Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату

Робочий конспект учня 8 класу з історії України ( Підручник О.В.Гісем, О.О. Мартинюк «Історія України») за темою:

Розділ 5. Українські землі у 20-90-х роках ХVІІІ ст.

Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату.

Становище Гетьманщини після Полтавської битви. Наступ на автономні права Гетьманщини

Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору і репресій.:

1)

2)

3)

4)

Робота з документом

Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна

Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цім не треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє при йдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися. Як раніше я до вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб у всіх полках були полковники, не згодні з гетьманом... тоді всі їхні справи будуть нам відкриті.

Запитання до документа

1. Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками й гетьманом? ,
2.   Як можна назвати таку політику?

Терор — розправа з політичними противниками шляхом насиль­ства.

Репресії — система заходів, які передбачають усунення, ізоляцію, знищення політичних ворогів (справжніх або надуманих), конкурую­чих соціальних груп чи прошарків, етнічних спільнот із метою вста­новлення панування або зламу опору.

. У 1708—1709 рр. запровад­жується губернський устрій при збереженні полково-сотенного. Гетьманщина, а з 1719 р. і Слобожанщина входили до Київської гу­бернії, яка поділялася на провінції.

У 1715 р. _________________________________________________________          ________________________________________________________________________________________________________________________________________

 1720 р. Петро І______________________________________________________

У1721 р. на території Гетьманщини російський уряд запровадив «мідні гроші, щоб срібні і золоті залишалися в обігу населення Росії і якомога більше зосереджувалися в державній казні».

Крім того, поширеними були утиски і в культурній сфері. Так, із  Києво-Могилянської академії за наказом царя було виключено всіх  студентів і викладачів із Правобережжя, заборонялося друкувати в Україні будь-які книги, крім церковних, а в тих, що, друкувалися і «щоб ніякої різниці і осібного нарічччя не було». Цим самим цар розпочав наступ на українську мову, сприяв насильницькій русифікації і духовному поневоленні українського народу.

Етапи колоніальної політики Російської імперії щодо України в XVIII ст.

 2. Гетьманство Івана Скоропадського (1708—1722 рр.).

Постать в історії

Іван Ілліч Скоропадський народився близько 1646 р. у шляхетській родин і на Правобережжі. У 1670-х рр. переселився на Лівобережжя. Служив війсь­ковим канцеляристом у гетьмана І. Самойловича, виконував дипломатичні доручення, був чернігівським полковим писарем. Обіймаючи цю посаду по­
над 10 років, І. Скоропадський зумів набути собі певні володіння, що давали неабиякий прибуток. Та головне, що за роки служби йому вдалося вивчити систему влади та зарекомендувати себе людиною «тихою, простою, доступ­ною і порядною, розсудливої вдачі». У 1698 р» Мазепа призначає Скоропадсь­кого генеральним бунчужним, тим самим увівши його до еліти українського суспільства. Формально, у його обов'язки входила охорона гетьманських ре­галій. Але насправді на нього покладалися справи військові, адміністратив­ні, зустрічі та проводи іноземних послів. Із 1701 р. Скоропадський — гене­ральний осавул — наглядає за станом війська і спорядження, правильністю складання реєстру. Із 1706 р. — Стародубський полковник. Ставши першою людиною в полку, він набув там необмеженої влади і великих пільг. У цьому ранзі у віці 62 років був обраний гетьманом.             

У соціальній політиці І. Скоропадський продовжував політику І. Мазепи. Він роздавав землі старшині й монастирям: було розда­но 122 села з 3703 селянськими дворами. За його правління близько ЗО % оброблюваних земель перебувало в приватній власності стар­шини, деякі з них перетворювалися у справжніх земельних магнатів. Сам Скоропадський володів більше 100 тис

У січні 1721 р. ___________________________________________________

________________________________________________________________ Ра­зом зі Скоропадським до Москви поїхали писар Савич, обозний Лизогуб, ніженський полковник П. Толстой, що був одружений із донь­кою гетьмана Уляною, та дружина Скоропадського Анастасія.

Цікаво знати

Про дружину гетьмана у ті часи ходила приказка: «Іван носить плахту, а Настя булаву». Вона свідчила про те, що Настя, яка була на 25 років мо­лодшою, фактично керувала справами гетьмана, вирішуючи багато питань. Жодного рішення гетьман не приймав без її схвалення або поради.

29 квітня 1722 р.____________________________________________________               ___________________________________________________________________

З липня 1722 р. гетьман помер.

По смерті гетьмана всю владу в Гетьманщині перебрала на себе Ма­лоросійська колегія у складі шести російських офіцерів. Фактично, її діяльність відігравала роль ______________________________________________________________________________________________________________________________________ Ця колегія на чолі з бригадиром С. Вельяміновим поча­ла прибирати до рук усе гетьманське правління. Петро І не дозволив обирати нового гетьмана, а доручив наказному гетьману П. Полубот­ку (1722—1723 рр.) слухати колегію.

У серпні 1723 р._____________________________________________________

так звані Коломацькі чолобитні на ім'я царя, у яких вимагали ____________

____________________________________________________________________18 грудня 1724 р._____________________________________________

Цікаво знати

Смерть Полуботка відгукнулася в Україні великим болем. Його прослав­ляли як великого мученика за Україну, складали легенди про нього. Однією з найпопулярніших була та, що немовби цар, довідавшись про хворобу Полуботка, прибув просити в нього вибачення, і помираючий гетьман виклав йому всі кривди, що їх завдав царизм Україні. Закінчувалася вона словами: «За невинне страждання моє і моїх земляків будемо судитися у спільного й нелицемірного судді, Бога нашого: скоро станемо перед ним, і він розсудити Петра з Павлом». І справді 25 січня 1725 року помер Петро І.

Інша легенда твердить, що перед від'їздом до Петербурга Полуботок передав 200 тис. руб золотом банку Ост-Індської компанії в Лондоні,,який мам повернути його незалежній Україні.

4. Гетьманство Данила Апостола (1727—1734рр.).       

Після смерті Петра І уряд Росії змінив політику щодо козацької  України. Наростання невдоволення діяльністю Малоросійської колегії і загроза нової війни з Туреччиною спричинили її скасування у 1727 р. і певне пом'якшення російської політики в українському  питанні. Було дано дозвіл на проведення виборів гетьмана. Ним став , 73-річний миргородський Полковник Данило Апостол.

Діяльність  гетьмана визначалася «Рішительними пунктами»

Основні положення «Рішительних пунктів» 1728 р.:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

Спираючись на обмеження дій російських представників в Україні певними юридичними нормами, Данило Апостол енергійно взявся за відновлення втраченої автономії: він призначив на полковничі по­сади своїх прихильників, здійснив низку заходів по впорядкуванню старшинського землеволодіння, уперше вжив заходів щодо вироб­лення тогочасного бюджету Гетьманщини, упорядкував українську торгівлю, підпорядкував гетьманській владі місто Київ, реорганізу­вав судову систему

1734 р. ______________________________________________________________

Політика «Правління гетьманського уряду». Спроба ліквідації автономного устрою Слобожанщини.

Після смерті Д. Апостола в 1734 р. нова імператриця Анна Іоанівна знову заборонила обрання нового гетьмана, а відання українськими справами було передано «Правлінню гетьманського уряду» (1734—1750).

«Уряд» складався _________________________________________________

_________________________________________________________________

У своїй діяльності він мав керуватися Рішительними пунктами 1728 р.

Роки «Правління гетьманського уряду» проходили і в умовах чергової російсько-турецької війни (1734—1739 рр.).

Істотні зміни відбулися в устрої Слобожанщини.

 Ще в 1726 р._____________________________________________________  Із 1723 р.___________________________________________________________ Із 1732 р.___________________________________________________________

в 1733—1734 рр. ____________________________________________________

___________________________________________________________________

У1734 р. ___________________________________________________________

___________________________________________________________________

Встановіть послідовність подій.
А. Остаточна ліквідація гетьманства.
Б. Чигиринські походи турецько-татарського війська.
В. Гетьманування Данила Апостола.
Г. Українсько-московська війна. Конотопська битва.

Звернення до Петра І з вимогою відновлення державних прав України організував гетьман:

А. І Скоропадський

Б. К.Розумовський

В. І Мазепа

Г.П. Полуботок

Гетьман Д.Апостол перебував при владі

А. 1700-1721 рр

Б. 1709-1722 рр

В. 1727- 1734 рр

    Г. 1750-1764 рр

Якими були основні функції Першої Малоросійської колегії (1722-1727 рр) 3 відповіді

1. Призначення гетьмана та кошового отамана Запорозької Січі
2. Нагляд за діяльністю гетьмана, генеральної та полкової старшини
3. Розквартирування офіцерів і солдатів російської армії
4. Встановлення та стягнення податків до царської скарбниці
5. Запровадження російського адміністративно – територіального устрою
6. Здійснення дипломатичних зносин з іншими країними
7. Контроль над діяльністю церков на території Гетьманщини

Домашнє завдання

1. Текс  підручника 29
2. Опрацювати запитання та завдання після параграфа