5 листопада о 18:00Вебінар: Онлайн-сервіси для дистанційної роботи: Google Meet, Skype, Zoom
Як читати швидше: практичні прийоми та поради.

Часом знайомство з класичною літературою у середній школі не викликає найтепліших спогадів. Адже об'єм творів стрімко збільшується, а от швидкість читання зростає дещо повільніше. Звісно, можна слухати аудіокниги, але дітям важливо розвивати зорову пам'ять та вміти працювати з текстом. Тож як прочитати великий твір без скорочень та аудіокниг, не віддавши цій справі декілька тижнів? На допомогу приходять прийоми швидкочитання!

Такі навички не лише допоможуть отримувати більше інформації за той самий час, але й позбавлять дітей уявлення про читання, як важке та нецікаве заняття. Часто діти читають зі швидкістю 150 слів на хвилину замість 300 або 400 можливих. До вашої уваги прийоми, які дозволять удосконалити та покращити техніку читання.  

 Чи корисне швидкочитання?

Що таке швидкочитання? Чимало людей скажуть, що це вміння швидко читати. Вони праві, але лише частково. Насправді швидкочитання – це здатність швидко сприймати текст і виділяти з нього основне. Насамперед ця техніка дозволяє якісно розуміти прочитане. Це руйнує міф про несумісність швидкочитання з глибоким зануренням у текст.

Процес мислення блискавичний, а от читаємо ми не так уже й швидко. Отже, інформацію сприймаємо теж повільно. А це призводить до того, що мозок відчуває недозавантаженість, йому стає нудно і ми відволікаємося на сторонні речі. Тренуючи техніку читання, діти підтягують швидкість сприйняття письмових знаків до швидкості мислення, усуваючи нестачу концентрації.

Швидкочитання – комплексна навичка, що дозволить учням розвинути всі види роботи з текстом: гнучкість щодо вибору швидкості читання, глибину занурення у текст (концентрацію), аналіз та запам’ятовування інформації. Адже неможливо по-справжньому навчитися швидкочитання, не удосконалюючи розуміння чи якість запам’ятовування.

Цікаво знати: дослідження Харківського педагогічного університету показали, що між швидкістю читання та успішністю існує кореляція. Так, серед учнів, які швидко читають, 53% вчаться добре і відмінно, а серед тих, хто читає повільніше, таких не більше 4%.

Швидкість читання середньостатичного читача становить 120—200 слів на хвилину, а відсоток засвоєння інформації коливається у діапазоні 30-40%. Після опанування методу швидкочитання швидкість читання може зрости у 2-5 разів, а кількість засвоєної інформації зростає до 70-80 % (тут усе залежить від природних даних читача).

Коли варто вчити швидкочитання?

Швидкочитання має не лише переваги, а й недоліки. Так, воно не надто підходить, якщо ваша мета – відчути красу слова чи ритміку художнього тексту. Також цей підхід не спрацює, якщо дитина тільки опановує навички читання та грамотного письма. 

Учні молодшої мають навчитися базових речей – не «ковтати», не пропускати слова, запам’ятати правила написання. Крім того, діти до десяти років засвоюють лише ту інформацію, що зчитується зі швидкістю мовлення (через вікові особливості). Тому учні молодшої школи мають читати повільно, проговорюючи слова про себе (а інколи і вголос). 

Якщо перейти до швидкочитання надто рано, результатом може стати падіння рівня грамотності. Робити це краще не раніше підліткового віку. Крім того, саме у цей час діти починають читати великі класичні твори.

Основні методи швидкочитання

Що ж ви можете порекомендувати учням, аби підвищити швидкість читання? Деякі з рекомендованих нижче вправ можна використовувати одноразово, або у якості періодичної розминки, аби поглянути, яких успіхів досягнуть діти через три місяці. Також можна провести тематичний урок, присвячений швидкочитанню.

1. Таблиці Шульте

Одна з найпоширеніших вправ, що допомагає освоїти швидкочитання – таблиці Шульте. Принцип вправи полягає у тому, що з 260 мільйонів зорових рецепторів 220 відповідають за периферійний зір. Усе, що необхідно – привчити свій мозок активно використовувати їх під час читання.

Таблиця містить певну кількість цифр (зазвичай від 1 до 30). Невідривно дивлячись у центр квадрату, де розташована цифра 1, школяр має швидко відшукати решту цифр – 1-2-3-4…, що розкидані по полю у випадковому порядку. Необхідно вкластися у встановлений час (залежить від початкового рівня підготовки дитини).

Іншу вправу для розвитку периферійного зору можна зробити за допомогою редактора Word. Нехай учні завантажать у файл текст та вирівняють його по центру. Тепер треба уявити пряму лінію, що розділяє текст навпіл. Учні мають сконцентруватися та, не відриваючи від неї погляду, охопити весь рядок периферійним зором. Після кількох занять школярі зможуть чітко розрізняти увесь рядок, а не лише слова в середині та істотно розширити поле сприйняття тексту.

Додаток для телефону з таблицею Шульте можна завантажити тут.

2. Скасування артикуляції

Під час читання 80% людей проговорюють про себе слова та несвідомо напружують м’язи гортані. Цю звичку до промовляння діти отримують ще тоді, коли вчаться читати. Це значно уповільнює читання, обмежуючи його швидкістю вимови.

Аби пришвидшити читання, необхідно скасувати артикуляцію. Читач має впізнавати слово, але не вимовляти про себе, сприймаючи його на рівні ідеї чи образу. Так само ми реагуємо на зображення – інформація з фото потрапляє у мозок, оминаючи органи мови. Цього ж можна досягти і під час читання.

Щоб губи не не рухалися, можна попросити дітей контролювати (утримувати) їх пальцем. Щодо боротьби із внутрішнім промовлянням, нехай учні читають твір, наспівуючи мелодію без слів. Звісно, спершу складно сприймати текст у такий спосіб, утім, із часом усе вийде.

3. Штучне пришвидшення

Аби пришвидшити читання, використовуйте особливість зору, яка склалась у процесі еволюції. Одне з найважливіших завдань зору – помічати небезпеку. Саме тому ми реагуємо на будь-який швидкий рух та краще запам’ятовуємо ті речі, що рухаються.

Попросіть учнів взяти олівець та вести ним під рядком тексту. Око несвідомо зреагує  на рух та почне стежити за текстом. Коли учні звикнуть, варто пришвидшити рух олівця. Поступово швидкість читання збільшиться. У цієї вправи ще одна перевага – покращення концентрації. Зі зростанням швидкості нашому мозку не вистачає часу на відволікання, тож він починає глибше концентруватись саме на тексті. 

4. Приховуємо зайве

Крім несвідомої артикуляції однією з найпоширеніших помилок школярів є «регресія ока» – коли погляд повертається, аби перечитати уривок ще раз. Схильність до регресії діти набувають у молодшій школі, а у середній та старшій вона вже стає звичкою.

Запропонуйте учням закривати вже прочитаний текст – це дозволить позбавитися звички перескакувати на прочитані ділянки. Для цього можна використовувати папірець, який діти переміщуватимуть під час читання.

Якщо ви серйозно плануєте навчити дітей швидкочитання, пам’ятайте – ця навичка потребує регулярних тренувань. Вправи мають стати постійними. Дітям стане легше працювати з будь-яким текстом, їм більше не доведеться довго вчитуватися, шукаючи основну думку – це відбуватиметься значно швидше і саме собою.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter