Індивідуальна програма розвитку учня з ООП: поради щодо складання та реалізації

Організація якісного інклюзивного навчання сприяє ефективному розкриттю потенціалу учнів з особливими освітніми потребами та забезпечує прогрес їхнього розвитку. І цей процес потребує постійного вдосконалення знань та навичок педагогів щодо роботи з дітьми цієї категорії та налагодження конструктивної співпраці з їхніми батьками. Тож саме цьому напряму буде присвячена наша дводенна Всеукраїнська інтернет-конференція «Успішні стратегії інклюзивної освіти в умовах війни». Під час ефіру педагоги-практики та фахівці поділяться власним досвідом і нададуть компетентні поради.

А ще ми підготували огляд структури індивідуальної програми розвитку, який допоможе врахувати певні  нюанси під час підготовки цього документа.  

Індивідуальна програма розвитку (далі – ІПР) складається за формою, визначеною додатком 3 до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти (зі змінами, внесеними  Постановою КМУ від 30.08.2022 № 979). Цей документ розробляє команда психолого-педагогічного супроводу (далі – Команда супроводу) для кожного здобувача освіти, який потребує підтримки в освітньому процесі (у тому числі й для учнів, які мають труднощі І ступеня прояву) протягом двох тижнів з початку навчання. За цей час варто зібрати повну інформацію про дитину за допомогою спостережень за нею у школі, спілкування з батьками та шляхом опрацювання Висновку ІРЦ.

Аби створити вичерпний та ефективний документ, що забезпечить якісне надання освітніх послуг,  слід приділити увагу кожному компоненту ІПР:

Період виконання 

ІПР створюється на один навчальний рік, переглядається не рідше двох разів на рік та враховується педагогічними працівниками під час освітнього процесу. 

Цей документ зберігається в особовій справі учня три роки, а його копія видається законним представникам учня за їхньою вимогою або у разі відрахування чи переведення дитини до іншого закладу освіти. 

Загальні відомості про учня

У документі зазначаються прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини, дата її народження, повне найменування закладу загальної середньої освіти, рік та клас навчання, контактні номери телефонів законних представників для термінового зв’язку.

Слід зазначити, що оскільки ІПР містить конфіденційну інформацію,  оприлюднення цього документа є неприпустимим.

Індивідуальні особливості розвитку учня

Ця інформація має бути максимально точною, бо вона є підґрунтям для подальшої розробки моделі індивідуальної підтримки учня. До ІПР вносяться такі відомості:

• наявний рівень знань, вмінь та навичок учня (компетенцій). Ці дані мають бути актуальними на момент складання ІПР та показувати сильні сторони учня - що він знає, вміє, володіє. розуміє тощо. Для отримання цієї інформації можна використовувати Висновок ІРЦ (слід звертати увагу на терміни проведення комплексного обстеження), протоколи спостережень та портфоліо, проводити оцінювання на основі навчальної програми, бесіди, опитування, анкетування учнів або їхніх  батьків; 
• опис освітніх труднощів, виявлених в учня у закладі освіти (інтелектуальні, функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві), фізичні, навчальні). Тут мають бути зазначені  актуальні дані щодо складнощів та прояву особливих освітніх потреб дитини (цю інформацію можна взяти з Висновку ІРЦ). Чіткий опис труднощів дитини дозволить визначити конкретні навчальні цілі, що згодом дозволить досягти позитивних результатів;
• потреби. У цій графі слід конкретизувати фактори, які допоможуть забезпечити прогрес або утримати на належному рівні окремі показники розвитку дитини. Слід звернути увагу, що протягом року деякі потреби можуть додаватися, а інші втрачати свою актуальність. 

Рекомендації щодо організації освітнього процесу особи з особливими освітніми потребами

• рекомендований рівень підтримки. Рішення про надання підтримки І рівня приймається закладом освіти або на основі Висновку ІРЦ. Для інших учнів рівень підтримки забезпечується відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру;
• адаптація та модифікація освітнього середовища (пристосування середовища, психолого-педагогічна адаптація, адаптація навчального матеріалу, засоби альтернативної комунікації, модифікація змісту навчального предмета). У цьому переліку слід обирати показники, які актуальні для конкретної дитини;
• потреба в додаткових заняттях. Цей пункт слід обирати для дітей, які мають ІІ–V рівень підтримки (для учнів, які мають труднощі І ступеня прояву, додаткові заняття не проводяться);
• потреба в консультації з фахівцями (ІРЦ, спеціальних закладів освіти, медичних установ, соціальних служб тощо);
• наявність індивідуального навчального плану. В ІПР зазначаються ті навчальні предмети (інтегровані курси), які потребують адаптації чи модифікації, ПІБ відповідальних педагогічних працівників, які будуть адаптувати/модифікувати навчальні програми. Слід зазначити, що індивідуальний навчальний план розробляється Командою супроводу для учнів, які мають ІІ рівень підтримки та вище, з урахуванням їхніх особливостей розвитку та можливостей. У плані зазначаються навчальні програми з предметів, які дитина має опанувати, із відповідними адаптаціями/модифікаціями, рекомендованими педагогічними технологіями та системою оцінювання. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується одним із батьків учня, а його копія додається до ІПР у вигляді додатку. 

Додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (заняття)

В ІПР вказується найменування послуги, фахівець, місце проведення та розклад занять. Слід зазначити, що психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів. Тривалість індивідуальних занять становить від 20 до 25, а групових – від 35 до 40 хвилин. Корекційно-розвиткові послуги не можуть замінювати собою інші уроки, які передбачені розкладом, крім випадків, коли дитина звільнена від вивчення окремої дисципліни та має адаптований/модифікований розклад. 

Навчання за розкладом класу або за адаптованим розкладом, з відвідуванням окремих уроків за індивідуальним розкладом

Вибір розкладу уроку для учнів із ООП залежить від рівня підтримки учнів із ООП:

• учні з І–ІІ рівнем підтримки навчаються за розкладом класу;
• учні з  ІІІ–ІV рівнем підтримки – за адаптованим розкладом (відвідування основних занять, деяких предметів за індивідуальним розкладом та/або додаткових корекційно-розвиткових занять (за окремим розкладом)). У такому розкладі можна зменшувати тривалість уроку та збільшувати  перерви;
• учні з V рівнем підтримки – за модифікованим розкладом (також за рішенням Команди супроводу його можна обирати для дітей з ІV рівнем підтримки).

Розклад занять затверджується керівником закладу освіти та оформлюється у додатках до ІПР. 

Забезпечення асистента учня 

Асистентом дитини може бути один із законних представників учня, уповноважена ними особа або соціальний робітник (в ІПР зазначається його ПІБ та контактні дані). Він не призначається на посаду керівником закладу освіти та має сприяти досягненню визначених командою супроводу цілей розвитку у питаннях соціалізації, комунікації та соціально-побутової діяльності.

Забезпечення допоміжними засобами навчання

В ІПР зазначається потреба у підручниках і матеріалах, пристроях, обладнанні, засобах і технологіях відповідно до Типового переліку допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти (наказ МОН від 23.04.2018 № 414).

Потреба в розумному пристосуванні 

Оскільки діти з ООП мають різні види порушень й потребують різних пристосувань, не існує універсального переліку запроваджень щодо забезпечення реалізації права на освіту дітей з ООП з іншими учнями. Тож залежно від конкретного випадку потрібно визначити необхідні модифікації і адаптації освітнього простору. Наприклад:

• внесення зовнішніх чи внутрішніх змін чи модифікацій до будівель (встановлення пандусу, зміна розміру дверного проходу, встановлення автоматичних дверей, перефарбування приміщення в контрастні кольори тощо);
• модифікація простору (доступність туалетних кімнат, достатній для пересування простір між меблями у класній кімнаті, зонування приміщення);
• інформативність (наявність позначок, написів на дверях, вказівників);
• обладнання (підйомники, лампи на столах, меблі, висота яких регулюється).

Особливості проведення оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів із ООП здійснюється за системою та загальними критеріями, затвердженими МОН. В ІПР визначається потреба учня у таких особливостях оцінювання:

• адаптація проведення оцінювання за часом та змістом, зокрема: збільшення часу на виконання завдань, зменшення кількості завдань, використання зручних форм роботи (тести, усні опитування, аудіо завдання тощо);
• використання доступних форм викладу інформації для оцінювання (шрифту Брайля, письмових чи усних завдань тощо);
• використання окремих карток із завданнями чи адаптованих матеріалів;
• адаптація завдань для оцінювання до особливостей сприйняття інформації (уникнення графічних завдань для осіб з порушенням зору, уникнення або створення комфортних умов для усних опитувань для осіб, які цього потребують, тощо).

Потреба у продовженні строків навчання  

Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти особами з ООП, які навчаються в інклюзивних класах, може бути продовжена на один рік на рівні початкової освіти та/або на один рік на рівні базової середньої освіти (Постанова КМУ від 23.04.2003 р. № 585). Потреба щодо продовження тривалості навчання визначається Командою супроводу не пізніше, ніж за півроку до завершення навчання, що фіксується у протоколі засідання, та є підставою звернення до ІРЦ для повторної комплексної оцінки розвитку дитини. Згідно з відповідним висновком і заяви одного з законних представників дитини, педагогічна рада приймає рішення щодо продовження тривалості навчання, яке вводиться в дію наказом керівника закладу освіти.

Додаткові напрями роботи

З урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини в ІПР зазначається стисла характеристика окремих параметрів, які деталізують функціонування кожної зі сфер розвитку (інтелектуальна, сенсорна, моторна, мовленнєва,  емоційно-вольова, соціальна, фізичні здібності, подолання навчальних труднощів тощо):

• ціль;
• очікувані результати, яких планується досягти;
• рівень досягнутих результатів (заповнюється після виконання індивідуальної програми розвитку).

Для оформлення розділів «Ціль» та «Очікувані результати» можна скористатись висновком ІРЦ, проте слід пам'ятати, що всі заходи мають бути реалізовані протягом навчального року. Рівень досягнутих результатів потрібно проаналізувати під час моніторингових зрізів, а звіти за їхніми результатами оформити в додатки.

Індивідуальна програма розвитку підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти.

Бажаєте дізнатися більше про успішні стратегії інклюзивної освіти? Долучайтеся до нашої конференції та перегляньте інші тематичні заходи у запису!