Дружба школи та Батьків: місія здійсненна?

Що таке щастя? Відповідь на це запитання турбує людей споконвічно, йому було присвячено не одну пісню, твір та навіть Гарвардське дослідження! Так, його результати відіграють важливу роль і для професійного аспекту життя вчителя. 50-ти річне дослідження 50 людей визначило одне слово, що характеризує щастя. Це слово – стосунки.

Як покращити своє професійне життя? Як побудувати такі стосунки між школою та батьками, щоб вони з посмішкою згадувати про освітній процес? Цьому було присвячено виступ Гондюл Ірини у межах конференції «Ефективна взаємодія в освіті: інструменти та прийоми», де лекторка відкрила завісу до таємниць ефективної взаємодії.

Як покращувати стосунки?

Учителі-батьки:

1. Дзвінки ввічливості. Сучасний світ не може похвалитися надлишком добрих слів, тож не цурайтеся говорити приємні речі. Лекторка ділиться досвідом про спеціальний журнал дзвінків ввічливості, що ведуть у її школі. Саме у ньому педагоги вімічають дзвінки батькам. Про що говорити? Будь-що позитивне, що стосується досягнень та сильних сторін дитини! 
2. Журнал фідбеку. Для рефлексії та покращення власної роботи слід вести особистий журнал. Ці питання допоможуть не тільки у професійному розвитку, але й для такої вузької теми як покращення стосунків із батьками дітей: «Що мені, як учителю, продовжувати робити?», «Що мені припинити робити?», «Що мені почати робити?»
3. Табель характеру дитини. За декількома рисами, дозволяє відслідковувати зміни в характері школяра, визначати його або її сильні та слабкі сторони, аналізувати прогрес.
4. Проведення альтернативних батьківських зборів «віч-на-віч». Формат батьківських зборів «віч-на-віч», тобто особистих зустрічей із батьками, дозволяє започаткувати та підтримувати довірливе та близьке спілкування. 

Учителі-учні:

1. Практика «Мої учні – досконалі!». Усі ми знайомі із висловом: «Налаштовуй себе на позитив, і все найкраще притягнеться у життя». Схожа логіка властива поданій практиці, адже, за словами лекторки, щоразу як вона налаштовує себе на те, що учні будуть себе добре вести та отримують хороші оцінки – так і трапляється. І взагалі, чи є сенс у непродуктивних думках, що діти – нерозумні бешкетники?
2. Проведення «цінних», а не «виховних» годин. Саме цінні години орієнтовані на кожного конкретного учня та здані покращити стосунки вчитель-клас. Власне, на відміну від виховної години, альтернативна назва є неієрархічною, а отже цікавою для сприйняття школярем.
3. Планувати «Якою буде моя сьогоднішня турбота про інших?». У випадку вчителів та дітей, турбота може проявлятися навіть у таких, здавалося б, банальних речах: завчасно подумати про ручки, олівці та папір для учнів на уроках. Не таємниця, що школярі часто все забувають, тож такий жест доброти однозначно б покращив шкільну взаємодію!

Батьки-учні:

1. Влаштовувати «побачення» з дитиною. У ритмі сучасного життя батьки часто забувають про обов’язкову близькість з дітьми. На жаль, близкий контакт вкрай складно досягнути в умовах побутової метушні. Найкращий варіант – періодично запрошувати дитину на «побачення» у парк, кафе або боулінг, де можна у невимушеній обстановці поговорити про найголовніше.
2. Виконувати роль батьків. Нерідко можна помітити, що батьки після роботи тиснуть на дитину з уроками, перевіряють домашні завдання та опікуються подальшими контрольними. Чи це погано? Звичайно, ні. Чи погіршує це стосунки між дитиною та батьками? Певно, так. Тож варто пам’ятати, що батьки – це, у першу чергу, батьки, а не вчителі.

Окрім того, лекторка не омайнула тему цікавих способів подяки та щедрості в школі, розвитку себе як яскравої особистості. Радимо переглянути виступ Ірини Гондюл, сертифікованої тренерки з управління професійним життям, директорки середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №158 м. Києва!