Реформування історичної освіти: як педагогам врахувати зміни та підвищити кваліфікацію

Міністерство освіти і науки України представило для громадського обговорення проєкт Концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. Згідно з ним, серйозні зміни чекають не лише на саму систему освіти, а й на процес підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. 

Для того, аби підвищення кваліфікації освітян було дійсно ефективним, серед іншого пропонується створити національний портал ресурсів, засобів навчання, видань та публікацій в історичній науці, методиці навчання історії. Проте, як саме це відбудеться та яким буде портал, наразі не ясно.

Перелік онлайн-заходів для підвищення кваліфікації вчителів історії, громадянської освіти та правознавства від «На Урок»

Важлива майбутня новація: перерозподіл кількості академічних годин програм. Так, запланований перерозподіл кредитів (кількості академічних годин) програм підвищення кваліфікації у наступному співвідношенні: 

• 30% (найновіші наукові знання з історії України в контексті світової);
• 70% (уміння і навички з психології, дидактики, основ інклюзивної освіти, цифровізації, теорії та методики навчання історії, дотичних модулів (спецкурсів)).

Також запланований перерозподіл співвідношення видів навчальних занять із теорії та методики навчання історії: 15% – лекційні; 15% – семінарські; 70% – практичні.

Для викладачів загальних і фахових модулів (спецкурсів), а також навчальних занять із теорії та методики навчання історії встановлюються обов’язкової умови – наявність стажу / досвіду вчителювання, наукового ступеня або щорічне короткотривале вузькопрофільне підвищення кваліфікації в закладах вищої освіти, наукових установах, стажування в ЗЗСО.

Окремо МОН розмірковує над можливістю створення «кадрових» реєстрів і залучення досвідчених, сертифікованих педпрацівників (зокрема, авторів навчальних програм та підручників) до викладання, проведення окремих навчальних занять для вчителів історії.

А для того, аби викладачі завжди були в курсі останніх світових тенденцій у викладанні свого предмета, щорічно будуть видавати спеціальні інформаційні збірники, а також проводити навчальні заняття, присвячені:

• сучасним досягнення історичної науки та їхньому відображенню в освітньому процесі; 
• новітнім тенденціям психології, інклюзії, цифровізації; 
• прогресивним технологіям та засоби навчання; 
• новинкам теорії та методики навчання історії, застосування найновіших технік, активностей, методичних прийомів навчання і виховання.

Цікава пропозиція: педпрацівники непрофільних галузей державних освітніх стандартів мають відвідувати заняття, під час яких вивчатимуть нові досягнення української і зарубіжної історіографії, розбиратимуться із сучасною трактовкою історичних подій, явищ, процесів тощо.

Більше уваги приділятимуть навчанню майбутніх авторів модельних програм, підручників, посібників тощо, зокрема узгодженню понять і термінів, уникненню застарілих тлумачень, оцінок та поглядів. А щоб було ще цікавіше, то для освітян створять творчі майстерні для розробки навчально-методичних комплектів, зокрема цифрових освітніх ресурсів з історії.

Як ефективно навчати історії України? Для цього розробники Концепції пропонують використовувати різні форми роботи, зокрема:

Уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-змагання/турніри, тренінги, екскурсії, гуртки, лабораторні, проєкти. До речі, у проєктній діяльності пропонують зосередитися на дослідженні доступних історичних джерел, місцевих пам’яток культури, пізнанні історії повсякдення, подоланні соціальних проблем тощо. 

Щодо організації пізнавальної діяльності учнів, то вона може бути індивідуальною, парною, груповою та колективною. Водночас із віком має зростати частка самостійної пізнавальної діяльності. 

Умовою продуктивного навчання історії автори Концепції називають переорієнтацію на діяльнісний підхід із застосуванням активних й інтерактивних методів. Також на перший план мають вийти:

• компетентнісне навчання та практичні методи роботи;
• особистісно орієнтоване навчання разом із методами самооцінювання та формувального оцінювання;
• дистанційне і змішане навчання із мультимедійними засобами, цифровими комунікаційними платформами, онлайн і офлайн активностями, завданнями і вправами.

Окремо наголошуються на важливості вивчати можливості й обмеження застосування в історичній освіті штучного інтелекту. 

Чи всі ідеї, викладені в Концепції, зрештою буде реалізовано? Зараз дати відповідь на це запитання не так просто. Проте можна вже зараз розпочати підготовку та розпланувати власне підвищення кваліфікації, спираючися саме на положення Концепції. 

Освітній проєкт «На Урок» має чимало цікавих можливостей для вчителів історії України, якими точно варто скористатися! Для того, аби швидко знайти тематичні вебінари, курси та конференції, перейдіть у вкладку «Підвищення кваліфікації», оберіть у випадному списку пункт «Всі можливості» (якщо шукаєте конкретний формат, то його теж одразу можна обрати), а потім відфільтруйте активності за напрямом, компетентностями, категоріями та предметом. Так обирати буде набагато простіше! До речі, ми вже зробили це для вас, тож переходьте за посиланням та обирайте, як саме підвищуватимете кваліфікацію. 

Порада від «На Урок»: активності для підвищення кваліфікації вчителів історії:

1. Вебінар Сергія Колісніченка «Методика викладання травмуючих тем української історії (геноциди, воєнна історія)», в межах якого було розглянуто інноваційні академічні підходи до висвітлення складних тем, а також наведено практичні форми й методи роботи, що допоможуть показати минуле України як історію перемог.
2. Вебінар Наталії Понежі «Як/чи українським школярам сьогодні вивчати історію країни-агресора», у межах якого говорили про особливості, перспективи й ризики викладання історії росії, країни, яка веде повномасштабну війну проти України.
3. «Предметний інтенсив: історія в 5 класі НУШ», під час якого розглядалися особливості оцінювання навчальних досягнень учнів, роботи з джерелами та створення навчальних проєктів.
4. Курс «Компетентнісно орієнтований потенціал уроку: реалізація сучасних інноваційних практик у навчальному процесі (на прикладі громадянської та історичної галузі)». Автор курсу Владислав Кронгауз ділиться дієвими стратегіями використання проєктних та дослідницько-пошукових технологій в освітньому процесі, техніками і прийомами, які сприятимуть підвищенню рівня засвоєння знань і формуванню в учнів навичок самоосвіти.
5. Інтернет-конференція «Історія та громадянська освіта у школі», у межах якої розглядали нюанси викладання предмета, зокрема використання ігор та онлайн-сервісів, а також – особливості відзначення у школах пам’ятних дат.
6. Вебінар Владислава Кронгауза «Діяльнісний підхід у практичних роботах з історії: синхронний та асинхронний варіанти», присвячений розгляду та пошуку оптимальних моделей організації робочого процесу в непростих умовах.

Освітній проєкт «На Урок» дбає про вас, особливо в часи таких серйозних змін, тож ми підготували для вас перелік онлайн-заходів для підвищення кваліфікації вчителів історії, громадянської освіти та правознавства. 

Ви можете вивчити її та обрати заходи, які допоможуть розвинути професійну майстерність та попвнять вашу педагогічну скарбничку!