Прислівник — це частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, якості чи вказує на різні обставини, за яких відбувається дія.
Більшість прислівників утворюється за допомогою суфікса -ly.
При цьому на письмі слід дотримуватись таких правил.
Літера -е залишається перед -ly:
nice — nicely.
Виняток: true — truly, whole — wholly.
y змінюється на ily після приголосної: easy — easily,
le змінюється на ly: possible — possibly.
Після кінцевих -ic додається суфікс -ally: dramatic — dramatically.
Місце прислівника в реченні залежить від того, відноситься він до окремого члена речення, чи характерізує дію в цілому. Як правило, прислівники, що відносяться до окремих членів речення, стоять безпосередньо перед ними. Прислівники, що характеризують дію в цілому, можуть вживатись на початку речення (А), усередині (Б) та наприкінці (В).
а |
б |
в |
Then the car |
slowly drove |
away. |