7 липня о 18:00Вебінар: Самопізнання – дієвий інструмент розвитку соціальної компетентності
Чого навчило нас онлайн-навчання.

Ще зовсім недавно дистанційна освіта здавалася нам дивним і дещо небезпечним звіром, якого варто оминати. Але сталося так, що цей навчальний рік майже наполовину став саме дистанційним. Комусь такий формат роботи дуже сподобався, а хтось був категорично проти, і обидві думки цілком мають право на існування. Дистанційне навчання мало багато недоліків, але були у нього і певні переваги. А ще воно дало і вчителям, і учням декілька важливих уроків. 

Школа не ідеальна

Школа – одна з найкращих вигадок людства. Це чудове місце, де діти не просто отримують нові знання, а вчаться взаємодіяти з іншими людьми, отримують перший життєвий досвід, який так знадобиться у майбутньому. І дійсно, очне навчання не замінити нічим, але чи все у ньому ідеально? Ні, і крантин став тим самим лакмусовим папірцем, який продемонстрував недоліки сучасної системи освіти.

Кожна школа і навіть кожен учитель побачили свої сильні та слабкі сторони. Перегляд підходів, методів і прийомів роботи з учнями, необхідність підвищувати власну комп'ютерну грамотність... Карантин став викликом для вчителів, він перевірив усіх нас на відповідність професії, мобільність, уміння переналаштовуватися, відкритість до нового.

Так, школа не ідеальна, але це не привід сумувати! Це привід замислитися та змінити освіту на краще!

Спілкування важливе

Людина – істота соціальна. І навіть якщо інколи нам дуже хочеться усамітнітися та не виходити з дому, згодом ми таки прагнемо спілкування. До того ж соціалізація зажди була і буде важливим елементом виховання. Так, Zoom чудово допоміг, але поки що онлайн-спілкування не здатне замінити реальну взаємодію між учнями та вчителями. Можливо, колись, коли можна буде отримати ефект повної присутсності, це буде чудовим рішенням, але поки що до цього надто далеко.

Наскільки часто під час карантину ви спілкувалися з колегами? Не тільки через роботу, а просто так? А як часто ви могли приділити увагу дітям поза онлайн-уроками? І чи могли взагалі? А як взаємодіяли між собою діти? Так, вони точно перепитували одне одного про домашнє завдання, можливо, інколи навіть списували, спілкувалися у вайбері, але у дітей не було можливості зустрітися особисто, пограти, поговорити, просто побути у компанії. Тож не дивно, що учні нерідко гооворили про те, що хочуть знову до школи. І що довше тривав карантин, то голосніше лунали ці слова. 

Є системні питання, які школа не може вирішити самостійно

Організація дистанційного навчання, вибір платформ для роботи, необхідність вигадати нові прийоми та задіяти неабиякі ресурси... І неодмінно дати учням ґрунтовні знання! Усе це зробили наші школи під час дистанційного навчання, та чи всі проблеми вони мали вирішувати своїми силами? 

Техніка, методи роботи, ресурси, гроші – і хоча наші заклади загальної середньої освіти отримують певну автономію, вони не можуть та не мають справилятися виключно самостійно:

  • школам необхідна нова техніка для роботи (особливо якщо дистанційне навчання стане невід'ємною частиною нашого життя);
  • заклади освіти мають працювати у единій електронній системі (зараз у МОН обіцяють створити таку е-платформу);
  • методика викладання має бути адаптована до умов дистанційки;
  • необхідна законодавча база для роботи у режимі онлайн.

Звісно, школи мають шукати шляхи для вирішення цих проблем, але виключно у співпраці з органами влади.

Ми всі маємо вчитися

Давайте чесно: дистанційне навчання було непростим випробуванням. І справа не лише у стресі від карантину, величезну роль зіграла неготовність системи освіти до онлайн-функціонування. Частина вчителів легко адаптувалася до нових умов і перейшла в онлайн так, ніби так завжди і було. Але більшості педагогів довелося опановувати безліч нових програм, учитися працювати з ресурсами та правильно взаємодіяти з учнями в режимі онлайн. 

Так, поки що ми впоралися, але зараз необхідно організувати навчання для вчителів, які мають оволодіти низкою компетентностей. І ми не лише про технічні навички! Учитель має дізнатися ще багато цікавого:

  • освоїти методику дистанційної роботи;
  • зрозуміти свою роль у дистанційній освіті;
  • вивчити нові інструменти для роботи;
  • творчо підходити до нової реальності. 

Так, у вчителі багато завдань. Але ми впевнені, що наші педагоги точно впораються! 

Школа важлива

Світ давно говорить про те, що ось-ось звичайна школа відійде у минуле, а всі ми перейдемо в онлайн. І це було так упевнено, що багато хто вірив! Але насправді все не так просто. Цей карантин яскраво продемонстрував, що ми ще не готові до онлайну і без такої нагальної потреби ще б не скоро до нього перейшли.

Багато чому навчити дистанційно неможливо (особливо відчули це вчителі та батьки учнів початкової школи), багато хто став вчитися гірше (хоча було і навпаки!), багато чого ми ще просто не розуміємо. Тому на цьому етапі перейти виключно до онлайн-уроків неможливо та нераціонально. Адже школа – це не просто «храм знань», це неймовірно важлива для всієї країни система, від функціонування якої залежить майбутнє нації. 

Але разом із тим дистанційне навчання стало рятівною шлюпкою в умовах пандемії. А ще дистанційне навчання вчить самостійно знаходити важливу інформацію та опановувати знання, шкидко реагувати та бути справді мобільним. Тож 

Тож яким буде світ після пандемії? Над цим запитанням не розмірковує лише лінивий. І насправді достеменно це нікому не відомо. Але у цьому світі точно буде школа! 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter