Спробувати новий практичний прийом, щоб привернути увагу та нарешті відірвати учнів від смартфонів. Розказати за навчальною програмою ось це. Потім навчити цьому, і цьому, а ще встигнути опрацювати на уроці ось це! – Впізнаєте себе?
Ми, вчителі, так часто зациклюємося на тому, щоб успішно пройти зі школярами програмний матеріал зі свого предмету, що інколи забуваємо, що головна задача вчителя не просто надати відомості з певної навчальної дисципліни, а, в першу чергу, саме навчити їх вчитися! Адже це дійсно найбільш корисна та потрібна навичка у дорослому житті!
Погодьтесь, в умовах нинішнього цифрового суспільства вчитель більше не є єдиним джерелом знань – в пару кліків в мережі інтернет можна знайти практично будь-яку інформацію! Але одночасно з цим виникає проблема: як не загубитися в цьому інформаційному океані, відокремити потрібні відомості та систематизувати їх. Тому перед сучасним вчителем стоять зовсім інші задачі у навчальному процесі!
Тип мислення як основа життєвого успіху
Психолог Стенфордського університету Керол Двек (Carol Dweck) протягом 20 років займається вивченням способу мислення. У процесі досліджень вона дійшла таких висновків: виявляється, що успішність залежить у першу чергу не від вродженого інтелекту чи талантів, а від типу мислення, який, відповідно, впливає на ставлення до життєвих перепон.
Таким чином, Керол Двек виділяє 2 типи мислення:
- Фіксоване мислення – це тип сприйняття, який базується на впевненості у тому, що людина народжується з закладеними рисами характеру, талантами та інтелектом, які є статичними, незмінними. Тобто, або людина розумна, або дурна, обдарована – чи безталанна.
- Мислення успіху – сприйняття, в основі якого протилежна думка, суть якої полягає в тому, що людина з нормальним рівнем інтелекту може навчитись будь-чому, а результат – лише питання часу та докладених зусиль. Виявляється, що люди з таким типом мислення перевершують тих, хто має вищий IQ, але у нього домінує фіксоване мислення.
Керок Двек щодо підходів двох типів мислення (перегляд доступний з субтитрами)
Таким чином, з однаковими інтелектуальними можливостями, діти рівною мірою можуть стати або успішними дорослими, або невдахами, і визначається це виключно притаманним їм типом мислення! Тому задача вчителя сформувати у своїх учнів впевненість у тому, що особистий результат напряму залежить від докладених зусиль для досягнення мети, а випробування – додатковий шанс навчитися новому та стати кращим!
З виховною метою розкажіть своїм учням про невдачі таких знаменитостей, як:
- Джоан Роулінг, якій повертали рукопис «Гаррі Поттер» 12 разів, перш ніж, невеличке лондонське видавництво дало згоду, ще не розуміючи, що саме йому випаде честь надрукувати один зі світових бестселерів. Адже 4 із 7 книг серії «Гаррі Поттера» посіли світові рекорди за швидкістю продажів серед літературних творів у світі.
- Уолт Дісней, який був звільнений свого часу з газети Kansas City Star за те, що у нього «не вистачало фантазії і не було хороших ідей».
- Стівен Спілберг, якого кілька разів відраховували зі Школи кінематографічного мистецтва при Університеті Південної Каліфорнії.
- Стівен Кінг, який отримав більше 30 відмов у публікації роману «Керрі». Але, коли йому все-таки вдалося продати права на рукопис, роман розійшовся мільйоним тиражем і став культовим.
- Томас Едісон, якого вчителі вважали «надто тупим, щоб вивчити що-небудь». А в дорослому житті його двічі звільняли з роботи за «недостатню продуктивність». А коли журналіст запитав Едісона, як це – помилятися 1000 разів поспіль, то він відповів: «Я не помилявся 1000 разів. Просто лампочка була винаходом, для створення якого потрібно було зробити 1000 кроків».
Прикладів можна навести безліч! Тож, щоб було б, якби всі ці особистості мали фіксоване мислення та свого часу опустили руки?
Люди з мисленням зростання чітко розуміють, що на шляху до результату – перепони неминучі, але ж і справжній успіх можливий лише після їх подолання! Однак, звісно, для того, щоб наполеглива праця та віра в себе перетворилися на вміння швидко та ефективно здобувати знання самостійно, необхідно постійно тренувати пам'ять, а будь-яку інформацію – відповідно систематизувати!
Практичні поради щодо систематизації нової інформації
Запропонуйте своїм учням при опануванні нової інформації використовувати такі правила:
Правило Парето
В найбільш загальному вигляді сутність правила полягає в наступному: 20% зусиль дають 80% результату, а інші 80% зусиль – лише 20% результату. Це означає, що правильно вибравши мінімум найважливіших дій, можна швидко отримати значну частину від запланованого повного результату, при цьому подальші поліпшення є менш ефективні.
В освітньому процесі це можна використати наступним чином: збагнувши ключові правила та закономірності, можна швидко осягнути суть будь-чого!
Правило записування
Важливі думки варто записувати, це не лише сприяє запам'ятовуванню нової інформації (окрім зорової та слухової підключається тактильний механізм), а й структуризації. Як результат - стає лекше відокремити головне від другорядного.
Правило радіального мислення
Радіальне мислення – спосіб організації інформації так, щоб мозку було максимально легко з нею працювати. Сенс цього полягає в тому, що інформація структурується наступним чином: спочатку виділяється центральний елемент (дія, задача, подія тощо), а від нього розходяться структурні різнорівневі гілки-асоціації. Такий принцип відтворює нейронну мережу та дозволяє виділити ключові зв'язки, а також головні та другорядні елементи.
Графічно це реалізується за допомогою створення інтелект-карт. Для зручної та швидкої їх побудови доцільно скористатися спеціальніми інтернет-інструментами.
Практичні поради для розвитку пам'яті
Дослухайтесь до законів пам'яті, що перевірені часом та методами, які використовували видатні діячі з добре розвинутою здатністю до запам'ятовування.
Закон осмислення, або правило «5 “Чому?”»
Вивчаючи новий матеріал, поставте питання «Чому?» п'ять разів поспіль, щоб дійти до суті. Адже, щоб дійсно опанувати нову інформацію, знати – недостатньо, потрібно розуміти.
Закон дії
Як свідчить піраміда навчання, найкраще запам'ятовується та інформація, яка була застосована на практиці.
Закон повторення
Найкраще буде засвоєна та інформація, яка була повторена мінімум тричі, краще 4 рази.
Перше повторення – відразу після прочитання, друге – через 20 хвилин після першого, третє – через 8 годин після другого, четверте – через добу після третього.
Метод Піфагора
Давньогрецький філософ і математик Піфагор відрізнявся неймовірною пам'яттю. Для її розвитку він рекомендував просту, але надзвичайно ефективну вправу: перш ніж заснути, потрібно уважно, до дрібниць згадати, як пройшов день. Потім відповісти на три питання:
- Що я зробив?
- Чого не зробив?
- Що мені залишилося зробити?
Метод Марка Твена
Письменник Марк Твен був непересічним оратором, причому у нього практично не було конспектів. Секрет успіху – авторський метод структуризації інформації.
Будь-яку свою доповідь Марк Твен умовно ділив на 5 частин, до кожної з них він створював відповідне зображення. На цьому малюнку він графічно відтворював найяскравіший момент виступу, про який хотів розповісти публіці. Це забеспечувало йому можливість доповідати за певною темою протягом кількох годин.
Більше про методики запам'ятовування можна прочитати в наших попередніх статтях – тут та тут.
Про те, як подолати фіксоване мислення та розвивати навички мислення росту, буде йти мова на нашому найближчому вебінарі.
Практичними прийомами з власного досвіду поділиться сертифікований фахівець у галузі викладання англійської мови (CELTA), вчитель та тренер вчителів англійської мови (м.Полтава) – Ірина Максимова.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.