Огляд і розбір Держстандарту інформатичної освітньої галузі

Новий Держстандарт є базовим документом для організації освітнього процесу у 5-9 класах НУШ. Цим нормативом визначено 9 освітніх галузей, які мають розвивати природні здібності, інтереси та обдарування учнів, формувати компетентності, необхідні для їх соціалізації та самореалізації, виховувати громадянина з відповідальною життєвою позицією. Аби допомогти вчителям розібратися з вимогами до результатів навчання учнів інформатичної освітньої галузі, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту.

У Держстандарті для кожної освітньої галузі визначено мету, компетентнісний потенціал (перелік умінь та ставлень й базові знання), обов’язкові результати навчання учнів та орієнтири для їхнього оцінювання.

Метою інформатичної освітньої галузі є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту, критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації інформатичної освітньої галузі встановлено обсяг у межах:

мінімального показника, який становить 70 годин;
максимального – 140 годин;
рекомендованого –105 годин.

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1 до 2 годин (рекомендовано – 1,5 години). Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 0,5 години, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання інформатичної освітньої галузі за такими напрямами:

інформаційні процеси і системи;
комп’ютер;
програмне забезпечення;
Інтернет;
алгоритми і програми;
комп’ютерна графіка;
текстові документи;
комп’ютерні презентації;
електронні таблиці;
бази даних;
веб-ресурси;
мультимедіа.

Передбачається, що на основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички:

пошук, аналіз, перетворення, узагальнення, систематизація та подання даних, критична оцінка інформації для розв’язання життєвих проблем;
створення інформаційних продуктів і програм для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
усвідомлене використання інформаційних та комунікаційних технологій та цифрових інструментів для доступу до інформації, спілкування та співпраця як творець та (або) споживач, а також самостійне опанування нових технологій;
усвідомлення наслідків використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища, дотримання етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 ІФО 1.2.1-2:

перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
скорочений буквений запис означає освітню галузь (ІФО – інформатична освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

групи споріднених результатів навчання (1);
загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу в інформатичній освітній галузі очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у інформатичній освітній галузі

Інформатична освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та систематизація даних, критичне оцінювання інформації для розв’язання життєвих проблем.

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

1.1. Дослідження та оцінка впливу інформаційних технологій на своє життя, навколишній світ і розвиток.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють пояснювати призначення, обирати та використовувати цифрові пристрої і технології для здійснення інформаційних процесів у повсякденному житті та навчальній діяльності.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

розрізнення та пояснення інформаційних процесів у навколишньому середовищі в контексті розв’язання конкретних задач;
розпізнавання життєвих, навчальних проблем, для розв’язання яких можна застосувати цифрові технології;
опис призначення та застосування цифрових пристроїв і технологій для здійснення інформаційних процесів із використанням відповідної термінології;
пояснення вибору та використання цифрових пристроїв і технологій для розв’язання конкретних задач;
наведення прикладів поширення цифрових інновацій у громаді, суспільстві, застосування їх для навчання, комунікації та творчості;
опис та оцінка позитивного та негативного впливу інформаційних технологій на власне життя і суспільство.

1.2. Пошук, збирання, зберігання, представлення, перетворення, структурування, аналіз та узагальнення даних різних типів.

Держстандартом передбачено, що учні навчаться визначати потребу в отриманні даних, шукати, збирати та зберігати дані за допомогою різних пристроїв і технологій, обирати спосіб структурування і візуалізації зібраних чи отриманих даних з використанням різних видів інфографіки.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення формату й обсягу даних, потрібних для розв’язання задачі, підтвердження чи спростування тверджень;
вибір і застосування цифрових інструментів для збирання чи отримання даних;
розпізнавання даних різних типів і наведення їх прикладів;
зберігання результатів пошуку або власної роботи на зовнішніх носіях або мережних/хмарних ресурсах;
вибір ключових слів і методів пошуку, формулювання різних типів запитань та/або запитів для пошуку потрібної інформації та/чи файлів на носіях;
визначення простих закономірностей на підставі аналізу набору даних;
створення/вибір і подання наборів даних для перевірки чи доведення тверджень;
представлення даних, створення таблиць, схем, діаграм тощо з виконанням необхідних проміжних перетворень;
пояснення схем і діаграм систем реального та віртуального світу.

1.3. Побудова інформаційних моделей об’єктів, явищ і процесів.

До конкретних результатів навчання учнів відноситься вміння обирати істотні властивості об’єктів у контексті розв’язання життєвої/навчальної проблеми, використовувати та експериментувати з готовими чи створеними моделями для дослідження.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

оцінка істотності/важливості/необхідності/адекватності інформації в контексті розв’язання життєвої/навчальної проблеми;
вибір властивостей об’єктів, що є істотними для розв’язання задачі, і визначення їх допустимих значень;
пояснення простих причинно-наслідкових зв’язків у готовій моделі з використанням шаблону «якщо, то», «що треба зробити, щоб»;
планування та реалізація експерименту з готовими чи створеними моделями для підтвердження чи спростування гіпотези;
формулювання висновків, наскільки отримані результати експерименту з моделлю відповідають гіпотезі/прогнозу.

1.4. Критична оцінка інформації, отриманої з різних джерел.

Передбачається, що у ході адаптаційного циклу навчання учні навчаться пояснювати вплив джерел інформації на формування власних поглядів та інших точок зору, будувати власні судження про медіатексти, визначати достовірність інформації та надійність джерел.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

розпізнавання фактів і суджень в інформаційних джерелах;
порівняння інформації з різних джерел за заданими критеріями;
наведення аргументів щодо надійності джерел і достовірності інформації в медіатекстах;
використання запропонованих ресурсів для перевірки сумнівної інформації та надійності джерел.

2. Створення інформаційних продуктів і програм для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження (індивідуально і у співпраці) за допомогою цифрових пристроїв і без них

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

2.1. Розробка та реалізація алгоритмів.

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися розробляти та коригувати алгоритми для розв’язання задач.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

складання лінійних, розгалужених і циклічних алгоритмів для розв’язання задач;
представлення алгоритму одним чи кількома способами;
поєднання базових структур для розв’язання задачі;
пропонування та використання способів перевірки коректності алгоритму;
пошук, пояснення та пропонування варіантів виправлення простих логічних помилок;
формулювання висновку щодо відповідності алгоритму для розв’язання задачі.

2.2. Створення та налагодження програмних проєктів.

Передбачається, що школярі навчаться складати та налагоджувати програмні проекти для розв’язання задач/проблем і творчого самовираження, виявляти наполегливість, коли стикаються з помилками і проблемами під час роботи над проєктом.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

наведення прикладів виконавців і команд, які вони виконують;
створення та виконання програмного проєкту у середовищі програмування (візуальне, блокове або інше);
проведення перевірки роботи програмного проекту на заданих прикладах і формулювання висновків щодо коректності його роботи;
пропонування власних способів перевірки правильності роботи проєкту;
розпізнавання типових помилок, які виникають під час запуску програмного проекту, і пропонування способів їх усунення;
докладання зусиль і виявлення гнучкості за допомогою доступних ресурсів і стратегій для подолання перешкод і розв’язання проблем під час реалізації програмних проєктів;
прогнозування зміни результату роботи проєкту внаслідок внесених змін.

2.3. Розроблення модульних проєктів

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють розділяти задачу на підзадачі та розв’язувати їх, комбінуючи проект із блоків команд.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

складання списку підзадач для розв’язання великої або складної задачі;
визначення функціоналу окремих частин проєкту;
складання проєкту з розв’язання окремих підзадач;
узгодження взаємодії окремих підзадач у модульному проекті.

2.4. Створення та опрацювання інформаційних продуктів із використанням даних різних типів.

Конкретними результатами навчання є вміння учнів оцінювати власні можливості і доступні ресурси для створення інформаційних продуктів з метою розв’язання життєвих/навчальних проблем, створювати інформаційні продукти та оцінювати їхню якість за вказаними критеріями.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

розпізнавання та реалізація можливостей для створення інформаційних продуктів у контексті розв’язання життєвої/навчальної проблеми;
наведення прикладів різних програмних засобів для опрацювання даних, порівняння їх за заданими критеріями та пояснення вибору потрібних;
використання даних різних типів (принаймні трьох з наведених: текстові, графічні, числові, мультимедійні) для створення інформаційних продуктів;
створення, редагування та форматування об’єктів текстового документа, підготовка його до друку;
вибір і застосування засобів для побудови малюнка в одному з графічних редакторів;
використання програмного забезпечення для простих розрахунків і візуалізації результатів;
створення мультимедійних презентацій;
дотримання критеріїв оформлення та якості інформаційних продуктів;
опис власної діяльності та набутого досвіду під час створення інформаційного продукту.

2.5. Співпраця в команді для створення інформаційного продукту

Держстандартом передбачено, що учні навчаться складати план виконання своєї роботи зі створення інформаційного продукту у групі, пояснювати роль членів команди і користь співробітництва для виконання спільного завдання, коментувати свою й чужу діяльність та за потреби надавати конструктивні відгуки.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

участь у спільному проекті (онлайн та офлайн) зі створення інформаційних продуктів для реалізації власних і суспільних інтересів;
планування роботи перед виконанням завдання і за потреби внесення коректив в план під час виконання завдання;
пояснення, розподіл і відповідальне виконання ролі групової взаємодії під час розроблення проєкту;
пропонування та дотримання правил взаємодії і прийняття спільних рішень під час створення колективного проєкту;
наведення прикладів переваги конструктивної співпраці;
пропонування допомоги іншим особам у разі потреби;
участь у представленні результатів групової роботи;
опис впливу власних думок, емоцій і настрою на власну діяльність і результат роботи (власний і групи);
надання доброзичливих і конструктивних порад щодо вдосконалення процесу та/чи результату спільної роботи;
опис власної діяльності як члена групи і набутого досвіду.

3. Усвідомлене використання інформаційних і комунікаційних технологій та цифрових пристроїв для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творця та/або споживача

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1. Використання широкого спектру цифрових пристроїв

До конкретних результатів навчання учнів відноситься розуміння призначення, можливостей та обмежень цифрових пристроїв різного типу й використання їх для власних потреб у навчанні і житті.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

виділення груп цифрових пристроїв за їх функціями і призначенням;
знання складових комп’ютера та їх призначення, опис їхньої взаємодії, основних характеристик, можливостей та обмежень;
демонстрація належного рівня навичок роботи з клавіатурою та іншими пристроями введення та виведення даних;
опис взаємозв’язку програмного забезпечення комп’ютера з апаратною складовою;
пояснення призначення операційної системи та прикладного програмного забезпечення;
моделювання роботи простої інформаційної системи.

3.2. Організація власного інформаційного середовища

Передбачається, що у ході адаптаційного циклу навчання учні навчаться організовувати власне інформаційне середовище на основі доступних пристроїв і технологій, налаштовувати програмні та апаратні засоби залежно від власних потреб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

формулювання власних потреб і вимог до цифрових інструментів і можливих технологічних рішень;
розпізнавання змін інтерфейсу програмного середовища, оновлення цифрових пристроїв та адаптація до них;
наведення прикладів наслідків/ризиків встановлення та використання програмного забезпечення;
розрізнення та формулювання простих апаратних і програмних проблем у власному інформаційному середовищі, пропонування способів їх розв’язання.

3.3. Використання комунікаційних технологій та мережі для власного розвитку, спілкування і співпраці

Конкретним результатом навчання учнів є використання онлайн-сервісів та онлайн-ресурсів для індивідуальної або групової діяльності та комунікації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

наведення прикладів застосування і побудови локальних мереж та організації доступу до Інтернету;
наведення прикладів онлайн-сервісів та їхніх можливостей;
вибір актуальних і безпечних засобів і способів комунікації для себе і пропонування їх іншим особам;
використання онлайн-ресурсів для доступу до інформації, спілкування, навчання, задоволення власних інтересів чи участі в суспільній діяльності;
пояснення переваг і недоліків цифрової комунікації.

4. Усвідомлення результатів використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього середовища і сталого розвитку суспільства, дотримання етичних і правових норм інформаційної взаємодії

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

4.1. Обґрунтування впливу технологій на навколишнє середовище і власний добробут, захист себе і свого інформаційного простору

Конкретними результатами навчання учнів є вміння описувати вплив цифрових технологій на навколишнє середовище і добробут суспільства, дотримуватися правил кібербезпеки, розрізняти себе в реальному та віртуальному світі, передбачати власний «цифровий слід».

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

наведення прикладів переваг і небезпек використання цифрових технологій для навколишнього середовища і добробуту у знайомих ситуаціях;
розуміння важливості балансу між екранним часом і власним добробутом;
розрізнення інформаційного «сміття» цифрового та нецифрового формату;
наведення прикладів і застосування заходів безпеки та захисту особистого інформаційного простору, пристроїв і даних;
створення та використання надійних паролів;
нерозголошення конфіденційних даних про себе та інших осіб;
пояснення, що таке «цифровий слід» та онлайн-репутація, відповідальне формування їх у себе.

4.2. Усвідомлене дотримання норм соціальної, міжкультурної і міжособистісної взаємодії

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися дотримуватися правил етикету спілкування у цифрових мережах, розширювати спектр засобів і способів комунікації з урахуванням своїх потреб та інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення та дотримання правил етикету спілкування у цифрових мережах;
розпізнавання небезпечних віртуальних спільнот;
розпізнавання небезпечних/конфліктних ситуацій під час онлайн-спілкування (зокрема внаслідок негативних чи зневажливих дописів), знання, до кого звернутися за допомогою у разі їх виникнення;
створення повідомлень на доступних ресурсах, додержання правил і врахування соціальних, культурних та інших особливостей учасників онлайн-комунікації;
наведення прикладів підвищення доступності цифрових пристроїв для різних категорій користувачів і пропонування за потреби ці рішення;
зацікавлення новинками засобів і способів комунікації, розповідь про них.

4.3. Усвідомлене дотримання норм правової взаємодії

Конкретними результатами навчання учнів визначено дотримання ними авторських прав і врахування різних типів дозволів на використання інформаційних ресурсів у роботі та творчості.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

пояснення важливості дотримання принципів академічної доброчесності та авторського права в інформаційній діяльності;
зазначення джерел, використаних у своїх роботах.

Бажаєте дізнатися, як перетворити уроки інформатики на активну проєктну діяльність, що неодмінно сподобається школярам, та отримати багато цікавих кейсів та практичних порад? Реєструйтеся на онлайн-курс «Цікаве програмування: створення онлайн-проєктів із використанням одноплатних мікрокомп’ютерів BBC micro: bit та Arduino» та вебінар «Вивчаємо мікроконтролери: розвиток навичок програмування і креативного мислення школярів» Сергія Петровича, фіналіста премії Global Teacher Prize Ukraine-2019.