Чи піде на користь відміна оцінювання в молодших класах за форматом «Нової української школи»?

Пам’ятаєте себе школярем у молодших класах? Що вам подобалось, а що лякало? А першу озвучену на весь клас чи виведену червоною пастою у щоденнику «двійку»? Це стимулювало вас до навчання чи спустошувало думкою, що ви лузер?..

В рамках освітньої реформи цього року МОН запропонувало фактично скасувати оцінювання успішності учнів молодшої школи. Добре це чи погано? Які можливі наслідки це може мати? – ставлення спеціалістів неоднозначне. Ми спробували розібратися у цьому питанні, проаналізувавши як плюси, так і мінуси реформування.

Що ми маємо на сьогодні

Згідно з концепцією оцінювання у молодшій школі, яка запроваджена та діє в усіх державних школах України маємо наступне:

1. Результативність навчання першачків оцінюється, але не за 12-бальною системою, як у подальших класах, а виключно з вживанням лише оціночних суджень (наприклад, «Молодець», «Добре» тощо). Таким чином, і дитина одразу ж розуміє які успіхи вона робить, і батьки мають чітке уявлення щодо досягнень і невдач у навчанні своєї дитини.
2. Починаючи з другого класу частина предметів оцінюється за допомогою суджень, а частина вже за 12-бальною шкалою. Таким чином передбачена поступова адаптація до більш конкретного оцінювання. Адже кожен бал відповідає чітко прописаним вимогам знань та навичок учня, зазначених МОН.
3. В межах нинішньої освітньої системи у молодшій школі маємо оцінювання кожної роботи у межах поточного контролю. Також передбачений підсумковий контроль: для першокласників один раз на рік з предмету, з поступовим збільшенням до 4 класу (передбачені як тематичні перевірки, так і підсумкові контрольні роботи).
4. Яка динаміка успішності школяра  – можна прослідкувати згідно записам у Класному журналі та учнівських табелях.

Таким чином на даний момент маємо поступову адаптацію школяра до навчального процесу. А зворотній зв'язок у вигляді рівня засвоєння знань та наявних навичок, передбачених Державним Стандартом. Так, вербальна оцінка відображує загальний рівень вмінь та старань, а оцінка в 12-ти бальній системі дозволяє конкретизувати рівень досягнень.

Але і така система виявилася недосконалою, адже може викликати у дитини стрес через оцінювання...

В чому сенс нововведень щодо оцінювання знань у молодшій школі згідно з концепцією «Нова молодша школа»

Згідно з проектом «Нової української школи» маємо такі відмінності від нинішньої системи:

• Першачки до школи мають вступати не з 6 чи 7 років за побажанням батьків, а переважно з шести. Виключення тільки для дітей з особливими потребами, які можуть приходити до школи з іншого віку.
• Замість звичних предметів з типовим навчанням для учнів 1-2 класу пропонується адаптивно-ігровий курс без жодного письмового оцінювання. Виключно на словах.
  Згідно з проектом «оцінки не будуть виставлятися; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання».
• В такому випадку виникає питання, як протягом цілих двох років навчання можна врахувати наскільки дитина засвоює матеріал в навчально-ігровому курсі і не відстає від однолітків? Чи може вчитель відслідкувати динаміку успішності кожного школяра та підтримувати особистий зв'язок з кожними батьками, якщо у класі 25-30 учнів?
• З метою зменшити стресовість навчального процесу, предметне навчання буде запроваджене лише у 3-4 класі, а оцінювання пропонується здійснювати виключно у вербальній формі (за якими критеріями буде здійснюватися градація? – питання на даний момент не освітлюється в жодних документах).
• Результати успішності кожного учня – конфіденційна інформація, доступ до якої мають тільки сама дитина та її батьки (чи виконуючи їх функцію). На думку експертів проекту, це допоможе уникнути дискримінацію дитини у шкільному колективі через результативність навчання (чи не краще це вирішить адекватний вчитель, який має як стимулювати навчання, так і адаптувати дітей до взаємодії в колективі?)
• Згідно із запропонованим стандартом досягнення будуть аналізуватися згідно з ЗОРам та КОРам (виникає питання: чим вони відрізняються від нинішніх вмінь та навичок, які затверджені згідно з Державним Стандартом та відповідають кожному балу у 12-бальній системі).
• Звичного журналу результатів успішності у школярів молодшої школи не буде, як і щоденників, і табелів аж до 4 класу. Лише у четвертому класі з'явиться перше вербальне оцінюваня із застосуванням слів-символів (наприклад, «відмінно» (В), «добре» (Д), «задовільно» (З), «потребує покращення» (П). В цьому випадку знову ж незрозуміло: як будуть адаптуватися школярі від повністю вербального оцінювання у 4 класі до цілком 12-бальної шкали у 5-му класі...

Виникає безліч питань: Яким чином проходить поступова адаптація школяра у початковій школі до середньої? Як буде здійснюватися контроль знань на проміжному етапі та усвідомлення дитини і її батьків рівня успішності навчання?

Позиції «за» щодо відміни оцінювання у молодшій школі

Світлани Ройз, дитячий психолог, автор книг про дітей для батьків і педагогів
Як зазначає Світлана Ройз, вік школярів молодших класів, особливо першачків, – період найбільш загостреної чутливості. В цей час для дитини особливо важлива підтримка, довірливе ставлення та заохочення. Критика сприймається часто не логічно, а емоційно. Негативне оцінювання успішності може переноситися на самовідчуття і сприйматися як ставлення до себе. В такому випадку формується так звана «шкільна тривожність» - страх знову помилитися.

До того ж, на думку психолога, бал за усну відповідь часто залежить від ставлення учителя до учня. А оцінка за контрольну – це результат сукупної кількості факторів: уміння швидко орієнтуватися, реакція на стресові умови, настрій, самопочуття тощо. Отже, дитина з перших класів школи відчуває тиск, нав’язування правил, а це явно не сприяє розвитку її творчого потенціалу.

Олексій Греков, співзасновник та директор приватної школи "Афіни" 
Як вважає директор школи «Афіни», оцінюючи успішність навчання, можна позбавити учнів мотивації та сформувати страх припуститися помилки і боязнь не догодити вчителеві.

Мотивацією до навчання у школярів молодших класів може бути замість відміток стати отриманням різмонанітних ігрових ресурсів в процесі запровадження ігрових форм навчання.

Експерти з питань оцінювання школярів молодших класів при МОН України
За думкою експертів з питань оцінювання школярів молодших класів, оцінки викликають виключно неврози, вони не мотивують, тому в них практично немає потреби.

Таким чином, виходить, що, спричиняючи стресові умови в період, наприклад, контрольних робіт, сучасна освітня система, не може виявити дійсного рівня знань учнів. А створена диференціація оцінювання насправді хибна, бо залежить від багатьох суб’єктивних факторів.

Позиція «проти»

Микола Крижанівський, заслужений вчитель України, автор методики виховання школярів в патріотично-мистецькому дусі
Микола Крижанівський впевнений, що нинішня стресовість учнів молодших класів є наслідком численних освітніх реформ та раннього віку початку навчання в школі. Відміна оцінювання не вирішить проблему!

Останніми роками стали масово брати в школу дітей з 6 років. В цьому віці не всі діти готові інтелектуально та психологічно до шкільного навчання: 6-річні діти швидше втомлюються, нервують та менш посидючі за семирічок. Тому сучасна освітня система зовсім не оцінками завдає перших психологічних травм дитині. Проблема в іншому!

Українські медики та білоруські психологи за результатами відповідних досліджень
Дослідження показують, що діти 6 років, які навчаються в школі, втрачають у вазі, в них падає рівень гемоглобіну у крові, а також погіршується нервово-психічний стан

Експеримент з цього приводу був проведений у Білорусії: виявилося, що серед дітей 6-річок приблизно 51 % не готові до школи. Адже лише з 7 років у дитини активно починають працювати мозкові центри, які відповідають за читання та письмо. В цьому віці дитина легше іде на контакт, краще адаптується до середовища та сприймає нову інформацію у порівнянні з шестирічками. А отже, навантажувати мозгові центри у дитини, які ще «сплять» до певного віку, – прямий шлях до нервових розладів у вигляді агресії, опору чи замикання в собі.

Виходячи з цього, варто зазначити, що проблема не в самому факті оцінювання, а в тому, що діти через ранній вік вступу до школи менш психологічно стійкі. Виходячи з цього, треба боротися не з наслідками фізичного та психо-емоційного перевантаження дітей, а усунути причину – повернутись до навчання з повних 7 років.

Богдан Олександрук, засновник і керівник мережі приватних шкіл ThinkGlobal

В інтерв’ю керівник ThinkGlobal зазначив: «Коли зараз говорять про те, що систему оцінювання потрібно відмінити, то по суті це для мене означає відмінити взагалі зворотний зв'язок і відмінити мотивацію. Якщо ми говоримо про щоденний зв'язок, то, напевно, гарно було б створити поєднання, де з одного боку буде цифра, як елемент гри, як елемент накопичення, а з іншого боку є текстовий зворотний зв'язок, з якого дитина може черпати для себе інформацію».

Батьки з обґрунтованою позицією на форумах
Якщо подивитися форуми, то в численних суперечках, переважна більшість батьків і педагогів відмічають, що відсутність оцінок призводить до зниження мотивації в навчанні школярів. Наочна оцінка успішності необхідна, бо пояснює наскільки учень оволодів знаннями чи певною навичкою.

Оцінки мають бути хоча б у вигляді «сонечків» чи «хмаринок». Так, коли дитина постійно бачила у зошиті хмаринки, старалася і нарешті отримала сонечко – наочно побачить та зрозуміє, що робить успіхи. В деяких школах першокласникам суворо забороняють ставити оцінки навіть у формі "хмаринок", під приводом того, що це може травмувати дитину.

Анни Бречко, сімейний психолог, гештальт-терапевт 
Психолог вважає, що сучасна система оцінювання ґрунтується на покараннях, але відмінити оцінки й домашнє завдання – це не зміна системи. Паралельно потрібен дієвий інструмент заохочення до навчання. Наприклад, ніхто не карає за не зроблену домашку, але, зробивши, отримуєш кращу оцінку. А на наступному уроці цікавіше працюєш.

Таким чином, оцінки мають мотивувати дитину до роботи над собою та до нових звершень!

Замість висновків

Кожній людині, а тим паче маленькій дитині хочеться, щоб оточуючі відмічали її старанність та успіхи. Це факт! Але бувають і поразки. І це нормально!

Оцінювання успішності може призвести до психологічних травм? Тож може варто вчителю та батькам впевнити дитину, що помилятися це нормально. Бо хіба бувають люди, які з народження вміють говорити, читати, писати. Хіба дієвіше не помічати невдач, акцентуючись на здобутках, аніж навчити дитину сприймати поразку як особисту сходинку до успіху?

Чи не призведе відміна оцінювання до втрати орієнтування у траєкторії успіхів учня? Чи є система “батіг та пряник” у вигляді оцінювання ненайкращими пережитками радянської освітньої системи або ж це реально діючий метод мотивації навчання? Тож, як ставитеся особисто ви до прийдешніх змін?