Сучасні методи навчання: досвід закордонних педагогів

Зміни в системі сучасної освіти – процес складний і тривалий. Вітчизняні педагоги, які дуже багато роблять для розбудови нової української школи, потребують підтримки і розуміння. А ще – їм так необхідні знання і поради від практиків.

У цій статті ми продовжуємо розповідати про досвід закордонних педагогів і пропонуємо до вашої уваги огляд сучасних методів навчання, які стануть у пригоді українським педагогам-новаторам.

Основні принципи, на які спираються закордонні педагоги при організації навчального процесу, подібні до українських:

Обмежити використання пояснювальних методів.
Організувати роботу так, щоб учень міг задовольнити свої потреби у навчанні. Інакше кажучи – зробити процес набуття знань необхідністю для школяра. Тому неабияку увагу приділяємо мотивації.
Щоб зробити уроки більш привабливими, використовувати ігрові форми роботи, а також різноманітні «сюрпризи» і «несподіванки» для учнів. Хтось скаже, що учитель – не клоун, а урок – не розвага. Але ж усі погодяться, що в сучасному світі змусити дитину навчатися не так просто. Тому так важливо знайти межу між суворим уроком та розважальною годиною.
Працювати в малих групах.
Створювати умови для експериментів і спостереження. Для цього, наприклад, закордонні вчителі-мовники активно використовують відео з Ютюбу: дивимось разом ролик з опитуванням, а потім, наприклад, шукаємо мовні огріхи чи найбільш уживані мовні конструкції. ЦІкавим буде завдання для учнів шукати помилки в рекламі – у транспорті, на телебаченні, в інтернеті.
Доцільно використовувати простір класу. Залежно від мети заняття і застосовуваних методів, можемо створювати потрібні зони, по-різному розставляти парти або взагалі прибирати столи.

Перш ніж перейти до розгляду конкретних методів, варто наголосити на тому, що більшість з них усім нам добре знайомі, деякі вже активно використовуються учительством, але, можливо, про деякі ви дізнаєтеся вперше.

Сучасний світ – це світ розмов і суперечок, тому так важливо навчити дітей спілкуватися і правильно вести дискусію.

Серед найпопулярніших методів, які стануть у пригоді вчителеві, можна виділити такі:

метод круглого столу;
метаплан;
метод шести капелюхів.

Використовуючи метод круглого столу, можна розглянути з учнями новий правопис. Наприклад, учитель може підготувати інформацію про основний зміст правопису й роздати учням, а потім це обговорити. Такий формат дозволить учням позбутися враження, що їм нав’язують якісь незрозумілі правила. Звісно, провести таку роботу доречно у старшій школі, але сам метод можна застосовувати й з молодшими учнями, обравши відповідну тему.

Оскільки від польських учителів завжди вимагають багато роздаткового матеріалу, то особливої популярності набув метод «Метаплан», який передбачає графічну ілюстрацію дискусії. Українські вчителі його також використовують здебільшого для розв’язання складних проблем. Зарубіжні ж педагоги зробили цей метод більш практичним. Цікаво застосувати його для роботи над стилістичними, лексичними, граматичними помилками. Яким чином? Наприклад, клас написав твір. Перевіривши роботи, учитель вибирає найбільш частотні помилки, а також ті, на які варто звернути особливу увагу, і записує їх на окремих аркушах, бажано кольорових. На дошці вгорі прикріплює аркуш із помилкою. Унизу дошки має бути аркуш іншого кольору зі словом «Висновок». Між ними – місце для роботи учнів. Школярам необхідно роздати невеликі порожні картки (якщо вони кольорові, то колір має відрізнятись від аркуша з помилкою та висновком). Побачивши аркуш із помилкою, діти на своїх картках пишуть, у чому полягає помилка та пропонують варіанти її усунення, після цього прикріплюють картку на дошку. Учитель читає все, що прикріпили учні. Після цього робимо і записуємо висновок. Ще один позитивний момент - цей метод підходить для різних класів, навіть тих, де є проблеми з дисципліно. Діти водночас і задіяні в дискусії, і відповідають письмово, а це зменшує галас.

Метод шести капелюхів. Напевно, українські вчителі також використовують цей метод. Можливо, хтось уже ознайомився з цим методом в Бібліотеці «На Урок». Найчастіше його використовують на заняттях із літератури, але давайте подивимось, як можна запровадити на заняттях з української мови. Для застосування методу шести капелюхів у центрі уроку має бути проблемне питання. Наприклад, урок з лексики. Поставимо запитання: чи варто використовувати в мові пасивну лексику, чи головне – це чіткість і ясність?

Метод «Фішбоун», або «Риб’ячий скелет», у закордонних школах використовується дуже часто, оскільки є продуктивним як для освітніх, так і бізнес-процесів (не дарма, започаткував його саме економіст – професор менеджменту Ішікава Каору). У такий спосіб можна провести, наприклад, перше заняття після канікул. В усіх класах перші заняття – це достатньо широка, загальна тема, яка часто проходить «повз» дітей, але якщо використати в цей час нестандартний метод, який до цього не використовувався, то сприйняття буде зовсім іншим. Наприклад, 8 клас. Тема: «Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання та впливу». Тут доречно замість довгих повчальних розмов про те, як важливо знати і поважати мову, запропонувати їм таку «рибку». Важливо те, що в «риб’ячий скелет» учням буде важко вписати ті стандартні відповіді, які вони давно вже завчили й повторюють із року в рік, щоб отримати хорошу оцінку або щоб від них відчепились. Так, головою риби може бути сама тема заняття. Верхні кісточки можна заповнювати разом, визначаючи основні проблеми, пов’язані із запропонованою темою. А над нижніми кісточками, тобто конкретними прикладами, можна працювати усім класом, або в групах, наводячи конкретні приклади до проблем, записаних згори, і презентувати це потім. Формулювання висновкової частини й заповнення хвоста мають бути колективною роботою.

«Процедура У» – це метод ведення дискусії, метою якого є аналіз, оцінка та опис наявного стану справ. Проводять його у кілька етапів: спочатку учні описують те, що існує зараз, потім – виділяють позитивні та негативні риси, а далі – пропонують свої варіанти майбутнього. Наприклад, візьмемо тему, яка є в програмі для 10 класу, – «Благодійність як норма життя. Волонтерство». На попередньому занятті даємо завдання дібрати матеріал на цю тему в інтернеті. При цьому можна поділити клас на кілька груп і дати завдання розглянути особливості доброчинної діяльності в різних країнах або розділити тему на мікротеми: «Допомога дітям», «Турбота про людей з обмеженими можливостями та людей похилого віку», «Благодійна діяльність на користь жертв воєнних дій», «Захист довкілля»; або «Благодійні пожертви», «Допомога власними діями», «Благодійна діяльність відомих людей». На занятті учні не виголошують доповіді, а складають план, виділяючи плюси й мінуси запропонованої теми. Далі відбувається колективне обговорення перспектив розвитку, і визначення шляхів покращення ситуації.

Останнім часом усе більшої популярності набувають дидактичні ігри.

На польських форумах є багато матеріалів, які можна використати на заняттях. Особливо актуальними на початку навчального року є такі ігрові завдання:

«Розкажи про канікули, не вживаючи … (дієслова, прикметники, вставні слова тощо)»;
«Генератор мемів»: створіть меми, використовуючи складнопідрядні речення;
«Плітка» – розкажи про вивчені теми, ніби розповідаєш плітки;
«Частини мови в зоопарку». Якби кожна частина мови була твариною, то якою була б кожна з них і чому?
«Здоровий спосіб життя тексту». Що входить до ЗОЖ тексту?
«Ідеальний сад». Показати фотографії різних садів, обговорити, який кому більше подобається, потім письмово розповісти про свій ідеальний сад;
дидактичну гру «Memory» також часто використовують вчителі, але переважно там, де класи невеликі. Поширеною є думка про те, що ця гра придатна лише для вивчення іноземних мов, але її цілком доречно використовувати й на уроках української. Наприклад, можна повторити частини мови (на одному боці написати частину мови – на іншому слово) або фразеологізми (одна частина фразеологізму на одному боці, інша – на другому);
«Критерійний покер». Ця гра варта того, щоб розказати про неї трохи детальніше. Учні сідають колом, так, щоб бачити один одного. На столі розкладаємо великий аркуш, можна ватман, розділений на кілька секцій (зазвичай, їх три). Кожна секція відповідає певному критерію. Учні отримують по кілька карток (чим менше дітей у класі, тим більше карток вони можуть отримати). А потім по черзі кладуть картку у відповідну секцію, аргументуючи свій вибір. Якщо всі згодні, то хід переходить до іншого. Особливість цієї гри полягає в тому, що діти можуть блефувати й свідомо класти картку в невідповідну секцію. Інші мають це зрозуміти. Якщо якісь картки протягом гри були покладені неправильно, то вчитель має це виправити. Ефективно застосувати цю гру, повторюючи перед ЗНО правопис розділових знаків, оскільки в тестуванні часто зустрічається завдання: поєднайте речення та причину відокремлення. Виділяємо чотири секції: 1 – розділові знаки при відокремлених членах речення, 2 – розділові знаки в складному реченні, 3 – розділові знаки при вставних словах, звертаннях та прямій мові, 4 – розділові знаки при однорідних членах речення. Діти отримують картки із реченнями. Важливо, щоб знаки пояснювались лише одним правилом і не було неоднозначності. Також цю гру можна використовувати, вивчаючи, наприклад, частини мови, різні форми дієслова, односкладні речення тощо.

Для підсумків уроку закордонні колеги використовують низку дієвих методів.

Метод «Смайл». Можна намалювати таблицю на дошці або роздати картки. Графи можуть бути різними. Наприклад, «чи тема уроку цікава», «чи нова інформація була зрозуміла», «чи атмосфера в класі була приємна». І діти мають поставити смайлики – радісний, байдужий або сумний. Якщо робота виконується на картках, то можна попросити написати маленький коментар, а саму картку не підписувати. Звісно, для учнів проведення такої роботи біля дошки дуже корисно, бо це вчить їх не просто оцінювати певний процес, але часом і висловлювати критику, коректно та аргументовано.

Метод підсумкової квітки є менш гострим. Тут на пелюстках намальованої квітки учні позначають те, що їм найбільше сподобалось на занятті, не вказуючи на недоліки.

Показовим, але більш складним методом є «Діагностична роза». Цей метод запозичено в географів, а сама робота схожа на те, як будується роза вітрів. Проводити таке опитування часто немає необхідності. Але дуже дієво застосувати його для оцінювання наприкінці чверті, семестру, року або хоча б теми. Треба виділити 4 основні аспекти. Наприклад:

чи тема цікава (або чи цікаві теми ми розглядали впродовж цього семестру);
чи ця тема (теми) потрібна(і) мені кожного дня;
чи я дізнався щось нове, чи я хочу дізнатись більше про це?

На кожне запитання учень відповідає, використовуючи цифри від 0 до 3, де 0 – «ні», 1 – «швидше ні, ніж так», 2 – «швидше так, ніж ні», 3 – «так». Потім учитель складає цифри-відповіді всіх учнів та позначає відповідну точку на осі. Після цього необхідно з’єднати всі чотири точки. Еталонний результат – квадрат.

Корисні посилання:

Katalog metod motywujących do nauki i technik uczenia się. – http://sieczychy.szkolnastrona.pl/container/DobrePraktyki/metody-i-techniki---katalog-1.pdf
Barbara Krawczyk. Metody aktywizujące w pracy z dziećmi. – https://szkolnictwo.pl/index.php?id=PU6455
Elżbieta Stępień. Wybrane metody i techniki aktywizujące (do wykorzystania na lekcjach języka polskiego w szkole podstawowe). – http://www.sp4grodzisk.home.pl/metody_nauczania.pdf
Metody pracy z lekturą na lekcjach języka polskiego. – https://nspmielec.edu.pl/blog/szkola/metody-pracy-z-lektura-na-lekcjach-jezyka-polskiego
Портал для польських учителів-мовників – https://nauczyciel.język-polski.pl/
Teaching Methods. – https://teach.com/what/teachers-know/teaching-methods
5 New Teaching Methods Improving Education. – https://www.gettingsmart.com/2017/10/5-new-teaching-methods-improving-education
10 Innovative Learning Strategies For Modern Pedagogy. – https://www.teachthought.com/the-future-of-learning/10-innovative-learning-strategies-for-modern-pedagogy
Modern teaching methods for primary school. – https://www.slideshare.net/teachertraining398/modern-teaching-methods-for-primary-school
Læring og interaktivitet i det moderne klasserommet. – https://blogg.interactive.no/laering-og-interaktivitet-i-klasserommet

Автор статті – Суховєєнко Катерина,
спікер Всеукраїнського предметного інтенсиву «Українська мова»