Підбиваємо підсумки навчального року: орієнтири для аналізу роботи вчителя

Закінчення навчального року – це час підбивати підсумки роботи, відзначати успіхи та визначати напрями, які потребують вдосконалення. І цей процес дуже важливий та відповідальний, адже він дає старт для подальшого планування підвищення якості освітнього процесу і розвитку закладу освіти. Тож запрошуємо вас долучитися до Всеукраїнської інтернет-конференції «Ефективне завершення навчального року в умовах війни», під час якої проаналізуємо освітні реалії, поговоримо про оформлення документів та проведення незабутніх останніх уроків.

А ще ми скористались рекомендаціями Державної служби якості освіти та підготували декілька порад, які допоможуть вчителю визначити ефективність деяких компонентів освітнього процесу та вдосконалити їх у наступному році.

Створення безпечного освітнього простору

Створення безпечного та комфортного освітнього середовища є пріоритетним курсом у роботі педагогічного колективу закладу освіти. Аби визначити його якість та відповідність нормативним вимогам варто проаналізувати такі аспекти:

безпечність класної кімнати, дотримання основних принципів дизайну середовища;
проведення бесід з учнями щодо дотримання гігієнічних вимог;
проведення профілактичної роботи з учнями щодо дотримання вимог охорони праці й безпеки життєдіяльності на уроках;
дотримання алгоритму дій у разі нещасного випадку або травмування учасників освітнього процесу, надання домедичної допомоги;
формування у школярів навичок безпечного користування інтернетом (під час уроків та позакласних заходів), проведення інформаційної кампанії з батьками;
включення в освітній процес тематики здорового харчування, користі фізичної активності та правил екологічної поведінки;
проведення профілактичної та інформаційно-просвітницької роботи щодо протидії булінгу, дотримання правил та вимог антибулінгової політики закладу освіти. Здійснення регулярного аналізу причин пропусків уроків учнями (тривала відсутність на уроках без поважної причини також може свідчити про існуючу проблему цькування).

Планування педагогічної діяльності

Календарно-тематичний план розробляється педагогом самостійно, розглядається та погоджується на засіданнях методичних об’єднань та заступником директора з навчально-виховної роботи. Цей документ є творчою роботою вчителя, але він має відповідати:

планам Державних стандартів загальної середньої освіти;
очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно з навчальними програмами з предметів (курсів);
структурі та обсягу освітньої програми закладу освіти (у її межах вчитель самостійно визначає необхідну кількість годин на вивчення кожної теми).

Наприкінці навчального року проводиться аналіз його реалізації та за потреби визначаються напрями його коригування.

Система оцінювання результатів навчання учнів

Об'єктивна, прозора та неупереджена система оцінювання навчальних досягнень учнів є джерелом для розвитку мотивації, навичок критичного та творчого мислення й соціальних компетентностей школярів. Аби оцінити її ефективність варто проаналізувати такі показники:

критерії оцінювання. Вони мають бути розроблені вчителем, відповідати вимогам МОН, враховувати особливості вивчення теми, освітню програму закладу освіти та компетентнісний підхід до викладання навчального предмета й доведені до відома школярів та їхніх батьків. А ще критерії мають мотивувати учнів до самостійної роботи, висловлювання своєї аргументованої думки та власного бачення;
очікувані результати навчання та перелік завдань. Вони мають бути повідомлені учням під час вивчення кожної теми;
формувальне оцінювання (зокрема, воно має спонукати учнів до пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проєктів, заохочувати їх до самостійного мислення та конструювання відповіді);
самооцінювання та взаємооцінювання учнів (варто відзначити наявність планування часу на його проведення, налаштування учнів на аналіз власних результатів або отримання коментарів від однокласників, застосування завдань на рефлексію власної діяльності тощо);
забезпечення постійного конструктивного зворотного зв’язку;
проведення моніторингових досліджень щодо результатів навчання учнів:
спонукання учнів до активної участі в організації своєї навчальної діяльності та планування індивідуальної освітньої траєкторії.

Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності вчителями та учнями є важливим показником якості освітнього процесу. І це питання має систематично розглядатись на нарадах, засіданнях педагогічної ради та шкільних методичних об’єднань. Аби визначити ефективність цієї роботи за рік, можна проаналізувати виконання таких пунктів:

ознайомлення учнів та їхніх батьків з принципами академічної доброчесності, видами порушень та їхніми наслідками на початку навчального року;
наскрізне інформування учнів про необхідність дотримання академічної доброчесності під час проведення уроків та позаурочних заходів;
систематичне інформування батьків про необхідність дотримання академічної доброчесності на батьківських зборах;
спрямування змісту завдань на творчу, дослідницьку та аналітичну роботу учнів, використання відкритих запитань, які перевіряють рівень володіння навичками, а не рівень знань, та унеможливлюють списування;
навчання учнів правилам посилання на автора та джерела інформації, яка використовується.

Використання освітніх ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій

Впевнена орієнтація в інформаційному світі, систематичне та доречне застосування електронних освітніх ресурсів свідчить про розвинену цифрову компетентність вчителя. Тож для визначення результативності роботи в цьому напрямі можна проаналізувати такі аспекти:

добір, використання, створення електронних освітніх ресурсів (планів-конспектів, розробок, сценаріїв виховних заходів, тестів, контрольних і моніторингових робіт, практичних і проєктних завдань, вправ для самостійного опрацювання);
інтенсифікація роботи з документами за допомогою ІКТ (у тому числі використання хмарних сховищ);
комунікація з учнями та батьками в онлайн-форматі;
створення наочності, дидактичних матеріалів у електронному вигляді;
використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);
створення електронних каталогів і баз даних;
обмін досвідом у професійних онлайн-спільнотах, отримання актуальної освітньої інформації.

Професійний розвиток

Якість освітнього процесу безпосередньо залежить від професійної майстерності та особистих якостей вчителя. Аналіз цього напряму може включати такі складники:

обсяг та напрями підвищення кваліфікації;
обмін досвідом;
розроблення системи навчально-методичних комплексів;
публікації в друкованих та електронних джерелах.

Освітній проєкт «На Урок» пропонує безліч можливостей для підвищення кваліфікації вчителів за різноманітними напрямами у зручному форматі! Наші освітні продукти допоможуть максимально ефективно організувати плідний та неймовірно цікавий процес самоосвіти та досягти нових висот.

Виховна робота

Виховна робота є важливою та невід'ємною складовою освітнього процесу. У 20222/2023 навчальному році відповідно до рекомендацій МОН ця робота відбувалася за 6 напрямами, реалізацію яких слід проаналізувати:

дотримання прав дитини;
національно-патріотичне виховання (крім його основних складових воно включає протидію маніпулятивним впливам та розвитку критичного мислення школярів);
протидія булінгу;
запобігання домашньому насильству;
профілактика шкідливих звичок та девіантної поведінки (зокрема, індивідуальна корекційна робота з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки, проведення інформаційно-просвітницької роботи з їхніми батьками та залучення до позакласної зайнятості цієї категорії дітей тощо);
сприяння розвитку учнівського самоврядування.

Робота з дітьми з особливими освітніми потребами (за потреби)

Ключовою метою роботи в цьому напрямі є створення позитивного мікроклімату в учнівському колективі та організація освітнього процесу, спрямованого на розвиток особистості учнів із ООП та інтеграції їх у соціум. Під час аналізу цієї системи освітніх послуг варто звернути увагу на такі аспекти:

проходження відповідної професійної підготовки (згідно зі ст. 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» не менше 10 відсотків від загальної кількості годин для підвищення кваліфікації обов’язково мають бути спрямовані на вдосконалення педагогічної майстерності у роботі з учнями з ООП);
участь у роботі команди психолого-педагогічного супроводу (підготовка інформації про особливості навчально-пізнавальної діяльності та результати виконання учнем навчальної програми/освітнього плану);
застосування освітніх технологій і специфічних технік.

Завершується вже другий, надскладний навчальний рік в умовах війни. Проте можемо впевнено сказати, що попри всі загрози та виклики українські освітяни гідно витримали свій фронт! Бо ми разом! Долучайтеся до нашої спільноти передових освітян у Facebook та телеграм-каналі, спілкуйтеся з колегами та шукайте нові ідеї для натхнення! І обов'язково завітайте на нашу конференцію!