Рекомендації для викладання навчальних предметів: історія, основи правознавства, громадянська освіта

Напередодні 2022/2023 навчального року, у зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, було переглянуто та оновлено зміст навчальних програм низки шкільних дисциплін, зокрема предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» (6-11 клас). Аби допомогти вчителям опрацювати нововведення та організувати змістовний навчальний процес, ми підготували огляд Інструктивно-методичних рекомендацій МОН щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

5 клас

Громадянська та історична освітня галузь

Для реалізації громадянської та історичної освітньої галузі у 5-х класах НУШ закладам освіти пропонується 11 модельних навчальних програм (наказ МОН від 12.07.2021 № 795). Школи можуть обрати один із наступних варіантів представлення й реалізації навчальних предметів та інтегрованих курсів:

інтегрування історії України та громадянської освіти у програмі «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»;
інтегрування історії України та всесвітньої історії у програмі «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас»;
інтегрування всіх трьох предметів у програмах «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5–6 класи (інтегрований курс)», «Досліджуємо історію і суспільство. 5–6 класи (інтегрований курс)».

У програмах відсутній розподіл навчальних годин, тож учитель самостійно визначає час, необхідний для опрацювання кожного розділу.

Аби визначити орієнтири для викладання, вчителю, який працюватиме в 5 класах НУШ, варто заздалегідь з’ясувати, за якою програмою інтегрованого курсу «Я досліджую світ» навчалися учні в початковій школі. Адже різні програми мають різне змістове наповнення з неоднорідною кількістю сюжетів, насамперед пов’язаних з історією України.

Перші уроки в 5 класі слід спрямувати не стільки на з’ясування рівня знань, скільки на удосконалення вмінь і навичок кооперативного навчання, співпраці, читання з розумінням, формулювання своїх думок усно і письмово, володіння «мовою» предмета/курсу.

Принципове значення для організації навчання історії та громадянської освіти в 5 класі мають активні й інтерактивні методи та види навчальної діяльності, зокрема:

навчально-пізнавальна (розуміння мети діяльності, сприймання та систематизація інформації);
дослідницька (аналіз різних типів джерел);
пошукова (пошук інформації та відрізнення в ній фактів від суджень);
творча (перетворення інформації з одного виду в інший, самостійне продукування інформації);
проєктна (планування та здійснення своїх активностей);
моделювальна (створення імітаційних моделей життєвих ситуацій з метою їх подальшого аналізу та розв’язання);
інтерактивна (долучення до різних форм колективної взаємодії задля досягнення спільної мети);
дискусійна (самостійне оцінювання, сприймання оцінки інших та формування узагальненої позиції).

Серед продуктивних методів навчання варто надавати перевагу дослідницьким та ігровим технікам. Виконання учнями пошукових завдань може передбачати такі етапи:

пошук, опрацювання інформації у різних джерелах;
обговорення здобутої інформації в класі;
витлумачення за допомогою вчителя поняття й порівняння його визначення з підручником, словником тощо.

Уроки історії мають перетворитися на своєрідні дослідницькі лабораторії чи дискусійні клуби, де кожна учень матиме змогу індивідуально чи в групі дослідити суспільні, історичні явища та процеси, висловити свою думку, аргументувати свою позицію, поміркувати вголос або письмово, поділитися особистим досвідом, враженнями. Також варто практикувати ігри-подорожі та ігри-дослідження, що обмежуються однією темою чи навіть одним заняттям, уроки-екскурсії (в тому числі й віртуальні).

Основою оцінювання учнів 5-х класів є передбачені відповідною модельною навчальною програмою очікувані результати навчання, які мають слугувати орієнтирами для тематичного/підсумкового оцінювання, зокрема:

мінімальний обсяг знань, обов’язковий для засвоєння учнем у відповідності до його індивідуального розвитку та пізнавальних можливостей;
основні уміння й навички, формування/розвиток/удосконалення яких передбачено програмою;
ціннісні ставлення учня до історичних, суспільних, життєвих явищ і подій, що вивчаються.

Очікувані результати, визначені й сформульовані для кожного уроку в календарно-тематичному плануванні, можуть слугувати критеріями формувального оцінювання. Під час оцінювання важливо керуватися моніторингом особистісного поступу здобувачів освіти, дотримання ними принципів академічної доброчесності.

На офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» у рубриці «Навчально-методична скарбниця НУШ 5 – 6 класи» оприлюднено навчально-методичні матеріали, які містять підручники в електронному форматі, календарно-тематичні планування, методичні рекомендації та навчально-методичні комплекти, запропоновані для пілотування відповідних програм.

6 – 11 класи

Освітня галузь «Суспільствознавство»

Історія

У 2022/2023 навчальному році вивчення історії в 6 – 11 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» (наказ МОН від 03.08.2022 № 698), яка містить такі складові:

«Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований курс). 6 клас»;
«Історія України. 7-9 класи»;
«Історія України. 10-11 класи»;
«Всесвітня історія. 7-9 класи»;
«Всесвітня історія. 10-11 класи».

Для учнів старшої школи також рекомендовано інтегрований курс «Історія: Україна і світ. 10 – 11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».

Підручники, посібники (у тому числі електронні), робочі зошити з друкованими основами, зошити для контролю та/або корекції пізнавальних досягнень, атласи, контурні, настінні мапи, що використовуються на уроках, мають мати грифи МОН.

На початку 2022/2023 навчального року рекомендується здійснити діагностику навчальних досягнень учнівства шляхом організації різних видів діяльності учнів та/або педагогічного спостереження. У календарно-тематичному плануванні слід визначити для такої роботи достатньо навчального часу, оптимально ущільнивши новий зміст.

Відповідно до чинних навчальних програм навчання предметів «Історія України» і «Всесвітня історія» може здійснюватися паралельно або послідовно. Для підвищення ефективності навчальної діяльності в 7-11 класах, зокрема розподілу часу, рекомендується синхронізувати навчання цих двох предметів на початку або впродовж навчального року. Учитель може використовувати таблиці синхронізації навчальної програми або вносити в них доречні зміни.

Через повномасштабну війну Україна переживає найважчі випробування за весь період незалежності. У зв’язку з цим актуальними під час навчання історії є теми, присвячені:

українському націєтворенню та ствердженню українських національних демократичних цінностей;
історії боротьби за українську державність та протистояння імперській колоніальній політиці Московії-Росії;
вивченню тенденцій розвитку української культури;
усвідомленню значення історичної пам’яті для формування та розвитку демократичного суспільства тощо;
формуванню чіткої понятійної системи, що не дозволить ворожій пропаганді підмінювати поняття та маніпулювати свідомістю.

У зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України в навчальні програми предметів «Історія України», «Всесвітня історія» та інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ» внесено суттєві зміни, зокрема:

включено погляд на Союз Радянських/ Совєтських Соціалістичних Республік як на тоталітарну державу імперського типу;
під час вивчення Української революції наголошено на подіях 1917– 1918 рр.;
акцентовано увагу на понятті «українська політична нація»;
увиразнено використання комуністичною владою голоду як політичного знаряддя;
включено сюжет про національне державотворення ХХ ст. у країнах Балтії, Білорусі та Закавказзя;
передбачено повний (окремим навчальним блоком) розгляд російсько-української війни, що розпочалася в 2014 р.

Під час вивченні історії та громадянської освіти МОН рекомендує використовувати такі посібники:

Для належної організації навчання історії та відзначення/вшанування визначних/пам’ятних подій рекомендується скористатися сайтами офіційних інституцій та громадських об’єднань, зокрема:

Учнівські зошити з історії рекомендується переглядати один раз на семестр, оцінка за його ведення може бути виставлена у Класний журнал (у такому випадку вона прирівнюється до поточної). У зошитах можуть міститися супровідні записи, таблиці, замальовки, опорні схеми, виконані «від руки», простими чи кольоровими олівцями, ручками. У такий спосіб можна також перевіряти зошити з виконаними в практичними чи творчими завданнями, завданнями на контурних мапах.

Основи правознавства

У 2022/2023 навчальному році вивчення цього навчального предмета здійснюватиметься за навчальною програмою «Основи правознавства. 9 клас», затвердженою наказом МОН від 03.08.2022 № 698, та програмою «Правознавство (профільний рівень). 10–11 класи».

Оновлена навчальна програма «Основи правознавства» містить низку змін, зокрема:

в пояснювальній записці додано короткий опис змісту й основних положень кожного розділу програми, таблицю з розлогим описом компетентнісного потенціалу предмета для практичної реалізації компетентнісного підходу в навчанні учнів;
оновлено назву розділів «Основи теорії права і держави» та «Правнича професія»;
введено нові питання та теми практичних занять, присвячені надзвичайному та воєнному стану. Особливу увагу звернено на зміст спеціально-правового характеру адміністративно-правових режимів, повноваження військового командування та військових адміністрацій під час дії режиму воєнного стану, правові основи національного спротиву й забезпечення участі цивільних осіб у захисті України. Також рекомендовано актуалізувати теми щодо правового та соціального захисту ВПО, забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України, правового статусу біженців та осіб, які потребують тимчасового захисту, та осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Вивчення основ правознавства доречно розпочинати з обмірковування таких основоположних цінностей як людська гідність, свобода, рівність, справедливість, акцентуючи увагу на тому, що людина є найвищою цінністю демократичного суспільства. Слід звертати увагу учнів на соціальні передумови виникнення права, що сформувалися на засадах суспільної згоди, спираючись на моральні ідеї та релігійні принципи

Практичні заняття мають бути спрямовані на формування/розвиток у школярів уміння практичного застосування набутих правових знань та окремих положень законодавства. Кожне практичне заняття має бути тематичним і мати певне змістове наповнення відповідно до контексту конкретної теми. У 9 класі рекомендується проводити щонайменше одне практичне заняття із розділу чи теми за допомогою:

методу кооперативної роботи;
дослідницьких методів;
методу проблемного викладу.

Серед інформаційних ресурсів для проведення практичних занять слід використовувати напрацювання 23 міжнародних організацій, зокрема ООН, Ради Європи та ОБСЄ. Особливу увагу варто приділити «Керівним принципам освіти в галузі прав людини для систем середньої школи», що містять конкретні рекомендації для впровадження освіти з прав людини у закладі загальної середньої освіти.

Для формування безпечної поведінки учнів в Інтернеті рекомендується використовувати такі посібники:

«Онлайк» (друге оновлене видання навчально-методичного посібника «Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті»);
«Інтернет, який ми хочемо – посібник для учителів»;
«Інтернет, який ми хочемо – посібник для підлітків»;
Посібник з кібергігієни та протидії кібербулінгу.

Для посилення практико-орієнтованого складника навчання, розробки та проведення практичних вправ із прав людини стане у пригоді посібник «Освіта у сфері прав людини у шкільній системі Європи, Центральної Азії та Північної Америки: збірник прикладів успішних практик» та оновлений посібник з освіти з прав людини за участю молоді «Компас».

Оцінювання учнів є невід’ємною частиною освітнього процесу, метою якого є не лише перевірка і контроль знань і умінь учнів, а й забезпечення їхньої рефлексії та зворотного зв’язку вчителя. Тому на уроках слід застосовувати:

формувальне оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання, що передбачає надання учням підтримки, коригування засобів, форм і методів, проєктування подальших цілей навчання;
підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне). Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів тематичного оцінювання.

Невід’ємним складником роботи вчителя правознавства є постійний моніторинг нових сучасних концепцій у розвитку теорії права, стандартів захисту прав людини, навчання учнів основним принципам, доктринам та інститутам, в основі яких покладені права та основоположні свободи людини. Помічними у цьому контексті будуть новітні підручники, розроблені за сприяння Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, зокрема «Конституційне право» та «Загальна теорія права».

Громадянська освіта

У 2022/2023 навчальному році оновлена навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс). 10 клас» для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 03.08.2022 № 698).

До змісту програми було внесено низку змін, зокрема:

у пояснювальній записці конкретизовано мету громадянської освіти;
до завдань, через які реалізується мета курсу, додано завдання з формування приналежності до політичної нації;
у змісті розділу 2 програми змінено окремі назви тем, що стосуються еволюції та розвитку прав людини та прав дитини;
додано тему «Права людини та права дитини в умовах збройного конфлікту»;
додано теми практичних занять щодо ролі правозахисних організацій та правозахисників, способів і шляхів захисту цивільних осіб в умовах збройного конфлікту;
у розділі 3 посилено увагу до вивчення явища війни як найжорсткішого прояву збройного конфлікту, додано тему щодо громадянського опору та перенесено до іншого розділу розгляд поняття «правова держава»;
у розділі 4 акцентовано увагу на ролі громадських організацій у розбудові громадянського суспільства, актуалізована роль волонтерства як важливої складової громадянської культури, конкретизовані сутність та місія учнівського самоврядування, додано тему практичного заняття щодо залученості до життя громади як важливого складника громадянської активності та вияву громадянськості;
у розділі 5 було посилена увага до агресивних проявів інформаційних війн в онлайн просторі, конкретизовано питання щодо складових інформаційної безпеки, додано теми практичних занять;
у розділі 6 введені нові поняття «економічна безпека» та «соціальна держава», здійснено акцент на особливостях ведення домогосподарства та регулювання трудових відносин в умовах військового стану, уточнено формулювання пропонованих тем практичних занять;
у розділі 7 актуалізовано явище міжнародної солідарності у випадку глобальних загроз, а також доповнено блоком про співпрацю й інтеграцію України в НАТО.

Навчальна програма містить орієнтовний перелік тем практичних занять (6–8 до кожного розділу), рекомендується проводити 3–4 практичні заняття з кожного розділу. Теми практичних занять подано переважно у форматі питальних речень та передбачають застосування набутих учнями знань й навичок у практичній площині. Наприклад, учням можна запропонувати:

розробити проєкт;
підготувати плакат, лепбук;
скласти петицію;
написати лист-звернення;
взяти участь у соціально значущих акціях громади тощо.

Зміст програми не містить уроків узагальнення та тематичного контролю й розподіл навчального матеріалу за годинами. Тому вчитель може планувати такі уроки на свій розсуд.

В оцінюванні головну увагу слід приділяти розвитку умінь і навичок учнів, формуванню їхніх ціннісних орієнтирів. Основою оцінювання має бути діяльнісний компонент навчання, а саме:

вміння учнів дебатувати;
аргументувати власну думку (усно та письмово);
досліджувати суспільно значимі явища, події і процеси;
організовувати кампанії з адвокації тощо.

Застосування інструментів формувального оцінювання, в тому числі самооцінювання та взаємооцінювання, має заохочувати учнів аналізувати власний поступ і спонукати до управління власним навчанням. Також учитель може використовувати педагогічне спостереження, аналіз діяльності учнів, надання зворотного зв’язку.

Для підсумкового оцінювання (семестрового та річного) можна застосовувати виконання учнями:

практичних робіт;
навчальних проєктів;
тестових завдань;
письмових робіт (написання есеїв, створення інфографіки, таблиць, діаграм, аналіз текстових та візуальних джерел тощо).

Для організації та проведення ефективних практичних занять стануть у пригоді такі ресурси:

Для набуття практичних навичок й компетентностей для життя заклад освіти може впроваджувати інтегрований курс «Культура добросусідства». Він може бути введений у будь-якому класі як курс за вибором учнів за рахунок годин варіативної частини навчальних планів (35 годин на рік), як гурткова роботи чи використовуватися у позакласній роботі. Викладати курс можуть вчителі-предметники, шкільні психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі (за умови проходження ними відповідної методичної підготовки).

Курси духовно-морального спрямування

Згідно з Типовою освітньою програмою у 6 класах можуть вивчатись курси духовно-морального спрямування за рахунок інваріантної складової, у початковій школі та у 7–11 класах – варіативної складової.

Курси духовно-морального спрямування є дисциплінами світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування. Вони не є вченням віри, не включають релігійних обрядів, не ставлять за мету залучення до певної конфесії. Вивчення зазначених курсів є можливим лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя, який має педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки.

Бажаєте отримати корисні поради щодо організації продуктивного навчального процесу від досвідчених вчителів-практиків? Долучайтеся до наших Всеукраїнських інтернет-конференцій «Дистанційне та змішане навчання в умовах війни» (16-17 вересня 2022 року) та «Пріоритети в освіті: формування патріотичної свідомості» (22-23 вересня 2022 року)!