Попри очевидні переваги реформи шкільного харчування, у неї досі лишаються скептики. Дехто вважає, що відмова від сосисок – погана ідея, тоді як інші переконують, що діти не стануть пити чай чи соки без цукру. Аби заспокоїти учасників освітнього процесу та оцінити доречність нововведень, ми запросили кандидата наук та президента Асоціації дієтологів України Олега Швеця.
Наскільки важлива реформа?
Піднімаючи питання про важливість шкільної системи харчування варто проаналізувати загальний стан здоров’я українців. На сьогодні однією з основних причин смертності в Україні є так звані неінфекційні хвороби (НІЗ), що спричиняють 91% передчасних смертей (до 70 річного віку). Це серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, цукровий діабет та хронічні обструктивні захворювання легень, які спричинені недостатнім або неправильним харчуванням.
Згідно з дослідженнями Асоціації дієтологів, кожна п'ята смерть у світі трапляється через те, що люди не їдять здорову їжу. Безсумнівно, більшість хвороб можна попередити, пропагуючи здоровий спосіб життя, формуючи позитивні звички та обмежуючи продаж продуктів з високим вмістом цукру, солі, трансжирів тощо.
Саме тому розробники реформи сподіваються на швидку її імплементацію та потужний ефект, що збільшить тривалість і покращить якість життя українців.
Цікаво знати: з 20 факторів ризику, які зумовлюють глобальний тягар хвороб, 15 пов’язані з нездоровим харчуванням і низькою фізичною активністю.
Що буде змінено?
Реформа спрямована на збалансування раціону дітей, додавання корисних продуктів і способів обробки. Перш за все реформування сконцентроване на боротьбі зі споживанням шкідливої їжі, яка, подекуди, займала 80% шкільних буфетів.
Сучасні діти вживають:
- забагато солі. Підлітки – вдвічі більше норми дорослої людини;
- надмірну кількість цукру. При рекомендованій ВООЗ нормі 25 г цукру на день, діти до 3-х років вживають – 47 г; дошкільний вік – 56 г; шкільний вік – 67 г;
- лише чверть рекомендованої норми фруктів, та менше половини овочів;
- продукти, що містять насичені жири;
- забагато кофеїну (рекомендовано 2,5 мг на 1 кг ваги тіла на день).
З огляду на ці спостереження, рекомендується прибрати з раціону страви з надмірним вмістом солі, цукру, насичених жирів (не більше 10% раціону, наявність трансжирів виключена). Певного обмеження також зазнають хліб, макарони та оброблені харчові продукту (сосиски, ковбаси). Разом з цим планується заміщення надмірної кількості вуглеводів корисними жирами (не нижче 20%), та білком (риба, птиця, бобові, горіхи тощо).
Зауважити: Асоціація дієтологів України вказує на небезпеку тренду на відмову від молока або перехід на безлактозні продукти. Таке рішення може бути прийняте лише лікарем (на основі виявлення особистого неперенесення лактози). В іншому випадку молочні продукти є рекомендованими до вживання, як джерело, кальцію, калію, білку, нутрієнтів та пробіотиків.
Різновид смачних та корисних страв, а також креативність у розробці меню сприятимуть створенню корисних звичок та поліпшенню стану здоров’я українців. Якщо ви хочете дізнатись більше деталей та рекомендацій щодо харчування дітей, перегляньте відео вебінару за посиланням.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.