Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Основні тези виступу Галини Сищук

Мета школи – підготувати дітей до життя, а не до розв’язання рівнянь. Що користі з математичних задач, якщо школярі не можуть порахувати решту або застосувати знання на практиці? Саме тут і стане в пригоді діяльнісний підхід. Досвідом з його застосування ділиться лекторка інтернет-конференції «НУШ: особливості організації навчального процесу» – Галина Сищук.

Що таке діяльнісний підхід?

Діяльнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості; застосування теоретичних знань на практиці; формування здібностей до самоосвіти й командної роботи; успішна інтеграція в соціумі та професійна самореалізація.

Може здатися, що практичні завдання відбирають купу дорогоцінного часу, але без них теорія втрачає сенс. Саме тому важливо використовувати кожну можливість, аби перетворити абстрактні завдання у розв’язання реальних проблем. 

Запропонуйте дітям створити рамку для фото з крепового паперу. Скільки сантиметрів паперової стрічки знадобиться для чотирьох шарів рамки? Нехай учні застосують знання з пошуку периметру фігури, аби виконати поробку. Інший варіант – запропонуйте виміряти площу стін, аби визначити, скільки шпалер або фарби знадобиться для ремонту. На жаль, діти не завжди розуміють, навіщо їм математика у житті. За допомогою простих завдань ви можете це виправити.

Ротаційна модель і її застосування

В умовах переповнених класів, браку матеріалів і комп’ютерів буває непросто організувати будь-яку практичну діяльність. Правильним рішенням може стати ротаційна модель. Згідно з нею клас об’єднується в групи. З першою групою працює вчитель, друга самостійно виконує завдання онлайн (якщо є комп’ютер), а третя – взаємодіє у команді та спільно розв’язує поставлену задачу.

За певний проміжок часу діти переміщуються класом між різними станціями. Кожна група починає зі своєї локації та за сигналом переходить в інше місце, рухаючись по колу. За урок учні мають пройти всі станції.

Переваги моделі: 

  • Якщо у класі бракує техніки, об'єднання учнів у 3-4 групи оптимізує навчання. Діти працюватимуть з одним і тим же обладнанням по черзі.
  • Дітям легше скоординувати свої дії у малих групах, а педагогу легше їх контролювати й пояснювати. Під творчі роботи, після яких треба прибирати, відводиться невелика зона класу. Так простіше дбати за чистотою.
  • Педагог знаходиться лише в одній локації, що вимагає від дітей на інших станціях координуватися та справлятися з завданням самостійно.

Урок математики за ротаційною моделлю

Робота ділиться між 4 станціями:

  1. Котяча йога. Завдання: зробити гімнастику, повторюючи зазначені в інструкції вправи. Кількість повторів подана у вигляді виразів на множення й ділення. Наприклад: прогни спинку, як котик 2 помножене на 5 разів. Мета дітей під час перебування на станції – відпочинок і повтор множення та ділення.
  2. Станція розумних котиків. Завдання: виконати завдання з підручника. Звірити відповіді та спосіб виконання з однокласниками. Обговорити, дійти спільної думки.
  3. Котяча їдальня. Завдання: розв’язати задачу та відважити собі знайдену в ній кількість «котячого корму». Місце корму можуть посідати цукерки, якими пригостяться діти.
  4. Котячий будиночок. Завдання: переглянути відео з теоретичним матеріалом про прямокутний паралелепіпед. Сконструювати його з Лего. Порахувати кількість ребер, кутів, граней.

Щоби пройти всі станції, слід ретельно розрахувати час. Одразу продумайте, з яких етапів складається заняття, у яких зонах класу відбуватиметься діяльність, чи знадобиться винести парти тощо. Ретельно розрахуйте, скільки хвилин відбирає робота на локації та переміщення між ними. Звісно, у кожному випадку час може різнитись, втім орієнтуйтесь на показники, що нижче.

Особливості організації «час»:

  • Інструктаж для всіх – 3 хвилини.
  • Час роботи на станціях залежить від кількості груп, тому не плануйте забагато станцій. На станції можна проводити 3-4 хв. максимум.
  • Перехід від локації до локації – 1 хвилина (організаційні моменти, прибирання на станції).
  • Рефлексія – 3 хвилини. Цей етап важливий, бо діти працюють окремо від учителя та мають проаналізувати ефективність роботи. 

Особливості організації «простір»: 

  • Чітке розмежування зон. Простір має бути максимально інтуїтивним, а діти повинні швидко знаходити матеріали. Розташовуйте станції максимально далеко одна від одної, аби групи не змішувались. За потреби підпишіть локації, щоб школярі розуміли, куди рухатись.
  • Інструкція до завдань на кожній станції. Пояснюйте усі завдання на початку заняття. Розраховуйте, що діти забуватимуть інструкцію та мають підглядати безпосередньо на місці.
  • Схема руху. Напишіть на дошці схему руху між станціями та визначте сигнал, за яким діти будуть здійснювати ротацію.

Аби побачити більше матеріалів за темою лекції, перегляньте відео конференції за посиланням.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter