Японська методика KUMON: міжнародний досвід в умовах НУШ

Від чого залежить, чи є доросла людина успішною? Чи є вона при цьому щасливою? Психологи стверджують, що саме у дитинстві формується особистість, її страхи та впевненість у власних силах, вміння пристосовуватись,  її сприйняття особистих поразок та ставлення до них у дорослому житті тощо.

Погодьтесь, у кожного із нас дорослих є свої психотравми шкільного віку, які вплинули певним чином на наше життя. Як виховати сучасних дітей впевненими у собі, вірити у власні сили та не боятися братись за найскладніші завдання у дорослому житті?

Зараз, в епоху змін, в український школі тривають дискусії, чому має навчати сучасна школа та у який саме спосіб. На наш погляд, успішним доповненням до засад НУШ може стати японська освітня методика KUMON.

Що таке KUMON

KUMON – всесвітньо відома система навчання, яка спрямована на опанування навчального матеріалу у найбільш зручному для учня темпі, а також направлена на розкриття особистісного потенціалу кожного.

Сутність методики полягає в тому, що дитина опановує матеріал індивідуально в ігровій формі з використанням спеціальних друкованих зошитів.

Методика KUMON (перегляд доступний з титрами будь-якою зручною мовою)

KUMON не використовує модель роботи у класі. Програма орієнтована на самостійне здобуття навичок, а навчання є своєрідною захопливою грою. Кожне із завдань інтуїтивно зрозуміле, тому не вимагає вчительського контролю.

Сенс такої роботи полягає в тому, що будучи захопливою забавкою, рівень завдань поступово ускладнюється, тому навчання відбувається фактично без спеціальних зусиль. Тобто, якщо систематично вчитися у такий спосіб, то це сприяє вихованню у дитині самостійності та впевненості у власних силах. Наразі прихильники методики KUMON є у багатьох країнах.

З чого все починалося

Ідея створення цієї методики навчання виникла ще у 1954 році. Її придумав японський вчитель математики Тору Кумон, який був засмучений через те, що його синові Такеші не давалася арифметика.

Щоб допомогти синові з навчанням, Тору Кумон придумував для нього щовечора маленькі індивідуальні завдання. Загалом вони були нескладні та невеличкі, всього на один аркуш паперу, але постійно потроху ускладнювались.

Тору Кумон впевнений, що кожна дитина має необмежений потенціал, який можна реалізувати систематичним навчанням у невимушеній формі

Приділяючи по 20 хвилин на день додатковим індивідуальним заняттям, Такеші так сильно обігнав своїх однолітків, що до шостого класу вже вивчав диференціальні рівняння. Його успіхи були помічені, і згодом вже батьки однокласників попросили Кумона займатися і з їхніми дітьми. Так з'явився перший центр KUMON, в якому навчання проходило цілком за авторською програмою Тору Кумона. Навчання було настільки ефективним, що цей метод набув популярності в Японії. А в 70-х роках навчальні центри, в яких викладали за методикою звичайного японського вчителя математики, стали відкриватися у всьому світі.

У 1995 році главою навчального центру став син Тору Кумона – Такеші, з чиєї двійки з арифметики почалася ця історія.

Головні принципи навчання за методикою KUMON

• Маленькі аркуші: кожний рівень вміщується всього на 1 аркуші паперу, таким чином завдання не є об'ємними і не потребують багато часу для виконання.
• Послідовність: кроки від простого до складного у завданнях настільки невеликі, що труднощі залишаються непомітними, а майстерність та впевненість у власних силах в учня зростає.
• Системність: приділяючи заняттям щоденно буквально по 20 хвилин, дитина закріплює навичку, а незначне ускладнення рівня завдань не викликає остраху перед можливими складнощами.
• Ігровий формат навчання: процес навчання відбувається невимушено, тому дитина сприймає його із захопленням, а, отже, отримуємо результативність процесу.
• Самостійна робота: завдання інтуїтивно зрозумілі, тому не потребують постійного вчительського контролю, водночас привчають дитину до напрацювання навички отримувати знань самостійно. У той же час дитина опановує освітній матеріал у найбільш зручному для неї темпі.

Переваги KUMON

На сьогодні за методикою KUMON навчаються понад 4,5 млн дітей у 49 країнах світу за двома основними напрямками:

• Kumon Math (вивчення математики від арифметики до матриць);
• Kumon Native Language Program (опанування письма та навичок читання рідною мовою).

Широке визнання цієї методики є прямим результатом віри Кумона у безмежний потенціал кожної особистості, який можна реалізувати за допомогою систематичного здійснення індивідуалізованого навчання.

Як можна поєднати успішний досвід KUMON та вимоги НУШ

Спільні риси:

• Мета японської та сучасної української методик спільна – виховання учнів, які в подальшому стануть незалежними активними дорослими з навичками критичного мислення та впевненістю у власних силах. Задача обох освітніх систем максимально підготувати нинішніх школярів до дорослого життя.
• Завдання KUMON – набуття учнями не просто теоретичних знань, а компетентностей, які формуються під час навчання в ігровому форматі. До того ж, японський метод, так само, як і формат Нової української школи, орієнтований на індивідуальний творчий підхід до навчання.

Доповнення до НУШ:

У Пораднику для вчителя щодо запровадження НУШ багато йдеться про компоненти нової освітньої концепції, серед яких формування компетентностей, дитиноцентризм, інтегративність навчання та педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між вчителем і учнем. Окрема увага приділена навичкам самостійної оцінки власних здобутків. Однак, на наш погляд, мало уваги надається саме напрацюванню навичок здобуття знань самотужки. Про це зовсім не йдеться у статті, присвяченій тлумаченню вимог Нового стандарту.

А за методикою Kumon акцент робиться саме на здатності учнів до самостійного навчання, а також спонукання школярів до особистих відкриттів шляхов вирішення проблем, без надання готових форм дії чи певного алгоритму. Це сприяє закріпленню відповідних навичок. Згодні, що це надзвичайно важливо в умовах НУШ?

Адже саме здатність опановувати щось без сторонньої допомоги, шукати шлях вирішення проблем – визначають самостійність і успішність у дорослому житті.

Зараз точаться суперечки, чи потрібні в українській школі нового формату домашні завдання. Більше прихильників проти додаткових завдань поза школою, але якщо не у шкільному віці, то коли ж вчитися навчатися самостійно? Адже вчитель не завжди буде поруч! Тож може краще переглянути сенс і об'єм домашніх завдань?.. Залучаймо в нашу освіту успішний досвід!