це можна виправити. Виправленням того, що у вас погано, примноженням того, що у вас добре, досягненням того, щоб вас поважали і вами були задоволені, ми і займемось у нашій групі.

 

Вправа «Дерево очікувань» (2 хв)

Мета: сформулювати очікування учасників, визначити основні напрями у подальшій роботі тренінгу.

Хід вправи. Перед початком тренінгу тренер вивішує на стіну плакат із зображенням дерева.

Соціальний педагог. Кожен з вас, ідучи на тренінг, почувши його тему, можливо, має певні питання, які хотів би вирішити під час роботи. Кожен з вас щось очікує від цієї зустрічі. Що ж саме? Зараз я пропоную вам з'ясувати це питання, конкретизувати його для самих себе. Ви отримаєте аркуш, на якому зможете записати свої очікування від цього тренінгу, побажання. Коли закінчите, зачитайте свої очікування й прикріпіть аркуші на гілках дерева. Наприкінці нашої роботи ми знову повернемося до них.

 

Вправа «Правила роботи в групі» (5 хв)

Мета: виробити правила роботи групи для ефективного її функціонування.

Соціальний педагог. Це коло, у якому ми сидимо, є простором нашої групи. У цьому просторі немає нічого того, що ми принесли сюди у собі. Це і є найголовнішим. Щось робити з собою ми можемо тут лише за допомогою один одного, лише один через одного. Наше спілкування, те, що ми внесемо у груповий простір, тільки це і буде сприяти розумінню себе. Ми будемо пізнавати себе через ті почуття, які ми викликаємо один у одного, через ті відносини, які тут складатимуться. Для того, щоб наше спілкування було ефективним, щоб воно допомогло кожному вирішити ті завдання, які він перед собою поставив, є декілька принципів групової роботи».

Правило «Тут і зараз»: головним є те, що відбувається зараз, які почуття кожний з учасників має у даний момент, бо тільки через актуальне переживання і через груповий досвід може пізнати себе. На заняттях можна користуватися тільки тією інформацією, яку учасник надає про себе сам під час групової роботи. Минулий досвід спілкування не обговорюється і не може висуватися на заняттях як аргумент. Виходити з приміщення під час занять не можна.

Принцип емоційної відкритості: якщо учасник думає або відчуває щось важливе, то йому можна сказати про це, висловити свої почуття, щоб вони стали надбанням групового досвіду.

Правило «Стоп»: кожний має право сказати: «У мене є почуття, але я не хочу про нього говорити, мені це болісно». Це переживання також стає частиною групового досвіду, що викликає нові почуття і нові перспективи групової роботи.

Правило відвертості: говорити слід лише про реальні почуття, а не про ті, які б заспокоїли, виправдали або, навпаки, образили. Якщо давати партнеру по спілкуванню викривлений зворотній зв'язок, то це може викликати формування помилкової думки як про себе, так і про інших.

Правило не давати порад: порада, нехай навіть і необхідна, і правильна, є складною для виконання, але не тому, що вона погана або нереальна, а тому, що порада — це, по-перше, індивідуальний спосіб дії, що не завжди підходить для іншої людини, а по-друге, порада — це обмеження свободи особистості іншого, що може викликати неусвідомлювану агресію на порадника.

Правило «Я»- висловлювання: у групі важливим є те, що кожний учасник говорить будь-яку фразу тільки від свого імені, бо тільки говорячи щось від свого імені, можна говорити про свої думки і почуття.

Правило заборони на діагнози та оцінку: оцінка вчинку без запиту є обмеженням особистої свободи, що породжує тривогу з приводу можливих у подальшому оцінок, які учасник може отримати від інших учасників, це може призвести до виникнення закритості деяких членів групи або до прагнення чинити, виходячи з принципів соціальної бажаності, пристосовуватися.

Принцип особистого вкладу: чим більше учасник виявляє свою активність, чим більше він бере участь у груповій роботі, тим більше зворотного зв'язку він отримає, а, отже, тим більше у нього з'явиться можливостей для особистісного зростання. Всі дії, що відбуваються під час групової роботи, передбачають участь у них кожного учасника на рівних з усіма умовах.

Правило конфіденційності: розповідати про те, що було на тренінгу, як поводився той чи інший член групи, які проблеми вирішував, — неприйнятно з точки зору етики. Крім цього, групові процеси повинні обговорюватися у групі, а не за її межами, оскільки розмови про групові процеси поза роботою призводять до зниження напруження, необхідного під час групової роботи.

Принцип кола: під час роботи кожний учасник повинен бачити кожного. Говорити на занятті можна   і! лише так, щоб того, хто говорить, бачив кожний з учасників. Крім цього, кожний учасник повинен знаходитися у відносно рівному положенні відносно іншого учасника.

Принцип ініціативи учасників: на заняттях обговорюється будь-яка тема, виходячи з внутрішнього запиту присутніх.

Принцип включеності: на заняттях немає спостерігачів, оцінювачів.

Принцип постійності: заняття пропускати не можна.

 

Вправа «Картки-характеристики» (5 хв)

Мета: осмислення учасником того, як інші оцінюють його характер.

Хід вправи. На аркушах паперу написати імена усіх учасників групи, аркуші завернути і покласти у капелюх. Один з учасників виймає аркуші, читає ім'я про себе, але іншим учасникам його не повідомляє. Потім він добирає ті картки-характеристики (наведені нижче), які, на його погляд, описують вибрану людину. Кожний з членів групи на основі даної характеристики робить припущення, хто б це міг бути. Після того, як кожний висловив своє припущення, зачитується ім'я, написане на аркуші паперу. Людина, чиє ім'я виявилося на папірці, може висловити свою думку з приводу карток-характеристик, які добирав ведучий: наскільки вибір був правильним чи неправильним і чому.

 

Картки-характеристики для самоідентифікації

Егоїст	Щасливий	Нещасний	Ледачий
Щедрий	Балакучий	Дружелюбний	Холоднокровний
Сором'язливий	Захоплений	Кмітливий	Злий
Лякливий	Жартівник	Агресивний	Крутий
Тихий	Милий	Дотепний	Слабкий
Дурний	Підтягнути	Безтолковий	Охайний
Зрозумілий	Чутливий	Неохайний	Лідер
Ввічливий	Хворобливий	Задумливий	Ентузіаст
Акуратний	Привабливий	Співчутливий	Негарний
Вміє слухати	Розумний	Грубий	Наполегливий
Нервовий		Працелюбний

 

Соціальний педагог.  Давайте поговоримо про нас... Так, так, про кожного з нас... Звичайно, нам приємно, коли говорять про наші позитивні риси, а от коли вказують на недоліки, — не дуже... Тому сьогодні кожен самостійно здійснить одну із захоплюючих і надзвичайно корисних подорожей «всередину себе».

Для чого знати, яким я є насправді? Перш за все, для того, щоб зуміти виховати себе такою людиною, якою хотілось б стати. Пізнання самого себе впливає на лінію життя, майбутнє людини.

Люди відрізняються одне від одного вже з моменту народження. І одна з відмінностей — це відмінність за темпераментом. Темперамент — одна з основних рис особистості, вияв характеру людини. Людина не може бути могутньою, важкою, широкоплечою і водночас тонкою, легкою, спритною і верт­кою. Один могутній, а інший спритний. Один «непробивний», як танк, другий — жвавий, рухливий, як ртуть, третій — повільний.

І ці вроджені відмінності — чотири темпераменти. Кожний з вас має від природи свій темперамент. Але і в одній людині за різних умов можуть виявлятися риси, властиві для різних темпераментів. А зараз ми спробуємо зробити невеличкий тест, щоб визначити, який тип темпераменту у вас.

 

Міні-тест «Ваш тип темпераменту» (7 хв)

Учасникам пропонується вибрати один із запропонованих малюнків. Після того як малюнок вибрано, тренер зачитує результати тестування.

Соціальний педагог.   Уявіть собі, що ви зараз знаходитесь у парку, стоять два стільці, іде перехожий, сідає на стілець, кладе капелюх і сідає поряд, розгорнувши газету. Іде другий перехожий, роззява сідає, не помітивши, на капелюх. Як би ви відреагували на цю подію на місці першого персонажа?

Реакція холерика: власник капелюха накидається на сусіда з кулаками, жестикулює, хвилюється. Людина холеричного темпераменту смілива, рішуча, відважна, наполеглива в подоланні труднощів і перешкод на шляху до того, чого вона хоче досягти. Вона йде до того, чого хоче досягти, прямо, не хитруючи, оскільки впевнена в собі. Така людина невтомна, не шкодує себе, ніколи не просить допомоги. Вона не звертає уваги на холод, голод, різні незручності. Вона впевнена в дружбі й надійна, як скала. Вона завжди йде попереду, зустрічаючи грудьми небезпеку й ворогів.

Реакція сангвініка:  бачить ситуацію, встає, сміється сам, піднімає іншого перехожого і сміються разом.  Людина сангвінічного темпераменту швидка. Все у неї миттєво: подумав — зробив. Вона завжди весела і життєрадісна, оптимістична, ніколи не скиглить і не розгубиться в будь-якій біді.

Реакція флегматика: повільно повертається, знизує плечима, махає рукою, забирає капелюха і повільно уходить. Людина флегматичного темпераменту повільна, мовчазна, тугодум. Вона завжди осторонь від веселих ігор і компаній, їй добре, коли вона одна. Все вона робить не поспішаючи, на совість. І якщо щось пообіцяла, обов'язково виконає.

Реакція меланхоліка: помічає свій капелюх, береться за голову, бідкається, ображається, плаче. Людина меланхолійного темпераменту сором'язливі, розгублюються в нових обставинах, їм важко встановити контакт з незнайомими людьми. Меланхоліки ставлять високі вимоги до себе і до оточення, вони чутливі й легко вразливі.

Володарі всіх чотирьох темпераментів прагнуть бути добрими, чуйними, уважними людьми.

 

Вправа «Бінго» (7 хв)

Мета: сприяти усвідомленню унікальності особистості кожної людини; продовжити знайомство учасників один з одним.

Хід вправи. Кожному учасникові дається аркуш паперу А4. Необхідно скласти аркуш вертикально навпіл, а потім без ножиць, тільки руками, «вирізати» фігурку «Бінго» — силует людини. Після цього кожен учасник пише на «Бінго» про свою мрію (на голові), захоплення (на лівій руці), особистісні риси (на правій руці), де найзатишніше (на лівій нозі), чим я пишаюсь (на правій нозі), ім'я (на тулубі). Після презентації «Бінго» можна вивісити на ватмані.

 

Вправа «Риси, яких я хочу позбутися» (5 хв)

Мета: виявлення позитивних і негативних рис.

Хід вправи. Учасники записують на картці 2—3 негативні риси, яких хотіли б позбутися. Після цього — ритуал спалення (розірвання) цих карток.

 

Міні-лекція (5 хв)

Соціальний педагог.   Спілкування — це невід'ємна частина людського в людині; це процес взаємодії двох або більше людей на основі передачі певної інформації один одному. Спілкуючись один з одним, ми навіть не замислюємося над тим, скільки факторів та нюансів впливають на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємося з нею за допомогою слів, жестів, інтона­ції. Наприклад, від того, яке перше враження справить на нас незнайома людина, як ми побудуємо обмін інформацією, залежатиме успіх спілкування. У психології говорять про три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією між людьми), інтерактивну (організацію взаємодії між людьми, наприклад, узгодження спільних дій, розподіл функцій, а також вміння вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника), перцептивну (процес сприйняття партнерами один одного підчас спілкування та встановлення на цій підставі порозуміння між ними).

Ми живемо серед людей. Відносини кожного з іншими людьми дуже важливі Потрібно навчитись правильно оцінювати людей. Від розуміння себе і правильної самооцінки легко перейти до розуміння інших правильної оцінки інших. Для цього необхідні доброзичливість і об'єктивність. У відносинах з іншими людьми вам завжди має бути притаманне почуття власної гідності. З друзями поводяться по-дружньому, з незнайомими -ввічливо. Потрібно пам'ятати про допомогу та взаємодопомогу, про принциповість та про великодушність.

 «Основні способи спілкування з людьми» за Дейлом Карнегі:

Не критикуйте, не осуджуйте, не скажіться.

Давайте чесну, щиру, високу оцінку.

Викличте в іншої особи палке бажання.

 

Вправа «Непотріб» (5 хв)

Мета: дати можливість учасникам потренуватися у рекламуванні не дуже потрібного «товару», дотримуючись умов толерантного спілкування.

Хід вправи. Тренер пропонує кожному називати одну річ, яка йому не потрібна, але не викликає відрази (наприклад, «яскраво — зелена краватка», «каструля з діркою» тощо). Тренер записує ці речі; коли всі висловилися, пропонує учасникам розрекламувати чужі непотрібні речі так, щоб той, хто назвав відповідну річ, забажав її «придбати». Якщо в ході «рекламування» хтось припустить висловлювання, яке викличе погіршання емоційного стану, огиду іншого учасника, винний продовжує працювати стоячи; при повтореній помилці — поза загальним колом і мовчки. Після закінчення вправи тренер ініціює обговорення результатів, фокусуючи увагу на ефективності емоційних, адресованих конкретній особистості висловлювань; недоцільності непереконливих, незакінчених формулювань.

 

Вправа «Веселий фотограф» (7 хв)

Мета: активізувати учасників, підготувати до подальшої роботи.

Хід вправи. Тренер запрошує одного бажаючого стати «фотографом». Всі учасники збираються в певному місці і створюють «похмуру команду», яка має сфотографуватися. Завдання «фотографа» під час зйомки розсмішити «похмуру команду», а завдання «команди» не піддаватися на заохочення «фотографа» (звуки, слова, жести, міміка тощо) і залишатися похмурими. Той з команди, хто не витримає і хоча б посміхнеться, переходить на бік «фотографа» й допомагає йому розсмішити інших. Гру можна провести декілька раз міняючи «фотографа».

Запитання для обговорення:

— Чи змінився ваш настрій після цієї гри? Яким чином?

— Що вплинуло на зміну настрою? (спілкування та взаємодія).

 

Соціальний педагог.   Шановні учні! Охоче висловлю свої поради, якими ви можете скористатись в майбутньому:

     1. Людині потрібно час від часу оглядатися на той слід, який залишає вона, рухаючись по життю. Який він, той слід — глибокий чи ледь помітний, корисний чи шкідливий для інших, задовольняє чи непокоїть вас самих, чи узгоджується з вашим уявленням про людину-особистість? Ви зрозуміли, якими бачать вас ваші товариші. Проаналізуйте, чи такими ви вважаєте себе самі.

     2. Якщо не все в оцінці вас позитивне — не сприймайте цього з образою, адже вона — поганий помічник для самооцінки та самовиховання. Образа завадить вам об'єктивно оцінити себе, подивитись на себе збоку, без рожевих окулярів і самолюбства. Зрештою, не забувайте, що й ви не все у всіх оцінили позитивно. Будьте вдячними товаришам за вказані недоліки, задумайтесь звідки вони у вас та як їх позбутися.

     3. Якщо ж звучали всі оцінки позитивні — хай це не буде підставою для самозаспокоєння, чи, тим більше, для самовпевненості. Процес самовиховання, самоудосконалення безперервний. Будьте вдячні товаришам за довір'я до вас, за повагу до вашої особистості і подумайте, як поводитися для їх виправдання, щоб вашим друзям ніколи не доводилося у вас розчаруватись. Повірте, що бути на висоті й упасти вниз – ганебніше і болючіше, ніж просто бути в низу.

    4. Замисліться, чи подобається вам бути такими, якими бачать вас товариші. Чи відповідає це вашому уявленню про особистість, вашому ідеалу людини? Якщо ні — які риси вашої вдачі цьому заважають? Що варто змінити у вашій поведінці, у вашому ставленні до себе і до людей, на що звернути увагу, над чим потрудитися? Так, я не помиляюсь, саме потрудитися. Адже самовиховання—це труд вашої душі, напружена робота серця, нервів. Перемога над собою, над своїми негативними звичками — це велика перемога. І тільки сильні люди здобувають її. Тож я бажаю вам бути мудрими, поміркованими та сильними.

Ви мали можливість подивитися на себе збоку, очима однокласників, з якими навчаєтесь, зростаєте, формуєтесь фізично і морально. Кожна людина прагне до свободи, адже її право — бути вільною у думках і вчинках. Але є суспільні закони, які передбачають не лише права, а й обов'язки, — закони писані і неписані. У них сконцентровано мудрість і досвід людства, набуті віками. Їхнє призначення — оберігати людину від падіння, піднімати й утримувати її на тій висоті, де людина. Нехтувати цими законами — значить протиставляти себе людському суспільству, його законам. Чого може очікувати така людина? Того, чого заслуговує — осуду, зневаги, презирства або й покарання. Чи може вона при цьому бути щасливою? Подумайте над цим.

 

Вправа «Слова схвалення» (3 хв)

Мета: отримати комплімент, похвалу, позитивний емоційний заряд стосовно певних рис особистості учасників.

Соціальний педагог.   Я вам пропоную стати в коло і уявити себе дитиною будь-якого віку. Які слова схвалення, похвалу вам у дитинстві хотілось почути, або які з них для вас були найважливішими. Тепер ці слова чи фразу «подаруйте» сусіду зліва. Він, у свою чергу, робить те ж саме стосовно свого сусіда зліва, і так — по колу, аж поки воно не зімкнеться.

 

Вправа «Дерево підсумків» (3 хв)

Мета: провести загальну оцінку тренінгу.

Хід вправи. На столі лежать стікери у формі яблук зеленого і червоного кольору. Тренер просить кожного з учасників висловити свої враження від тренінгу на стікерах та приклеїти на малюнок дерева.

Соціальний педагог. На яблуках червоного кольору ви напишете свої позитивні враження від тренінгу, а на аркушах зеленого кольору — побажання щодо поліпшення нашої роботи або про те, що на тренінгу вам не сподобалось і чому.

Не обов'язково брати і зелений, і червоний аркуші. Ви можете скористатися тільки одним кольором.

 

 

 

 

СЕРЕДА

Девіз дня : «Один за всіх і всі за одного»

 

Галерея мрій

 

 

Заняття з елементами тренінгу

«Павутина дружби»  

Мета: актуалізувати поняття «дружба» у класному колективі; вчити учнів цінувати друзів та дружбу, виробляти в собі якості, що сприяють дружбі; розвивати вміння товаришувати; виховувати уважне, безкорисливе ставлення до друзів, товаришів; сприяти згуртуванню колективу.

Учасники: учні 1 гімназійних класів.

Тривалість: 60 хвилин.

Необхідні матеріали: аркуші паперу, ручки, крейда; картки з прислів’ями та дешифратори; конверт зі словами; плакат із намальованим сонечком без промінців, стікери у вигляді промінчиків.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вправа «Зустріч поглядами» 

Мета: «розігрів» учасників; розвиток навичок соціальної перцепції. 

Соціальний педагог.  Давайте зараз станемо у коло, опустивши голови вниз. За моєю командою всі одночасно піднімають голови. Завдання - зустрітися з кимось поглядом. Та пара гравців, якій це вдалося, залишає коло. 

Отже, молодці, всім ( не всім) вдалося настільки відчути один одного, щоб виконати цю вправу.

 

Казка «Пригоди Сніжка»

У дівчинки Світланки була улюблена кішечка Тері. Вони пречудово проводили час. Одного теплого весняного ранку Тері привела до Світланки трьох своїх кошенят. Вони були маленькі, м’якенькі та пухнастенькі. І дівчинка назвала їх Попелюшка, Сніжок та Перлинка.

Сніжок дуже відрізнявся від інших кошенят своєю вдачею. З ним часто траплялися якісь пригоди. Він дуже пишався своєю зовнішністю – білою пухнастою шубкою, чистенькими і біленькими м’якими лапками.

Одного разу зі Сніжком стався прикрий випадок. Граючись у цікаву гру з Перлинкою, він заліз на молоденьку яблуньку і не помітив, як опинився на тонесенькій гілочці. Аж тут раптово налетів вітер із рясним дощем. Молоденьке деревце хиталося, котик ніяк не міг злізти з гілки і ледве утримався на ній. У нього з кожною секундою ставало дедалі менше сил. Вітер дмухнув іще сильніше, після чого котика знесло з деревинки прямо у велику калюжу. З неї Сніжок виліз, не схожий сам на себе: мокрий і дуже брудний. Коли він подивився на свою шубку, то побачив, якою вона стала… Сніжок соромився з’явитися в такому вигляді перед Попелюшкою та Перлинкою, які кликали його під накриття. Однак йому було так холодно під дощем, що, незважаючи на сором, він побіг до них.

Кошенята відразу ж побігли до Сніжка і стали вилизувати його, а потім пригорнулися до нього, щоб він зігрівся і висох. Так, згорнувшись у клубок, вони заснули. А коли прокинулись, то Сніжок був знову чистеньким та біленьким. І він більше ніколи не вихвалявся своєю зовнішністю і був вдячний за допомогу.

Обговорення казки

• Що для вас означає слово «дружба»?
• Скільки можна мати друзів: мало чи багато?
• Яким має бути друг?

 

Робота у групах «Розшифруй прислів’я»

Мета: формування навичок узгодженості дій групи при виконанні завдань; виховання співпраці як найефективнішого способу взаємодії.

Учні об’єднуються в чотири групи за порами року.

Один член групи витягує папірець із зашифрованим прислів’ям і група розшифровує його.

Один за всіх, і всі за одного.

19,6,11,18   10,1  3,22,12,26  12  3,22,12  10,1  19,6,18,19,4,19.

 

Один у полі не воїн.

19,6,11,18  24  20,19,16,12  18,7  3,19,13,18.

 

Де тонко, там і рветься.

6,7  23,19,18,15,19  23,1,17  12  21,3,7,23,31,22,33.

 

Яке посієш, таке й збереш.

33,15,7  20,19,22,12,8,29  23,1,15,7  14  10,2,7,21,7,29.

 

Дешифратор

А-1	Б-2	В-3	Г-4	Г-5	Д-6	Е-7	Є-8	Ж-9	З-10	И-11
І-12	Ї-13	Й-14	К-15	Л-16	М-17	Н-18	О- 9	П-20	Р-21	С-22
Т -23	У-24	Ф-25	Х-26	Ц-27	Ч-28	Ш-29	Щ-30	Ь-31	Ю-32	Я-33

 

Гра «Добре – погано»

Мета:

Соціальний педагог.  Розкладіть слова з конверту на дві купки: на одну слова, що є позитивними рисами характеру, хорошими вчинками, а на іншу ті, що є негативними рисами характеру чи поганими вчинками.

У конверті знаходяться такі слова: доброта, радість, ненависть, турбота, злість, ворожість, співчуття, милосердя, гордість, чуйність, допомога, підтримка, зрадливість, самолюбство, тактовність, ввічливість, заздрість, довіра, підлість, жадібність, повага, байдужість, справедливість, взаєморозуміння, вірність, людяність.

Соціальний педагог.  Всі погані риси характеру, вчинки скиньте в торбинку, зав’яжемо її і забудемо про них. А добрі нехай залишаються на волі, ховати їх не будемо, нехай вони живуть серед нас і зміцнюють нашу дружбу.

 

Тест «А ти вмієш дружити?»

Соціальний педагог. Для того, щоб клас був дружним, у ньому мають учитися діти, які самі вміють бути справжніми друзями. Давайте перевіримо, чи вмієте ви дружити. Нещодавно ви проходили тест «А ти вмієш дружити?». Ось і маємо такі результати… (тренер зачитує результати тесту).

 

Вправа «На гірській стежині»

Мета: навчитися толерантно вирішувати конфлікт, поступатися, коректно пояснювати свою позицію.

Соціальний педагог  крейдою малює на підлозі дві паралельні лінії, відстань між якими дорівнює 30 см. На цей «місток» з обох боків стають два учні. Під «містком» тече бурхлива гірська «річка». Учні мають домовитися між собою, як їм перейти «місток» і не зіштовхнути одне одного в «річку».

Під час виконання вправи не можна говорити.

Соціальний педагог. Поділіться, будь ласка, враженнями від виконання вправи. Чи відчули ви проблеми під час спілкування і взаємодії?

(Учні висловлюють свої враження)

 

Бесіда «Як знайти справжніх друзів?»

Соціальний педагог. Як ви вважаєте, що треба робити, аби мати справжніх, щирих друзів?... (Відповіді дітей.) А ось що рекомендують психологи.

 

Пам’ятка «Як знайти справжніх друзів?»

Насамперед слід самому стати справжнім, щирим другом для інших. Що більше любитимеш і поважатимеш своїх друзів, то більше їх знайдеш сам. Змінити стосунки з друзями на краще ти можеш, дотримуючись певних правил.

1.               Найважливіше правило: проявляй увагу до своїх друзів, учися співчувати, вислухати, порадити, при потребі – допомогти.
2.               Проводь із друзями більше вільного часу (дні народження, прогулянки, походи на природу, до них у гості тощо). Дружба потребує великих зусиль і часу.
3.               Стався до друзів із любов’ю та повагою, не обманюй, будь чесним і справедливим, терплячим до їхніх вад, милосердним.
4.               Не приховуй своїх друзів. Познайом їх зі своїми батьками, запроси в гості. А при нагоді розкажи про них у школі своїм однокласникам. Якщо ти цінуватимеш своїх друзів, то й вони віддячать тобі тим же. Пам’ятай, що друг пізнається в біді. Тому ти повинен першим прийти на допомогу, а не чекати, доки друг попросить про це.

Що кращими будуть взаємини з друзями, то щасливішим буде твоє життя.

 

Вправа «Сонечко дружби»

Мета: закріплення матеріалу; виявлення учнями якостей справжнього друга.

Соціальний педагог. Зараз ми з вами доповнимо сонечко дружби. Ось воно таке веселе, гарне! Давайте зробимо його добрим і щирим. Для цього у нас є маленькі «промінчики» - це якості, справжнього друга. Нехай кожен напише на своєму «промінчику» якість справжнього друга і потім доповнить ним сонечко,  але перед тим прочитає вголос свій напис для всіх.

 

Вправа «Малюнок класу»

Мета: підкреслити внесок кожного учня у колективні справи класу.

Хід вправи. Перший учень починає малювати крейдою на дошці певні елементи малюнка, а інші учні (по черзі) повинні доповнити його, не відриваючи руки.

 

Вправа «Павутина дружби»

Мета: підведення підсумків; акцент на згуртуванні учнів, як необхідного чинника дружного колективу.

Хід вправи. Гра для декількох дітей. Вони вста­ють у коло, закривають очі і, витягнув­ши вперед руки, сходяться у центрі. Правою рукою кожен бере за руку будь-яку іншу дитину, ліва залишена для того, щоб за неї хтось узявся. Після цього усі відкривають очі. Тренер до­помагає дітям у тому, щоб за одну руку взялася тільки одна дитина. Таким чи­ном утвориться павутина. Завдання дітей – розплутатися, не відпускаючи рук.

Тренер робить висновок, що діти перебувають у згуртованому, міцному, дружньому колективі, так, як розплутати павутину дуже важко, а може навіть і не вдасться.

 

Заключне слово

Соціальний педагог. Чи сподобалося вам ваше сьогоднішнє заняття?... Я бажаю вам, щоб павутина дружби, яку ви разом створили, «оселилася» у вашому класному колективі, а її тенета ставали дедалі успішнішими та міцнішими.

 

 

Гра «Відгадай!»

Завдання:

• засвоєння учнями матеріалу щодо ризиків;

• усвідомлення учнями потенційного впливу ризиків на їх повсякденне життя;

• демонстрація концепції ризику та ризикованої поведінки.

Порада ведучим:

•   ведучі не повинні вступати в широку дискусію з учнями щодо наркотиків та їх ефекту, а також моральності вживання наркотиків; недоцільно лякати учнів повідомленнями, що розраховані на реакцію страху; натомість варто використовувати інформацію, що міститься в даному посібнику щодо ризиків та віри учнів в правдивість певних ідей.
•   ведучі інформують учнів, що метою гри є демонстрація суті ризику та ризикованої поведінки;
•   попередити учнів, що обговорення гри має відбутись по її завершенню;
•   поділити учнів на команди по шість або менше учасників в кожній.

Встановлення правил гри:

•   команда не повинна знати, хто буде відповідати, поки всіучасники не напишуть у власних блокнотах власні варіанти відповіді та розмір ставки;
•   перемогу отримає та команда, яка набере найбільшу кількість балів;
•   всі команди розпочинають гру з „банком”, де є 50 балів;
•   кожен учень повинен самостійно дати відповідь на питання і записати в блокноті відповідь та розмір ставки;
•   кожен учень має зробити ставку розміром, щонайменше, в один бал, але не більше ніж команда має в „банку”;
•   кожен учасник команди повинен мати шанс на відповідь, щонайменше, на одне питання: відповідати потрібно без допомоги інших учасників;
•   якщо гравець дає хибну відповідь, то команда втрачає відповідну кількість балів, що була зазначена в ставці; за правильної відповіді команда додатково отримує кількість балів, що визначені в ставці.

Проведення гри:

•   тренери мають після оголошення питання та самостійних письмових відповідей і ставок учнів визначити в кожній команді по одному учаснику, які будуть відповідати;
•   тренер також звертає увагу учнів, що в разі, якщо вони не знають правильної відповіді, то повинні спробувати її відгадати і записати в блокноті;
•   визначені для відповіді учні не мають права консультуватись з іншими гравцями, а повинні приймати власні рішення, які впливатимуть на командний „банк”;
•   тренер питає кожного з визначених гравців (бажано щоб вони стояли) про розмір ставки та після оголошення ставки прохає відкрити занотований варіант відповіді;
•   тренер повідомляє правильний варіант відповіді та суму балів, які команди виграли чи програли;
•   тренер продовжує гру, доки кожен з учасників не зіграв щонайменше один раз;
•   тренери підсумовують кількість набраних балів та визначають переможця.

Запитати учнів:

•   що вони відчували, коли мали ризикувати „капіталом” групи?
•   які були наслідки ризиків?
•   чи сподобалось їм, коли інші учасники ризикували „капіталом” команди?
•   чому сподобалось або не сподобалось?
•   чи можуть вони навести приклад життєвих ситуацій, коли інша людина ризикувала, а їм доводилось отримувати негативні наслідки чужої ризикованої поведінки (наприклад, будучи в автомобілі з п’яним водієм).

 

Питання та ключі відповідей до гри „Відгадай”

1. Який відсоток 18-річної молоді хотіли б зустрічатись з дівчатами чи хлопцями, котрі не палять тютюн?

28%, 58%, 78%

Переважна частина молоді надали б перевагу зустрічам з хлопцями чи дівчатами, які не палять тютюн (78% є результатом дослідження, проведеного в школах США).

 

2. Який відсоток восьмикласників палили тютюн протягом останніх 30 діб?

17%, 35%, 59%

Відповідно до даних дослідження, проведеного в чернігівських школах в листопаді 2010 року, 17% восьмикласників палили тютюн протягом останніх 30 діб.

 

3. Який відсоток восьмикласників чернігівських шкіл вживали алкоголь протягом останніх 30 діб?

13%, 36%, 58%

Відповідно до даних дослідження, проведеного в чернігівських школах в листопаді 2010 року, 13% восьмикласників вживали алкоголь протягом останніх 30 діб.

 

4. Вживання алкоголю веде до втрати координації, ускладнює прийняття рішень, уповільнює рефлекси та призводить до порушення пам’яті.

Вірно Хибно

Вірно, бо вживання алкоголю веде до втрати координації, проблем з пам’яттю та рефлексами. Алкоголь пригнічує центральну нервову систему, гальмує процеси мислення. Випитий у значній кількості алкоголь може призвести до отруєння.

 

5. Пиво та вино є безпечнішими від горілки.

Вірно Хибно

Хибно, бо алкоголь, що міститься в пиві, є таким же небезпечним, як і алкоголь, що є в вині та горілці.

 

6. Людина, яка вживає алкоголь на самоті (без свідків), вірогідно має проблеми з алкоголем.

Вірно Хибно

Вірно. Якщо ваш друг чи подруга мають один чи більше нижченаведених симптомів, вони ймовірно мають проблеми з алкоголем:

- часто з’являється в стані сп’яніння;

- кажуть неправду стосовно того, скільки вони випили;

- вірять в те, що алкоголь необхідний для розваг;

- часто мають синдром похмілля;

- почуваються виснаженими, переживають стан депресії чи суїцидний настрій;

- мають „затемнення” пам’яті – забувають, що він чи вона робили в періоди вживання алкоголю.

 

7. Серед факторів, які спричиняють смерть, яке місце в світі займає паління тютюну?

Друге, шосте, дев’яте

Тютюнопаління займає друге місце серед основних факторів смертності: 5,1 мільйона смертей в 2004 році (New England Jounal of Medicine, Septemeber 23, 2010.)

 

8. Серед факторів, які спричиняють смерть, яке місце в світі займає алкоголь?

Перше, восьме, дванадцяте.

Алкоголь займає восьме місце серед основних факторів смертності: 2,3 мільйона смертей в 2004 році (New England Jounal of Medicine, Septemeber 23, 2010).

 

9. Який відсоток чернігівських восьмикласників вважають, що це погано, коли хтось палить тютюн?

25%, 42%, 93%

Відповідно до даних дослідження, проведеного в чернігівських школах в листопаді 2010 року, 93% восьмикласників вважають, що це погано, коли хтось палить тютюн.

 

10. Який відсоток чернігівських восьмикласників вважають, що це погано, коли хтось вживає алкоголь?

34%, 67%, 80%

Відповідно до даних дослідження, проведеного в чернігівських школах в листопаді 2010 року, 80% восьмикласників вважають, що це погано, коли хтось вживає алкоголь.

 

 

Вісник психолога

«Як підготуватися до іспитів»

•     Спочатку підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте  необхідні підручники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер’єр кімнати жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картинки в цих тонах.
•     Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «Трохи позаймаюся»,— а які саме розділи і теми.
•     Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того матеріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде.
•     Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — перерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.
•     Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам’ятати напам’ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записувати. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

Як запам’ятовувати матеріал?

Психологи встановили, що наша оперативна пам’ять за одночасного сприйняття здатна утримати і потім відтворити в середньому лише сім об’єктів. Тому матеріал краще розбити на смислові частини, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові частини матеріалу необхідно збільшувати й узагальнювати, виражати головну думку однією фразою.

Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам’ятовувати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв’язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголовніше.

Використовуйте асоціації. Метод локальної прив’язки полягає у побудові для ряду, який ви намагаєтесь запам’ятати, об’єктів іншого ряду - опорного, з добре знайомих або легких для вивчення пунктів. Таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи завченого ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв’язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали матеріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

Як повторювати?

Перекажіть текст своїми словами, і ви легше його запам’ятаєте, аніж просто прочитавши багато разів, — адже це активна розумова праця. Загалом будь-яка аналітична робота з текстом дозволяє краще його запам’ятати. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу тощо.

Конспектування. Виявляється, текст можна сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дужки» тощо. При цьому сприйняття та якість  запам’ятовування значно покращуються через образність запису. Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш, ніж на 7 частин, пов’язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх. У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.

Як психологічно підготуватися до іспитів?

Для того, щоб у кризовій ситуації не втрачати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто чекати, доки ситуація стане катастрофічною. Починайте готуватися до іспитів заздалегідь, помалу, частинами, спокійно. Якщо дуже важко зібратися із силами і з думками, спробуйте запам’ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу. Щодня виконуйте вправи на зняття напруження, втоми, на розслаблення.

Як уникнути хвилювань?

1. Запишіть на аркуші паперу те, що вас непокоїть. Покладіть його під подушку або в шухляду столу на сім днів. Доти, можливо, проблема вирішиться сама собою або її вже розв’яжете ви.

2. Запитайте себе: «Чи допомагає хвилювання впоратися із ситуацією?» Коли ви зрозумієте, що ні, придумайте щось, що справді могло б зарадити.

3. Якщо ви можете порадитися з батьками, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряєте, і поговоріть із ним або нею. Удвох ви, напевно, придумаєте розумний план, як впоратися з вашим хвилюванням.

4. Пам’ятайте: занепокоєння — це емоція, а не метод розв’язання проблем.

5. Якщо ваші переживання стали нав’язливими, зверніться до  психолога.

Що робити, якщо втомилися очі?

Виконайте дві будь-які вправи:

- погляньте по черзі вгору-вниз (25 с), ліворуч-праворуч (15 с);

- напишіть очима своє ім’я, по батькові, прізвище;

- фіксуйте погляд то на віддаленому предметі (20 с), то на аркуші паперу перед собою (20 с);

- намалюйте очима квадрат, трикутник — спочатку за годинниковою стрілкою, потім навпаки.

Як легше запам’ятовувати?

- Не завжди що більший обсяг матеріалу, то важче його запам’ятати. Великий уривок вивчати корисніше, ніж короткий вислів.

- Запам’ятати легше те, що розумієш. Розподілене заучування краще від концентрованого. Учіть з перервами, не все підряд, краще помалу, ніж все одразу.

- Більше часу витрачайте на повторення по пам’яті. Це ефективніше за просте багаторазове читання.

- Якщо працюєте із двома матеріалами — великим і меншим — розумно починати з більшого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЧЕТВЕР

Девіз дня : «Змінитися не може ніхто, але стати кращим може кожний»

 

Галерея мрій

 

 

Психолого-педагогічний семінар

«Особистісне зростання вчителя»

Мета:

•         Ознайомлення вчителів з формами та методами інтерактивної взаємодії;
•         сприяння мотивації вчителя до самовдосконалення у різноманітних сферах життя;
•         ознайомлення та практика застосування прийому «Я — висловлювання» у спілкуванні;
•         створення позитивного психологічного клімату в педагогічному колективі шляхом актуалізації установки вчителя на цінність самореалізації у своїй професії.

Хід семінару

Вступ

Повідомлення теми і мети семінару, ознайомлення учасників із методичними та організаційними особливостями роботи.

 

Вправа «Історії з торбинки»

Мета: розвиток навичок само презентації, уяви, креативності, самоприйняття.

Стимульний матеріал: торбинка з великою кількістю різних предметів. Подбайте про те, щоб кількість предметів була більшою за кількість учасників тренінгу, а також про різноманітність предметів.

Кожен учасник по черзі витягує по одному предмету з торбинки навмання. Далі педагоги повинні охарактеризувати предмет від його імені. Тренер показує приклад, витягуючи предмет першим. наприклад: «Я – книжка, цікава, корисна, допомагаю людям знаходити цікаві відповіді на запитання, що їх цікавлять, іноді приношу приємні несподіванки, як у ситуаціях, коли ти в книзі знаходиш забуту листівку від дорогої серцю людини».

Рефлексія: Чи складно було асоціювати себе з предметом?

 

Інформаційна частина

Видатний психолог Олексій Леонтьєв стверджував, що «особистістю не народжуються, а стають». І справді, кожен психолог, який працює в освітньому закладі, щодня має можливість такого становлення особистості й сприяння цьому. Проте якщо у випадку з учнями ми маємо справу зі становленням особистості, то говорячи про членів педколективу – із особистісним зростанням та зрілістю. Цей семінар буде присвячено саме особистісному зростанню педагогів.

 

Повідомлення результатів тестування.

Серед учнів старших гімназії було проведено опитування «Ідеальний і реальний учитель». Отже, гімназисти вважають, що ідеальний учитель-це:

•         повинен знайти підхід до кожного учня;
•         кваліфікований, гарно пояснює тему уроку;
•         добрий, турботливий, доброзичливий, чесний, чемний, веселий, розумний, справедливий, активний, креативний, спокійний, чуйний, дружелюбний, привітний, цікавий, кмітливий, вимогливий, не надто суворий
•         який завжди розуміє, прийде на допомогу;
•         з чудовим почуттям гумору;ї
•         повинен мати індивідуальний підхід до учнів;
•         щоб не криками, а спокійними словами;
•         з повагою ставиться до учнів;
•         на уроці не питає, коли ти не хочеш;
•         ставить лише гарні оцінки;
•         не перевіряє домашні завдання;
•         дає списувати;
•         не бере з собою журнал та червону пасту;
•         ніколи не ставить двійки;
•         не відкриває щоденник без дозволу учня.

І хоч більшість учнів гімназії задоволені своїми вчителями та вважають їх близькими до загальноприйнятого ідеалу, однак певні недоліки все ж помітили:

- не завжди вистачає розуміння, справедливості, вимогливості, поваги, почуття гумору, доброти, витримки;

- іноді не можуть викласти доступно та цікаво програмовий матеріал;

- часом не приймають ситуацію, що склалася, об’єктивно;

- у кожного вчителя свій характер, а отже, і свої недоліки;

- деякі вчителі обирають улюбленців і ставляться не справедливо до інших учнів.

Зрілу особистість можна описати як таку, що характеризується автономністю, широкими межами «Я», усвідомленою мотивованою поведінкою. Зріла особистість здатна до теплих, сердечних стосунків, дружньої інтимності. Вона поважає відмінності у цінностях та установках; терпима до своїх вад; вміє долати негативні емоційні стани. У неї здорове почуття реальності: вона бачить речі такими, якими вони є, а не такими, якими хотілося б їх бачити. Вона демонструє здатність до самопізнання, вміння ставитись до певних ситуацій з гумором.

 

 

Риси зрілої особистості:

•         Синергічність. Здатність до цілісного сприйняття світу та людей.
•         автономність. Наявність власної системи цінностей, вміння довіряти власним судженням та діяти відповідно до них.
•         Креативність. здатність до створення чогось нового, чого раніше не було, творча спрямованість.
•         Контактність. Здатність швидко встановлювати тісні контакти з людьми.
•         Децентрація. Здатність розглядати явища з різних поглядів, розуміння і прийняття того, що інші можуть сприймати щось по-іншому; вміння відтворювати погляди іншого.
•         Толерантність. терпимість до різних думок, неупереджене ставлення до людей та подій.
•         Відповідальність. Визнання себе автором певного вчинку та прийняття на себе його наслідків.
•         Самоприйняття. Позитивне ставлення до себе, попри свої вади.
•         Глибинність переживань. Відчуття гармонії зі світом, здатність до вершинних переживань, що змінюють ставлення до світу.
•         Життєва філософія. Усвідомлення людиною своєї реальності у контексті навколишнього світу, особиста життєва позиція та життєві принципи.

 

Вправа «Особистісне зростання учителя»

Кожна група отримує завдання скласти невеличку програму особистісного зростання вчителя за однією з п'яти умовних сфер життєдіяльності людини: духовною, фізичною, емоційною, інтелектуальною, соціальною. Представники груп репрезентують думку групи щодо реалізації вчителя у певній сфері. (Ведучий пропонує вибрати картки навмання, перевернувши їх зворотною стороною. Картки представлені у вигляді пелюсток квітки). Після презентації картки з нотатками вивішують на дошку (20—30 хв.)

Розвиток інтелектуальної сфери (обізнаність, фаховість, розумова активність, пізнавальні здібності):

1. Найуразливіші місця в інтелектуальній сфері життя вчителя.

2. Для чого вчителю необхідно постійно поглиблювати професійні знання та загальну обізнаність? Що це дає його особистості?

3. Що вчителю бажано робити систематично для розвитку інтелектуальної сфери (крім ознайомлення з фаховою літературою)?

Розвиток емоційної сфери:

1. Негативні емоції, які відчуває вчитель майже щодня.

2. Що означає для вчителя бути «молодим душею»?

3. Які емоції вчителя сприяють гармонійному сприйняттю світу? Як учитель може допомогти собі частіше відчувати ці емоції?

Розвиток фізичної сфери (здоров'я, фізична культура, нервова система):

1. Що з фізичної сфери зазнає найбільшого впливу, навантаження під час педагогічної діяльності? Чому?

2. Чим бажано займатися вчителю для покращення здоров'я?

3. Чим корисний розвиток фізичної сфери для професійної та особистісної реалізації вчителя?

Розвиток духовної сфери:

1.Внутрішні та зовнішні причини появи у вчителів станів апатії, тривожності, агресії.

2. Як духовність може допомогти вчителю в роботі, у ставленні до робочих ситуацій?

3. Що бажано робити вчителю, щоб духовно розвиватися?

Розвиток соціальної взаємодії (вміння конструктивно спілкуватися):

1. Як позначається робота у школі на спілкуванні з людьми за її межами?

2. Найголовніші, на вашу думку, критерії ефективності взаємодії в системах: «вчитель — вчитель»; «вчитель — учень»; «вчитель — керівник».

3. Які найважливіші риси необхідні вчителю для створення робочої атмосфери на уроці?

4. Що позитивного в досвіді людського спілкування дає робота з дітьми?

Психолог. Шановні колеги, зверніть увагу на те, як під сонячними променями розквітає квітка, так і в нашій праці розквітає особистість вчителя й учня.

 

Слово психолога

Відомо, що професія вчителя вважається однією з найбільш психологічно-напружених і виснажливих. На це є певні об’єктивні  причини: комунікаційне перенавантаження; поява певних «професійних деформацій»  і труднощів через це в неробочому спілкуванні; соціальна незахищеність і низький статус професії в масовому сприйнятті. подивишся на цей перелік – і дійсно з’являється  бажання «пожаліти цього бідолашного вчителя». та найгірше, коли подібні думки виникають у самого педагога. Адже незадоволеність собою, своєю діяльністю є головною суб’єктивною причиною  психологічного перенавантаження та заважає особистісному зростанню.

І якщо об’єктивні характеристики повсякденної ситуації ми сприймаємо як важкі, але неодмінні реалії повсякденної вчительської праці, то наше суб’єктивне сприйняття, оцінювання цих реалій – цілком у нашій владі. Пам’ятаєте відоме: якщо не можеш змінити ситуацію, зміни своє ставлення до неї? Можливо саме це висловлювання є рецептом психологічного благополуччя не тільки вчителя, а будь-якої людини взагалі.

Є гучний вислів, що вчителювання – це більше, ніж професія. Це поклик душі, спосіб життя. дуже важливо знати рушійні  мотиви нашої повсякденної активності, щоб краще розуміти причини задоволення (незадоволення) її наслідками. Отже, ми можемо вивести практичну формулу психологічного благополуччя.

Особистісному зростанню педагога передують такі чинники:

1.     Розуміє чого він хоче, до чого прагне.
2.     Уміє прогнозувати бажаний результат, а також можливі шляхи його досягнення.
3.     Може самостійно оцінити ефективність власної діяльності та відкоригувати її можливі недоліки.
4.     Отримує  задоволення як від самого процесу діяльності так і від її наслідків.

Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той вчитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, зміг прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями.

Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.

Розвиток особистості можна розділити на кілька етапів. Все починається з пізнання себе, а потім вже переходить у дію. Сама по собі дія, без розуміння «куди» і «навіщо» – шкідлива. Вона може завести вас зовсім не туди, куди ви хотіли потрапити, а ви помітите це занадто пізно.

Перший етап розвитку особистості: Пізнайте себе

Будь-які зміни починаються з розуміння себе: які у мене зараз проблеми взагалі, в професійній діяльності, що відбувається зараз в моєму житті, чого я хочу. Дуже важливо на цьому етапі прийняти себе таким, який ви є сьогодні. Важливо побачити правду про себе, зрозуміти і прийняти її.

Тільки після тотального прийняття себе з усіма перевагами, недоліками– може початися ваш ефективний саморозвиток особистості. Так, прийняття і правда може виявитися неприємними. Вам може щось не сподобатися в собі, важко визнати свої професійні недоліки. Але якщо ви будете відмовлятися від цього, відштовхувати від себе або закривати на це очі – вам забезпечена смуга криз і важкі часи. Значно менше болю доставляє один раз побачити всю правду, прийняти її, накреслити собі план розвитку і почати рухатися по ньому.

Щоб зібрати «правду про себе» використовуйте наступні рекомендації:

1. Подумайте і запишіть, що ви знаєте про себе, але тим не менше відкидаєте це в сторону.

2. Опишіть ваш сьогоднішній стан: де і з ким ви живете, ким і де працюєте, як працюєте, скільки вам років і який ваш дохід. Подивіться на цей опис і зверніть увагу на ті моменти, які викликають у вас неприємні думки або асоціації.

3. Запитайте інших людей, що вони думають про вас. Корисною буде думка як ваших знайомих, так і сторонніх людей, які вас не знають. Це будуть ті враження, які ви справляєте на оточуючих. Ваших родичів і знайомих попросіть бути чесними і обіцяйте не ображатися на них, якщо вони вам скажуть щось неприємне. Ви вивчаєте себе!

4. Дуже уважно досліджуйте повчальну інформацію і складіть повний портрет себе.

Другий етап розвитку особистості: Змінюйтесь!

Для того, щоб змінити своє життя на краще і стати більш впевненим, сильним, щасливим і «професійним»– вам необхідно змінити свою поведінку, свої думки, свої переконання.

Починайте  з усунення перешкод, які лежать на Вашому шляху – усуньте страхи та зволікання. Але не варто занадто довго застрягати на «вирішенні проблем». Думайте про свої цілі, фокусуйтеся на тому, чого ви хочете  і прагніть це отримати. Якщо щось вам заважає – з’ясовуйте що це, опрацьовуйте і йдіть далі.

Саморозвиток особистості – це ключ до успіху. Неможливо отримати щось видатне і нове, зберігаючи колишній уклад життя, звички і діючи так, як ви діяли раніше.

Третій етап розвитку особистості: формуйте нові ефективні стратегії!

Вчіться на своїх помилках, вивчайте свій успішний досвід та успішний досвід інших людей. Ваше завдання - побачити і зрозуміти, що потрібно робити конкретно вам, щоб отримувати те, що ви хочете. Це досить просто. Треба бути уважним і помічати тенденції, закономірності. Аналізуючи свій і чужий успішний досвід – відзначайте, що було спільного, які на ваш погляд дії привели до бажаного результату. Потім напишіть план – що ви будете робити, щоб досягти мети.

Ще один прийом саморозвитку особистості – це самонавчання на основі свого успішного досвіду:

1. Згадайте ситуацію, в якій ви отримали те, що хотіли. Ваша мета реалізувалася.

2. Запишіть докладно, що саме і як конкретно ви робили, щоб отримати її, хто допоміг, що допомогло, підштовхнуло.

3. Запишіть свої думки, почуття і емоції, які супроводжували досягнення мети. Що ви думали про цю мету, як бачили її, як відчували.

Це ваша особиста стратегія досягнення подібних цілей. Використовуйте її!

Як часто ми не досягаємо цілей, які ставимо перед собою? І що ж нам заважає їх досягати? Невпевненість у собі, лінь, слабка сила волі, характер, навколишні обставини?

Насправді, існує багато різних причин, але найчастіше ми використовуємо їх скоріш для своїх же відмовок перед самими собою, а не для аналізу ситуації.

Реалістичні цілі працюють краще всього. Це означає, що перед собою потрібно ставити цілі, які ви можете реально досягти, тобто ви самі вірите в те, що ви це зробите, бо знаєте, що саме потрібно зробити. Наприклад, сказати собі: «Сьогодні я навчу дітей «бачити» метафору в художньому тексті, завтра попрацюю над символами, а потім навчу робити комплексний аналіз тексту» – це набагато більше для досягнення цілі, ніж просто сказати «Я хочу добре навчати дітей».

Тим паче реалістичних та конкретних цілей легше дотримуватися, тому що ви бачите рамки свого завдання і можете точно відповісти на питання: «Чи зробив я сьогодні все для того, щоб наблизитися до своєї мети?»

Помилки – це невід’ємна частина шляху до мети. На помилках та невдачах потрібно вчитися та шукати нові шляхи. Невдачі бувають у кожного і лише від вас залежить, чи зупинить це вас на шляху до досягнення результату. Тому пам’ятайте: всі помиляються, але це не означає поразки, тому повертайтеся до роботи та робіть все можливе  для того, щоб досягти своєї мети.

 

Вправа «Портрет ідеального вчителя»

Робота в групах

І групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, вказавши на його помилки і причини такого становища.

ІІ група описує вчителя успішного і створює його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним.

Кожна група зачитує і захищає свого вчителя і свій список. У кінці ми виділяємо, які помилки не потрібно допускати у своїй роботі, щоб не стати поганим вчителем – спеціалістом, а чому потрібно вчитися, щоб стати успішним педагогом.

Обговорення.

Практична частина

 

Вправа «Мене на роботі цінують за ...»

Кожен учасник  по черзі називає своє ім’я і говорить фразу, починаючи зі слів: «Мене на роботі цінують за...» (передаючи один одному м’ячик, іграшку).

 

Вправа з арт-терапії

Мета: створити можливість для учасників проаналізувати свої переживання, побачити образ свого «Я» на символічному рівні та умови для рефлексії своїх почуттів відносно роботи.

Психолог пропонує:

Намалюйте три дерева, які символізують вашу роботу: 1 дерево – на початку дня; 2 дерево – у середині дня (кінець дня); 3 дерево – кінець тиждня.

Обговорення: Як ви вважаєте, чому ваші дерева саме такі?

 

Вправа «Зіркова година»

Мета: розвиток позитивної складової емоційного компоненту професійної спрямованості.

Обладнання: приналежності для письма.

Хід вправи: Учасникам пропонується протягом 7-10 хвилин виділити 3-5 найбільш характерних для професії педагога радощів (заради чого взагалі живуть представники цієї професії, що для них є найважливішим в житті та роботі). По закінченні запропонованого часу кожний учасник розповідає про ті радощі, які він виділив (можна показати за допомогою пантоміміки, а інші учасники – відгадують;написати на зірочках і наклеїти на ватман).

Під час обговорення учасники уточнюють, висловлюють свої.

 

Вправа «Педагогічна майстерність»

Розв’язання педагогічних ситуацій:

 Педагогічна ситуація №1

   Ви почали вести урок, всі учні заспокоїлись, настала тиша, і раптом в класі хтось голосно засміявся. Ви здивовано подивились на того учня. Він, дивлячись вам прямо у вічі, заявив: „Мені завжди смішно дивитись на вас і хочеться сміятись, коли ви починаєте заняття”. Як ви відреагуєте на це? Виберіть і поясніть правильний варіант із запропонованих нижче.

1. „Ось тобі й на”.

2. „А що тобі смішне?”

3. „Ну й ради Бога”.

4. „Ти що, дурний”.

5. „Люблю веселих людей”.

6. „Я радий(а), що створюю у тебе веселий настрій”.

7.Запропонуйте свій варіант.

 

Педагогічна ситуація №2

На початку заняття або вже після того, як ви провели декілька занять, учень робить заяву: „Я не думаю, що ви як педагог зможете нас чогось навчити”.

Ваша реакція:

1. „Твоя справа – вчитися, а не вчити вчителя”.

2. „Таких, як ти, я, звичайно, нічому не зможу навчити”.

3. „Може тобі краще перейти у інший клас або вчитися у іншого вчителя?”

4. „Ти просто не хочеш учитися”.

5. „Мені цікаво знати, чому ти так думаєш ? ”

 

Педагогічна ситуація №3 «Хто зайвий?»

Один із учнів постійно порушує дисципліну. Нарешті ви, втративши терпіння, наказуєте йому залишити клас.

-  А ви не маєте права вигнати мене з класу. Я не вийду, - говорить учень.

1. Ви наполягаєте на своєму.

2. Погрожуєте, що інакше клас залишите ви.

3. Нагадуєте учневі, що в нього є не лише права, а й обов’язки.

4. Запропонуйте свій варіант.

 

Педагогічна ситуація № 4

Проаналізуйте та презентуйте ситуацію:

Якщо дитина живе у стресі, вона … .

 

Педагогічна ситуація № 5

Проаналізуйте та презентуйте ситуацію:

Якщо дитина зростає в атмосфері критики, вона … .

 

Педагогічна ситуація № 6

Проаналізуйте та презентуйте ситуацію:

Якщо дитина почувається безпечно, вона …

 

Тест « Чи оптиміст Ви?» (додаток)

Слово психолога.  У світі існує безліч словників, але немає словника Серця. Давайте спробуємо створити його.

Серце яке? (Добре, щире, миле, ніжне, гаряче, чес¬не, палке, любляче, вірне, холодне, кам'яне, материнське, всепрощаюче, багатостраждальне, далекоглядне, віддане, символічне, усміхнене, зажурене, розумне, чуйне, дбайливе...).

Що може робити Серце? (Любити, прощати, сумувати, страждати, боліти, радіти, вітати, хвилюватися, журитися, берегти, шанувати, дарувати, зігрівати, турбуватися, віддавати, ненавидіти, передбачати...).

   - У кожному Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гордість і суворість Обов'язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішка Радості, піднесеність Відданості, іскра Щирості, нива Благородства...

 

Притча про Серце

Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величезної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з янгольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно — невгамовний пустун з непокірнимхарактером...».

У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сердечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, які виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування.

«Ханжа... Не від Серця вона...».

У наступному класі учень записував на дошці речення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав«Сердце».

—  Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоденник... Двійка!

«Неук... Не від Серця він...».

Заглянув янгол до наступного класу — там учитель проводив урок математики.  

—  Порахуйте, скільки разів постукає Серце протягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 разів.

Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:

—80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.

Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:

—  Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!

«Грубіян... Не від Серця він».

Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю школи: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть...».

Засумували вчителі.

—  Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.

І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

—  О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!

Сказав їм Мудрець:

—  Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість дар ваш!

Учителі перезирнулися: якого дару від них вимагає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

Якщо в когось є роздратування, дай мені роздратування.

Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.

Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорстокість.

Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.

Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.

Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.

Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.

Якщо в когось є страх, дай мені страх.

Якщо в когось є зрада, дай мені зраду.

Якщо в когось є забобони, дай мені забобони.

А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.

Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме раз подароване.

Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим.

А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя!

—  Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у своїй професійній діяльності.

 

 

 

 

Інформування батьків

«Батьківський авторитет»

Напевно, буде просто незручно в самій родині перед дітьми доводити батьківську владу постійним посиланням на суспільне повноваження, що вимагає правильного виховання дитини. Виховання дітей починається з того віку, коли ніякі логічні докази і пред'явлення суспільних прав взагалі неможливі, а тим часом без авторитету неможливий вихователь.

 Нарешті, сам зміст авторитету в тому і полягає, що він не вимагає ніяких доказів, що він приймається як безсумнівна перевага старшого, як його сила і цінність, видима, так сказати, простим дитячим оком.

Батько і мати в очах дитини повинні мати цей авторитет. Часто приходиться чути питання: що робити з дитиною, якщо вона не слухається? От це саме «не слухається» і є ознака того, що батьки в його очах не мають авторитету.

Звідки береться батьківський авторитет, як він організовується ?

Ті батьки, у яких діти «не слухаються», схильні іноді думати, що авторитет дається від природи, що це – особливий талант. Якщо таланта немає, то і зробити нічого не можна, залишається тільки позаздрити тому, у кого такий талант є. Ці батьки помиляються. Авторитет може бути організований у кожній родині, і це навіть не дуже важка справа.

Є багато сортів такого помилкового авторитету. Ми розглянемо тут більш-менш докладно десяток цих сортів. Сподіваємося, що після такого розгляду легше буде з'ясувати, яким повинен бути справжній авторитет.

 

Авторитет придушення. Це найстрашніший сорт авторитету хоча і не самий шкідливий. Більше всього таким авторитетом страждають татусі. Якщо батько-господар  будинку завжди ричить, завжди сердиться, за кожну дрібницю «вибухає громом», при будь-якому зручному і незручному випадку хапається за ціпок або за ремінь, на кожне питання відповідає брутальністю, кожну провину дитини відзначає покаранням, – то це і є авторитет придушення. Такий батьківський терор тримає в страху всю родину, не тільки дітей, але і мати. Він приносить шкоду не тільки тому, що залякує дітей, але і тому, що робить мати нульовою істотою, що здатна бути тільки прислугою. Не потрібно доводити, на скільки шкідливий такий авторитет. Він нічого не виховує, він тільки привчає дітей подалі триматися від страшного батька, він викликає дитячу неправду і людське боягузтво, і в той же час він виховує в дитині жорстокість.

 

Авторитет відстані. Є такі батьки, та й матері, що серйозно переконані: щоб діти слухалися, потрібно менше з ними розмовляти, подалі триматися, зрідка тільки виступати у виді начальства. Особливо любили цей вид у деяких старих інтелігентських родинах. Тут суцільно і поруч у батька який-небудь окремий кабінет, з якого він показується зрідка, як первосвященик. Обідає він окремо, розважається окремо, навіть свої розпорядження, по довіреній йому родині, він передає через матір.

 

Авторитет чванства. Це особливий вид авторитету відстані, але мабуть, більш шкідливий. У кожної людини є свої заслуги. Але деякі люди вважають, що вони – найзаслуженіші, найважливіші діячі, і показують цю важливість на кожному кроці, показують і своїм дітям. Удома вони навіть більше бундючаться і надуваються, чим на роботі, вони тільки і роблять, що тлумачать про свої переваги, вони зарозуміло відносяться до інших людей. Буває дуже часто, що, уражені таким видом батька, починають чванитися і діти.

 

Авторитет педантизму. У цьому випадку батьки більше звертають уваги на дітей, більше працюють але працюють, як бюрократи. Вони впевнені в тому, що діти повинні кожне батьківське слово вислуховувати з трепетом, що їх слово – це святиня. Свої розпорядження вони віддають холодним тоном, і раз воно віддано, то негайно стає законом. Такі батьки більше всього бояться, як би діти не подумали, що батько помилився, що батько – м’яка  людина. Якщо такий батько сказав: «Завтра буде дощ, гуляти не можна», то хоча б завтра буде і гарна погода, усе-таки вважається, що гуляти не можна.

 

Авторитет резонерства. У цьому випадку батьки буквально заїдають дитяче життя нескінченними повчаннями і повчальними розмовами. Замість того. щоб сказати дитині кілька слів, може бути, навіть у жартівливому тоні, батько саджає його напроти себе і починає нудну і докучливу мову. Такі батьки впевнені, що в повчаннях полягає головна педагогічна мудрість. У такій родині завжди мало радості і посмішки. Батьки зі всіх сил намагаються бути добродушними, вони хочуть в очах дітей бути непогрішними. Але вони забувають, що діти – це не дорослі, що в дітей своє життя і що потрібно це життя поважати. Дитина живе більш емоційно, більш жагуче,ніж дорослий, він менше всього вміє займатися міркуваннями. Звичка мислити приходить до нього поступово і досить повільно, а постійні просторікування батьків, постійне їхнє «свербіння» і балакучість проходять майже непомітно в їхній свідомості. У резонерстві батьків діти не можуть побачити ніякого авторитету.

 

Авторитет любові. Це в нас найпоширеніший вид помилкового авторитету. Багато батьків переконані: щоб діти слухалися, потрібно, щоб вони любили, батьків, а щоб заслужити цю любов, необхідно на кожному кроці показувати дітям свою батьківську любов. Ніжні слова, нескінченні поцілунки, ласки, визнання сиплються на дітей у зовсім надлишковій кількості. Якщо дитина не слухається, у нього негайно запитують: «Виходить, ти батька не любиш?» Батьки ревниво стежать за вираженням дитячих очей і вимагають ніжності і любові. Часто мати при дітях розповідає знайомим: «Він страшно любить батька і страшно любить мене, він така ніжна дитина...»

Це дуже небезпечний вид авторитету. Він вирощує нещирих і брехливих егоїстів. І дуже часто першими жертвами такого егоїзму стають самі батьки.

 

Авторитет доброти. Це самий нерозумний вид авторитету. У цьому випадку дитяча слухняність також організовується через дитячу любов, але вона викликається не поцілунками і виливами, а поступливістю, м'якістю, добротою батьків. Тато або мама виступають перед дитиною в образі доброго ангела. Вони все дозволяють, їм нічого не шкода, вони не скупі, вони чудові батьки. Вони бояться всіляких конфліктів, вони віддають перевагу сімейному миру, вони готові чим завгодно пожертвувати, тільки б все було благополучно.

 

Авторитет дружби. Досить часто діти ще і не народилися, а між батьками є вже договір: наші діти будуть нашими друзями. Взагалі це, звичайно, добре. Батько і син, мати і донька можуть бути друзями і повинні бути друзями, але все ж таки батьки залишаються старшими членами сімейного колективу, і діти все ж таки залишаються вихованцями. Якщо дружба досягне крайніх меж, виховання припиняється, або починається протилежний процес: діти починають виховувати батьків. Такі родини приходиться іноді спостерігати серед інтелігенції. У цих родинах діти називають батьків Петьком або Марусею, потішаються над ними, грубо обзивають, повчають на кожному кроці, ні про яку слухняність не може бути і мови. Але тут немає і дружби, тому що ніяка дружба неможлива без взаємної поваги.

 

Авторитет підкупу – самий аморальний вид авторитету, коли слухняність просто купується подарунками й обіцянками. Батьки, не соромлячись, так і говорять: будеш слухатися – куплю тобі конячку; будеш слухатися – підемо в цирк.

Ми розглянули кілька видів помилкового авторитету. Крім них, є ще багато сортів. Є авторитет веселості, авторитет вченості, авторитет «сорочки-хлопця», авторитет краси. Але буває часто і так, що батьки взагалі не думають ні про який авторитет, живуть абияк і абияк тягнуть волинку виховання дітей. Такі батьки завжди мечуться, як очманілі кішки, у повному безсиллі, у повному нерозумінні того, що вони роблять. Буває і так, що батько дотримує одного виду авторитету, а мати – іншого. Дітям у такому випадку приходиться бути насамперед дипломатами і навчитися лавірувати між батьком і мамою. Нарешті, буває і так, що батьки просто не звертають уваги на дітей і думають тільки про свій спокій.

Авторитет необхідний у родині. Треба відрізняти дійсний авторитет від авторитету помилкового, заснованого на штучних принципах і прагнучого створити слухняність будь-якими засобами. Дійсний авторитет ґрунтується на вашій цивільній діяльності, на вашому цивільному почутті, на вашому знанні життя дитини, на вашій допомозі їй і на вашій відповідальності за її виховання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П’ЯТНИЦЯ

Девіз дня : «Відпочинь!»

 

Галерея мрій

 

 

Відеолекторій «Щасливе майбутнє»

 

 

Рухливі ігри і релаксаційні хвилини

Мета: зняття зайвого психофізичного напруження, переключення на іншу діяльність, заспокоєння, усвідомлення себе.

 

Вправа «По парах» 

Тренер. Зараз ви будете вільно переміщатися по кімнаті, коли я скажу «стоп», ви повинні якомога швидше знайти собі пару (розбитися в групи по три особи). Хто не потрапив до групи - вибуває з гри. Подивимося, хто з нас найбільш швидкі й зібрані. 

 

Вправа «Плутанина»

Гра для декількох дітей. Вони вста­ють у коло, закривають очі і, витягнув­ши вперед руки, сходяться у центрі. Правою рукою кожен бере за руку будь-яку іншу дитину, ліва залишена для того, щоб за неї хтось узявся. Після цього усі відкривають очі. Дорослий до­помагає дітям у тому, щоб за одну руку взялася тільки одна дитина. Таким чи­ном утвориться плутанина. Завдання дітей – розплутатися, не відпускаючи рук.

 

Вправа «Хто швидше?»

Учні розбиваються по групах. Група повинна швидко, без слів створити за допомогою всіх гравців команди такі фігури: квадрат, трикутник, ромб, літеру, пташиний косяк.

 

Вправа «Геометричні фігури»

Учасники стають колом, у руки беруть мотузку, закривають очі. За командою тренера вони повинні скласти геометричну фігуру (коло, рівнобедрений трикутник, зірку).

 

Вправа «Потягнулися і зламалися»

Руки і все тіло тягнеться вгору. при цьому п’яти слід не відривати від підлоги. далі робимо так:

1. Долоні начебто зламалися і звисли;
2. Руки зламалися в ліктях і звисли;
3. Руки зламалися в плечах і впали;
4. Повисла голова;
5. Тіло зламалося впоперек;
6. Підігнулися коліна;
7. Зробити глибокий вдих і видих.

 

Вправа «Лагідний олівець»

Діти об’єднуються в пари: один  - художник, а іншому малює на спині фігури, цифри тощо. Малюємо лагідними дотиками рук. Потім зміна ролей. Діти з підвищеною тривогою часто напружені, і ця вправа добре знімає цей стан.

 

Вправа «Врятуй пташку»

Психолог каже учням: «Уявіть, що у вас в руках маленька пташка. Вона замерзла. Заховаємо пташенятко в долоні та зігріємо своїм диханням. Глибокий вдих, видих. Розкрийте долоні і з посмішкою відпустіть птпшку».

 

Мімічна вправа «Зморшки»

Діти по кілька разів роблять вдихи й видихи із затримкою дихання. Потім дорослий пропонує сусіду справа і зліва усміхнутися, зморщити лоба і здивуватися. «Насупте брови, наче гніваєтеся. Зморщіть носа, начебто вам щось не подобається, розслабте м’язи обличчя – воно спокійне. Підніміть і опустіть плечі – вдих, видих кілька разів ».

 

 

 

 

 

 

Підведення підсумків тижня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

до вправи «Розвінчання міфів»

•   Жінки – більш альтруїстичні, співчутливі, завжди орієнтовані на надання допомоги.
•   Чоловіки – егоїстичні, пихаті, товстошкірі, нездатні до співпереживання.
•   Тільки жінка може бути вседержитель кою миру та злагоди в сім’ї та суспільстві. Чоловіки від своєї природи – войовничі.
•   Одна жінка – баба, дві баби – базар.
•   Жінки – балакучі, язикаті особи, пліткарки, не вміють тримати язика за зубами. Справжні чоловіки не багатослівні.
•   Жінки – емоційніші, вразливіші, мають слабшу нервову систему, тому коли щось одразу в сльози.
•   Бабина дорога – від печі до порога. Хатня робота і виховання дітей – обов’язок жінок. Чоловік у кращому разі може допомогти дружині. Домашній затишок – справа рук жінки.
•   Щастя жінки неможливе без сім’ї та дітей. Ніщо не може замінити жінці щастя материнства та подружнього життя.
•   Чоловік здатний реалізувати себе поза сім’єю, занурившись у роботу.
•   Чоловіки прагнуть фізичних стосунків, а жінки – кохання.
•   Чоловіки частіше зраджують, ніж жінки. Вони схильні упадати за кожною спідницею.
•   Жінки люблять вухами, чоловіки – очима.
•   Молодість та краса жінки – головна запорука її щастя.
•   Успішність чоловіка визначається лише високим матеріальним та соціальним статусом.
•   Кращі керівники – чоловіки. Жінкам необхідно орієнтуватись на підлеглі ролі.
•   Чоловіки краще розуміються в політиці, економіці та науці.
•   У жінок волосся довге, а розум – короткий.
•   Жінка виховує дітей, а чоловік забезпечує сім’ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

до вправи «Жінки - чоловіки»

      

      Жіночі риси

Скромність,        чесність,                   елегантність,       ніжність,       самопожертва,         

глибина почуттів,      материнські почуття,    чутливість,    

здатність  співпереживати,                   компетентність,        вразливість,          сльозливість,             енергійність,        працелюбність,        вірність, душевність,  тонкий   смак,    витривалість,         освіченість,  широкий кругозір,     

поступливість,       принциповість, 

здатність прощати,  комунікабельність,   громадська активність,      м’якість,   господарність,         бережливість,         гостинність,  краса,                         пасивність,          

страх  успіху,         охайність,

професіоналізм

 

Чоловічі риси

Безстрашність,      наполегливість,         фізична сила,

впевненість,              відповідальність,        елегантність,

зовнішня краса,         чесність,   вірність,

господарність,         турботливість,         благородство,

скромність,         агресивність,          честолюбство,

енергійність,

наполегливість,       заповзятливість,       владність,

незалежність,        освіченість,  людяність,

взаємодопомога,      чуйність,          несправедливість, комунікабельність,   широкий кругозір,                    ерудованість,            нещирість,                  дратівливість,            егоїстичність,

 здоров’я.

 

Додаток

до вправи «Розподіл домашньої праці»

№	Твердження	Я	Він (вона)
	Турбота про дітей
	Перевірка домашнього завдання дітей
	Відвідування батьківських зборів
	Вирішення проблем з якими діти звертаються до батьків
	Організація дитячих свят у садочку й школі
	Організація сімейних свят
	Читання спеціальної літератури про виховання дітей
	Виконання важкої фізичної праці вдома
	Виконання домашньої роботи що вимагає зосередженості
	Купівля продуктів
	Прибирання у квартирі
	Прання білизни
	Поточний ремонт квартири
	Дрібний побутовий ремонт
	Спілкування із сусідами
	Планування сімейного бюджету
	Оплата комунальних послуг і електроенергії
	Купівля одягу,  взуття
	Купівля меблів, побутової техніки
	Догляд за домашніми тваринами

 

 

 

Додаток

до вправи «Орієнтація на стереотип»

Тест «Якою мірою ви орієнтовані на психологічні відмінності статей»

1.Дві людини відкривають коробку цукерок. Одна кладе всю цукерку в рот, а інша  надкусує, щоб подивитись начинку. Хто ця остання людина?

 

2. У компанії зайшла мова про те, що багато хто відмовивсь би полетіти на Місяць. Одна з присутніх людина погодилась з цим, а інша заперечила: «Не вірю. Я б, наприклад, полетіла.» Хто сказав ці слова?

 

3. Подружжя ввечері дивиться телевізор. У сусідній кімнаті спить хвора дитина. Один з подружжя говорить: «Не хвилюйся, справи покращаться.» Хто це сказав?

 

4. Подружжя обідає в ресторані.  Один з них вибирає страву з екзотичною назвою, інший - добре знайому. Хто гурман-чоловік чи жінка?

 

5. У крамниці на поличках зліва виставлені новинки, справа – давно відома продукція.  Хто з подружжя зацікавиться новинками?

 

6. Бензин у автомобілі закінчується. Один з подружжя пропонує заправитись на найближчій станції, інший пропонує почекати до іншої, де ввічливіший персонал. Хто з подружжя пропонує зачекати?

 

7. Подружжя розшукує будинок приятеля. Один з них пропонує запитати перехожих, інший каже: знайдемо самі. Хто не хоче питати дорогу?

 

8. На стоянці незнайомий автомобіліст каже подружжю, що знаходиться в машині: «У вас, ніби, спускає колесо». Водій відповідає: «Нічого, якось доїдемо». Пасажир заперечує: «Треба подивитись, що там!» Хто сидить за кермом?

 

9. На перехресті перед світлофором у трьох рядах зупинилось три легкові автомобілі. Коли загорається зелене світло, один з водіїв прагне стартувати першим, щоб стати «лідером». Хто він?

 

10. У кінотеатрі показують дуже важкий фільм. Хто більше схвильований трагічними сценами - чоловік чи жінка?

Ключ

1.          Дружина.
2.          І чоловік, і  жінка.
3.          Чоловік.
4.          Дружина.
5.          Чоловік.
6.          Чоловік.
7.          Чоловік.
8.          Дружина.
9.          Чоловік.
10.     І чоловік, і дружина.

 

За кожне спів падання з ключем  нараховується 1 бал. За спів падання  з відповіддю на останнє питання – 2 бали.

Якщо набрано 3 бали і нижче -  ви не поділяєте точки зору про відмінності чоловіків і жінок. Ви вважаєте, що між статями більше подібного ніж відмінного.

Якщо набрано від 4 до 8 балів –ви вважаєте, що чоловіки і жінки дещо відрізняються одне від одного, але ці відмінності не дуже значні.

Якщо набрано 9 і більше балів, ви вважаєте чоловіків та жінок двома полярними світами.

 

Додаток

Тест « Чи оптиміст Ви?»

1. День з самого ранку не склався, Ви:

 Відмічаю це, але нічого не міняю – 1б

 По можливості змінюю плани – 3б

 Зазвичай не замислююсь над цим – 2б

2. Ваші ранкові думки про роботу:

 Позитивні – 2б

 Швидше негативні – 1б

 Ранком ніяких думок про роботу – 3б

3. У пресі Ви у першу чергу читаєте про:

 Культурні події – 3б

 Трагічні події – 1б

 Політичні, ділові новини – 2б

4.  Ваш День народження наводить Вас на думки:

 Про незворотність часу – 1б

 Про веселий вечір – 3б

 Про турботи – 2б

5. У Вас на вибір декілька фільмів, Ви подивитесь:

 Легку комедію – 3б

 Фільм  відомого режисера – 2б

 Фільм, про який чули схвальні відгуки – 1б

6. Відчуваєте Ви задоволення, дивлячись на себе у дзеркало?

 Рідко – 1б

 А як же, треба радіти тому, що є – 3б

 Перед виходом з дому – так – 2б

7. Як Ви реагуєте на недобру новину, яка не стосується Вас особисто:

 Думаю, як про інформацію – 2б

 Мене це не зачіпає – 1б

 Співчуваю, мене це бентежить – 3б

8. Ви не можете знайти потрібну адресу, Ваші дії:

 Питаю у перехожих – 3б

 Продовжую пошук – 1б

 Щоб такого не трапилось, заздалегідь дивлюся мапу – 2б

9. Зрозумівши, що у Вас щось болить, та заважає нормально жити, Ви:

 Йду до лікаря, потрібно з’ясувати, що трапилось – 2б

 Вип’ю знеболююче , може пройде – 3б

 Відкрию довідник і знайду, що ще може бути – 1б

10. На що Ви зважаєте, приймаючи важливе рішення?

 На себе – 2б

 На долю – 3б

 На об’єктивне положення справ – 1б

11. Чи візьмете Ви з собою теплі речі, збираючись літом до Африки?

 Так, бо там теж може бути прохолодно – 1б

 Ні, шуба в Африці – це з анегдоту  -3б

 Пуховик ні, але джинси та кофтинку візьму – 2б

 

Ви набрали:

18 і менше. Ви завершений писеміст. Мало того, що Ви усе бачите у чорному кольорі, так ще й поширюєте такий настрій. Спілкування з Вами мука для оточуючих. При цьому працювати з Вами добре для справи – Ви завжди точно бачите усі недоліки і слабкі сторони проектів. Ваш супутник життя, або людина, яка не звертаэ на це увагу, або неспинний оптиміст – «середній» людині з Вами не вжитися.

Від 19 до 25б. Ви людина, яка скаже, що налито півстакана води, а не на скільки він повний чи порожній. Іншими словами Ви реаліст, дивитесь на все тверезо. Не літаєте в хмарах, розраховуєте лише на себе. Для кар’єрного  зросту це дуже не погані якості, з якими часто стають керівниками. Хоча колеги можуть звинувачувати. У побуті реаліст майже завжди авторитарний, що зовсім не говорить про деспотичність.

26 і більше. Безумовно Ви оптиміст. Спілкуватися з Вами одне задоволення, завжди підтримаєте.  Віра «у щасливе закінчення» допомагає Вам вистояти в самих складних ситуаціях. Ви не знаєте що таке неможливо, а тому якщо бажаєте доб’єтесь усього. Жити з Вами під одним дахом – все одно, що дихати свіжим повітрям, іноді голова іде обертом, але в цілому один лікувальний ефект.    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Безпалько О., Савич Ж. «Спілкуємось та діємо»: Навч.-метод. посіб.-К.: Навч.книга, 2002.

2. Пасічник О. «Павутина дружби»// газета «Психолог» №20, жовтень, 2014, с.21-22.

3. Іванова В.В. «Прояви агресивності у підлітковому віці»// Практична психологія та соціальна робота.-200.-№5.

4. Коробова О. «Планування майбутнього – шлях до успіху»// Психолог.-2010.-№45.

5. Купа І. «Клуб лідерів» (корекційно-розвивальна програма для підлітків //Соціальний педагог.-2011.-№13.

6. Мяктінова Я. «Профілактика негативних явищ серед молоді й підлітків»//Шкільний світ.-2010.-№29-30.

7. Максименко С., Шевченко Н., Главник О. «Самооцінка учня»/упор.-К.:,Главник,2004.

8. «Як допомогти підлітку з важким характером» : Практичний посібник  для шкільних психологів та класних керівників // Шкільний світ . – 1999.- № 13/14.

9. Панфілова М. «Дружня країна»// Шкільний психолог. – 2002, №6.

10. Туріщева Л.В. «Психологічні тренінги для школярів»// Х. ВГ «Основа», 2009. – 124.

11. Рябуха В. «ВИБІР: профілактика наркоманії, ВІЛ/СНІДу та злочинності серед підлітків»// Чернігів, 2011, с. 45 – 47.

12. Новогородцева Е.А. «Формування доброзичливих відносин у дітей в ігровій діяльності»// Вихователь навчального закладу. - № 6/2011. – М.: ТЦ «Сфера».

13. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник. – К.: “ЕксОб”, 1999. – 303 с.

14. Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 272 с.

15. Цимбалюк І. М. Психологія. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 304 с.