Неокласицизм Неокласицизм(новий стиль)— стиль у світовому мистецтві живописі, скульптурі, музиці, літературі та архітектурі кінця 18 — початку 19 ст. Назва неокласицизм використовується для того, щоб відрізняти цей стиль від спорідненого з ним класицизму кінця 17 ст. Хронологічно неокласицизм слідує за рококо і своєрідною реакцією на нього
Архітектура Своїм головним завданням неокласицизм в архітектурі бачив повернення до витоків європейської культури. Головною його особливістю є поєднання стриманих традицій з романтичними. Некласичні споруди відрізняються більшою легкістю, витонченістю і прямолінійністю в порівнянні з класикою. Також прикметами неокласицизму є особлива увага до дотримання пропорцій, прагнення до монументальності, навіть помпезності. Архітектори не тільки копіюють античну ордерну систему, але прагнуть внести і нові нотки. Стиль характеризується стриманістю і навіть строгістю. Неокласицизм будувався вже не на чистому наслідуванні античних зразків, а на їх переосмислення. Стиль відтворював стародавні канони, поєднуючи їх з знахідками модерну і деякими національними досягненнями. Принципи були закладені ще в XVII столітті Андреа Палладіо, який побудував чимало будинків у Віченці. Ці споруди стали зразком для майбутніх поколінь архітекторів. Він порушив інтерес до прийомів античних зодчих і він не вщухала кілька століть.
Владислав Городецький Владислав Городецький — український та польський архітектор, підприємець, меценат, поляк за походженням. Автор будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві. Прозваний «київським Гауді». В Україні спорудив понад 30 будівель. Будинок Національного художнього музею України. Римо-католицький костел Святого Миколая. Будинок з химерами
Костел Святого Миколая. Це одна з двох римо-католицьких церков, що побудовані в Києві. Розташована у самому центрі міста на вулиці Великій Васильківський. Церква була сконструйована у 1899-1909 роках і побудована в неоготичному стилі київським архітектором Владиславом Городецьким. Миколаївський костел — одна з найцікавіших споруд архітектури початку XX ст. Збудований в стилізованих неоготичних формах з високими стрілчастими шпилями, вирізняється стрункими пропорціями,легкістю, ясністю композиційної структури. У планово-просторовій композиції костел св. Миколая вирішено у вигляді хрещатої в плані базиліки з розвинутим трансептом, двома вежами на головному, західному фасаді, і меншою третьою – над середхрестям, сигнатуркою з дзвоном. Головну увагу зосереджено на західному фасаді – з трьома порталами, величезним вітражованим круглим вікном-«трояндою», над яким підноситься трикутний фронтон. Обабіч – високі готичні фіали й ажурні стрільчасті вежі. Загальна висота споруди 55 метрів. Бездоганна пропорційність і врівноваженість всіх мас, довершеність і ясність композиційного задуму поєднуються з таким само бездоганним виконанням кожної деталі, починаючи від скульптурних зображень святих на фасаді і закінчуючи латунними дверними ручками, завісами та засувками. Впадають в око і сірі ящірки, що ховаються у шпаринах архітектурних форм – то вже дійсно задум В. Городецького і вправна рука Е. Сала. У 1909 p. костел було освячено, хоча споруда й не була остаточно добудована. Після 1917 pоку костел закрили. У 1930-ті роки він використовувався як складське приміщення, пізніше тут був розташований архів. Під час Великої Вітчизняної війни будівля храму була значно зруйнована.