Особливості оцінювання в НУШ

Якщо ви були викладачем у період введення дванадцятибальної системи, то можете пам’ятати, якою хвилею нерозуміння зустріли ця зміна. Сьогодні багато запитань викликає перехід до формувального оцінювання, адже до нього не звикли ані вчителі, ані батьки. З якими підводними каменями зітнуться педагоги на цьому шляху і як їх уникнути, розповідає Інна Іванова в межах інтернет-конференції «НУШ: особливості організації навчального процесу».

Зміни відбуваються повільно

Освіта схожа на масштабне виробництво – замінити в ній деталь чи видозмінити процес дуже непросто. Саме тому зміни, введені в освіту в 1984 р. (перехід на 11 класів) та 2000 р. (введення 12 бальної системи), не були імплементовані одразу й бездоганно. Як показує практика, звикання до них відбувається роками, якщо не десятиліттями.

Чудовий приклад – скасування оцінок для учнів першого класу з огляду на нерозвиненість у молодших школярів вольової сфери та здатності до критичного самооцінювання. Дитина може образитись на поставлену сімку, адже не співвідносить якість власної відповіді з виставленими балами. З огляду на такі моменти скасування оцінок було логічним кроком, утім воно зазнало провалу через непереборне бажання зберегти їх у вигляді умовних позначок.

Як результат, система оцінювання в балах нікуди не поділася. Навчання, в уяві вчителів і батьків, виявилось так тісно пов’язане з оцінками, що унеможливило повну відмову від них. Зі схожими проблемами стикається й формувальне оцінювання, суть якого важко збагнути всім учасникам освітнього процесу.

Які висновки?

Система «безоцінного оцінювання» так і не була повноцінно розвинена в Україні. Причина в тому, що з оцінкою легше, адже вона продовжує у «вербальній» формі виконувати свою направлювальну функцію.
Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо).
Наліпки не мають замінити бали, або натякати на рівень роботи.
Вчителі поспішають оцінювати в балах дітей, які не мають контрольно-оцінювальної самостійності.

Безоцінкове оцінювання: місія нездійсненна?

Часто самі батьки вимагають оцінювати успіхи дитини у балах. Звісно, так простіше та зрозуміліше – моя дитина не встигає, вона «середнячок» або «відмінник». Ці поняття так міцно в’їлись у свідомість нашого суспільства, що відмовитися від них непросто. Найгірше, коли перед дитиною ставлять «завдання» принести зі школи 12 балів. Це призводить до того, що учні починають оцінювати власні досягнення у балах, вимагати високих оцінок та відчувають тривожність, якщо їх не отримують.

То як має бути? Варто відштовхуватись від того, що кожна дитина у класі має унікальні здібності до різних предметів. Якщо учень почав справлятися з певним фрагментом роботи, варто відмічати цей крок. Школярі мають бачити свій прогрес у навчанні та в опануванні нового. На відміну від двійки, це мотивує.

Метою формувального оцінювання є:

розвиток впевненості у собі, у своїх можливостях;
відзначення будь-якого успіху;
акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;
діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;
адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;
виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;
стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
запобігання страху помилок.

Зауважити: певні компетентності та навички вкрай важко виміряти балами. Останні добре працюють у випадку з помилками в диктанті, але малокорисні для оцінки рівня самостійності, комунікації або схильності до співпраці.

Нормативна база щодо оцінювання в НУШ

У формувальному оцінюванні мають брати активну участь як діти, так і батьки. Тому слід повідомити дорослих, де знайти всі документи, на основі яких вчитель приймає те чи інше рішення.

Наказ № 924 від 20.08.2018 р. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу в Новій українській школі.
Наказ № 1154 від 27.08.2019 р. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу у Новій українській школі.
Наказ № 1146 від 16.09.2020 р. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи.
Методичні рекомендації для 3-х класів експериментальних закладів освіти НУШ.
Орієнтовні вимоги до оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи
Лист Міністерства освіти і науки України від 30.03.2021 № 1/9-174 «Щодо оцінювання навчання учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Аби отримати більше корисної інформації, перегляньте виступ за посиланням.