Повчальна казка. " Небезпечні іграшки".

Повчальна казка «Небезпечна іграшка»

    У казковому лісі, під розлогим дубом, стояла ошатна хатинка. У ній жила  сім’я лисів: тато, мама і двоє непосидючих дітей. Вони дуже любили  гратися разом з білченятами, зайченятами, вовченятами і їжаченятами. Це були їх найкращі друзі. Малеча ганялась за барвистими метеликами, грали у «довгої лози», збирали соковиті ягоди, гриби та горішки. Усім було дуже весело.

      Та, коли на подвір’ї було холодно, звірята сиділи у хатинці. От тоді лисенятам було сумно без друзів. Та й мама не дозволяла у приміщенні бешкетувати. А вони ж такі непосиди!  Якось одного дня батьки пішли з дому у справах.  Боня і Лара (так звали лисенят) залишились одні в хаті.  Вони гралися зі своїми улюбленими іграшками, розглядали малюнки у книжках. Читати вони ще не вміли, бо до Лісової школи їм іти тільки восени. Мама їх уже познайомила з учителькою – Мудрою Совою. Вона була  строга . Про це свідчив її погляд і великі круглі окуляри.  А ще в правому крилі вона тримала довгу вказівку. Лисенята з нетерпінням чекали того дня, коли  підуть разом з друзями до школи.  Розглядати ілюстрації Боні та Ларі набридло і вони почали бешкетувати. Розкидали іграшки, фантики з цукерок. Та згодом Лара запропонувала прибрати у кімнаті, бо повернуться батьки і їм ой, як перепаде за безлад!

   Протираючи поверхню шафи від пилу, Боня побачив маленьку коробочку. Вона лежала на верхній полиці, так високо. Йому захотілось узяти її в лапки і роздивитись ближче. Він миттю видерся поверх шафи. І ось коробочка вже у нього в лапках. Зіскочив на підлогу. Лисенята з цікавістю розглядали іграшку.  Вона так кумедно відкривалась: туди – сюди.  В коробочці лежали тоненькі  рівненькі палички з рожевими голівками. Лисенята вискочили на подвір’я подивитись, чи не йдуть батьки. І знову до іграшки!  Якось ненароком Боня черкнув паличкою об стінку коробочки. Звідти вилетів вогонь! Лисеня злякалось і кинуло палаючу паличку вниз. Почала горіти трава. Вогонь перекинувся на кущі. Метелики розлітались у різні боки, квіти опустили голівки, перестали співати птахи.  Маленькі бешкетники не розгубились. Вони покликали сусідів: дядечків Ведмедя, Зайця, Вовка.   Повернулись додому і батьки лисенят. Не забарились і Бобри. Вони – поважні почесні пожежники. Всі дружно взялись і швидко загасили вогонь.  Боня і Лара пообіцяли, що більше ніколи не братимуть незнайомих іграшок. Знову у лісі стало затишно і красиво. Дерева і кущі зашелестіли листочками. Закивали голівками квіти. Гріли на сонці свої боки ягоди. Заспівали птахи на різні голоси. Восени звірята пішли до Лісової школи. Тепер вони знають, що ця небезпечна іграшка називається – сірники.  Ними гратись небезпечно. А ви, діти, знаєте про це? Пам’ятайте: щоб не трапилось біди -  сірники у руки не бери.  Лисенята знають за яким номером телефону потрібно викликати службу пожежної безпеки. А ви, діти знаєте?

     Моїй казочці кінець. Хто дотримується правил протипожежної безпеки – молодець!        

Склала вчитель початкових класів Дробот Надія Григорівна разом зі своїми вихованцями, учнями 4 класу Тиницького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Ніжинського району Чернігівської області