Варіант 1
§26 « Аміни» ( П.П. Попель, Л.С. Крикля)
№ |
|
Так |
Ні |
1 |
Аміни – похідні амоніаку, в молекулах яких замість одного чи декількох атомів Гідрогену міститься карбоксильна група. |
|
|
2 |
Група атомів NH2 – аміногрупа. |
|
|
3 |
Загальна формула насиченого аміну – CnH2n+1NH2 |
|
|
4 |
За звичайних умов метиламін та етиламін є рідинами, всі інші представники амінів є газами. |
|
|
5 |
Аміни з невеликими відносними молекулярними масами добре розчиняються у воді. |
|
|
6 |
Аміни здатні утворювати водневі зв’язки. |
|
|
7 |
CH3NH2+ HCl → … Продуктом реакції є метиламоній хлорид. |
|
|
8 |
Аміни не взаємодіють з водою та киснем. |
|
|
9 |
Аміни не виявляють токсичну дію на організм людини. |
|
|
10 |
Аміни реагують з водою, кислотами, горять на повітрі. |
|
|
11 |
Аміни – це органічні основи, що у водних розчинах дисоціюють на йони ОН- |
|
|
12 |
Продуктами згоряння аміну є вуглекислий газ, азот та вода. |
|
|
Варіант 2
№ |
|
Так |
Ні |
1 |
Аміни – похідні амоніаку, в молекулах яких замість одного чи декількох атомів Гідрогену містяться вуглеводневі залишки. |
|
|
2 |
СН3 – NH2 – насичений амін. |
|
|
3 |
Загальна формула ненасичених амінів – CnH2n+1NH2 |
|
|
4 |
За звичайних умов метиламін та етиламін є газами, всі інші представники амінів є рідинами. |
|
|
5 |
Аміни з невеликими відносними молекулярними масами нерозчинні у воді. |
|
|
6 |
Аміни не утворюють водневі зв’язки. |
|
|
7 |
CH3NH2+ HCl → … Продуктом реакції є амоній хлорид. |
|
|
8 |
Аміни взаємодіють з водою та киснем. |
|
|
9 |
Аміни виявляють токсичну дію на організм людини. |
|
|
10 |
Аміни не реагують з водою, кислотами та не горять на повітрі. |
|
|
11 |
Аміни – це органічні основи, що у водних розчинах дисоціюють на йони ОН- |
|
|
12 |
Продуктами згоряння аміну є вуглекислий газ та вода. |
|
|
Варіант 1
§ 27 « Анілін» ( П.П. Попель, Л.С. Крикля)
№ |
|
Так |
Ні |
1 |
Анілін – рідина блакитного кольору з характерним запахом. |
|
|
2 |
Анілін є найпростішим ароматичним аміном. |
|
|
3 |
У молекулі аніліну неподілена електронна пара атома Нітрогену утворює спільну електронну систему з р-електронами бензенового кільця. |
|
|
4 |
Молекула С6Н5NH2 легше, ніж молекула CH3NH2 приєднує катіон Н+ і важче утримує його. |
|
|
5 |
Анілін взаємодіє з бромною водою без утворення осаду. |
|
|
6 |
Анілін легко окислюється на повітрі перетворюючись на різні сполуки. |
|
|
7 |
Для аніліну притаманні реакції заміщення атомів Гідрогену у бензиновому кільці. |
|
|
8 |
Анілін добре розчиняється у воді. |
|
|
9 |
Водний розчин аніліну не змінює забарвлення індикаторів. |
|
|
10 |
У промисловості анілін добувають із нітрогліцерину. |
|
|
11 |
Анілін використовують у виробництві барвників, лікарських засобів, полімерів. |
|
|
12 |
Анілін, як і його похідні негативно впливає на живі організми. |
|
|
Варіант 2
№ |
|
Так |
Ні |
||
1 |
Анілін – безбарвна рідина з характерним запахом. |
|
|
||
2 |
Анілін вищий ароматичний амін. |
|
|
||
3 |
У молекулі аніліну неподілена електронна пара атома Гідрогену утворює спільну електронну систему з р-електронами бензенового кільця. |
|
|
||
4 |
Молекула С6Н5NH2 важче, ніж молекула CH3NH2 приєднує катіон Н+ і легше утримує його. |
|
|
||
5 |
Анілін взаємодіє з бромною водою з утворенням білого або жовтуватого осаду. |
|
|
||
6 |
Анілін легко окислюється на повітрі перетворюючись на різні сполуки. |
|
|
||
7 |
Для аніліну притаманні реакції заміщення атомів Гідрогену у бензиновому кільці. |
|
|
||
8 |
Анілін добре розчиняється у воді. |
|
|
||
9 |
Водний розчин аніліну не змінює забарвлення індикаторів. |
|
|
||
10 |
У промисловості анілін добувають із нітрогліцерину. |
|
|
||
11 |
Анілін використовують у виробництві барвників, лікарських засобів, полімерів. |
|
|
||
12 |
Анілін не виявляє негативної фізіологічної дії на живі організми. |
|
|
|
|
Варіант 1
§ 28« Амінокислоти» ( П.П. Попель, Л.С. Крикля)
№ |
|
Так |
Ні |
1 |
Амінокислоти – похідні вуглеводнів, до складу яких входить аміно- і карбонільна групи. |
|
|
2 |
Загальна формула амінокислот – R- CH- COOH ׀ NH3 |
|
|
3 |
Більше половини амінокислот утворюються в живих організмах із продуктів обміну речовин. |
|
|
4 |
Із а- амінокислот утворюються білки. |
|
|
5 |
Най простішою амінокислотою є а- амінометанова. |
|
|
6 |
Формула гліцину – H2N- CH2- COOH |
|
|
7 |
Амінокислоти мають виключно молекулярну будову. |
|
|
8 |
Амінокислоти – амфотерні сполуки. |
|
|
9 |
а- амінокислота взаємодіє у водному розчині купрум (ІІ) гідроксидом з утворенням сполуки синього кольору. |
|
|
10 |
Амінокислоти взаємодіють одна з одною утворюючи пептиди. |
|
|
11 |
Амінокислоти нерозчинні у воді та добре розчиняються в органічних розчинниках. |
|
|
12 |
-СОО - NH – є пептидною групою. |
|
|
Варіант 2
№ |
|
Так |
Ні |
1 |
Амінокислоти – похідні вуглеводнів, до складу яких входить аміно- і карбоксильна групи. |
|
|
2 |
Загальна формула амінокислот – R- CH- COOH-NH2 |
|
|
3 |
Амінокислоти утворюються в живих організмах із продуктів обміну речовин. |
|
|
4 |
Із В- амінокислот утворюються білки. |
|
|
5 |
Найпростішою амінокислотою є а- аміноетанова. |
|
|
6 |
Формула гліцину – H2N- CH2- COH |
|
|
7 |
Амінокислоти мають виключно йонну будову. |
|
|
8 |
Амінокислоти – амфотерні сполуки. |
|
|
9 |
а- амінокислота взаємодіє у водному розчині купрум (ІІ) гідроксидом з утворенням сполуки бурого кольору. |
|
|
10 |
Амінокислоти взаємодіють одна з одною утворюючи дипептиди. |
|
|
11 |
Амінокислоти розчинні у воді та не розчиняються в органічних розчинниках. |
|
|
12 |
-СО - NH – є пептидною групою. |
|
|
|
|
Так |
Ні |
1 |
Білки є біологічним матеріалом для будування клітин. |
|
|
2 |
Білки – поліпептиди, які складаються з В-амінокислот. |
|
|
3 |
Білки можна виявити за допомогою біуретової та ксантопротеїнової реакції. |
|
|
4 |
Білки бувають простими та складними. |
|
|
5 |
Первинна структура білка – це поліпептидний ланцюг а- кислотних залишків. |
|
|
6 |
Будова білків не має аналогів серед органічних сполук. |
|
|
7 |
У рослинах білки утворюються із неорганічних речовин у результаті фотосинтезу. |
|
|
8 |
Третинна структура білка формується при згортанні спіралі поліпептидного ланцюга у спіраль. |
|
|
9 |
Реакція взаємодії білків із розчином купрум(ІІ) гідроксиду в лужному середовищі називається біуретовою. |
|
|
10 |
Осадження білків, руйнування його будови називають динатурацією. |
|
|
11 |
Добова потреба організму людини у білках становить 100-110 г. |
|
|
12 |
Штучні білки виробляють за допомогою хімічного синтезу. |
|
|
Варіант 2
№ |
|
Так |
Ні |
1 |
Білки є біологічним матеріалом для будування клітин. |
|
|
2 |
Білки – поліпептиди, які складаються з а-амінокислот. |
|
|
3 |
Білки можна виявити за допомогою тільки ксантопротеїнової реакції. |
|
|
4 |
Білки бувають простими та складними. |
|
|
5 |
Первинна структура білка – це поліпептидний ланцюг кислотних залишків. |
|
|
6 |
Будова білків не має аналогів серед органічних сполук. |
|
|
7 |
У рослинах білки утворюються з органічних речовин у результаті фотосинтезу. |
|
|
8 |
Третинна структура білка формується при згортанні спіралі поліпептидного ланцюга у клубок. |
|
|
9 |
Реакція взаємодії білків із розчином купрум(ІІ) гідроксиду в лужному середовищі називається ксантопротеїновою. |
|
|
10 |
Осадження білків, руйнування його будови називають денатурацією. |
|
|
11 |
Добова потреба організму людини у білках становить 250-300 г. |
|
|
12 |
Штучні білки виробляють за допомогою мікробіологічного синтезу. |
|
|