Яким ви бачите ідеальне святкування дня народження? Веселим, чи не так? З конкурсами, посмішками та жартами.
День народження Тараса Григоровича Шевченка святкують у кожній школі. Ми провели чимало заходів класично та традиційно. Але Тарас Григорович був не лише Пророком, а й доброю і прогресивною людиною, полюбляв веселі компанії, жарти і модний одяг. Пропонуємо декілька ідей для оригінального святкування дня народження Кобзаря.
У чому актуальність Шевченка?
Незважаючи на чималі зміни у житті українців, проблеми нашого суспільства є циклічними. Україна, як постколоніальна держава, стикається з проблемами розмитості власної ідентичності. Через це вона не завжди здатна дбати про власні інтереси та легко піддається на чужі переконання.
Розгляньте з класом ряд цитат Шевченка. Проаналізуйте, у чому їхня актуальність:
«Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають». (поема «І мертвим, і живим…») – про що говорить поет? Про відсутність згоди поміж українцями та бажання домовлятись із сусідами, поступаючись інтересами власної держави.
«Кайданами міняються, правдою торгують» – схильність захоплюватися чужим, принижувати власне. Також мається на увазі звичка до нижчого положення і спроба знайти у ньому вигоду, іронію, чи не зважати на нього.
«Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя» – уривок можна трактувати не лише як заклик до навчання та вивчення власної історії. У сучасному світі він може виступити як заклик до споживання україномовного контенту, що сприяє розвитку місцевої культури.
«Переписав оце «Слепую» (віршована повість, – ред.) та й плачу над нею. Який мене чорт спіткав! За який гріх, що я оце сповідаюсь черствим чужим словом» – пише Шевченко в листі до Якова Кухаренка у 1842 році. Опинившись у Петербурзі, Шевченко був змушений вивчити російську та навіть писав нею твори, про що, як зрозуміло з листа, жалкував.
Хоча на сьогоднішній день введено квоти на українську для видавництв, телебачення і музичної індустрії, русифікація та інерційність суспільства у цьому питанні, лишається значною проблемою.
«І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?» – можна провести аналог із розважальними шоу та низькоякісним кіно, що мають надвисоку популярність. Історичні чи радянські міфи досі поширені, тоді як правді доводиться турувати шлях із величезними зусиллями.
Вклад у створення літературної мови
Якщо зачинателем літературної української мови був І. П. Котляревський – автор перших великих художніх творів українською мовою («Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»), то його справу продовжив і завершив саме Шевченко (з допомогою П. Куліша), створивши літературну українську у сучасному її розумінні.
Сьогодні складно уявити, що літературні твори можуть писатися якось інакше. Утім, літературна мова не завжди була такою. У 18 ст. це була купа діалектів із полонізмами і простонародними словами, а також елементами старослов’янської та церковної мови.
Подібно до української, чимало національних мов впорядковувалися певними особистостями. Саме вони розробили канон, яким і досі послуговуються сучасники. Інакше кажучи, літературна мова – це умовність, правила, що узагальнюють мовні норми і риси з різних куточків країни.
Літературна мова – це оброблена, унормована форма національної мови, як у писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, стилістичною диференціацією.
Поясніть учням, що до створення літературної мови перед будь-яким митцем поставало питання – якою формою української писати. Шевченко довелося провести чималу роботу, спочатку очистивши українську від запозичень і архаїзмів, а згодом, уникаючи опрощення, характерного для жаргону народної мови, ретельно дібрати слова, що увійдуть до остаточного канону.
Відомі цитати
Далеко не кожен письменник здатен лишити після себе слова, що будуть актуальніими для наступних епох і нащадків. Запитайте дітей – чому деякі вислови забуваються, тоді як інші пам’ятають протягом століть? У чому актуальність висловів Тараса Шевченко?
Поясніть, що певні афоризми виражають універсальні закони і принципи. А той, хто їх сформулював, входить у історію. Крім того, Україна досі має негаразди, подібні до тих, із якими стикався свого часу Шевченко. Через це його заклики до гідності та боротьби важливі й сьогодні, а постать не випадково отримала риси національного пророка.
Зачитайте і обговоріть у класі наступні вислови письменника. Що вони значать, як перегукуються з подіями сьогодення?
- «Хто не журиться, не плаче, той ніколи й не радіє.» – з листа до А. І. Лизогуба, 1848.
- «Борітеся – поборете, вам бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!» – з поеми «Кавказ».
- «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.» – поема «І мертвим і живим»
- «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.» – «І мертвим і живим».
- «Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте і вражою злою кров'ю Волю окропіте.» – «Заповіт».
- «Нема на світі України, немає другого Дніпра...» – «І мертвим і живим».
- «Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні дивитись, плакать – і мовчать...» – «І виріс я на чужині».
- «Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше – спати, спати, і спати на волі...» – «Минають дні минають ночі».
- «Огонь запеклих не пече...» – «Гамалія».
- «Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє...» – «Катерина».
- «Гроші мур ламають...» – «Тарас Шевченко. Вірші. Поеми»
- «Не грiте залiзо не зогнеш...» – п’єса «Наза́р Стодо́ля».
«ТарасFest»
Послухайте разом з учнями пісні на слова Шевченка, заспівані сучасними виконавцями. Покажіть, що творчість Кобзаря цікава сучасним митцям та що вона актуальна й сьогодні. Обговоріть із дітьми їхнє враження від цих композицій. Можна дати учням завдання зробити музичну добірку на слова Шевченка.
Тож хто з сучасних виконавців записав пісню на слова Кобзаря?
- «Скрябін» – «Мені однаково»;
- «Мертвий півень» – «Садок вишневий»;
- Сестри Тельнюк – «Царице неба і землі»;
- «Тарасова ніч» – «Заповіт»;
- Ірина Білик – «Бандуристе, орле сизий»;
- «Кому вниз» – «Розрита могила», «Суботів»;
- «Тартак» – «Косар»;
- Фома та гурт «Мандри» – «Думи мої».
Сторітелінг
Ваші учні вже знають біографію Шевченка, але знайомі вони з її класичною програмною версією. Покажіть інший образ Кобзаря. Розкажіть школярам біографію Тараса Григоровича, застосовуючи метод сторітелінгу . Або ж запропонуйте учням розповісти історію про дитинство Шевченка своїми словами, наче вони розповідають про знайомого. Поцікавтеся, чи товаришували б ваші учні з Тарасом, якби жили у той час.
Під час підготовки до сторітелінгу за біографією Шевченка ви можете використати матеріали статті, розміщеної у журналі «На Урок» , «Тарас Шевченко – український Джедай».
Або обговоріть твори Шевченка. Можна запропонувати створити альтернативний фінал твору, який ви проходите за програмою. Чи разом з учнями уявіть, що було б, якщо зустрілися персонажі з різних творів Кобзаря, які б могли відбутися між ними діалоги.
Жіноча доля у творчості Шевченка
Запропонуйте учням обговорити жіночі образи у творах Шевченка. Подивіться на проблеми української жінки-селянки з точки зору сучасної людини. Важливо, щоб діти простежили зміни у суспільстві, які відбулись після написання Кобзарем своїх творів. Що зробив для цих перетворень Тарас Григорович?
Які найвідоміші твори Шевченка, присвячені жіночій долі? «Катерина», «Тополя», «Причинна» , «Наймичка», «Марія» .
Поставте учням такі запитання:
- Героїні творів Шевченка Катерина, Марія, Анна. Хто вони? Які вони?
- Що ви знаєте про родину Кобзаря? Його матір та сестер?
- Чи є зв’язок між долею близьких Тараса Шевченка та жіночими образами в його творах?
Живопис Шевченка
А чи знають учні, що Тарас Григорович не лише поет, а ще й художник. Розкажіть дітям про цю частину життя Шевченка та продемонструйте картини, написані Кобзарем.
А щоб задіяти увагу учнів, продемонструйте їм роботи Шевченка. Дайте змогу учням висловити свої думки та враження. А потім запитайте, що ж, на їхню думку, об’єднує картини. Розкажіть цікаві факти про Шевченка-художника, наприклад про те, що художній доробок перевищує літературний, тобто зображень більше, ніж віршів.
Щоб учні сприймали Шевченка не лише як суворого чоловіка з вусами, який дивиться з портрета в кожному кабінеті української мови і літератури, а як людину, яка теж любила жартувати та вміла радіти життю, запропонуйте знайти або створити самостійно меми, пов’язані з Кобзарем. Можна навіть провести невеличкий конкурс на найдотепніший мем.
Шевченко у сучасній творчості
Квантовий стрибок Шевченка
Автор проекту Олександр Грехов «Квантовий стрибок Шевченка» робить Кобзаря ближчим до сьогодення та зрозумілішим сучасній молоді. Художник зображує поета в різних образах поп-культури.
Шевченко – супергерой!
Художник Андрій Єрмоленко зобразив Тараса Григоровича у незвичних образах: супергероя, будди, Елвіса, рок-зірки та космонавта. Продемонструйте учням новий новий погляд на головну постать в українській літературі.
Портрети Шевченка, намальовані дітьми
Не лише відомі митці малюють портрети Шевченка. Запропонуйте учням намалювати Кобзаря таким, яким вони його бачать. У пригоді стануть відомі зображення поета. Також ви можете знайти фото та автопортрети, не дуже відомі широкому колу, та запропонувати учням намалювати Шевченка.
Це допоможе зробити всесвітньо відомого поета ближчим до кожного учня, дозволить відійти від звичного образу суворого чоловіка, який дивиться з-під чола.
Молодь має право на свого Шевченка!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.
Зрештою, всі ці речі так чи інакше існують в інформаційному просторі, їх не приховаєш. Сюжети про "Квантовий стрибок" показали ледь не всі телеканали. Думаєте, учні не бачили? Але ж у тому і полягає наше завдання як вчителів: формувати критичне мислення, вчити думати. Показати те, що є, та допомогти це проаналізувати. Бо якщо ми не пояснимо, то звідки діти знатимуть, що осучаснення образу Шевченка, це так собі ідея? (Це для прикладу, тут погляди можуть бути різними).
І пані Оксано, при всій повазі, але вважаю, що пані редактор зробила вам слушне зауваження з приводу манери спілкування. Бо ніби говорите, що агресії немає, а тим часом на особистості переходите...
Звертаюся до колег, які підтримали думку вельмишановної пані Оксани.
Чи знайомий вам стогін учнів, коли говорять: "Сьогоднішній урок присвячено темі творчості Тараса Григоровича Шевченка". І цей стогін звучить так: "Ууууу.... зновууу Шевчеенко..." (і не треба зараз говорити, що у хорошого вчителя не нудяться на таких темах - нудяться).
І справа не в тому, що у Шевченка погані твори, чи нецікаві. Зовсім ні! Вони прекрасні! Вони мають лишатися у віках!
Але той культ, який створили довкола постаті Генія, є заслоном для дітей, за яким вони не хочуть бачити ні живу людину, ні Пророка, ні генія, нікого. Що з цим робити?!
Такі варіанти подачі матеріалу, які запропоновані у цій статті, у статті про Шевченка-джедая, дозволяють пробити заслін отого суворого батька-Тараса в селюковській смушевій шапці, і дозволяє по-новому поглянути на постать Шевченка. Збудити інтерес до нього самого - а це шлях розказати про творчість Генія (як на мене, вибір програмових творів далекий від досконалості). Зацікав новизною - розкажи про трагедію життя - підведи до творчості - - саме ця схема працює із сучасними дітьми, які перенасичені інформацією. І для цього потрібне нове бачення, цікаві, розумні ілюстрації.
Мені не надто подобається бачення Грехова, але я у повному захваті від робіт Єрмоленка (власне, як і мої учні) - в них та зухвалість, сміливість та неординарність, що була притаманна Тарасу Григоровичу, якщо вірити біографічним переповідкам про нього.
І все це я пишу для того, аби кожен, перш ніж засуджувати новизну, замислився - а може, вона таки потрібна? Категоричність у таких речах недопустима. Ми маємо показати, що Шевченко - постать, якою можна пишатися, а не чергові сторінки чергового підручника.
І пані Оксано, не спекулюйте темою наших Воїнів на Сході. Не тут, будь ласка. Мій друг, який воював три роки, своєю улюбленою футболкою вважав ту, на якій зображено Шевченка у сучасному військовому вбранні. Це саме робота Єрмоленка. Чи поважав він Тараса Григоровича? Безумовно! Він декламував вірші на пам*ять. Чи погодився б він з вашою думкою стосовно порівняння образів - звісно ні. Бо знаєте, підміна понять (чим ви зараз займаєтесь) - не до лиця нікому, а інколи навіть шкідлива.
Дякую за увагу, вибачте, зачепили за живе.