Мікронавчання: маленькі кроки до великих досягнень

Цифрове покоління сприймає інформацію як послідовність не надто пов’язаних між собою явищ, а не як цілісну картину. Цей феномен сучасності, який має назву «кліпове мислення», характеризується відсутністю раціональних основ та чіткої логіки,  фрагментарністю сприйняття та вражень. Він став своєрідним викликом для освіти та поштовхом для для переходу від традиційних форм до мікронавчання. Чому такий формат особливо привабливий для покоління Z? Як впровадити та де його використовувати? Про це і поговоримо!

Сенс мікронавчання полягає у вивченні невеликої частини навчального матеріалу за короткий інтервал часу. Ця стратегія створює унікальні умови для персоналізації навчання: учні самі визначають час, темп і послідовність вивчення тієї чи іншої теми. А простий та зрозумілий зміст матеріалу не викликає інформаційного перевантаження. Також є можливість повернутися і повторити необхідну тему у будь-який час, що сприяє кращому засвоєнню знань. 

Мікронавчання об’єднує різні підходи до отримання знань та має особливі характеристики: 

1. Коротка тривалість: від 5 до 15 хвилин.
2. Стислість: навчальний блок максимально короткий.
3. Зміст: маленькі або дуже маленькі одиниці навчальної інформації, вузькі теми.
4. Автономність: модуль самодостатній та незалежний.І хоча він є частиною курсу, не має потреби в доступі до додаткових матеріалів.
5. Різноманітність: використовуються різні формати роботи, які підвищують інтерес учнів до навчання.
6. Інтерактивність: включає в себе якомога більше вправ, що безпосередньо залучають учнів до процесу роботи.
7. Гнучкість: підходить для змішаного навчання, де мікрокурс стає частиною великого курсу. 

Мікронавчання – не просто новий освітній тренд, це чудовий інструмент для дистанційної роботи зі школярам. Особливо зараз, коли обставини змінюються настільки швидко, коли потрібно врахувати безліч нюансів. Із тим, як організувати мікронавчання, як використовувати цю технологію під час синхронного та асинхронного навчання, як підготувати навчальні матеріали та яким методам надати перевагу, розбиратимемося під час вебінару «Технологія мікронавчання для синхронних та асинхронних уроків». Юлія Батура підготувала безліч цінної інформації, тож чекаємо на вас 11 листопада о 18:00!

Як розробити повноцінний мікрокурс? Може, достатньо скоротити термін вивчення теми? Чи «нарізати» лекції на шматочки по 10–15 хвилин? Не зовсім так. Адже мікронавчання потребує трансформації навчальних матеріалів, а не механічного перекладання курсу, який уже існує. 

По-перше – розробіть структуру мікрокурсу. Для скорочення навчального матеріалу слід виділити ключові цілі навчання та підкріпити їх практичними завданнями. Ціль навчання – це знання учня наприкінці уроку. Не слід ускладнювати мікрозаняття кількома цілями, визначте лише одну. Наприклад, якщо учень вивчає частини мови, об’єднайте терміни в невелику групу так, щоби поняття можна було запам'ятати швидко та легко.

По-друге – приділить увагу дизайну мікроуроку. Саме він може неабияк зацікавити учнів. Можна використовувати різні формати подання інформації, але слід пам’ятати про обмеження:

• короткий письмовий контент (від 650 до 1300 знаків із пробілами);
• презентації (від 5 до 15 слайдів);
• графіки, малюнки та ілюстрації;
• короткі відеоролики, анімації та кліпи (тривалістю від 2 до 6 хвилин);
• подкасти, музичні уривки тощо;
• вікторини; 
• прості ігри;
• картки;
• тести (від 2 до 5 запитань);
• банк запитань (не менше 10 запитань до кожного уроку).

По-третє, продумайте шаблон мікроуроку. Наприклад, він може складатися з двох окремих мікромодулів:

• теорія: коротке відео, текст на 500 слів, різні схеми і зображення; 
• практика: інтерактивні відеокурси, тести (мінікейси і кейси), ділова гра.

Створіть на гугл-диску навчальний архів із матеріалами, який завжди буде відкритим – це дозволить навчатися в будь-який час.  Можливо, хтось із ваших учнів захоче попрацювати влітку чи підготуватися до ЗНО.

Мікронавчання – «інструмент пробудження» на уроці

Мікронавчання – ефективний спосіб заохочення учнів до активної роботи і в онлайні, і офлайн. Чому б не використовувати елементи мікронавчання на початку уроку? Це дозволить оцінити рівень підготовки учнів до заняття та визначити моменти, яким слід приділити більше уваги. 

Під час заняття дайте учням 5–10 хвилин для самостійного доступу до матеріалів (індивідуально, в парах чи групах). Запропонуйте їм переглянути відео чи презентацію, а потім надати відповіді на запитання вікторини. 

Звичайно, жоден урок не буде повним без оцінювання. Але пам’ятайте, що воно має бути так само стислим. Вистачить декількох запитань із варіантами відповідей, щоб оцінити отримані знання. Запропонуйте учням пройти онлайн-тест або заповнити експрес-картки з запитаннями. Після оцінювання та повідомлення результатів продовжить заняття. 

Використовуйте мікронавчання у якості домашнього завдання. Це суттєво зменшить навантаження та мотивуватиме учнів до самостійної роботи.

Мікронавчання – найперспективніший освітній тренд майбутнього. Це дійсно зручний, швидкий і затребуваний спосіб навчання. Спробуйте!