Рекомендації для викладання навчальних предметів природничої освітньої галузі

Аби допомогти вчителям природничої освітньої галузі організувати цікаве та продуктивне навчання з урахуванням нормативних вимог, ми підготували огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

Реалізація природничої освітньої галузі у 5-6 класах НУШ забезпечується через інтегровані курси «Пізнаємо природу», «Довкілля», «Природничі науки», зміст яких викладено у модельних навчальних програмах, рекомендованих МОН. Для адаптаційного циклу навчання заклад освіти може обрати один із трьох варіантів вивчення природознавчих курсів: 

• за однією із чотирьох модельних навчальних програм «Пізнаємо природу» з обов’язковим вивченням «Географії» в 6-му класі; 
• за модельною навчальною програмою «Довкілля» також з обов’язковим вивченням «Географії» в 6-му класі; 
• за модельною навчальною програмою «Природничі науки» без вивчення окремого предмету «Географія» в 6-му класі, бо змістові питання географічного складника Держстандарту включено до цієї програми. 

У модельних навчальних програмах дотримано наступність з інтегрованим курсом початкової школи «Я досліджую світ», їх вивчення спрямоване на подальше формування світогляду школярів та розширення їхнього розуміння широкого спектру наукових ідей (у 5-му класі розглядається більше фізико-хімічних питань, а у 6-му класі закладаються біологічні й географічні знання.) У програмах приділено увагу розвитку умінь працювати з інформацією природничого змісту за допомогою таких прийомів: 

• постановка запитань до текстів природничого змісту та пошук у них відповідей;
• передавання учнем власного розуміння інформації в певній формі;
• створення тексту (усно, письмово) на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо);
• графічна систематизація матеріалу та інші. 

Педагогічні працівники можуть скористатись систематизованою добіркою навчально-методичного забезпечення, яка розміщена на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». 

Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і можуть використовуватись лише за умови дидактичної доцільності, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження школярів і добровільної згоди усіх батьків учнівства класу на фінансове забезпечення.

Діагностичні роботи 

На початку 2022/2023 навчального року рекомендується виявити наявний рівень знань школярів, визначити необхідність організації повторення вивченого матеріалу за минулий рік та запровадити коригуюче навчання. Для цього рекомендується провести діагностичні роботи (усні співбесіди, опитування) без фіксації результатів оцінювання у класному журналі. Відповідно до отриманих результатів слід спланувати подальшу роботу щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно. 

Під час календарно-тематичного планування рекомендується виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить оптимізувати вивчення інтегрованого курсу, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів. 

На перших уроках у 5 класі варто організувати повторення і систематизацію знань про природу та методи її дослідження, набуті учнями в початковій школі. За допомогою наочності (наприклад, природних і штучних тіл з найближчого оточення учнів, ілюстрацій, фото- чи відеоматеріалів) варто повторити складники природи та графічно оформити результати роботи у вигляді схеми, таблиці, асоціативного куща тощо. Дізнатися, що знають учні про навколишній світ, допоможуть ігрові ситуації й творчі завдання, орієнтовані на виявлення можливостей органів зору, слуху, смаку, нюху, дотику. 

Оцінювання результатів навчання учнів

Оцінювання учнів 5-х класів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 01.04.2022 № 289. Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

• формувальне оцінювання. Воно слугує для визначення динаміки розвитку окремого школяра і класу загалом та адаптування навчального процесу до потреб учнів. Результати такого оцінювання не сумуються, не накопичуються, за ними не обчислюється середнє тощо; 
• поточне оцінювання. Його мета – встановити рівень опанування школярами навчального матеріалу на певному етапі та здійснення коригування щодо застосовуваних технологій навчання. Проводити поточне оцінювання потрібно систематично за допомогою завдань на повторення пройденого матеріалу й закріплення вивченого; 
• підсумкове оцінювання. Для його проведення потрібно використовувати завдання для визначення рівня досягнень за кожною групою результатів, визначених Держстандартом. Для визначення обов’язкових результатів навчання школярів за певний інтервал часу (семестр, навчальний рік) чи визначений фрагмент змісту (тема, розділ, вид діяльності) проводяться роботи (самостійні, контрольні, тематичні) за однією чи двома групами результатів («Здійснює пошук та опрацьовує інформацію», «Усвідомлює закономірності природи»). За групою результатів «Досліджує природу» проводять практичні роботи (спостереження, експерименти), тематика яких визначена у модельній навчальній програмі. Також одним із видів діяльності учнів, що може оцінюватися підсумковим оцінюванням, є проєктна діяльність школярів. 

За рішенням педагогічної ради заклади освіти мають право обирати форму, зміст та способи оцінювання, а також визначати адаптаційний період, впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. 

Організація дослідницької діяльності

Дослідницька діяльність є провідною в інтегрованих курсах природничої освітньої галузі: Під час її проведення формуються такі дослідницькі вміння:

• бачити проблему;
• висувати гіпотези; 
• визначати способи розв’язання проблеми й обирати оптимальний, визначати послідовність дій при проведенні дослідження; 
• систематизувати інформацію; 
• фіксувати дані/результати дослідження; 
• інтерпретувати результати; 
• робити висновки. 

У 5 класі під час дослідницької роботи вчителю потрібно подбати про те, щоб учні зрозуміли мету дослідження, його виконання було пізнавальним і посильним, а результатом дослідження виступали нові знання про природу (об’єкти/явища) та збагачення досвіду її пізнання. У ході виконання практичних завдань учні за допомогою вчителя мають навчитися визначати етапи дослідження та виконувати його, зокрема: 

• проводити спостереження, експеримент, вимірювання; 
• фіксувати дані й презентувати результати дослідження у запропонований спосіб; 
• моделювати, класифікувати, збагачуючи свій пізнавальний і практичний досвід. 

Приклад структури уроку

Якість засвоєння навчального матеріалу школярами залежить від усвідомлення ними необхідності навчання, розуміння його мети та способів її досягнення. 

Постановка мети уроку спільно з учнями є важливим етапом, адже цей процес розвиває їхні вміння будувати усну комунікацію, виражати ідеї, обґрунтовувати погляди і переконання в усній формі, спроможність визначати і ставити перед собою цілі, організовувати своє навчання.

Один із цікавих способів постановки мети уроку є формулювання вчителем теми у вигляді запитання та пропонування школярам придумати план дій з пошуку відповідей на нього. Наприклад, під час вивчення теми «Вчимося досліджувати природу» можна визначити такі теми-запитання уроків: 

• Звідки людина дізнає́ться про природу? 
• Якими методами й інструментами досліджують природу? 
• Що таке наука та хто її творці? 
• Як виконати дослідження?

Ще одним способом формулювання мети уроку є використання слів-помічників – вчитель візуалізує тему уроку і пропонує учням продовжити фрази «Я дізнаюся …», «Я навчуся …», «Я зможу …». Формулювання мети уроку відбувається у процесі активного висловлювання та обговорення учнями своїх припущень та думок.

Наступним етапом є спільне визначення дій, необхідних для досягнення мети уроку. Такий план роботи на уроці доцільно візуалізувати – учні зможуть  послідовно просуватися від одного пункту плану до наступного, а вчитель – організовувати й коригувати діяльність учнів. 

Завершує урок рефлексивний етап, який має виступати не лише підсумком уроку, а й допомагати у постановці мети наступного. Він передбачає спільне обговорення вчителем й учнями підсумків уроку, здійснення школярами самоаналізу діяльності та її результатів. Проведенню рефлексійного аналізу допоможуть запитання: 

• Чи вдалося досягти мети? 
• Що сприяло, а що завадило досягненню мети? 
• Як уникнути зроблених помилок у подальшому? 

Бажаєте отримати корисні поради щодо організації цікавого та  продуктивного освітнього процесу та дізнатися про секрети ефективного навчання від досвідчених вчителів-практиків? Долучайтеся до нашої Всеукраїнської інтернет-конференції «Дистанційне та змішане навчання в умовах війни», яка відбудеться 16-17 вересня 2022 року!