15 ідей для відзначення Дня української писемності та мови

День української писемності та мови – це дійсно особлива дата, яка об’єднує нас і нагадує про багатство та красу рідної мови. Тож пропонуємо кілька ідей, які допоможуть зробити це свято цікавим, змістовним і незабутнім для всіх учасників!

Урок на основі сторінки в Інстаграм

Діти обожнюють соцмережі, тож чому б не використати сторінку блогу в Інстаграм як готовий макет вправи для української мови та літератури? 

Структура інстаграм-допису як структура уроку:

1. Назва сторінки (вибір заголовків) – кожен пост або блог повинні мати назву або заголовок. Він має бути лаконічним, має чіпляти та повністю відображувати характер автора або меседж тексту. Аби потренуватися у створенні заголовків, роздайте учням друковані шаблони інстаграм-сторінок із постом на одну тему та попросіть вигадати до нього вдалі заголовки. 

Спробуйте уявити, що блог веде відомий український письменник. Наприклад, як називалася б сторінка Михайла Коцюбинського? Можливо «сонцепоклонник», але учні можуть вигадати більш креативні варіанти. 

2. Шапка профілю (створення резюме тексту) – це коротке резюме з основними моментами тексту, стислий опис тематики блогу. Діти мають 150 символів, аби висловити думку, тож їхня розповідь про блог має бути цікавою, але стислою і лаконічною. Це навчить їх прибирати «воду» та лишати основні слова. Це допоможе не лише при підготовці до НМТ, але й навчить якісній самопрезентації.

Наприклад, якою була б основна ідея блогу та самопрезентація Лесі Українки? Блог про подорожі й місця, де письменниця була під час лікування? Блог про музику чи написання підручників для дітей?

3. Цільова аудиторія (дослідження контексту) – подекуди діти не знають, навіщо читати текст та скаржаться, що роман надто нудний, складний, чи звучить, наче з минулого століття. У такому разі варто пояснити, коли, для кого і у якому контексті написано твір. Які страхи і проблеми мали автори у той час, які проблеми бажали підняти? 

4. Дописи (написання тексту за певною структурою) – доступні та цікаві інстаграм-дописи мають чітку структуру. Роздайте дітям шаблон інстаграм-сторінки та скажіть, що сьогодні ви вчитесь вести структурований інтернет блог. Частину дітей це змотивує писати гарно, цікаво і грамотно.

5. Реклама (популяризація авторів і художніх текстів) – запропонуйте дітям стати піар-менеджерами певного письменника. Утворіть групи та роздайте учням ролі:

• редактор текстів письменника;
• коректор;
• фотограф;
• піарник, що розповідатиме про книги та рекламуватиме їх.

А тепер спостерігайте, яка з груп зуміє переконати клас придбати найбільше творів автора?

Цікаві факти про українську мову: інфографіка

А чи знаєте ви, які слова в українській мові є найуживанішими? А у якому році вийшов перший український «Буквар»? А скільки взагалі слів налічує сучасна українська мова?

Запропонуйте школярам заздалегідь самостійно пошукати найцікавіші на їхній погляд факти про українську мову, та, звісно, занотувати їх. Завдання із зірочкою: створити стрічку часу, яка демонструватиме, як змінювалася мова з роками. Можливо, з небуття повернулися якісь літери? З'явилися фемінітиви? Змінилися правила написання певних слів?

Тепер, озброївшися необхідними фактами, ви разом із учнями можете унаочнити їх, створивши масштабну інфографіку. Якщо ви працюєте офлайн, то можна намалювати її на ватмані, а потім розмістити у класному куточку. Якщо ж працюєте онлайн, то створювати інфографіку теж можна всім разом просто у прямому етері. 

До речі, ідеї для натхнення для створення власної інфографіки ви можете знайти в нашому матеріалі «13 цікавих інфографік про українську мову».

Реп-батл

Вважаєте, що «музика вулиць» буде зайвою на уроці української мови? А чому б не провести такий експеримент? Формат реп-батла сприяє розвитку активного мовлення учнів, навчає їх чітко формулювати свою думку та аргументувати точку зору. І провести його дуже просто! Наприклад, можна запропонувати школярам на уроці або у межах домашнього завдання придумати, як подати частину мови у вигляді реп-тексту. Це завдання буде цікавим і корисним, адже щоб його підготувати, потрібно ретельно повторити навчальний матеріал.

Мовне ток-шоу

Чи легко вам даються публічні виступи? А дискусії? Легко, якщо є відповідні навички. А от якщо їх немає, людина може опинитись у незручному становищі. Тому варто починати тренуватися виступати перед публікою якомога раніше. Допоможіть дітям прокачати власні розмовні навички (підготувати повноцінний виступ, а потім ще й відбиватися від запитань опонентів – це вам не просто так!) і дізнатися більше про мову.

Для цього влаштуйте справжнє ток-шоу (детальніше про те, як організувати процес, можна прочитати за посиланням), обравши для нього тему, яка дійсно зацікавить учнів. Наприклад, «Заборона суржику: як зміниться Україна», «Українська чи зарубіжна: яку літературу цікавіше читати та чому» тощо. 

Пізнавальний мовний квест

Насправді діти обожнюють квести: це цікаво, захопливо та динамічно. Навіть якщо ви змушені проводити квест онлайн. Яким має бути зміст? Усе залежить від вашого бажання та віку учнів, але було б цікаво розкрити наступні теми:

1. Історія Дня української писемності та мови – чому саме 27 жовтня? А коли ми відзначали цей день ще минулоріч? Тут можна більше розповісти про постать Нестора Літописця та її значення для нашої країни.
2. Кирилиця та глаголиця. Діти дізнаються багато цікавого про обидві абетки, пробують розшифрувати написані глаголицею записки. Також запропонуйте школярам подумати, якою була б наша писемність, якщо б не з'явилася кирилиця.   
3. Видатні постаті. Іван Федоров, Мелетій Смотрицький, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Петро Яцик, Олександр Пономарів та інші. Хто вони такі та яку роль зіграли в історії української мови? 
4. Цікаві факти про мову та писемність. Дані, статистика, неочікувані історії – все це актуально та дійсно привертає увагу.
5. Антисуржик. Запропонуйте дітям продемонструвати власну експертність та визначити, які слова (та чому) є суржиком. А які – ні, хоча на перший погляд можуть викликати сумніви.
6. Новий правопис. Коли був прийнятий та що саме змінилося? На які зміни варто звернути увагу, чому саме вони відбулися?
7. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». В цікавому форматі ознайомте дітей із законом та його основними положеннями. Разом поміркуйте, чому саме він такий важливий. 

Включіть до квесту цікаві запитання, над відповідями на які дітям доведеться подумати та проявити кмітливість. Наприклад, запитайте, яке слово об'єднує одночасно всі літери алфавіту, або які займенники можуть зіпсувати шлях, якщо об'єднаються. А надодачу запропонуйте скласти невеличку розповідь, але так, аби кожне слово починалося з однакової літери. 

Веселий мовний челендж

Як говорить нам Вікіпедія, челендж (англ. сhallenge) – жанр інтернет-роликів, у яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. А діти дуже люблять знімати різноманітні відео! Головне – обрати цікаву тему, яка зможе захопити всю школу.

Наприклад, надайте дітям тему: «Найсмішніші помилки». Нехай вони спробують знайти (вигадати) найкумедніші мовні помилки та зняти про них ролик (можна запропонувати способи уникнення таких помилок). Або запропонуйте школярам перекласти улюблену іншомовну пісню українською та заспівати. Або просто прочитати улюблений вірш, але в незвичайному антуражі. 

Бесіда «Навіщо нам українська мова?» 

Попросіть школярів подумати над тим, що для кожного з них означає «українська мова». Мова – це тільки засіб передання інформації та комунікації, чи щось більше? Чому важливо вивчати та поширювати українську мову? Учні старших класів можуть поміркувати над роллю української мови у консолідації нашого народу, пригадати, з якими перепонами вона зіштовхувалася і чому. 

Після обговорення запропонуйте школярам уголос прочитати висловлювання великих діячок та діячів про мову. Попросіть дітей уважно проаналізувати кожен вираз та пояснити його головну ідею. 

1. Щоб кохати – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. (Василь Сухомлинський)
2. Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. (Оксана Пахльовська)
3. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. (Народне прислів’я)
4. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Ліна Костенко)
5. Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї. (Олесь Гончар)
6. Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. (Франсуа Вольтер)

Підсумовуючи, запропонуйте школярам у два-три слова сформулювати відповідь на запитання: «Що для мене значить українська мова?». Основні тези діти можуть записати до зошита, або ж красиво написати їх на аркушах, які можна розмістити у класному куточоку.

Розмова «Стежками історії»

Запитайте школярів, що вони знають про історію виникнення Дня української писемності та мови. Нагадайте, що насамперед це свято вшанування пам’яті визначного діяча Нестора Літописця. З приходом писемної культури саме він відчув необхідність упорядкувати усні знання і перенести їх на папір, аби зберегти історичні факти для прийдешніх поколінь. Так було створено «Повість минулих літ».

Ознайомте дітей із маловідомими фактами про великого діяча:

1. У 11-го столітті саме монастирі були осередком науки. Сам Нестор Літописець із 1073 року був монахом Києво-Печерського монастиря.
2. Закономірно, що все його життя було тісно переплетене з релігією, тому саме в монастирі подвижник писав про історію Київської Русі. 
3. Саме тоді чоловіки, які збиралися лишитися в монастирі, проходили тривале випробування та мали виявити «старанність у духовному подвизі». Тому ми сміливо говоримо про те, що літописець був людиною дуже смиренною та сумлінною.
4. Згідно з православною традицією, київський літописець є покровителем усіх, хто вчить і навчається, а також істориків, науковців і журналістів.
5. Унікальність особистості Нестора-літописця в тому, у поєднанні аскетизму і глибокої духовності з науковістю.
6. Також із Києво-Печерського патерика нам відома розповідь про відлюдника Микиту, який впав у спокусу, і 13 ченців прийшли до нього в келію, щоб помолитися для вигнання з нього біса. І серед цих 13 ченців був і преподобний Нестор, що свідчить про те, що він мав авторитет духовного наставника серед братії.
7. При всій авторитетності письменника, відомостей про його життя залишилося мало. «Преподобний говорить про себе лише тоді, коли треба сказати про історію – як свідок тієї чи іншої події», – розповів керівник справами Української Православної Церкви.

Запропонуйте школярам поміркувати над тим, яке значення для сучасності має доробок Нестора Літописця, та як можна вшановувати його пам’ять частіше, ніж раз на рік.

Вправа «Українські мовні родзинки»

Діалектизми – це ті особливі мовні родзинки, якими вирізняється кожна місцевість. Повідомте школярам, що діалектизми виступають у ролі стилістичних засобів, що збагачують та урізноманітнюють мову, надають їй неповторного колориту. Як писав Максим Рильський: «...збагачення мови йде, безперечно, не тільки шляхом прямого утворення нових слів, неологізмів, а й шляхом переосмислення слів давніх, і шляхом умілого й доречного використання влучних і зрозумілих діалектизмів».

Запропонуйте школярам знайти відповідність між колоритними діалектизмами та загальновідомими мовними еквівалентами. 

1. Тремпель, ампулка, сявка, змійка.
2. Любаска, канапа, дефіляда, філіжанка.
3. Табулька, тормозок, порожняк, лайба.
4. Фармазон, хімині кури, флеш.

• плічки для одягу, кулькова ручка, хуліган, блискавка на одязі (Харківщина);
• коханка, диван, гулянка, чашка (Галичина);
• розрахунковий лист, поживна їжа, дурниця, велосипед (Донеччина);
• брехун, сумнівна угода, пляшка зі спиртним (Одещина);

Після вправи обговоріть зі школярами такі питання: Які діалектизми властиві вашому регіону? Наскільки вони вживані та чи треба сприяти їх поширенню?

Шифрування віршів

Зазвичай вивчення віршів не викликає ніякого ентузіазму та захоплення у школярів. Деякі з них  механічно зазубрюють текст,  не розуміючи його сенсу, а для деяких це завдання перетворюються на справжнє страждання. І аргумент, що ця діяльність є потужним інструментом для покращення пам’яті та інших інтелектуальних здібностей, на жаль, не працює. Тож чому б не запропонувати їм застосувати нестандартний спосіб? При заучуванні віршів попросіть їх уявити себе шпигунами та зашифрувати кожен рядок малюнками (таку вправу називають також методом піктограм). Малюнки пожвавлюють те, що відбувається в їхній уяві, а емоційна складова процесу дозволяє краще запам'ятовувати текст. 

Настільна гра за мотивами літературного твору

Настільні ігри є чудовим навчальним інструментом, який позитивно впливає на емоційний та інтелектуальний розвиток учнів, покращує математичні навички та навчає їх правильно оцінювати свої можливості. Тож чому б не використати ці переваги й не запропонувати школярам як  проєкт створити настільну гру за мотивами літературного твору? Учні мають продумати учасників (героїв твору), визначити підсумкову мету, правила гри та намалювати саму «бродилку». І така робота має велику користь! Школярам доведеться детально розібратися в сюжеті твору, у мотивах кожного героя, а для ходів підготувати запитання, які потребують глибоких знань тексту чи біографії автора. Зрештою, це дуже весело!

Дослідницька діяльність

Із учнями середньої та старшої школи можна провести невелику дослідницьку роботу на тему «Якою була українська мова в минулому». Ви точно розповідали учням про роль Тараса Шевченка та Івана Котляревського у формування сучасної літературної мови, а от як було до них? А до них були інтермедії, написані живою розмовною мовою. Запропонуйте дітям знайти ці тексти (підкажіть, що в інтернеті вони точно є) та подумати над тим, які відбулися зміни.

Ще один простий та цікавий варіант для пошукової роботи – знайти та скласти перелік найбільш влучних цитат про мову. Попросіть учнів також пояснити свій вибір. Серед обраних висловів можуть бути наступні:

• «Мова – це глибина тисячоліть» (М. Шумило);
• «Скільки української мовної території, стільки й української державності» (І.Заєць);
• «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу» (Л.Костенко) тощо.

Лінгвістичний гурток

Разом із учнями ви можете створити у школі / класі майданчик для дружнього спілкування та справжніх наукових дискусій. Тут ви зможете обговорювати актуальні мовознавчі теми, дізнаватися більше про інші мови, дискутувати, спілкуватися та, можливо, обговорювати навіть гострі мовні питання! 

Обговорюйте оновлений правопис, пропозиції перевести українську мову на латинку, фемінітиви, лінгвістичні фейки, використання мови в інформаційній війні тощо. Буде цікаво та пізнавально!

Дослідження мови

Українську мову можна сміливо назвати «живим організмом», який постійно розвивається та еволюціонує. Вона систематично поповнюється новими словами, а деякі мовні одиниці змінюють свої значення або отримують нові тлумачення. Аби зацікавити учнів вивченням лексикографії, запропонуйте їм скласти список слів, які прийшли до нашої мови через пандемію коронавірусу та повномасштабну війну на території України. На їхніх прикладах можна наочно показати школярам, які є способи утворення лексичних одиниць. А ще можна розібрати з учнями декілька текстів сучасних популярних музичних виконавців – з погляду текстових категорій, мовних норм, засобів виразності, синтаксичної структури.

Радіодиктант національної єдності

Це та подія, до якої точно варто долучитися не просто всім класом, а й усією школою. Цьогоріч він перетворюється на справжній символ єднання всіх українців. І немає значення, де вони зараз знаходяться. Диктант відбудеться 25 жовтня об 11:00 за київським часом. Радіодиктант транслюватиметься на хвилях «Українського радіо» та радіо «Культура», а також в ефірі телеканалу «Суспільне Культура». Усі охочі також можуть прослухати диктант онлайн, зокрема на YouTube-каналі «Українське радіо» та Facebook-сторінках Суспільного. Цьогоріч текст диктанту підготувала письменниця Оксана Забужко, а називатиметься він «Магія голосу». Читати диктант буде поет і військовий Павло Вишебаба.

Головне, щоб свято було не лише пізнавальним, а й веселим та емоційним. Залучайте учнів до організації заходу, дайте їм можливість проявити свою творчість та індивідуальність!