Самовпорядковані процеси у навчанні: як людям вдається стільки всього вивчити?

Навчання протягом життя є важливим для кожного: і для того, хто росте, і для того, хто вже досяг певних висот. Якщо ми проаналізуємо досвід видатних особистостей, ми не лише поповнимо скарбничку власної педагогічної мудрості, але й надихнемо дітей на навчання та зростання. Ефективність удосконалення власних навичок залежить від багатьох факторів, зокрема від самовпорядкування та самоорганізації. І це важливо як для учнів, так і для вчителів. А ще навички самоорганізації допоможуть без зайвих проблем впорядкувати навчальну інформацію. І тут дуже важливо пригадати про рівні самокорекції: слова, звуки, літери, письмо та текст. Усе це символи, які оточують нас. 

Тож як навчити дітей самовпорядкування? Власними думками та досвідом відомих людей ділиться Олександр Козленко в межах Всеукраїнської  інтернет-конференції «Професійний розвиток учителів хімії та біології: досвід і поради».

Самовпорядкованість на простих прикладах: як це працює

Питання про самоорганізацію та самовпорядкування походить від теорії систем. І цьому краще вчитися на прикладах, аніж теоретично. Лектор розпочав із огляду ключових думок книги «Ілюзія Бога» Річарда Докінза. На думку автора книги, складання оригамі має багато спільного з ембріональним розвитком і його поступовим переходом від однієї стадії до іншої. Також на цьому прикладі можна проаналізувати зв'язок між поколіннями та однаковість дій, яка може призвести до певного результату. Також ідеться про важливість розуміння базових форм складання фігур, адже на основі цього легко втілювати незвичні оригінальні ідеї.

У мистецтві оригамі потрібно виконати низку окремих, дискретних дій, жодна з яких не вимагає особливого хисту. Більшість операцій прості, на кшталт «загніть обидві сторони до центру». Якийсь із учасників команди може незграбно виконати одну з таких операцій, але наступний учасник, який спостерігатиме за його діями, зрозуміє, що той намагається зробити. Кроки в процедурі створення виробу оригамі допускають «самокорекцію» (самовпорядковування), саме завдяки цьому її можна назвати «цифровою» (дискретною). Ви або відтворюєте правильну операцію в оригамі, або ні. 

А навичка малювання має «аналоговий» характер. Вона до снаги кожному, але в одних копія виходитиме точнішою, ніж в інших, і ні в кого вона не буде ідентичною щодо оригіналу. До того ж точність копії залежить від часу й зусиль, витрачених на неї, а це змінні, які варіюються в неперервний спосіб, без розривів. 

Як запам'ятати складну інформацію та підвищити рівень самовпорядкованості

Існує багато технік для кращого запам'ятовування інформації на уроках хімії та біології: мнемонічні фрази, дискретні описи, класифікації тощо. Також можна створювати ментальні карти та лепбуки, обирати підручники з елементами самовпорядкування, використовувати робочі зошити, складати дерева термінів по завершенню кожної теми. Тож які нестандартні способи впорядкованості пропонує використовувати лектор?

1. Акрофонія. Акрофонію можна використовувати з різними цілями: наприклад, акрофонічна абетка може бути застосована на уроках біології при вивченні тварин, які вже вимерли. Учнів захоплює палеонтологічний алфавіт.
2. Символи хімічних елементів. На уроках хімії можна залучати різні процеси запам'ятовування. Наприклад, показати дітям таблицю хімічних елементів і сполук у вигляді стилізації під періодичну таблицю алхімічних знаків.  
3. Мнемонічні фрази. Ще одним способом запам'ятовування складних понять є побудова мнемонічних фраз. Наприклад, умовною фразою на позначення послідовності кольорів веселки може бути фраза «Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати». Звісно, на позначення другого кольору краще використовувати інше слово (помаранчевий чи жовтогарячий), але інколи допускається й «orange» – оранжевий.
4. Поезія. Аби запам'ятати великі обсяги інформації можна використовувати віршований текст. Його легше запам'ятати, адже він має структуру наголосів, риму, алітерацію, внутрішню риму тощо. Вчителька може подати навчальний матеріал, читаючи реп? Чом би й ні! Це цікавий і дієвий спосіб фіксації інформації.  

Про читання та слова

Коли людство лише вчилося читати та передавати свою думку за допомогою букв, застосовувався акрофонічний зв'язок. Сьогодні такий вид навчання притаманний вивченню іноземних мов. Процес надзвичайно важливий, адже коли ми навчаємося нового, запускаються дискретні процеси. Залучаються всі органи чуття.   

Пристосування для полегшення запам'ятовування: розташування літер у незмінній послідовності й наділення їх зрозумілими іменами. ... Ці семітські назви мали значення у семітських мовах – це були назви добре відомих об'єктів («алеф» = «віл», «бет» = [«будинок»], «гімел» = верблюд, «далет» = двері тощо). 

Ці семітські слова мали «акрофонічний» зв‘язок із приголосними звуками, які вони позначали: тобто перша літера слова, яке позначало об'єкт, була також літерою, яку називали за цим об’єктом («а», «б», «г», «д» тощо). Ба більше, найдавніші форми семітських літер у багатьох випадках були зображеннями цих самих об’єктів. Завдяки всім цим особливостям форму, назви та послідовність літер семітської абетки було легко запам’ятати. Джаред Даймонд. Зброя, мікроби і харч – «Ніка-Центр», 2018.

Бажаєте отримати більше практичних порад і технік для запам'ятовування й впорядкування інформації? Неодмінно перегляньте виступ Олександра Козленка.