Посібник з різьби по дереву Анатолій Шинкарук

Вступ
Серед художніх робіт найпоширенішими і улюбленим у народі віддавна було різьблення по дереву. Різьбленням оздоблювали житло, меблі, посуд, знаряддя праці. Багатовікова культура художнього різьблення має національні традиції, які передаються з покоління у покоління при оздобленні різьбленням дерев’яних будинків, створені побутових декоративних виробів.
Існує багато видів різьблення по дереву. До плоских видів різьблення належить: контурне різьблення в якому сюжетно-тематичні й орнаментні композиції виконують за допомогою різака (ножа) способом двогранних порізок або напівкруглою стамескою на чистій, а також на тонованій поверхні, контурне різьблення геометричного лінійного орнаменту з наступним фарбуванням ліній, що виконують переважно на темному тонованому фоні, лінійно-гавіювальне різьблення (чотири грані, зрізані від вершини квадрата або прямокутника створюють піраміди). Ці види різьблення дуже поширені в Україні. Але одним із видів різьблення, який ефективно можна використовувати на уроках трудового навчання у старших класах є геометричне різьблення ( його ще називають тригранно-виїмчасте, плоско-виїмкове різьблення)
Вивчати геометричне різьблення доцільно в межах одного варіативного модуля у 7-9 класах. В 7 класі учні знайомляться з геометричним різьбленням, вивчають правила виконання окремих елементів різьблення та виконують невеличкі творчі проекти у вигляді складання та виконання творчих композицій на невеликих окремих дощечках. Учні 8 класу продовжують вдосконалювати навички різьби та виконують більш складні проекти. Учні 9 класу виконують складні проекти та оформляють необхідну документацію.

При вивченні цієї теми особливу увагу потрібно звернути на дотримання учнями правил безпеки праці, з метою недопущення травматизму.
 

Вибір матеріалу та підготовка

його до роботи

Навчання різьбі по дереву поділяється на декілька етапів. Перший
етап це наш вступний урок, на якому учні знайомляться з основними відомостями про деревину, елементами і мотивами тригранно-виїмчастого різьблення. Це дає можливість закріпити їхні знання про деревину отримані в попередніх класах.

На наступному  етапі доцільно відвести два уроки для вивчення теми „Вибір матеріалу та підготовка його до роботи" і „Організація робочого місця". Ці уроки доцільно проводити методом розповіді про породи деревини, які використовуються для тригранно-виїмчастого різьблення. Зокрема слід наголосити на тому, що вибір породи деревини залежить від призначення і форми оздоблювального виробу та виду різьблення. З наших листяних порід для різьблення найчастіше використовують деревину липи. Деревина липи легко і чисто ріжеться, майже не піддається розтріскуванню і жолобленню. Внаслідок низької твердості липу не використовують для виготовлення меблів, її застосування обмежене дрібними побутовими виробами - шкатулками, рамками, поличками, а також різьбленими іграшками та посудом.
Чудовий матеріал для різьблення - деревина берези. Вона твердіша за липову і вільхову, важче ріжеться, але якість різьблення краща - рельєф виходить чіткішим і чистішим. Деревина берези легше фарбується і обробляється, її недоліки: здатність легко поглинати і віддавати вологу, схильність до жолоблення і розтріскування не дозволяють її використовувати у великих виробах.
Деревина горіха - найкращий матеріал для різьблених робіт. Вона добре ріжеться в усіх напрямах, рідко сколюється і дозволяє виконувати найточніше різьблення.
Деревина груші, маючи високу твердість, відрізняється однорідністю і тому, добре і чисто ріжеться в усіх напрямках без задирів та сколювання. Вона мало жолобиться і розколюється, добре фарбується, добре обробляється. З груші виготовляють дрібні сувенірні вироби, мініатюрну дерев'яну скульптуру.

Для тригранно-виїмчастого різьблення необхідно відбирати високоякісну деревину, яка не має таких пороків як: нахил
волокон, завилькуватість, прорість, тріщини, червоточина, гниль, сучкуватість.
Розповідаючи учням про породи деревини слід одночасної їх демонструвати і робити різного роду надрізи на зразках, це дає можливість краще запам'ятовувати учням породи деревини і їх властивості. Також потрібно звернути увагу на заготівлі деревини для різьбярських робіт, строки заготівлі, правила висушування, зріз дошки - тангенціальний або радіальний.

 

Організація робочого місця
Важливим фактором є те, що для роботи різьбярів (учнів) необхідно сухе, світле приміщення з нормальною температурою і вологісті повітря. Стіни і стеля приміщення повинні бути пофарбовані в світлі тони відповідно до гігієнічних вимог. Оснащення робочого місця залежить від характеру виконуваних різьблених робіт. При виготовленні дрібних виробів: скриньок, ложок, іграшок - різьблення можна виконувати на звичайному столі (учнівській парті) сидячи на стільці. Саме таким приміщенням є класна кімната. Столи (парти) ставлять так, щоб світло падало з переду і зліва. Найкраще освітлення - природне, без прямих сонячних променів. При штучному освітленні світло повинно виходити з 2-3 точок так, щоб на оброблюваному виробі не було різних тіней.

Призначення, будова та підготовка до роботи інструментів
Для різьблення застосовують долота і стамески різної форми. Стамески - косячки, які називають різаками, можуть бути двох видів. Довгі косячки отримують з прямих стамесок, обрізаних під кутом 60-70°. Коротші косячки (довжиною полотна 40-50 мм) роблять дещо ширшими. Косячок - основний інструмент для виготовлення різьблення. Якість різального інструменту насамперед залежить від матеріалу з якого він виготовлений. Якісно виготовлений ніж легко й швидко загострюється. Лезо ножа повинно бути стійким, не повинно швидко затуплюватися, згинатися й викришуватися. Таким матеріалом для виготовлення леза може бути старе полотно пилки. З однієї пилки можна зробити декілька ножів. Технологія виготовлення ножа-косяка не складна і його легко можна виготовити в шкільних майстернях, що дуже важливо. Але найкращим матеріалом для виготовлення інструменту являється інструментальна сталь. Ніж виготовлений з такої сталі добре загострюється та довго не затуплюється. Різати таким інструментом одне задоволення. Також якісні ножі можна придбати у спеціалізованих офлайн та онлайн магазинах.
Важливим фактором є правильне заточування та правлення різців. Гостроту інструменту перевіряють при різанні м'якої деревини за шаром. Якщо зріз вийшов гладким і блискучим та на ньому не видно слідів від зазубрин або задирок, інструмент вважається готовим до роботи. Якщо поверхня не чиста правлення потрібно провести додатково на шкіряній основі або на войлочному крузі з використанням спеціальних полірувальних паст(паста ДОІ та інші).
 

Підготовка заготовки до різьблення
Геометричне різьблення найбільш легко, швидко й чисто виконується на деревині липи. Для вправ доцільно використовувати дощечки-заготовки розміром 250x100x20 мм. Дощечки повинні бути зачищені на фугувальному верстаті. Застосування шліфувальних шкірок заборонено тому, що шліфувальний папір залишає абразив на деревині, що в подальшому призводить до затуплення інструменту. Торцеві кромки повинні бути перпендикулярними до повздовжніх. При розмітці геометричного різьблення звичайно викреслюють тільки основні лінії малюнка, а дрібні деталі виконують косячком на око відповідно до малюнка. Але спочатку  учням це зробити важко, тому для отримання початкових навиків доцільно проводити всі лінії необхідні для різьби. Прийоми розміщення орнаментів геометричного різьблення одні й ті самі не залежно від того, виконуються різьблення на заготовці або на зібраному виробі. Розмічення починають з нанесення твердим олівцем ліній, які обмежують орнамент. Лінії, паралельні поздовжнім кромкам заготовки, наносять від руки рухом від себе, тримаючи олівець великим і вказівним пальцями, а середній палець впирається в кромку заготовки. Лінії, перпендикулярні до повздовжніх кромок наносять за допомогою столярного косинця, а лінії під кутами до поздовжніх кромок - за допомогою єрунка або малки. Точна акуратна розмітка малюнка і наступна перевірка його за допомогою креслярських інструментів (циркуля, лінійки) - одна з основних умов якісного виконання різьблення. Також учні закріплюють навики роботи з креслярським інструментом отримані  в попередніх класах, вчаться творчо і логічно мислити при складанні творчих композицій.

Елементна база геометричного різьблення
Геометричне різьблення складається з різноманітних комбінацій кількох основних елементів, виконуваних ножем-косячком і напівкруглими стамесками. Найпростіші елементи геометричного  різьблення — двогранні виїмки прямолінійної або криволінійної форми, різної ширини й глибини. При повторені прямих виїмок, розташованих вертикально або під кутом, створюється візерунок, який отримав у термінології народних промислів назву драбинки. Найбільшого поширення в геометричному різьбленні отримали тригранні виїмки (трикутники), різноманітні за формою, розміром і технікою виконання. Трикутники з поглибленням в основі можуть бути рівнобічними або витягнутими, як промені. Комбінації з цих трикутників створюють різноманітні візерунки: ромби, змійки, ланцюжки, різного виду сяйва тощо. Трикутники з поглибленням у вершині також можуть бути різними за формою, розміром і глибиною. Такі трикутники називають в народному різьблені кутиками (ріжками, ріжечками). З них отримують візерунки: намисто, сколиші та ін. Комбінації кутиків і трикутників з поглибленням в основі створюють нові візерунки. Трикутники можна виконувати з поглибленням у центрі й приблизно однаковими гранями. Візерунок з таких тригранних порізок дуже виразний. У геометричному різьбленні використовують також більш великі елементи - чотиригранні виїмки різної форми: квадратні, прямокутні, ромбічні.До елементів геометричного різьблення відносять скобоподібні порізки - ямки, які можна виконувати як ножем-косячком, так напівкруглими стамесками. Найскладнішими за виконанням елементами геометричного різьблення є криволінійні тригранні виїмки-промені, які створюють різноманітні розетки-вертівки. Комбінуючи основні елементи геометричного різьблення, можна побудувати нескінченну кількість орнаментальних композицій. Однак краса різьбленого декору буде визначатися не тільки його малюнком і композицією, але й якістю виконання різьблення, його чистотою і точністю. Трикутники та інші елементи різьблення по можливості необхідно різати за шаром, тобто в напрямку природного росту й розвитку волокон деревини. При різьбленні за шаром лезом різака пригладжують волокна на місці зрізу, поверхня стає гладенькою і блискучою. Під час різьблення проти шару волокна перерізаються, задираються, поверхня виходить шорсткою, матовою.

 

Розмітка та напрямки різання чотиригранників
 

Розмітка і напрямок різання розетки та розетки-вертівки
 

Розмітка та напрямок різання сяйва в прямокутнику

Розмітка та напрямок різання трикутників із заглибленням всередині

Різьблення прямих двогранних виїмок
На даному етапі навчання особливу увагу слід звернути на безпеку праці учнів тому, що вони тільки починають працювати з інструментом, отримують початкові навики різьби. Такі уроки краще проводити у пристосованому приміщені і заготовку закріплювати у верстаку.

На підготовлену для різьблення заготовку наносять сітку з квадратів, сторона яких дорівнює 10 мм. Спочатку ріжуть виїмки поперек волокон деревини, потім вздовж. Вправу виконують сидячи, за допомогою косячка.
Виїмка поперек волокон деревини.
Косячок беруть в руку так, щоб палці, стиснуті в кулак міцно обхоплювали його ручку, а мізинець знаходився у нижньому краї ручки. Великий палець повинен впиратися в ручку.

Починають різьблення з прорізування середньої лінії виїмок. Косячок ставлять носком леза на початок першої олівцевої лінії вертикально або з невеликим нахилом до себе, щоб під час заглиблення носка в деревину п'ятка косячка була вище поверхні заготовки. Рухом до себе прорізують лінію на глибину близько 3 мм. Якщо косячок йде важко, то п'ятку злегка підіймають. В кінці прорізу п'ятку заглиблюють в деревину. Можна прорізати кінець лінії, відхиливши косячок від себе, носком леза. Треба намагатися не перерізати лінію, яка обмежує орнамент. Таким чином, перерізають всі середні лінії на заготовці. Різати треба за прокресленими олівцем лініями, тримаючи косячок точно в вертикальній площині і поглиблюючи його на однакову глибину.Під час різьблення похилих граней виїмки, косячок нахиляють вправо або вліво. Кут нахилу повинен становити 30-40°. При великому нахилі грані виїмки виходять пологими і розпливчастими, невиразними. При меншому нахилі - вони будуть надто різкими.

Спочатку прорізають всі грані виїмок з нахилом косячка вправо, від себе. Косячок ставлять носком на початок виїмки, відступивши від середньої лінії на 1,5-2 мм. Нахиливши різець, врізують його в деревину й повільно ведуть на себе, намагаючись твердим рухом руки прорізати пряму виїмку однакової глибини. Коли до кінця грані залишилося 5-10 мм, ручку косячка поступово відводять від себе, продовжуючи водночас рух носка різця на себе до кінця грані. Якщо цього не зробити, то кінець грані знизу залишиться непрорізаним. Під час різьблення правих граней косячок може зірватися та порізати ліву рук, тому не можна тримати її близько до різця.

Різьблення лівих граней з нахилом косячка вліво, рухом до себе, дещо важче, ніж прямих тому, що різець намагається зсунутися до середньої лінії. Різати треба повільно з постійним натиском на різець.
У кінці вправи підрізають торцеві грані виїмок. Для цього дощечку повертають на 90°. Нахиливши косячок вправо на 30-40°, прорізають лінію, яка обмежує малюнок, дотримуючись всіх вище описаних правил. Потім, повернувши дощечку на 180°, так само підрізають торцеві грані виїмок з іншого боку. Стружки у вигляді тригранної соломки повинні відокремитися самі або ж різьбяр видуває їх сам. Якщо стружка десь не відокремилась, треба повторити всі операції спочатку, в тій же послідовності. Не треба відривати стружку пальцями або виламувати її ножем. Щоб отримати більш чисте різьблення, рекомендується спочатку прорізати торцеві грані виїмок.

Виїмки вздовж волокон деревини.
При різьбленні таких виїмок зусилля різання менше, але різати дещо складніше, тому що різець намагаються постійно утримувати на прямій лінії. Це вимагає уваги і твердості руки, а також ретельної заточки інструмента.

Посилання на відеоурок: максимальною, а в основі - зведена на ніщо. Надрізи треба робити точно вертикально і на однакову глибину. Різь не повинна перетинати горизонтальну межу.

Зробивши надрізи, косячок нахиляють до себе і вздовж нижньої лінії (основа трикутника) носком різака, поступово заглиблюючи його, зрізають стружку і підрізають трикутник. При цьому ручку косячка тримають в робочій руці, а різець направляють за допомогою пальців іншої руки. Створюється плоский трикутник, заглиблений у вершині на 1,5-2 мм, основа якого знаходиться на поверхні заготовки. Якщо кутики розташовані вздовж або поперек волокон деревини, їх зрізують (або підрізають) так, як описано вище. Якщо ж кутики розташовані під кутом до напрямку волокон, то напрямок руху різця треба вибрати таким, щоб різання було за річним шаром деревини, з лівого або правого кута основи, рухом від себе або до себе. Кутики можна підрізати не зразу на всю глибину, а за два-три прийоми, зрізуючи тонку стружку. Всі грані повинні бути плоскими і гладенькими. Засвоївши різьблення кутиків, можна виконати орнамент у вигляді смужки з кутиків та інші, більш складні композиції.
Посилання на відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=wzTX1tiMlbk&t=17s&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA

Різьблення тригранних виїмок з поглибленням у центрі.
На дощечку наносять окантовку і поділяють отриманий прямокутник на квадрати, сторони яких дорівнюють 10 мм. Потім проводять похилі лінії з лівих і правих кутів квадратів, поділяючи їх на трикутники. Починаючи різьблення, ставлять носок косячка в центр трикутника так, щоб його п'ятка була спрямована в один з кутів (центр визначають на око). Тримаючи різець вертикально, натискають на ручку і роблять надріз від центра в кут. У кожному трикутнику роблять три таких надрізи. Потім косячок приставляють до нижнього лівого кута трикутника й, нахиливши його до себе (кут нахилу приблизно 60°), зрізують нижню грань тими ж прийомами, якими виконувалась підрізка кутиків. Бічні грані трикутників, спрямовані під кутом до волокон деревини, треба зрізати так, щоб різання було за шаром деревини, у цьому випадку - рухом від себе, тому, що напрямок волокон горизонтальний. При зрізуванні правої гарні косячок тримають у правій руці носком до себе. Носок ставлять у нижній правий кут трикутника і, нахиливши косячок вправо, зрізують грань. Великий палець лівої руки, впираючись у ребро косячка, допомагає його рухові. Так само, нахиливши косячок вліво, зрізують ліву грань. Зрізати грані можна за два-три прийоми. Грані повинні бути плоскими й точно співпадати з лініями вертикального надрізу. В місцях перетинів не повинно бути задирів і виривань волокон. Лінії, що обмежують боки трикутників на поверхні заготовки, повинні бути чіткими й прямими.

З таких трикутників можна виконати складний і гарний візерунок. Для цього заготовку розмічають на квадрати з стороною 20 мм, а потім, провівши діагоналі, ділять квадрати на трикутники.
Посилання на відеоуроки:

https://www.youtube.com/watch?v=yjVPTYFpGlk&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA

https://www.youtube.com/watch?v=KRjEOvw3WYQ&t=44s&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA

https://www.youtube.com/watch?v=oaNy2LPFN5M&t=22s&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA
 

Різьблення розетки з сяйвом.
Промені розетки — це витягнуті тригранні виїмки. При їх виготовленні застосовують ті самі прийоми, що й при виконанні тригранних виїмок з поглибленням у центрі.

Під час розмічування розеток заготовку спочатку ділять на квадрати. З кутів квадратів проводять діагоналі. З центра квадрата за допомогою циркуля креслять два концентричних кола. Радіус зовнішнього кола більше радіуса внутрішнього на 3-5 мм (залежно від розміру розетки). Зовнішнє коло ділять на 16 секторів, а внутрішнє - на 32. Кінці радіусів внутрішніх і зовнішніх кіл з'єднують прямим лініями. Різьблення починають з вертикальних надрізів рухом до себе. Носок різака ставлять у точку і роблять три вертикальні надрізи по лініях. Так само роблять надрізи в усіх трикутниках. Різання виконують однією рукою, друга притримує заготовку, поступово повертаючи її по кругу при надрізах кожного наступного променя. Потім ріжуть грані променів від центра розетки рухом до себе з нахилом косячка вправо і вліво. На деяких ділянках грані будуть різатися проти шару деревини, тому лезо косячка повинно бути добре загостреним, щоб грані вийшли гладенькими. Третю, коротку грань променів підрізають так само, як у кутиків. Однак у цьому разі косячок рухається не по прямій лінії, а по дузі кола, що вимагає великої уваги. Краса візерунка розетки залежить від точності виконання різьблення: грані променів повинні бути прямими і чіткими, всі промені за шириною і глибиною повинні бути однаковими.

Повернувши заготовку на 90° і закріпивши її на верстаку, ріжуть виїмку вздовж волокон тими ж самими прийомами, що і при різьбленні виїмок поперек волокон, тобто рухами на себе з нахилом косячка вправо і вліво. Однак для розвитку навичок різьблення в усіх напрямках корисно виконати цю вправу, не змінюючи положення заготовки, тобто при горизонтальному напрямку виїмок. При цьому косячок тримають двома руками: ручка інструмента у робочій руці, інша рука притримує й спрямовує різець. Середню лінію виїмки ріжуть вертикальним надрізом у напрямку зліва направо, бічні грані виїмки - також зліва направо з нахилом косячка від себе і до себе. Щоб грані виїмок вийшли прямим і чистими їх ріжуть у два прийоми. Перший раз різець вводять у деревину неглибоко. Якщо різ вийшов прямий, другий раз прорізають виїмку на всю глибину. Якщо різець пішов по волокну (непрямолінійно), то при другому різі змінють напрямок руху різця - ріжуть справа наліво. Закінчивши різання граней, підрізають кінчики стружки.

Посилання на відеоуроки:
https://www.youtube.com/watch?v=H3S4DscxCFU&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA

https://www.youtube.com/watch?v=MhEl2SrGqJs&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA

https://www.youtube.com/watch?v=fdKaYhE9seM&t=9s&pbjreload=101&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA



Виконання орнаменту
Засвоївши різьблення основних елементів геометричного різьблення, учні приступають до виконання орнаментів. Тепер діти мають можливість проявити всі свої творчі здібності. Вони демонструють всі свої знання і навики з малювання, креслення, математики, трудового навчання. Проявляючи свою творчість, а також користуючись прикладами наведеними вчителем складають власні орнаменти, використовуючи при цьому лише один косячок. При різьбленні орнаментів з криволінійними елементами, крім косячка, потрібно використовувати напівкруглу стамеску. Різьбленням можна оздоблювати побутові предмети і меблі. При навчанні різьбленню учні повинні засвоїти, що при складанні власної композиції не слід намагатися заповнити різьбленням всю поверхню виробу. Необхідно домагатися гармонійного поєднання різьбленого візерунка з площиною фону.

Портфоліо моїх та учнівських робіт

Таця для холодних та гарячих страв.
Чотиригранна та шестигранна шкатулки.

Варіанти оздоблення виробів геометричною різьбою.
Варіанти оздоблення декоративних кухонних дощечок.
Посилання на відеоурок:
https://www.youtube.com/watch?v=nP5EnZwuHYQ&t=6s&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA

Шкатулка-скриня з використанням різних порід деревини: горіх, вільха, липа, граб.

Творчі проекти учнів.

Варіант шестигранної шкатулки.

Восьмигранна шкатулка;  рамка для фото, картин або вишитих робіт; таця для холодних та гарячих страв (матеріал липа та керамічна плитка)

Варіант шкатулки.

Варіант шкатулки.

Варіант шкатулки-скрині.

Композиція з декоративних кухонних дощечок. Таця для холодних та гарячих страв.

Варіант композиції кухонних декоративних дощечок.

Виставка робіт.

Виставка учнівських робіт.

Виставка робіт.

https://www.youtube.com/watch?v=R16rsn5PfaI&ab_channel=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%A8%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%83%D%BA
Різьблення тригранних виїмок.
Тригранні виїмки (трикутники) за технікою виконання можуть бути таких видів: рівнобедреними з поглибленням у вершині (кутики); рівнобічними з поглибленням у основі (найчастіше витягнутими у вигляді променів).
Різьблення візерунка з кутиків.
Попередньо на заготовку наносять горизонтальні і вертикальні лінії на відстані 10 мм одна від одної. Проводять похилі лінії у двох напрямках і ділять квадрати на трикутники.Тримаючи косячок вертикально, надрізають боки трикутників від вершини до основи. Глибина різі біля вершини повинна бути Список використаних джерел
1.Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є.
«Декоративно-прикладне мистецтво» - Львів: Світ,1993.
2.Тиків Б.М., Кавас К.М. «Виготовлення художніх виробів з дерева» -Львів: Світ, 1995.
3.Ломницький Я.Т., «Тригранно-виїмчасте різьблення», навчальний посібник.-Тернопіль: 2001.
4.Журнал «Трудова підготовка» 2006-2010 р
5.Інформація з мережі інтернет.