Онлайн-навчання міцно увійшло у наше життя, утім, багато хто зі вчителів досі не звик до дистанційки. Що і не дивно, адже під час неї викладач втрачає емоційний зв’язок та контроль над класом, натомість отримує купу проблем: увага учнів знижується, а от маніпуляцій стає все більше. Про те, як вирішитиці проблеми та сінхронізувати навчальний матеріал із потребами онлайн-навчання, розказала Юлія Батура, спікерка вебінару «Як перетворити традиційний офлайн-урок на сучасний онлайн-урок».
Чому план офлайн-уроку не працює онлайн?
Не можна просто взяти готовий матеріал звичайного уроку і перенести у онлайн, адже дистанційка має свою специфіку. Наприклад, не всі діти вмикають відеозв’язок, що заважає оцінити залученість, тому вчитель може просто не знати, коли і кого варто перепитати, а коли взагалі перепинити викладання матеріалу.
Інша, не менш важлива особливість – під час онлайн-уроків ані учень, ані вчитель не витримають навантаження, що є нормою для традиційних занять. Сім уроків на день – забагато, а ще чимало комп’ютерних програм обмежують підключення 30 хвилинами. До речі, це відповідає санітарним нормам.
Конструктивне рішення у цьому випадку – розділити матеріал на той, що може бути подано у «синхронному режимі» (весь клас і вчитель присутні онлайн) та «асинхронному» (консультації з окремими учнями та самостійне опрацювання матеріалу дітьми).
Особливості організації матеріалу для роботи в асинхронному режимі
Найбільш раціональним вбачається розподіл матеріалів на теорію, яку діти мають опрацювати самостійно, та практичні заняття і відповіді на запитання, що проводяться онлайн (складнощі, що виникнуть в учнів, зазвичай передбачувані, тож відповіді можна підготувати заздалегідь).
Групуйте матеріали блоками на один тиждень. Найзручніше робити це за допомогою інтерактивних аркушів, у якості основи для яких підійдуть конспекти уроку (переформатуйте конспект у PDF-документ та додайте посилання на сторінки підручника, інтерактивні зони, мінізавдання та ін.), і такі платформи як: «Wizer.me», «Padlet», «Lino», «Canva», «Kahoot!», «Google forms».
Як слід подумайте над структурою матеріалу. Працюючи самостійно, діти мають чітко усвідомлювати об’єм теорії та маршрут, яким необхідно рухатися (не зайве буде пронумерувати кроки). У якості завдання можна використовувати «спільний конспект», для якого знадобиться платформа, де діти зможуть працювати разом та бачити контент одне одного. Поставте завдання та дайте план або чек лист того, що має бути в конспекті. Перш ніж почати свою роботу, діти зможуть подивитися на роботи однокласників та побачити, що інші виділили як головне, а згодом і доповнити їхні спостереження власними.
Особливості організації матеріалу для роботи у синхронному режимі
Для синхронної роботи використовуйте всі види онлайн-дошок, де зможете лишати завдання, а діти – відповіді. Прикладом такої дошки може бути сервіс «Linо», що дозволяє прикріплювати яскраві стікери та формувати з них ментальні мапи чи логічні ланцюжки. Інший вид роботи – яскраві шаблони для заповнення у «Canva». Під час уроку діти можуть вписувати у відповідні поля почуту інформацію, або створювати власні картки-тренажери.
Під час синхронної роботи завжди домовляйтеся про формат і умови спілкування: як піднімати руку, чи мають бути увімкнені камера і мікрофон, що можна робити, а що – ні. Аби налаштуйте дітей на спілкування на початку уроку, для цього використовуйте невеликі інтерактивні вправи: намалювати свій настрій, написати кілька слів-асоціацій тощо.
У якості зворотного зв’язку попросіть учнів заповнити форму-тренажер: «3 факти, які я дізнався під час уроку», «2 факти, що мене зацікавили», «запитання, що у мене з’явилися». Також, час від часу, можна обирати 5 випадкових учнів та просити зробити фото конспектів, аби переконатися, що робота з матеріалом ведеться, а учні не просто сидять перед моніторами.
Аби побачити весь виступ та отримати більше корисної інформації, зверніться до запису вебінару:
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.