Посібник "Використання елементів арт-терапії в роботі з особливими дітьми"

З М І С Т

 

 

Вступ

 

Що таке АРТ-Терапія

Структура проведення арт-терапевтичного заняття з дітьми з особливими потребами

Переваги арт-терапії порівняно з іншими формами  роботи

Корисні поради для занять арт - терапією

 

Суспільство зацікавлене в тому, щоб люди, що в ньому виховуються, мали змогу активно і цілеспрямовано пізнавати закони дійсності, знаходити нові форми задоволення своїх потреб, що постійно змінюються. Але ж підлаштуватися під мінливий світ в умовах сучасності зможе лише креативна, творча особистість. Багато вчених розглядають творчість як вроджену властивість людини, що може проявитися за наявності "сприятливих умов" у дитини вже в 6-7 років. І якщо почати вчасно і ефективно її розвивати, людина в майбутньому обов’язково досягне успіху. Але, нажаль, є діти, яким матінка Природа цих "сприятливих умов" не надала. До них належать діти із затримкою психічного розвитку. Що ж робити з такими малюками? Невже опустити руки? Ні в якому разі!

Діти з особливими потребами - це діти, яка мають освітні, комунікативні, медичні, психологічні, побутові, соціальні потреби, пов'язані зі стійким розладом здоров'я, які відрізняються від потреб більшості її однолітків. Це особлива соціальна група, яка має свої соціокультурні особливості й потребує особливих умов організації життєдіяльності й інтеграції в суспільство.

У процесі соціалізації дітей з вадами розвитку виникає ряд проблем, серед яких чільне місце займають відношення суспільства і держави, виховання й навчання таких дітей у закритих школах-інтернатах, усунення родини від виховання дитини. До дітей-інвалідів у сім'ях, як правило, пред'являються занижені вимоги, санкції, запити, дитині не надається можливість проявити власну активність, що сприяє закріпленню інфантильності, невпевненості у собі, труднощам у спілкуванні, у встановленні міжособистісних контактів. Тому реабілітаційний процес має передбачати гармонійну інтеграцію дітей з обмеженими психофізичними можливостями, пізнання власного «Я», формування вміння встановлювати взаємини з іншими людьми. Ефективним методом у цьому процесі є арт-терапія.

Зцілення за допомогою різних видів мистецтва ще не всіма педагогами, батьками взято на озброєння. І дуже даремно . Дивно , коли занурюючись у світ творення і творіння краси , діти не тільки емоційно радіють , але й стимулюють захисні і відновлюють функції організму. Це їх гормон радості , поле діяльності , що проносяться видимі результати. Щоб почати творити , можна самостійно або після консультації з фахівцем визначитися з видом арт - терапії. Зазвичай в якості допоміжного засобу при загальній терапії одужання рекомендують:

1 .Малювання . Олівці, фломастери і маркери підійдуть для гіперактивних дітей. Акварель, гуаш , акрилові фарби - для дітей , які перенесли стреси і глибокі психологічні травми.

2. Роботу з різними матеріалами з ліплення (глина , віск , пластилін ) та скульптура .

3 . Мистецтво створення фігур з паперу ( орігамі , колаж ) .

4 . Музика , спів , вокал.

5 . Танці , пластика , художня гімнастика.

6 . Кіно і відео.

7 . Казкотерапія .

Схвалюйте дитини у всіх її творчих починаннях , які допомагають цілісному і красивому сприйняттю цього світу. Для них він яскравий , добрий і прекрасний !

 

 

Що таке АРТ-Терапія

Арт-терапія - це терапія образотворчою діяльністю з метою вираження свого психоемоційного стану, що володіє широкими можливостями і сприяє швидкій соціалізації дитини з особливими потребами.

Практично кожна дитина з особливими потребами може брати участь в арт-терапевтичній роботі. Арт-терапія як невербальний засіб спілкування особливо цінна для тих, хто недостатньо добре володіє мовою, відчуває труднощі в словесному описі своїх переживань, у міжособистісній взаємодії. Образотворча діяльність є могутнім засобом зближення людей, є засобом вільного самовираження і самопізнання. Результати образотворчої діяльності мистецтва є об'єктивним свідоцтвом настроїв і думок особистості з особливими потребами, що дозволяє використовувати їх для соціальної інтеграції дитини. Арт-терапевтична робота допомагає подолати апатію і безініціативність, сформувати більш активну життєву позицію, впевненість у своїх силах, автономність і особисті межі. У процесі арт-терапії дитина з особливими потребами отримує можливість пережити больові для неї ситуації та почати звільнятися від стереотипної поведінки та відношень до оточуючих, які заважають соціальній адаптації.

У процесі соціалізації дітей з особливими потребами у більшості випадків використовують індивідуальну і групову форми арт-терапії. Більшість арт-терапевтів надає перевагу груповій арт-терапії, адже саме групова робота з дітьми з вадами розвитку дозволяє розвивати ціннісні соціальні навички, дозволяє опановувати нові ролі, а також спостерігати, як рольова поведінка впливає на взаємини з навколишніми, підвищує самооцінку і призводить до зміцнення особистої ідентичності. У системі соціальної допомоги дітям з особливими потребами використовуються різні види арттерапії: терапія засобами зображувальної діяльності (малюнок, ліпка); музична терапія; імаготерапія; кінезітерапія (особливо, психогімнастика та корекційна ритміка); танцювальна терапія; казкотерапія.

Терапія засобами зображуваної дійсності спрямована на розв'язанням у символічній формі конфліктної травмуючої ситуації у міжособистісних взаєминах, підвищення самооцінки дитини з обмеженнями у розвитку, усунення тривожності та страхів тощо.

Позитивний ефект у процесі соціальної інтеграції дитини з обмеженими функціональними можливостями мають різні види музичної терапії (рецептивний, активний, інтегративний), метою яких є моделювання позитивного емоційного стану, катарсис, вихід з психотравмуючої дитину ситуації шляхом сприймання музики, звільнення дитини від негативних переживань.

Активна музична терапія з дітьми з вадами психо-фізичного розвитку використовується у варіантах вокалотерапії, танцювальної терапії, хореотерапії, психогімнастики. Заняття з вокалу спрямовані на формування оптимістичного настрою, гармонізацію внутрішнього світу за допомогою вокальної діяльності дитини з функціональними обмеженнями. Використання танцювальної терапії зумовлює усунення емоційного напруження дітей з різними порушеннями у розвитку, сприяє зниженню психоемоційного напруження, релаксації, регуляції емоційних станів, корекції моторної сфери тощо. Метою психогімнастики є корекція психоемоційних та моторних порушень у дітей з вадами розвитку.

Особливе місце серед видів арттерапії з дітьми, які мають вади психофізичного розвитку посідає імаго терапія. Так, складання історій, розповідей використовується для пожвавлення почуттів дитини з вадами розвитку, вербалізації образів, асоціацій, символів, що є в доробку дитини, для того щоб перетворити внутрішнє занепокоєння в конкретний образ і надихнути на творчість. Лялькотерапія широко використовується для розв'язання інтра - та інтерперсональних конфліктів, поліпшення соціальної адаптації, у корекційній роботі зі страхами, заїкуватістю, порушеннями поведінки, а також для роботи з дітьми, що мають емоційну травму. Казкотерапія використовує казкову форму для інтеграції особистості дитини, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, удосконалювання взаємодій з навколишнім світом.

Дослідження, проведені під керівництвом Л.Д. Лебедєвої, показали, що арт-терапевтичні заняття дозволяють вирішувати такі важливі педагогічні завдання:

Виховні. Взаємодія будується таким чином, щоб діти вчилися коректному спілкуванню, співпереживанню, дбайливим взаєминам з однолітками і дорослими. Це сприяє моральному розвитку особистості, забезпечує орієнтацію в системі моральних норм, засвоєння етики поведінки. Відбувається глибше розуміння себе, свого внутрішнього світу (думок, почуттів, бажань). Складаються відкриті, довірчі, доброзичливі відносини з педагогом.

Корекційні. Досить успішно коригується образ "Я", який раніше міг бути деформованим, поліпшується самооцінка, зникають неадекватні форми поведінки, налагоджуються способи взаємодії з іншими людьми. Хороші результати досягнуті в роботі з деякими відхиленнями в розвитку емоційно-вольової сфери особистості.

Психотерапевтичні. "Лікувальний" ефект досягається завдяки тому, що в процесі творчої діяльності створюється атмосфера емоційної теплоти, доброзичливості, емпатійного спілкування, визнання цінності особистості іншої людини, турбота про неї, її почуття, переживання. Виникають відчуття психологічного комфорту, захищеності, радості, успіху. У результаті мобілізується цілющий потенціал емоцій.

Діагностичні. Арт-терапія дозволяє отримати відомості про розвиток та індивідуальні особливості дитини. Це коректний спосіб поспостерігати за

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нею у самостійній діяльності, краще дізнатися про її інтереси, цінності, побачити внутрішній світ, неповторність, особистісну своєрідність, а також виявити проблеми, що підлягають спеціальній корекції. У процесі занять легко виявляються характер міжособистісних відносин і реальне становище кожного в колективі, а також особливості сімейної ситуації. Арт-терапія виявляє і внутрішні, глибинні проблеми особистості. Володіючи багатосторонніми діагностичними можливостями, вона може бути віднесена до проективних тестів.

Розвиваючі. Завдяки використанню різних форм художньої експресії складаються умови, при яких кожна дитина переживає успіх у тій чи іншій діяльності, самостійно справляється з важкою ситуацією. Діти навчаються вербалізації емоційних переживань, відкритості у спілкуванні, спонтанності. В цілому відбувається особистісний ріст людини, знаходиться досвід нових форм діяльності, розвиваються здібності до творчості, саморегуляції почуттів і поведінки.

 

 

 

Структура проведення арт-терапевтичного заняття з дітьми з особливими потребами

Заняття з арт-терапії з дітьми з обмеженими функціональними можливостями проводиться у декілька етапів, кожен з яких має свої особливості.

І. Налаштування.

Початок заняття - це «налаштування на творчість». Завдання цього етапу - підготовка учасників до спонтанної художньої діяльності і внутрішньогрупової комунікації. При цьому можна використовувати ігри, рухові і танцювальні вправи, нескладні образотворчі прийоми. При виконанні цих вправ відбувається зниження контролю з боку свідомості і настає релаксація

ІІ. Актуалізація візуальних, аудіальних, кінестетичних відчуттів.

На цьому етапі можна використовувати малюнок у сполученні з елементами музичної і танцювальної терапії. Як було зазначено вище, музика як терапевтичний засіб, на думку багатьох вітчизняних і закордонних учених впливає на настрій дитини, поліпшує її самопочуття, стимулює її волю до соціальної адаптації, допомагає активно брати участь у процесі реабілітації. Для занять краще підбирати мелодійні композиції без тексту, які не викликають протесту в учасників. Голосність звучання також установлюється з загальної згоди. Необхідно змінити чи виключити музику, якщо цього бажає хоча б один із присутніх. Можна сполучати арт- і танцювально-рухову терапію

ІІІ. Індивідуальна образотворча діяльність.

Цей етап припускає індивідуальну творчість для дослідження власних проблем і переживань. Прийнято вважати, що всі види підсвідомих процесів, у тому числі страхи, сновидіння, внутрішні конфлікти, ранні дитячі спогади, відбиваються в образотворчій продукції при спонтанній творчості. Більше того, заняття візуальним мистецтвом, на думку англійського арт-терапевта

С. Скейфі, сприяють розкриттю внутрішніх сил дитини. Таким чином, дитина з особливими потребами невербальною мовою повідомляє про свої проблеми та почуття, вчиться розуміти й аналізувати свої емоції. За твердженням Е. Крамер, продукт образотворчої діяльності сублімує руйнівні, агресивні тенденції автора і попереджає тим самим їхній безпосередній прояв у вчинках.

Учасники занять, як правило, розрізняються за ступенем готовності до експресії, до контакту з арт-терапевтом, до відкритості у вербалізації своїх переживань. Важливий процес спонтанної творчості, емоційний стан «малювальника», його внутрішній світ, пошук адекватних засобів самовираження

Даний етап заняття передбачає непряму діагностику. Так, деякі додаткові відомості про автора можна одержати при інтерпретації малюнків відповідно до критеріїв відомих проективних методик. Однак варто уникати прямолінійних аналогій і поспішних висновків. При виборі образотворчих засобів потрібно враховувати стан особистості дитини, її потребу в приховуванні травматичних переживань, бажання контролювати емоції. На перших заняттях учасники прагнуть працювати знайомими і звичними засобами, і тільки в міру подолання психологічного захисту починають експериментувати, стають більш експресивними. Як правило, діти з обмеженими можливостями спочатку малюють простим олівцем, багаторазово виправляючи зображення, а тільки потім розфарбовують його. Коли переборені захисні тенденції, фарби здатні викликати сильний емоційний відгук, стимулювати уяву і прагнення творчості. Поліфонія кольорів і відтінків дозволяє більш точно відобразити настрій і психічний стан.

Прийнято вважати, що пластичні матеріали (глина, пластилін, тісто) найбільшою мірою підходять для вираження сильних переживань, агресивних почуттів, страхів.

Використання техніки колажу нерідко допомагає перебороти невпевненість, ситуативну тривожність, пов'язану з відсутністю художнього таланту. Колективна робота над створенням колажу сприяє проясненню взаємин в групі

IV. Активізація вербальної і невербальної комунікації.

Головне завдання цього етапу полягає у створенні умов для внутрішньогрупової комунікації. Кожному учаснику пропонується показати свою роботу і розповісти про неї. Ступінь відкритості і відвертості самопрезентації залежить від рівня довіри до групи, до арт-терапевта, від особистісних особливостей дитини. Якщо вона з якихось причин відмовляється від висловлювань, не слід наполягати. Можна запропонувати учасникам скласти історію про свій малюнок і придумати для нього назву. Починати розповідь можна словами «Жила собі людина, схожа на мене…». Такий початок полегшує вербалізацію внутрішнього стану і підсилює ефект проекції та ідентифікації. По розповіді учасника можна зрозуміти, кого він засуджує, кому співчуває, ким захоплюється. Тому неважко скласти уявлення про нього самого, його цінності та інтереси, відносини з навколишніми

V. Колективна робота в малих групах.

Учасники придумують сюжет і програють невеликі спектаклі. Переклад травмуючих переживань у комічну форму призводить до катарсису, звільненню від неприємних відчуттів, емоцій.

VІ. Рефлексивний аналіз.

Заключний етап припускає рефлексивний аналіз у безпечній обстановці. Необхідна присутність елементів спонтанної «взаїмотерапії» у вигляді доброзичливих висловлювань, позитивного програмування, підтримки. Атмосфера емоційної теплоти, емпатії, турботи дозволяє кожному учаснику арт-терапевтичної сесії пережити ситуацію успіху в тій чи іншій діяльності. Діти з особливими потребами здобувають позитивний досвід самоповаги і самосприйняття, у них зміцнюється почуття власної гідності, поступово коректується образ «Я». На завершення необхідно підкреслити успіхи всіх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переваги арт-терапії порівняно з іншими формами психотерапевтичної роботи

 

1. Майже кожна людина (незалежно від свого віку, культурного досвіду, соціального стану) може брати участь в арт-терапевтичній роботі. Арт-терапія не вимагає особливих здібностей до образотворчої діяльності або художніх навичок. Кожен, будучи дитиною, малював, ліпив і грав. Тому арт-терапія практично не . має обмежень у використанні. Немає підстав і для протипоказань до участі певних людей в арт-терапевтичном у процесі.

2. Арт-терапія — засіб невербального спілкування. Це робить її особливо цінною для тих, кому складно словесно описати свої переживання, або, навпаки, хто надміру пов'язаний з мовним спілкуванням (що характерно, наприклад, для представників західної культури і слов'янської ментальності зокрема). Символічна мова є однією з основ образотворчого мистецтва, допомагає людині точніше висловити свої переживання. По-новому поглянути на ситуацію і життєві проблеми та знайти завдяки цьому шлях до їх розв'язання.

3. Образотворча діяльність є потужним засобом зближення людей, своєрідним «мостом» між фахівцем і клієнтом, що необхідно при труднощах у контакті, у спілкуванні з приводу надто складного і делікатного предмета (наприклад: «Сексуальні взаємини у сімейній психотерапії»).  Образ стає інструментом спілкування, і заняття художньою творчістю, таким чином, активізують і збагачують комунікативні можливості людини, сприяють виробленню широкого спектра нових моделей спілкування, орієнтації на міжособистісну взаємодію.

4. Образотворча діяльність дає змогу обійти «цензуру свідомості», тому виникає унікальна можливість для дослідження своїх несвідомих процесів, вираження й актуалізації прихованих ідей і станів, тих соціальних ролей і форм поведінки, що знаходяться у «витісненому вигляді» або мало виявлені в повсякденному житті.

5. Арт-терапія — засіб вільного самовираження і самопізнання. Вона має інсайт-ооієнтований характер; припускає атмосферу довіри, високої терпимості, уваги до внутршінього світу людини. Долучений до мистецтва дає людині можливість відчути свободу вирішувати, створити. Художня творчість допомагає ідентифікувати й оцінювати свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил і спосіб спілкування із самим собою.

6. Результати образотворчої діяльності є об'єктивними свідченнями настроїв і думок людини, що допомагає використовувати їх для ретроспективної, динамічної оцінки стану, проведення досліджень і зіставлень.

7. Арт-терапевтична робота, надаючи можливість вираження думок, почуттів, емоцій, потреб, станів, як і будь-яка творчість, дає високий позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах, автономність і особисті межі.

8. Арт-терапія заснована на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмів саморегуляції і зцілення. Вона відповідає фундаментальній потребі в самоактуалізації — розкритті широкого спектра можливостей і утвердження свого індивідуально-неповторного способу буття-у-світі.

9. Методи арт-тератї відповідають очікуванням, установкам, традиціям клієнтів в Україні, для яких характерна орієнтація на емоційно-образне переживання, а не на раціональне вирішення психологічних конфліктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корисні поради для занять арт - терапією

• Пік інтересу і бажання освоїти різні техніки малювання спостерігається у дітей 5 - 6 років. А до 10 років він поволі стихає .

• Малюнки дівчаток дуже яскраві , детальні та скрупульозні . Хлопчики ж воліють рух , тому часто їх сюжети розмиті і виконані не до кінця.

• До 12 років не можна втручатися в розвиток творчого потенціалу юного художника. Тільки обережно спрямовувати. Ця точка зору вже визнана багатьма світовими майстрами мистецтв .

• Талановитий малюнок - це не фотографія і не копія навколишнього світу , а зображення істинного погляду на речі дитини .

• Заняття малюванням , на думку психологів , гармонійно розвиває особистість навіть послідовників природничих наук . Таке хобі допомагає краще опановувати не тільки технічними дисциплінами , але й спонукає на інженерні винаходи.

• Перші уроки мальовничого майстерності дитині можна давати у ванній кімнаті. Там його і все навколо легше буде відмити. Тільки пам'ятайте , що не можна залишати його одного на слизькій підлозі і краще підстелити м'які килимки.

• Привчати дитину до найпростішого виду малювання - пальцями , долоньками або пензликом - можна вже з 7 місяців. Поступово вчіть малюка правилам , які зроблять цей процес зручним і приємним. Якщо дитина не хоче малювати , то спочатку покажіть йому , як а це робиться. Тоді він зрозуміє і засвоїть , що фарби потрібні не для пустощів , а для захоплюючого справи .

• Палітра , пензлик , стакан- непроливайка , альбом для малювання - це не всі інструменти для малювання. Можна ще користуватися штампового печаткою , саморобними фігурками або звичайними поролоновими губками .

• Розвиток дитячого образотворчого мистецтва проходить етапами : ручна техніка , малювання пензликом і змішування фарб , розфарбовування , сюжетні малюнки і свобода творчості .

 

 

Тема: Композиція «Різнобарвна осінь». Відбитки готових природних форм (листя, трава).  

Мета: вчити дітей робити відбитки готових природних матеріалів (листя, трави); досягти врівноваженості композиції шляхом співрозмірного розташування елементів на площині; розвивати кольоровідчуття ока, образне мислення, уміння бачити красу й гармонію довколишнього світу; формувати естетичні почуття; виховувати акуратність під час роботи з фарбами.

Обладнання: зразок  із зображенням відбитків готових природних форм, листочки різних порід дерев, фарби, пензлики.

I. Організаційна частина.

II. Повідомлення теми

Діти, яка зараз пора року за вікнами? (Осінь.)

Вправа «Асоціат ивний кущ» до слова «осінь»

Які ви знаєте осінні місяці? Назвіть ознаки осені? Якого кольору небо влітку, якого ‑ восе ни? (Перегл яд слайдів з осінніми пейзажами)

 Вкажіть особливу ознаку осені? (Листя на деревах жовтіє і від легенького подиху вітру опадає на землю.)  Як опадає листя? Підкиньте вгору декілька листочків і поспостерігайте за їх падінням. (Учні виконують запропоноване вчителем.)

  А чи подобається вам кольорове листячко? Чи любите ви його збирати? Чому? Що з ним можна зробити? (Скласти букет, сплести віночок.)

ІІІ. Основна частина

 Ось і прийшла красуня-осінь. Вона перетворила ліси, сади, парки  у казковий барвистий букет.

Клен подарував до букета оранжеві зорі своїх листочків. Горобина прикрасила його червоними гронами ягід і золотавими листочками-рибками. Немов золоті монетки, засяяли сліпучі багряні ліхтарики зі свого тремтливого листочка.

Гра »З якого дерева листок»

Листя яких дерев ви бачите перед собою?

(Берези, клена, вишні, каштана, дуба, лиш, верби тощо.)

Як ви визначили! з якого дерева ці листочки? (За формою листка.) Правильно, адже листочки різних дерев не схожі один на одного. Як ви гадаєте, чи схожа права сторона, листка на ліву? (Так.) Це — симетрія, таке розгадування двох частин фігури щодо осі, при якому одна є дзеркальним відбитком іншої. А що спільного у листя всіх дерев? Що має кожен листочок, незважаючи на розмаїття форм? (Черешок, великі і дрібні прожилки, тканина листка).

Практична діяльність вчителя і учнів (колективна робота).

Послідовність виконання композиції.

Найпростіша робота, яка імітує гравюру, — друкування з готових природних матеріалів (листя, трави). Підберіть листочки з чіткими прожилками.

• Нижній бік листка покрийте фарбами теплих кольорів (жовтим, червоним, оранжевим).
• Прикладіть до чистого аркуша паперу, злегка притискуючи рукою. На папері залишиться відбиток.

У такий спосіб можна створити візерунки, орнаменти, пейзажі чи, навіть, якийсь образ. Окремі дрібні деталі, якщо потрібно, домалюйте.

Практична діяльність учнів.

ІУ. Підсумок.

Перегляд  дитячих робіт

 

Тема: Сюжетна аплікація. Акваріум

Мета: навчити виготовляти сюжетну аплікацію; розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати почуття відповідальності, любов до природи.

Обладнання: демонстраційний матеріал; зразки сюжетної аплікації; малюнки риб; для індивідуального користування — аркуші блакитного картону, ножиці, олівець, клей, газетні аркуші.

І. Організація класу

ІІ . Повідомлення теми

Сьогодні ми познайомимося із сюжетною аплікацією. Виготовимо композицію «Акваріум».

ІІІ. Основна частина

А що таке сюжетна аплік ація? Згадайте літо. Ви пішли на річку, взяли вудки. Ви сидите на березі та ловите… (що?). (Учні продовжують: рибу!)

Уявили картину? Кого б ви на ній зобразили? Це і буде сюжетна аплікація.

Малюнковий кросворд «Я ка рибка»

Відгадайте, які риби водяться у річці? (На дошці — малюнки риб: сом, щука, лящ, короп, йорж, окунь.)

Учні називають риб, заповнюють клітинки відгаданими назвами.

Послухайте смішинки.

• Батько приніс із риболовлі живу щуку. Рибина часто і широко роззявляла рот.

— Мамо!— покликав Михайлик.— Поклади щуку спати, бо вона вже позіхає.

• — Ти давно сидиш з вудками на Дніпрі?

— Та не дуже — від ранкової зорі.

— А чому немає улову у рибака?

— Не ловив я, вчив я плавать черв’яка.

— Сьогодні ми будемо робити сюжетну аплікацію «Акваріум».

У кого вдома є акваріум? Якого кольору рибки в акваріумі?

Учитель показує малюнки акваріумних риб.

Подивіться на сюжетну композицію на дошці. Що на ній зображено? Який матеріал використаний для її виготовлення? Який колір потрібно обрати для фону? Беремо для аплікації блакитний аркуш паперу для зображення води. А рибок ви зробите з кольорового паперу.

Інструктаж

1. Доберіть картон відповідного кольору та виріжте контур рибки.

2. Розкладіть їх на аркуші, створіть композицію.

3. Знімаючи по черзі, змажте клеєм їх зворотній бік, наклейте.

4. Накладіть на аплікацію аркуш газетного паперу та обережно погладьте.

Практична робота

Учні працюють в парах. Вони створюють композицію. Вчитель стежить за їх роботою.

Фізкультхвилинка

Рибки плавають, пірнають,

Потім знову виринають,

Хвостиками хлюпають

І плавцями ступають.

Раз, два — всі пірнаєм.

Три, чотири — виринаєм.

П’ять, шість, сім —

Працювати треба всім.

ІV.  Підсумок уроку

— Яку аплікацію виготовляли? Чому вона називається сюжетною? Учитель звертає увагу на помилки, що були допущені під час виконання аплікації, влаштовує виставку учнівських робіт.  Прибирання робочих місць

 

 

Тема: казка «Колобок» ( орігамі)

Мета: ознайомити з технікою орігамі, продовжувати формувати уявлення про будову тіл різних тварин, вправляти у вмінні правильно добирати колір для виконання роботи. Навчити виготовляти прості фігурки тварин у техніці орігамі; формувати образне мислення, зорову пам'ять, уміння сприймати поданий матеріал, відтворювати дії у зазначеній послідовності,працювати за зразком. Розвивати дрібну моторику руки, увагу творчу уяву, творчі здібності. Виховувати дбайливе ставлення до тварин, зацікавленість казковими творами.

Матеріали та обладнання: альбоми, аркуші кольорового паперу квадратної форми, прості та кольорові олівці, резинки,клей ПВА, ножиці, ілюстрації з теми «Колобок», загадки про казкових героїв, додаткова література про орігамі.

І. Організаційний момент

Сьогодні у поштовій скриньці я знайшла запрошення у цікаву подорож до

країни Орігамі. Для того щоб дізнатися, що це за країна, прочитаймо це запрошення (вихователь дістає та читає листа):

« Любі діти! Запрошуємо вас до чарівної країни Орігамі, де високі гори, глибокі озера та квітучі сади зроблені… із паперу. Країна орігамі розташована у далекій Японії, де вперше з’явилися паперові фігурки. Сподіваємося, що і вам сподобається перетворювати звичайний аркуш паперу на чарівну фігурку звіра або птаха, дерева або квітки, корабля чи літака.

                                                                           Ваш друг – казковий зайчик».

ІІ. Основна частина

Ну що, приймаємо запрошення? Тож вирушаймо! Кого ми сьогодні робитимемо, дізнаємося із віршика.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений, -

Я від баби втік,

Я від діда втік

То й від тебе втечу!(Колобок)

Так, це  казка «Колобок» і ми помандруємо в нею.

Робота з картками

Розгляньте на ваших картках різноманітні паперові фігурки, зроблені майстрами орігамі. Скільки різних фігурок можна створити за допомогою працьовитих пальчиків та фантазії! Назвіть тварин, яких побачив колобок на своєму шляху? Спробуймо створити таку красу власноруч!

 Практична робота

Нам знадобляться аркуші паперу квадратної форми.

Якого кольору папір потрібно взяти,щоб зробити вовка, ведмедя, лисичку?

• Візьміть аркушу паперу.
• Загніть їх послідовно так, як зображено на ваших картках.
• Носик, оченята, вусики та ротик домалюйте фломастером або кольоровими олівцями.

Самостійна діяльність дітей

Діти під керівництвом вихователя виготовляють паперових тварин.       

ІУ. Підсумок заняття

Як добре ви всі попрацювали!Від кого ми сьогодні отримали листа? В яку казку ми помандрували? Кого ми зустріли? Як називається техніка складання фігурок із паперу?

Яких гарних звірят ви зробили! Давайте тепер ми з вами створимо свою казку, і покажемо, які пригоди відбудуться з нашими героями.

 

 

Тема: Білосніжна овечка (поробка з вати)

Мета:  ознайомити дітей з новою технікою – поробка з   штучного матеріалу.  Викликати емоційний настрій, розвивати світогляд, дрібну моторику рук, увагу, творчу уяву, творчі здібності. Виховувати інтерес до повсякденних речей і нахил до творчої  діяльності, уміння малюків слухати й розуміти інших, керувати своїми діями та вчинками; прищеплювати любов до тварин,  друзів .

Матеріал та обладнання: аркуші білого картону, простий олівець, резинка, ватні палички, ножиці, прищіпки, клей ПВА, пензлик для клею двостороння клейка стрічка, чорний фломастер, серветки, загадки та казки  про тварин.

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми

Доброго дня, діти! Ішла я сьогодні до вас і зустріла дорогою маленьке козеня. Воно було таким гарним, таким кумедним! Мені дуже захотілося його погладити, але козенятко пострибало в іншу сторону. І там я помітила ще одну дуже красиву маленьку тваринку – це була овечка!

ІІІ. Основна частина

Своїми враженнями від зустрічі я захотіла поділитися з вами.

-  А ви знаєте хто мешкає в наших оселях?

- Як виглядають свійські та домашні тварини?

Спочатку пригадайте домашніх тварин, які мешкають у будинку або квартирі. Хто вони?

(Кішки, собаки, хом’ячки, рибки, канарки, папуги)

Назвіть свійських тварин, яких можна побачити на сільському подвір’ї.

(Овечки, корови, кози, кролі, кури, індики,гуси) 

Пригадайте лісових тварин.

(Ведмеді, вовки, лисиці, білки, зайці, лосі, олені, зозулі, сови)

Гра «Свійські та дикі тварини»

Відгадайте загадки та скажіть, про домашню чи лісову тваринку в ній ідеться.

            I мала, і кучерява,

            I тихенька, і ласкава.

            Песик її стереже,

            Баба доїть і стриже.

            Має брата баранця,

            Називається ...

                          (Вівця)

Робота з картками

Дітки, розглянемо уважно картинки із зображенням свійських тваринок. Покажіть мені будь-ласка картинку із овечкою. Зараз ми прослухаємо казку про цю тваринку .

Овечка

( Українська народна казка )

Йшла овечка дорогою і зустрілася з вовком.

— Здоров будь, овечка!

— Здоров, вовче! — каже овечка.

— Куди ти, — каже вовк, — ідеш?

— У поле, пастись.

— Я тебе, — каже вовк, — хочу з’їсти.

— Е, — каже овечка, — коли ти хочеш мене з’їсти, то піди ж перш та висповідайся.

— Куди ж я, — питає вовк, — піду сповідаться?

— Я тебе заведу.

Ото овечка повела вовка в западню і каже йому:

— Застроми сюди лапу!

    Вовк застромив туди лапу, куди сказала йому овечка, западня — хлоп — і застукнулась.

Сіпався вовк, сіпався — не може ніяк, бідний, вирватись.

    Так він стояв, аж поки чоловік не прийшов з батогом уранці, та не висповідав того вовка.

Практична робота

Дітки давайте ми зробимо свою овечку

1. З білого картону виріжте два овали для тулуба овечки, з того ж картону виріжте  заготівку для мордочки. 

2. Розприділіть вату на шматочки

3. Охайно рядами наклейте вату на тулуб овечки.

4. Намалюйте мордочку овечки чорним фломастером.

5. Заготівки для овечки готові.

6. Приклейте голову овечки до її тулуба.

7. Овечка готова.

Самостійна діяльність дітей

Діти під керівництвом вихователя виготовляють композицію з ватних паличок, прищіпок, клею.       

ІУ. Підсумок заняття

Вихователь пропонує дітям розглянути поробки, відзначає, що кожна  передає особливий настрій.

·         Чим ми займалися сьогодні?

·         Із яких матеріалів ми робили овечку?

Розглядаємо роботи одне одного.

 

 

Тема:  Квітка-семицвітка ( Аплікація із зрізів гілок дерева)

Мета: ознайомити дітей з технікою послідовного викладання. Формувати практичні вміння та навички, визначати розміщення даної композиції , розвивати дрібну моторику рук, розвивати вміння підбирати необхідні розміри для виробу, охайність у роботі, розвивати творчу уяву і фантазію, виховувати естетичні смаки, працелюбність, почуття прекрасного.

Матеріал та обладнання: попередньо заготовленні заготовки,  аркуш кольорового паперу прямокутної форми, морилка, клей ПВА, пензлик для клею, простий олівець, пінцет, казка «Квітка-семицвітка», вірші про квіти.

І. Організаційний момент

Психогімнастика « Квіти»

 Вихователь пропонує дітям заплющити очі і уявити, що вони потрапили в чарівний сад.

Діти складають долоні разом, зображаючи стеблинку, потім розводять центральні частини долонь, формуючи «бутон», і, нарешті, розкривають пальці віялом:«квітка» розпускається.

Певний час потрібно потримати розкритою «квітку», відчути напругу в пальцях рук, потім потрясти кистями й розслабити руки. Вправа виконується три-чотири рази.

  -  Ой, на які красиві квіти ви перетворилися! Пелюстки ніжні, стеблинки тонкі, гнучкі, листи різьблені! Похитайте своїми голівками… Покажіть, як гнеться ваша стеблинка… Поворушіть пальчиками-пелюстками… Квіточки посміхаються сонечку. Тягнуть до нього голівки, листочки-долоньки… Як добре, як приємно!

  - Тепер ви знову хлопчики й дівчатка. Скажіть , що ви почували, коли були квітами? (Діти обмінюються  враженнями).

ІІІ. Основна частина

Словникова робота

Діти, люди якої професії доглядають за квітами

  -  Хто такий квітникар, чим він займається?

Квітникар – це людина, яка вирощує декоративні рослини для висадження їх у садках, скверах, парках. Він розводить квіти на розсаду, для букетів, також вирощує рослини у квіткових горщиках для прикрашання приміщень. Квітникаря ще називають флористом або садівником.

Фізкультхвилинка                             

З батьком яблуні садили,

Трохи руки натрудили.

Я люблю наш тихий сад

 І осінній листопад.

 Садівник я, садівник.

 Завтра з татком будем зранку

У саду копати ямки,

Бо лишились яблуні

Вчора не посаджені.

Садівник я, садівник.

Діти погляньте, яка в мене є чарівна квітка : квітка - семицвітка. Який вона має вигляд? Кожна пелюстка іншого розміру  і зберігає таємницю, про яку ви довідаєтеся, якщо виконаєте аплікацію цієї квітки.

Практична робота

1. Простим олівцем на кольоровому картоні малюємо нашу композицію.

Овальними будуть пелюстки і листочки, а  стебло зробимо з палички.

3. Змащуємо кожну детальку композиції клеєм.

4. Коли клей остаточно висохне, композиція готова.

5. При бажанні композицію можна прикрасити  метеликом.

Самостійна діяльність дітей

ІУ. Підсумок заняття

Які ви всі молодці! Які красиві композиції у вас утворилися.

·         Про що сьогодні ми з вами розмовляли?

·         Які квіти ви запам’ятали?

·         Як називається професія людини, яка доглядає за квітами?

·         Як ми назвали нашу квітку?

·         Чи сподобалося вам наше заняття?

Нехай виготовлена нами  квітка-симицвітка  потішить вас і прикрасить вашу оселю.

 

 

Тема: Сніжинка (Витинанка)

Мета: навчити правильно   складати витинанку і вирізати її. Вчити передавати характерну форму снігової сніжинки, композиційно правильно розміщувати зображення  сніжинки на  папері. Вчити дітей спостерігати за природними явищами. Закріплювати знання  дітей  про безпечне користування   ножицями. Виховувати охайність та наполегливість у роботі, любов до природи.

Матеріал: білий папір, простий олівець, ножиці , зразки готових виробів, фонограма «Візерунки королеви зими», збірка віршів про зиму, сніжинки,загадки про сніжинки

І.Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми

Доброго дня діти! Коли я йшла до вас, то потрапила під справжній снігопад! А що таке снігопад? Що взимку сиплеться на нас із неба?              

Наче срібні зірочки,білосніжні квіточки,

із зимової хмаринки до землі летять…(сніжинки)

Так, сніжинки! А ось які вірші про сніжинки складають поети.     

                                         СНІЖИНКИ

                                   Ми в небі народилися,

                                   Сніжиночки малі,

                                   А нині ми спустилися

                                   До рідної землі.

 

                                   Веселими, грайливими

                                   Літаєм навкруги

                                   І стелим білі килими

                                   На поле, на луги.

 

                                   Хай живиться водицею

                                   Вся матінка-земля,

                                   Щоб буйною пшеницею

                                   Прослалися поля.

                                                                            М.Познанська

ІІІ. Основна частина

Чи придивлялися ви коли-небудь до сніжинок? Як вони виглядають?

(Відповіді дітей). Сьогодні ми також розглянемо сніжинки, які падають на дворі

Спостерігайте дуже уважно, і ви зможете переконатися, що однакових  сніжинок не існує.

Робота з картинками.

Розгляньте різноманітні сніжинки на своєму столику. Що вони вам  нагадують?(Зірочки). Яка з них вам подобається найбільше? (Відповіді дітей) .

Практична робота

Перетворімося на зимових чарівників і  створімо власні сніжинки! Наші

сніжинки також не будуть схожі між собою, адже в кожного буде своя сніжинка, з особливим візерунком. Для роботи нам знадобляться папір білого кольору, простий олівець та ножиці.

• Спочатку ми складемо наш папір так, як це показано на наших картинках.
• Потім олівцем намалюємо ті частинки сніжинки, які хочемо вирізати. (Під час малювання візерунка вихователь подає дітям індивідуальну допомогу, щоб після вирізування сніжинки не розпалися.)
• А після цього візьмемо до рук ножиці.Із ножицями потрібно бути дуже обережними, адже  можна завдати собі та іншим шкоди. Передавайте одне одному ножиці тільки кільцями вперед. На стіл кладіть ножиці закритими. Коли ріжете папір, не відволікайтеся, дивіться на свою роботу. Будьте уважними!

Самостійна діяльність дітей

Діти під керівництвом вихователя вирізають сніжинки.

ІУ. Підсумок заняття

Які гарні сніжинки у вас вийшли! Цими сніжинками ми прикрасимо нашу

кімнату. Паперові сніжинки не розтануть і прикрашатимуть класну кімнату аж до весни.