Поурочний план на тему: "Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України."

Поурочний план

Історія України.

Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні. Вплив російської революції 1905-1907 рр. на Україну

Мета:

• визначити основні напрями суспільно-політичного життя тогочасної Наддніпрянщини; охарактеризувати соціалістичну течію в українському напрямі суспільно-політичного життя; пояснити, як відбувалося формування ліберально-демократичної течії в українському напрямі суспільно-політичного життя; охарактеризувати націоналістичну течію в українському напрямі суспільно-політичного життя;
• розвивати вміння аналізувати особливості суспільно-політичних поглядів;
• сприяти вихованню в учнів толерантного ставлення до різних ідейних течій.

Тип уроку: комбінований

Складова: громадянин

Орієнтир: патріотизм

Інструментарій: урок-конференція

Хід уроку:

І. Організація навчальної діяльності учнів

IІ. Перевірка домашнього завдання

Запитання і завдання

1. Якими були характерні риси розвитку промисловості на українських землях?

2. Схарактеризуйте розвиток сільського господарства в тогочасній Україні.

3. Яку роль у розвитку українського економічного життя відігравав кооперативний рух?

4. Схарактеризуйте зміни в суспільному житті України,спричинені розгортанням індустріалізації.

5. Визначте, які проблеми були найважливішими для соціально-економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст. Якими шляхами їх можливо було розв’язати?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання та завдання

1. Якими були основні напрями суспільно-політичного життя Наддніпрянської України в ХІХ ст.?

2. Якими були основні форми та прояви українського суспільно-політичного руху Наддніпрянщини другої половини ХІХ ст.?

IV. Вивчення нового матеріалу

Організація учнівської конференції

(Клас поділяється на 5 груп. Кожна із груп попередньо отримала завдання. Представник від групи розповідає підготовлену інформацію. Далі вчителем або учнями з інших груп організовуються обговорення,робота з документом тощо)

Питання 1. Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

Група № 1

На початку ХХ ст. в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України існувало кілька основних напрямів. У російському напрямі консерватори виступали за збереження існуючого суспільно-політичного устрою Російської імперії, а ліберали, критикуючи самодержавство, обстоювали ідею перетворення Росії шляхом реформ на конституційну монархію. Власних політичних партій російські консерватори й ліберали до 1905 р. не мали. Російські радикали, що поділяли ідеали соціалізму та прагнули повалення самодержавства в Росії, діяли тут досить активно. У середовищі переважно робітників пропагували свої ідеї представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), утвореної в 1898 р. Від 1903 р. вони поділялися на поміркованих – меншовиків, які надавали перевагу мирним методам діяльності,та більшовиків, які виступали за здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату.

Наприкінці 1901 –  на початку 1902 р. в результаті об’єднання народницьких гуртків і груп утворилася Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів). Вони виступали за повалення самодержавства шляхом революції, здійсненої «працюючим народом». Ідею встановлення диктатури пролетаріату есери відкидали. Вимоги запровадження загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого законодавства та соціалізації землі забезпечували есерам досить значну підтримку в Наддніпрянщині.

Підсумки вчителя з доповіді учня

Робота з поняттями і термінами

Пролетар – позбавлений засобів виробництва найманий робітник.

Соціалізація –  усуспільнення приватної власності.

Питання 2. Український напряму суспільно-політичному житті Наддніпрянщини на початку ХХ ст.

Група № 2

Усі вони в цей період долали стадію організаційного та ідейного становлення. Особливістю їх розвитку було те, що соціальну базу цих течій становила майже виключно українська інтелігенція. Це було зумовлено недостатньою розвиненістю та структурованістю українського суспільства під владою Російської імперії. Український напрямок у суспільно-політичному житті Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

Течії:

Ліберально-демократична соціалістична націоналістична

- Українська демократична партія (1902 р.)

- Українська соціалістична партія (1900 р.)

- Українська народна партія (1900 р.)

- Українська демократично-радикальна партія(1905 р.)

- Революційна українська партія (1900 р.)

- Товариство українських поступовців (1905 р.)

- Українська соціал-демократична спілка (1905 р.)

Українська соціал-демократична партія (1905 р.)

Питання 3. Формування соціалістичної течії в українському напрямі.

Група №  3

Першу українську політичну партію в Наддніпрянській Україні створила студентська громада Харкова. 29 січня1900 р. на зборах студентської молоді міста було ухвалено рішення створити Революційну українську партію (РУП). Першими її членами стали Д. Антонович, М. Русов, Д. Познанський (сини відомих українських громадських діячів), Л. Мацієвич, Ю. Коллард та ін. –  загалом близько 10 осіб. Очолив партію Д. Антонович. Своїм гаслом РУП обрала вислів одного з провідних європейських соціал-демократів Є.Бернштейна: «Мета – ніщо, рух – усе». Із проханням написати програму партії Д.Антонович звернувся до М. Міхновського. Через два місяці у Львові її було видано окремою брошурою під назвою «Самостійна Україна».

Робота з документом

Із брошури М. Міхновського «Самостійна Україна».

«Кінець ХІХ ст. визначився з’явищами, що характеризують новий поворот в історії людськості... Ті з’явища – се уоружені повстання зневолених націй проти націй-гнобителів... Ми визнаємо,що наш народ також перебуває в становищі зрабованої нації.

Отже, коли справедливо, що кожна нація з огляду на межинародні відносини хоче вилитись у форму незалежної, самостійної держави; коли справедливо, що тільки держава одноплемінного національного змісту може дати своїм членам нічим не обмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і осягнення найліпшого матеріального гаразду; коли справедливо, що пишний розквіт індивідуальності можливий тільки в державі,для якої плекання індивідуальності єсть метою, — тоді стане зовсім зрозумілим, що державна незалежність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом в сфері межинаціональних відносин.»

Запитання до документа

1) Яку провідну ідею проголошував автор?

2) Чим М. Міхновський аргументував необхідність боротьби за державну незалежність?

Однак, хоча ідею боротьби за державну незалежність України поділяли майже всі члени РУП, брошура «Самостійна Україна» не стала її офіційною програмою. Практична діяльність, зрештою, змусила значну частину рупівців відмовитися від цієї ідеї. Ще однією причиною того, що «Самостійна Україна» не стала програмою партії, була відсутність у ній згадок про боротьбу за соціалізм, за яку виступали її члени. Основою української нації РУП уважала селянство й розгорнула серед нього агітаційну роботу. У виданих брошурах «Дядько Дмитро» і «Чи є тепер панщина?» вони пояснювали,як влада й пани гноблять селян. Завдяки цьому рупівці здобули певний вплив на селі. Від 1902 р. Д. Антонович видавав часопис «Гасло», де РУП пропагувала свої ідеї. Практична робота партії стримувалася ідеологічною невизначеністю та строкатістю поглядів її членів, що були прибічниками європейської соціал-демократії, народницького соціалізму, анархізму, націоналізму тощо. Це обумовило вихід із неї частини членів.

Першими з РУП вийшли прибічники самостійності України на чолі з М. Міхновським, які в 1902 р. утворили Українську народну партію. Також від РУП відокремилися прибічники ідей народників (М. Шаповал, М. Залізняк та ін.), які пізніше, 1907 р., спробували створити українську есерівську партію. Водночас до РУП приєдналася Українська соціалістична партія (1900 р.), що вела пропаганду ідей соціалізму серед робітників невеликих підприємств. Після цих перетворень партія остаточно визначилася як соціалістична. Це було закріплено в прийнятій 1903 р. програмі РУП, яка також висувала вимогу національно-культурної автономії України в межах Росії. Протягом 1903 р. РУП зміцніла організаційно та збільшилася кількісно, а її осередки з’явилися в більшості міст Наддніпрянщини. Розгортання діяльності партії занепокоїло владу і спричинило наприкінці 1903–1904 рр. хвилю арештів. Більшість керівників РУП було заарештовано, або вони емігрували. Улітку 1904 р. на нелегальному з’їзді РУП, що був покликаний відновити діяльність партії, спалахнула суперечка між прихильниками та противниками самостійності України. Останні, очолювані М. Меленевським, залишили з’їзд й утворили нову партію — Українську соціал-демократичну спілку(УСДС), яка наприкінці 1904 р. приєдналася до РСДРП. Однак і після цього провідники РУП сперечалися про те, як поєднати боротьбу за соціалізм і національне визволення.

Питання 4. Формування ліберально-демократичної течії в українському русі.

Група № 4

У 1903 р. представники поміркованого табору українських громадських діячів висунули проект програми Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО)(політичну платформу). Це був фактично план організації нової партії, яка виступала за проголошення автономії України та впровадження української мовив усіх сферах її життя. Соціально-економічні питання в проекті ігнорувалися. Після тривалої й запальної дискусії на з’їзді ЗУБО восени 1904 р. програму ухвалили та затвердили назву партії — Українська демократична партія (УДП). Серед її лідерів були С. Єфремов,Б. Грінченко, В. Чеховський та ін.

Робота з документом

Зі звернення «Від Української демократичної партії»

«Головні принципи нашої партії такі:

1. Знесення політичного абсолютизму, заведення парламентського ладу, участь народу в державних справах на підставі загального, безпосереднього, рівного, пропорційного і тайного голосування(без різниці статі, віри і національності).

2. Свобода особи, слова, віри (церква повинна бути відділена від держави). Свобода зборів, спілок, організацій, страйків. Знищення станів.

3. Заведення народної мови в школах, судах, адміністраціїі в усіх громадських інституціях.

4. ...Ми вимагаємо для території, заселеної українським народом, автономії, заснованої на особливім органічнім статуті,виробленім будущим українським сеймом і запорученім основними загальнодержавними законами.

5. Щодо економічних питань...:

а) 8-годинний робочий день;

б) державну пенсію немічним, калікам і всім робітникам, що дожили 60-ти років.

6. Визнаючи, що орудувати землею можуть лише ті, що її обробляють, уважаємо конечним:

а) землі державні, удільні, кабінетні та монастирські на території України експропріювати у власність автономного краєвого сейму;

б) всі приватні землі повинні бути викуплені у власність тоїж інституції.., сейм повинен законом урегулювати орендне право відповідно до місцевих природних умов.

За іншими народами, які живуть на території України (Великороси, Жиди, Поляки та ін.), ми визнаємо рівне право з Українцями на задоволення їх національних, культурних, політичнихта економічних потреб.»

Запитання до документа

1) Які загальнодемократичні перетворення прагнула здійснити УДП?

2) Яким убачала майбутнє України УДП?

3) Які соціально-економічні вимоги висувалися партією?

Підсумки вчителя

Висунута УДП програма була досить радикальною. Однак через деякий час керівники партії, які не були прибічниками революційних перетворень, переробили її, надавши їй поміркованішого вигляду. Це перетворило її на досить аморфне й бездіяльне в політичній площині об’єднання. Єдиною дійсно корисною справою стала кампанія 1904 р., під час якої до різноманітних установ надсилалися звернення з клопотаннями про скасування обмежень на українське друковане слово за Емським указом 1876 р. У 1904 р. Радикально налаштовані діячі відокремилися від УДП й утворили Українську радикальну партію (УРП). За програмними цілями остання майже не відрізнялася від своєї попередниці. Налагодити серйозну партійну роботу УРП не змогла й обмежувалася широкою видавничою діяльністю.

Питання 5. Формування націоналістичної течії в українському русі.

Група № 4

Виразником прагнень прибічників українського націоналізму на початку ХХ ст. у Наддніпрянській Україні був М. Міхновський. За своїм змістом ці погляди, що панували серед невеликої частини молодої інтелігенції, можна визначити як самостійницькі. Зокрема у своїй брошурі «Самостійна Україна» він заявив, що є «одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі»,а головними гнобителями українців проголосив росіян. Одним із висновків М. Міхновського було: «Усі, хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території,ми не маємо права покласти оружжя».

У 1902 р., як уже зазначалося, М. Міхновський та його однодумці (брати С. та В. Шемети, О. Макаренко, І. Бойко,М. Базькевич та ін.) утворили Українську народну партію, започаткувавши існування націоналістичної течії в українському русі. Проголосивши гасло «Україна для українців», основним засобом здобуття незалежності вони вважали збройне повстання. Причому майбутню самостійну Україну члени УНП бачили лише соціалістичною.

Робота з документом

Із програми Української народної партії

«Українська народна партія визначає соціалістичний ідеал яко єдиний, котрий може остаточно задовольнити український та інші народи, знищити визиск, безправ’є, знищити сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і панованні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробу, фабрики і заводи, на землі, оселеній українським народом мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) — Українцям-хліборобам... Свідомому робітнику-Українцю зовсім не секрет той факт, що робітники і селяне-поляки хочуть захопити політичну власть на своїй землі, Москалі на своїй, Литовці на своїй... Український пролетаріат мусить захватити політичну власть на Україні,аби забезпечити собі щасну будучину... Націоналізація землі на Україні для запровадження соціалістичного строя і соціалістичного оброблення землі — це наш ідеал...

До загалу українського народа:

1. Незайманість особи і мешкання....

4. Рівноправність жінок....

6. Відповідальність урядовців перед громадянами....

8. Свобода українського друку, слова і просвіти, свобода національності, релігії, совісті, переконань. Свобода зборів, товариств, спілок, організацій.

9. Вибори до парламенту, до управ; взагалі до усіх виборних інституцій...

Вільна українська школа низша середня і визша в рідній мові. Українська мова в суді і адміністрації. Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель... такі — Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорноморіє, Поліссє, Галичина і т. д.»

Запитання до документа

1) Яким був зміст соціалістичного ідеалу УНП?

2) Які соціально-економічні перетворення збиралася здійснити УНП?

3) Які загальнодемократичні перетворення відстоювала УНП?

Підсумки вчителя

До складу УНП входили переважно українська інтелігенція,причому заможна, студенти та дрібні землевласники. Вплив в масах партія не мала й існувала лише як об’єднання однодумців. Практична діяльність партії зводилася до видання брошур і часописів. У 1904 р. у складі УНП було створено бойову групу «Оборона України», яка намагалася сприяти досягненню цілей партії збройними методами. Найвідомішими її акціями були спроби підірвати пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну в Харкові та царські монументи у великих містах.

V. Закріплення нових знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Коли утворилася Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)?

2. Які три течії існували в українському напрямі суспільно-політичного життя?

3. Коли утворилася РУП?

4. Яким убачала майбутнє України УДП?

5. Коли утворилася УНП?

VI. Підсумки уроку

Розповідь вчителя

У суспільно-політичному житті Наддніпрянської України, в умовах загострення соціальних суперечностей початку ХХ ст., співіснували три основні напрями — російський, єврейський та український. Український напрям представляли соціалістична, ліберально-демократична та націоналістична течії. Розв’язання тогочасних гострих соціальних проблем переважна більшість представниківпартій українського напряму пов’язувала з реалізацією соціалістичної ідеї.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте параграфи 4, 5, 6 підручника.