Повторення вивченого. Друга частина.Поняття «бароко», «романтизм», «реалізм», «модернізм»: загальна характеристика стилів

Стильові риси культурно-історичних епох. Поняття «бароко», «романтизм», «реалізм», «модернізм»: загальна характеристика стилів та прояви їх у літературі й інших видах мистецтва. Жанрова система літератури. Ліричні, епічні та драматичні жанри. Письменник як творча особистість. Громадянська позиція митця як етична проблема. Повторення вивченого Тема уроку. Друга перша

Наприкінці ХVІІІ ст. – першій половині ХІХ у Німеччині виникає новий напрям – романтизм як новий тип свідомості й ідеології, що охопив різні напрями людської діяльності (історію, філософію, право, політичну економію, психологію, мистецтво), романтизм був пов'язаний із докорінною зміною всієї системи світоглядних opієнтацій і цінностей. Джордж Байрон. Вальтер Скотт. Генріх Гейне. Фрідріх Шіллер. Віктор Гюго

неприйняття буден-ності й звеличення «життя духу»; ідеалізм у філософії; захоплення фольклором; інтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо; культ почуттів. Митець-романтик не відтворює дійсність, а перетворює, «романтизує» її. заперечення раціоналізму доби Просвітництва;Визначальні риси романтизму:

Український романтизм охоплює період 20—60-х років XIX століття. Петро Гулак-Артемовський. Михайло МаксимовичІзмаїл Срезневський. Микола Костомаров. Пантелеймон Куліш. Тарас Шевченко. Цюрупа с.д. Маркіян ШашкевичІван Франко

Тарас Шевченко «Катерина»Іван Франко «Захар Беркут»Пантелеймон Куліш «Чорна рада»

«Катерина»Рід літератури: ліро-епос. Жанр: ліро-епічна соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Ідея: висловлення глибокого спів-чуття до жінки-покритки; засудження жорстокос­ті, підступності, бездушності, розбещеності панів. Тема: зображення трагедії жінки-покритки і дитини-безбатченка в умовах тогочас­ного суспільства.. Поему «Катерина» Т. Шевченко присвятив В. Жуковському на пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва. Проблематика: моральних законів тогочасного суспільства, їхнього недотримання; честі, відповідальності за свої вчинки; любові та страждання; батьків і дітей; краху ілюзій. Герої: Катерина, її батьки, син Івась, москаль. Т. Г. Шевченко -основоположник нової української літератури.

Катерина«Катерина» Жінка, здатна на велике, безоглядне, пристрасне кохання, ошукана у своєму почутті й покарана за нецноту. Збезчещена дівчина, кинута на осуд і глум оточуючих, — типовий образ у класичній українській літературі. «Кохайтеся, чорнобриві,Та не з москалями,Бо москалі — чужі люди,Роблять лихо з вами» Жорстокі люди «у всі дзвони дзвонять». Неслава пішла по селу, чутки дійшли й до батьків. Саме через тиск односельців батьки вигнали доньку з хати. Батьки Катерини передбачали трагедію, застерігали свою доньку. І мати, і батько люблять свою дитину. Їм боляче, що Катерина так учинила. Ненька, «як мертва, на діл повалилась». У промові матері і ніжні, чуйні слова, і прокляття. Батько мовчазний, суворий, йому теж боляче, але він мовчить, приголомшений своїм горем. Зайшлий «москалик» — людина з іншого світу, небуденний, особливий, так не схожий на сільських парубків поводженням. Катерина закохалася і повірила у слова, на якій той не скупився і яким насправді не надавав значення. Чужак, мародер, брутальний, морально розбещений чоловік, розважився, попив, поїв — і в полк, справно нести службу.Іван Батьки Односельцізгусток болю,«байронова поема»

«Катерина»Доля Катерини багато в чому нагадує страдницький шлях України, яка уявлялась Шевченкові жінкою-покриткою, вигнаною з власної хати. У трагедії однієї дівчини Шевченко зумів показати трагедію всього народу. Враховуючи історичний контекст, можна розглядати поему «Катерина» не тільки як соціально-побутовий твір, але як твір філософський. Із цієї точки зору образ Катерини, її доля символізують долю України. Катерину зганьбив не просто панич, а москаль, тобто чужинець, він поводиться з нею, як завойовник. Це наштовхує на аналогії суспільно-політичного плану. Україна у XIX столітті також була в ролі підневільної. Україна

Перший в українській літературі історичний роман Як свідчить сам автор, цей твір був писаний спочатку українською мовою, а потім перекладений на російську. Окремі розділи перекладу в 1843 році вміщувалися на сторінках російських журналів. Через три роки оригінал і переклад були завершені, але у зв’язку із розгромом Кирило-Мефодіївського товариства надруковані не були. Тільки через одинадцять років обидва варіанти після значної переробки вийшли книжками в друкарні Куліша та Бєлозерського.(«батько історичного роману», «перворядна зірка в нашому письменстві», великий знавець української мови)Пантелеймон Куліш

Історичною основою роману є події, що відбувалися на Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. Із цією метою вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претенден-тами на гетьманування, серед них — переяслав-ський полковник Яким Сомко, обраний на стар-шинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.17–18 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

Після Переяславської угоди 1654 року і смерті Богдана Хмельницького між козацькою старшиною починається боротьба за гетьманську булаву на Лівобережній Україні. Оскільки боротьба за булаву була гострою як ніколи, відбулася Чорна рада. Чорна рада - термін на позначення козацької ради, в якій, крім старшини, брала участь велика кількість рядових козаків. Слово «чорна» походить від «чернь» — так старшина називала рядових козаків, а також нижчі верстви суспільства. Найвідоміша Чорна рада відбулася 17-18 червня 1663 року біля Ніжина, де старшина і тисячі рядових козаків, і «некозацьких добровольців» (селяни і міська біднота) зібралися на вибір нового гетьмана.

 Романтичний мотив дороги у творі «Чорна рада» дає змогу продемонструвати широку панораму народного життя, показати різні верстви населення, ознайомити зі складними соціальними проблемами України у добу Руїни.визначається його своєрідною хутірською філософією. Це філософія буття, яка формується в типових і цілком природних обставинах повсякденної діяльності українців (господарської, розумової та духовної), визначаючи їхній національний характер. На думку П. Куліша, українська нація, за самою природою є селянською, але не в класовому, а в духовному розумінні. Крім того, основними рисами українського етносу є почуттєвість та глибока релігійність. Символом духовного розвитку українського народу, як вважав Куліш, є хутір, де живуть люди, "свіжі душею", "чисті серцем". Це - Україна, яку треба, як "і своєї рідної мови, і свого рідного звичаю, вірним серцем держатися". Хутір як осередок національної самобутності, традицій, народної мови протиставляється русифікованим "городам и порядкам". Романтизм Пантелеймона Куліша Із селом, хутором письменник пов'язує морально-етичний зміст таких категорій, як "любов", "честь", "гідність", "совість", "працелюбність", "шанобливе ставлення до батьків". Цінності минулого, вічні й сталі, є змістовним наповненням традицій. А збереження традиційної моралі роду, того, що споконвічно було характерним для української свідомості, є умовою майбутнього існування.      Для філософії романтизму Куліша, минуле - не достовірна історична реальність, а сфера втілення певного ідеалу, осягнути який можна, досліджуючи міфи, фольклор, мову, традиції. Ці явища, як ще донаціональні, несуть у собі вічні проблеми буття і передають їх наступним поколінням, формуючи духовну субстанцію етносу. Дотримання традицій забезпечує цей процес, сприяючи ставленню цілісної національної самосвідомості.

Ознаки романтизму у повістіВ основу сюжету покладено реальні події – загибель монгольського війська в Карпатах 1241 р.«Захар Беркут» Івана Франка - романтичний твір, у якому змальовані незвичайні характери у незвичайних обставинах. Визначення. Приклад. Герої - народнi улюбленцi, люди виняткових фiзичних i моральних якостей, часто самотні й гордi, здатнi на подвиг в iм'я справедливостi, щастя Батькiвщини.«Але не тільки в самій Тухольщині видний і спасенний був вплив Захара Беркута; його знали люди на кільканадцять миль довкола, по руськім і угорськім боці. Та й то знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті, але й не менше, як чудового бесідника та порадника, котрий «як заговорить, то немов бог тобі в серце вступає», а як порадить чи то одному чоловікові, чи й цілій громаді, то хоч цілий майдан старців набери, то й ті вкупі, певно, ліпшої ради не придумають». Протест проти гноблення особистостi, вiдстоювання права кожної людини на волю, щастя; iдеал соцiальної справедливостi, високої моральності.«Боярине, я тепер не раб твій, але вільний громадянин, і тілько моя громада може веліти мені мовчати».

Ознаки романтизму у повісті «Захар Беркут» Івана Франка. Визначення. Приклад. Розкриття тем переважно з вiтчизняної iсторії, вiдтворення нацiонально-визвольних та революцiйних pyxiв.«Було се 1241 року».«Страшенна монгольська орда з далекої Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені відняти її силу, розбити її народне життя». Використання фольклорних сюжетiв, образiв, жанрiв, художнiх прийомiв.«Тухольці вірили, що тота липа — дар їх споконвічного добродія, царя велетнів, який засадив її власноручно на тухольській долині на знак своєї побіди над Мораною». Екзотичнi пейзажi, фантастика, надприроднi обставини й ситуації.«Каламутним валом котилися від водопаду величезні хвилі; ціла поверхня широкого озера збентежилася, покрилася піною». Емоцiйнiсть, пiднесенiсть мови; напруженiсть подiй, динaмiчний сюжет.«Нехай живе між нами тота пам’ять серед грядущих злиднів, так, як жива іскра не гасне в попелі. Прийде пора, іскра розгориться новим огнем! Прощайте!»

Проблематика твору:• моральний вибір; • захист рідної землі;• необхідність згуртовано-сті народу задля перемоги; • вірність у коханні й самопожертви заради нього; • людина і природа; • переваги громадського обов’язку над особистим; • взаємовідносини батьків і дітей;

Особливо поширеним художнім стилем із-поміж усіх інших в українському красному письменстві виявився реалізм. Жанри всіх трьох основних родів літератури в часи становлення й розвою українського реалізму, який тривав понад півстоліття й досі час від часу проявляється окремими художніми текстами, якісно еволюціонували, набували чіткості й виразності. Реалізмнабрав розвитку із 30-х рр. ХІХ ст. у ФранціїЛітературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Гюстав. Курбе, живописець. Оноре Бальзак. Анрі Стендаль. Чарлз Діккенс

Визначальні риси реалізму: заперечення раціоналізму доби Просвітництва;неприйняття буденності й звеличення «життя духу»; ідеалізм у філософії; захоплення фольклором; інтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо; культ почуттів;Митець-романтик не відтворює дійсність, а перетворює, «романтизує» її. Шарлотта Бронте. Федір Достоєвський. Лев Толстой. Антон Чехов

Нова українська. Літературакінця ХІХ – початку ХХ століття

Український реалізм охоплює період 20—60-х років XIX століття. Тарас Шевченко «Кавказ», »Сон» («У всякого своя доля…»), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт»Марко Вовчок «Інститутка»Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»Іван Франко «Чого являєшся мені у сні»Панас Мирний (Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

«Кавказ» - відгук на тогочасну загарбницьку політика російської імперії. Поема написана у 1845 році у місті Переяславі. Присвячена другу Т. Шевченка, Якову де Бальмену, який брав участь у війні на Кавказі й там загинув. Яков де Бальмен 28(16).07.1813 – 26(14).07.1845. Український художник-аматор, офіцер російської армії, друг Тараса Шевченка, який брав участь в оформленні рукописного альбому «Wirszy T. Szewczenka». «Кавказ» вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум’я, дим, сірку, то знову гарячу лаву, у якій стопились усілякі елементи. ... Ця поема валить, трощить, палить, убиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь... Б. Лепкий Реалізм Т. Г. Шевченка

Епіграф: З Книги пророка Єремії (Старий Заповіт), Глава 9, стих 1. Напрям: реалізм Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея. Літературний рід: ліро-епос. Композиція. Умовно – 5 частин, ліричні відступи. Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивності простого люду в зв’язку з цим. Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця. Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив із московської чаші московську отруту». Значить, його вбивця — царизм, а не горці.«Кавказ»

«Кавказ»Основна думка: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля…Борітеся – поборете,Вам Бог помагає!За вас правда, за вас славаІ воля святая! Паспорт твору. Прометей – горці. Орел – Російська імперія. Серце – воля, життя. Основні мотиви: викриття суспільно-політичної системи Російської імперії, засудження її загарбницької політики на Кавказі, прославлення борців за волю, співчуття поневоленим народам. Образи -символи. Проблематика твору: Боротьба за волю й загарбницька політика Російської імперії. Незламність горців у боротьбі. Воля і підкорення. Морально-етичні проблеми: Підступність. Лицемірство. Аморальність. Насильство. Грабіж. Убивство. Пихатість. Тема: Національно-визвольна боротьба, поетичний відгук на тогочасну загарбницьку політику Росії на Кавказі.Ідея: співчуття поневоленим, неприйняття насильства, схвалення патріотичної боротьби горців, утвердження безсмертя народу, його духовності, мови.

Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а взяв звідти тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши його тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. Прометей і орел – це два ворожі табори – народ і царат. Волелюбний народ не скоряється катам, і хоч самодержавство терзає його щомиті, він прагне розкуватися, щоб розкрити свої животворчі сили. Образ Прометея не тільки закликав народи до боротьби проти царату, а й виховував віру в перемогу над самодержавством.

«Сон» («У всякого своя доля) 1844р. Історія написання та сучасна значимість1843 року Т. Шевченко вирішив поїхати в Україну. Для цього навіть перервав навчання в Академії мистецтв. Тягнуло в рідний край. На Батьківщині поет провів кінець весни, все літо і всю осінь, повернувся до Петербурга в лютому 1844 року. У цей час він і написав «Сон» («У всякого своя доля»), де відтворив живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на всю систему самодержавного ладу. На допиті після арешту в 1847 році Шевченко так з’ясував виникнення задуму цієї поеми: «Будучи еще в Петербурге, я слышал везде дерзости и порицания на государя и правительство. Возвратясь в Малороссию, я услышал еще более и хуже между молодыми и между степенными людьми; я увидел нищету и угнетение крестьян помещиками, посессорами и экономами-шляхтичами, и все это делалось и делается именем государя и правительства». Тому виникла потреба написати твір у певному розумінні узагальнюючий, який би розкрив людям очі на сутність тогочасної суспільно-політичної системи, показав би людям: таким ось насправді є той лад, у якому нам доводиться жити.«Сміливий маніфест слова проти темного царства» (Іван Франко)

Епіграф: «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его». Іоанна глава 14, стих 17.«Сон» Паспорт твору. Літературний рід: ліро-епос. Напрям: реалізм Жанр: сатирична поема, це політична сатира; поема-інвектива (інвектива — пряме, найгостріше засудження певної вади). Форма побудови твору:форма сну (фрескова будова). Прийоми побудови твору:І – прийом подорожі вві сні за совою (Україною, Сибіром, Петербургом)..ІІ – прийом контрасту (різке протиставлення рис характеру, властивостей предметів чи явищ): чарівний пейзаж і страхітливі картини злигоднів покріпаченого народу; дитина хлібороба, яка не має й шматка хліба, хоча навколо неозорі поля пшениці.. Широкий арсенал засобів сатири Іронія – засіб гумору, заснований на називанні супротивного, коли про щось мовиться ніби в позитив-ному плані, але прихований під-текст свідчить про протилежне. Сарказм – їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Гротеск – сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фан-тастичного з реальним, трагічного з комічним. Карикатура – сатиричний малюнок загостреного критично-викриваль-ного характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу.

Підзаголовок твору — «Комедія» — вказує на комічно-сатиричний, гротескно-кумедний характер змальованих у ньому основних сцен-картин, особливо наприкінці поеми.Ідея: засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до самоусвідомлен-ня народу, пробудження його національної гідності. Тема: зображення справжньої суті російського імперського режиму, протиставлення нещасного народного життя «райському» вельмож, царів. Основна думка: «Сон» — це, безперечно, перший в Росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва». І. Франко. Т. Шевченко в поемі заявив на весь голос, що головні біди України є похідними від її підневільного стану в Російській імперії. Особливості назви. Назва поеми несе певне ідейне навантаження. В українській літературі часто використовувалась метафора сну, від якого народ скоро повинен прокинутись. Поет показує страшні картини самого цього сну. Більш того сон стає сатиричним прийомом, який дає поетові волю в сатиричному, гіперболізованому та символічному змалюванні суспільних вад. Слід визначити, що Т. Шевченко часто вдавався до такого прийому зображення і для виявлення своїх істинних настроїв, і для виявлення настроїв персонажів. «Сон»

Сова як віщий птах, який накликає смерть, цей образ ніби навіює тривогу. Цар волі «штемпом увінчаний» - цей образ ототожнений із Христом, розіп’ятим між двома розбійниками, у нього від тернового вінця рани, які нагадують сліди від припікання металом. Білі птахи – душі померлих на будівництві столиці (Петербурга), символ Нового Заповіту, уособлення Святого Духа. Одна з білих пташок символізує Павла Полуботка. Образи-символи

Картини сну Тихесенько вітер віє,Степи, лани мріють,Меж ярами над ставами. Верби зеленіють. Україна (чарівні картини природи та страхітливі картини життя простих людей)Край неба палає,Соловейко в темнім гаїСонце зострічає.…а он розпинають. Вдову за подушне, а сина кують,Єдиного сина, єдину дитину,Єдину надію! в військо оддають!А онде під тином. Опухла дитина, голоднеє мре,А мати пшеницю на панщині жне. І все-то те, вся країна Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою… Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих…

Картини сну А меж ними, запеклими,В кайдани убраний. Цар всесвітній! Цар волі, цар,Штемпом увінчаний!В муці, в каторзі не просить, Не плаче, не стогне!Раз добром нагріте серце. Вік не прохолоне!Сибір (зимовий пейзаж, який підсилює опис життя народу: на тлі холодної пустелі чути гул кайданів людей, засланих на каторжні роботи).…а вітер віє,Передо мною сніг біліє,Кругом бори та болота,Туман, туман і пустота. Аж слухаю —Загули кайдани. Під землею... Заворушилася пустиня. Мов із тісної домовини. На той остатній Страшний суд. Мертвці за правдою встають. Ні, то люди, живі люди,В кайдани залиті.Із нор золото виносять,Щоб пельку залити. Неситому!.. То каторжні. Онде злодій штемпований. Кайдани волочить;Он розбойник катований. Зубами скрегоче…

Картини сну Петербург (місто, збудоване на кістках козаків). У долині, мов у ямі,На багнищі город мріє;Над ним хмарою чорнієТуман тяжкий... Штовхаюсь я; аж землячок,Спасибі, признався,З циновими ґудзиками:«Де ты здесь узялся?»«З України». — «Так як же ти. Й говорить не вмієш. По-здешнему?» — «Ба ні, — кажу, —Говорить умію,Та не хочу».…аж ось і сам,Високий, сердитий,Виступає; обок його. Цариця- небога,Мов опеньок засушений,Тонка, довгонога,Та ще, на лихо, сердешне. Хита головою. За богами — панства, панства В серебрі та златі,Мов кабани годовані,Пикаті, пузаті!.. Цар цвенькає;А диво-цариця,Мов та чапля меж птахами,Скаче, бадьориться. Довгенько вдвох похожали,Мов сичі надуті.…на коні сидить охляп,У свиті — не свиті,І без шапки. Якимсь листом. Голова повита. Кінь басує — от-от річку,От... от... перескочить. А він руку простягає,Мов світ увесь хоче. Загарбати. Це той первий, що розпинав. Нашу Україну,А вторая доканала Вдову сиротину. Кати! кати! людоїди!Наїлись обоє,Накралися; а що взяли. На той світ з собою?О царю поганий,Царю проклятий, лукавий,Аспиде неситий!Що ти зробив з козаками?Болота засипав. Благородними костями…

Епіграф: «Послання Іоанна, Глава 4, стих 20 «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, - лжа це». Паспорт твору. Літературний рід: лірика. Напрям: реалізм Вид лірики: громадянська. Жанр: послання.«І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Композиція твору5 частинІ частина: епіграф.ІІ частина: вступ (за-клик тогочасної інтелі-генції полюбити свій на-род, не бути байдужою до долі України).ІІІ частина: критика тогочасної еліти.ІV частина: узагальнення й пропові-дницький монолог автора. V частина: кінцівка, в якій лунає заклик до інтелігенції, яка має очолити свій народ.

Основна думка:1) Розкуйтеся, братайтеся…2) Учітесь, читайте,І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…3) Обніміться ж, брати мої… Паспорт твору. Питання до тогочасної української еліти. Що ми?Чиї сини?Яких батьків?Ким? За що закуті?Провідні мотиви: критика української еліти, яка зневажає свій народ; заклик до соціального примирення заради відродження нації. Тема: критика української еліти, байдужої до своєї історії, мови й батьківщини.Ідея: намагання поета пробудити в українців почуття національної гідності й честі, посилити їхню національну свідомість; різке засудження української еліти, яка зневажливо ставиться до рідних традицій, культури, мови, батьківщини.

«Цей образ неоднозначний: «автор» обертається до читача обличчям то юродивого - печальника за людей, то пророка, то апостола-проповідника, загалом - поета-громадянина, патріота, чиє серце розтяла розколина, яка зруйнувала націю…» (В. Смілянська, дослідник творчості Т. Шевченка)Образ автора у творіОбраз тогочасної української еліти у творі«І мертвим, і живим, і ненарожденним…» - пошуки передової культури в чужих краях;- майбутні діяння провідної верстви: «Гірше ляха свої дітиЇї [Україну] розпинають»;- інвектива – прийом, що полягає в гостро-сатиричному викритті певних осіб чи соці-альних явищ: «А ви претеся на чужину шукати доброго добра»;- «Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,Щоб там і здихали, де ви поросли!..»- «Славних прадідів великих Правнуки погані!»- «Раби, подножки, грязь Москви, Варшавське сміття…»

Реалізм Івана Нечуя-Левицького«Кайдашева сім’я» -  реалістична соціально-побутова повість, написана 1878 року. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. У повісті на прикладі родини Кайдашів, типової для українського суспільства ХІХ століття, письменник показав руйнування традиційних підвалин життя українського селянства, моральний занепад і духовну деградацію поневоленого народу. «Колосальне всеобіймаюче око всієї Правобережної України»

Реалізм. Панаса Мирного (Рудченка) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»У творі вдало та реалістично змальовано вплив суспільства на долю людини, перетворення звичайного селянського хлопця-правдошукача на жорстокого та холоднокровного вбивцю. І однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла, проблема вибору життєвого шляху. У творі реалізується художнє завдання письменника, висловлене ним у «Щоденниках»: «заглянути у душу чоловіка глибоко-глибоко». Через узагальнену картину життя епохи постає неординарна людська особистість, котра заплутується на життєвих роздоріжжях, зазнаючи поразок і падінь під тиском жорстоких і несправедливих обставин буття.«Перший симфоніст української прози» (4 частини) Панас Мирний, Іван Білик (2 автори)Соціально – психологічний роман - 30 розділів;перший «роман з народного життя», «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» 100 років історії села Піски доля правдошукача – бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка

РеалізмІвана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»(справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич) «Театр корифеїв» (брати Тобілевичі), був одним із батьків новочасного українського театрудрама; трагікомедія;в основі сюжету справжній факт;автобіографічність;дворянство як міф про краще життя;спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич» П'єса написана на основі реального факту. І. Карпенко-Карий використав подію, яка відбулася в його родині. Батько письменника вирішив у суді довести своє дворянське походження.

Реалізм Марко Вовчок( Марія Вілінська)«Інститутка» — реалістичний соціально-побутовий твір, у якому на тлі життя і побуту кріпаків та кріпосників правдиво зображені соціальні конфлікти. Тема: зображення тяжкого становища кріпаків і наростання народного гніву, стихійного протесту проти кріпосників.Ідея: возвеличення боротьби проти кріпосництва, уславлення могутньої сили народу, його прагнення до визволення, ненависть до рабства.Ідея твору двогранназаперечення кріпосницького ладу як антигуманного, жахливого суспільно-політичного устрою;засудження егоїзму й жорстокості як основи людського зла. Соціальний конфлікт: життя та побут кріпаків і поміщиків. Сюжет: у творі протиставляються два світи: поневолених і поневолювачів, які існували поруч і ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків протиставляється неробству; людяність, душевна доброта селян - жорстокості кріпосників; кохання Устини й Прокопа - «чудним панським коханням».

Модернізм – це нереалістичний стиль, в якому обов’язковим є орієнтація на красу і прекрасне, піднесення творчої інтуїції, ірраціональних елементів. Напрями ХХ ст., що розвивалися на спільній основі модернізму. Причини виникнення напряму: Криза об’єктивізму (релігійного , раціоналістичного). Криза пошуків об’єктивних законів дійсності. Їх зумовили два чинники: Гносеологічний ( мала ефективність раціонального пізнання , спростування попередніх уявлень про будову світу). Психологічний ( заперечення свободи людини, психологічний дискомфорт, пасивність, фаталізм). Період кінця ХІХ і початку ХХ ст. в українській літературі продемонстрував зміни в естетичній свідомості митців, що зумовило появу модернізму як нового літературно-мистецького напряму.

Визначальні риси модернізму: індивідуалізм, зосередження на «Я» автора, героя, читача; визнання інтуїтивного поруч із логічним шляхом пізнання; використання символу як засобу пізнання і відтворення світу; у творах затверджується перевага форми над змістом; психологізм, увага до внутрішньої боротьби роздвоєного людського «Я»; новизна та антитрадиціоналізм ;Модерністи свідомо роблять свою творчість антидемократичною, елітарною.

Визначальні риси модернізму: Основні течії модернізму:        імпресіонізм, неоромантизм,неокласицизм,неореалізм, символізм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, сюрреалізм, соцреалізм,«театр абсурду», дадаїзм, «новий роман» тощо.

- Які світоглядні зрушення спричинили появу модернізму як нового літературно-мистецького напряму? - Поміркуйте, чому модерністи на відміну від реалістів віддають перевагу малій прозі, навіть безфабульним творам. Робота з підручником. Ст. 11-13.

— це художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Імпресіонізм. Свого часу імпресіонізм став художнім відкриттям, він органічно увійшов у структуру як уже існуючих, так і нових напрямів. Особливість його в тому, що він є ніби перехідним стилем, адже характеризується як останній, що пов'язаний з реалізмом, і перший, що пов'язаний з модернізмом. Імпресіонізм змістив кут зору на людину, в першу чергу представників напряму цікавило внутрішнє життя особистості, неповторність і мінливість її душевної організації. Риси імпресіонізму і сьогодні знаходимо у багатьох письменників, художників, музикантів. Чим же він так приваблював і приваблює до себе?

Назву мистецькій течії дала картина Клода Моне 1873р. «Імпресія. Схід сонця». Основне завдання — витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів і переживань, але без заглиблення в їх суть. Сформувався напрям у французькому живописі 70-х рр.

Визначальні риси імпресіоналізму: - Психологізм у змалюванні персонажів.- Прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити миттєві враження.- Особливий лаконізм прози.- Ритмічність. - Багатство відтінків у змалюванні дійсності.- Збільшена увага до кольорів і звуків, до яскравих деталей.- Одночасна відмова від великих соціальних проблем.

В українській літературі елементи поетики імпресіонізму на реалістичній основні використовували. В. Чумак. В. Стефаник. М. Руданський. М. Коцюбинський. О. Кобилянська. Ранній М.Ірчан. Марко Черемшина

У західноукраїнській прозі кінця ХІХ —поч. ХХ ст. найбільш відомим оригінальним представником імпресіонізму був Марко Черемшина. Імпресіонізм охоплює і ранні поезії у прозі, і пізніші новели, риси напрямку зустрічаються практично у кожному творі письменника. Персонажі Черемшини живуть емоціями і почуттями, на першому місці — їхні враження. Дотримуючись поетики імпресіонізму, письменник зосереджує свою увагу на кольорових ефектах, фіксує погляд на зорових і слухових враженнях. Так, у повісті «Забобон» читаємо: «Панотець бере попід руку молодого війта, і оба ходять собі під парасолькою та й вихваляють челядь за її роботу, за розпалене личко черлене, за різьблені груди, що, гей мохнаті гусятка, проколюються крізь тоненькі білі сорочки, та за тоненький голос, що стелиться на запашне сіно разом із сонячним проміннєм і легоньким леготом підоймаєся над толокою та й лине понад лісами ід тим білим голубам, що забирають на крила дівочі та молодичині співанки і несуть їх у голубе небо».Імпресіонізм М. Черемшини

Імпресіонізм М. Коцюбинського. Михайло Коцюбинський захоплювався творчістю західноєвропейських та скандинавських авторів, їхні твори надихнули письменника на створення зразків модерної літератури. У творах митця основна увага зосереджується на внутрішньому стані людини, на її переживаннях та емоціях. Тож не дивно, що після 1901 року провідним жанром своєї творчості письменник обирає соціально-психологічну новелу. Ю. Кузнєцов, дослідник творчості М. Коцюбинського, зазначає:«Особливість стилю Коцюбинського,— і це має безпосередній стосунок до його імпресіонізму,— полягає в тому, що він, як правило, не змальовує раціональну сферу психіки людини. Психічний світ персонажів у Коцюбинського постає насамперед у зовсім іншому вимірі — емоційно-чуттєвому». Творчість письменника тісно пов'язана з живописом імпресіоністів, він навіть жанр своїх творів визначає як акварель, образок, етюд. Письменник був переконаний, що «загальна кольорова стихія» сприяє «утворенню гармонійного цілого з психологією моменту дії». Великий сонцепоклонник

Імпресіонізм М. Коцюбинського. Суттєвими ознаками імпресіоністичної новели М. Коцюбинського є ліризм і психологізм. «Психологічне в його творах стало не тільки важливим засобом зображення соціального, а й визначило характерні художні прийоми. Неабияку роль тут відіграли також інтерес письменника до наукових знань з психології, ряд обставин особистого життя, нахил до самоспостереження»,— вважає Ю. Кузнєцов. Для створення більш реалістичних картин письменник використовує зорові та слухові образи. Вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського є новела «Intermezzo». У творі відсутній звичний сюжет, але можна говорити про наявність внутрішнього сюжету, в основі якого — зіткнення двох станів митця — втоми і зцілення. Форма подачі змісту — монолог, у якому ми «бачимо» картини навколишньої дійсності, відчуваємо стан героя, його внутрішні переживання і враження від почутого і побаченого. Якщо говорити про особливість творчої манери письменника, то це, за словами Євгена Федоренка, «тонка фіксація вражень, лаконічність вислову, глибокий ліризм, ритмічність та плавність мови, майстерність описів природи та глибинний психологічний аналіз». Тобто все це риси, притаманні імпресіонізму.

Прочитайте фрагмент твору. Доведіть, спираючись на розглянуту теорію, що цей твір є імпресіоністичним.«А я дивлюся на небо. Воно сьогодні тихе, синє, глибоке і так щедро спливає униз, що маю певність: се воно наливає море блакиттю. Звідки йде тиша – з мене, чи входить у мене? Не знаю. Дрімають скелі, і чорні сідала піній застигли в тиші. Здається – ми всі розпустилися в ній. Тягне так само опуститися на каміння і пити так само сонце, як і вони, так само купати зір свій у небі…» (М. Коцюбинський «На острові») Зачитайте промовисті художні деталі, зорові, слухові, звукові образи, розкрийте смислове навантаження кожного образного вислову.

Вокзал Сан-Лазар. Клод МонеІмпресіонізм у французькому мистецтвіДама в саду. ТополіЗагрузка вугілля

Імпресіонізм у французькому мистецтвіДіаз де ля Пенья. Млин поблизу Барбізону. О. Ренуар. Прогулянка. Шарль ДобіньїМісцевість зі ставом. О. Ренуар. Рози з Вергемона. Едвар Дега. Танцівниці.

Володимир Орловський. Пейзажі України. Імпресіонізм в українському мистецтві

ХАРКІВСЬКА ПЕЙЗАЖНА ШКОЛА. Сергій ВасильківськийІмпресіонізм в українському мистецтвіКозача левада. Весна в Україні

Олександр МурашкоІмпресіонізм в українському мистецтвіКвіткарки. Праля. Біля кав’ярні

Імпресіонізм у українській музиціПро це свідчать такі твори, як солоспіви «Айстри» Миколи Лисенка; Українські композитори також сприйняли нові віяння в музиці. симфонічна поема «Ангел», фортепіанні цикли «Зоряні мрії», «Сторінки фантастичної поезії» Федора Якименка.«В квітках була душа моя» Я. Степового; солоспів «В лісі», «Жаб'ячий вальс» Василя Барвінського;

Неоромантизм - стильова хвиля модернізму; основна риса – спроба подолати протистояння між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити сподіване, можливе дійсним. В українській літературі неоромантизм найповніше виявився в ліриці та драматичних творах Лесі Українки, яка своїм «проривом у блакить» створювала основу для естетичних і національних шукань в українській поезії. Могутній життєлюбний заряд неоромантизму надихав І. Франка, О. Кобилянську, Ю. Яновського, О. Телігу, О. Ольжича та ін.Іван Франко «Мойсей»Ольга Кобилянська «Valse melancolique»Леся Українка «Contra spem spero!«Лісова пісня»

Визначальні риси неоромантизму: психологізм, емоційно -інтуїтивне пізнання світу;прагнення до повноти буття; проби поєднати ідеал із життєвою правдою; виявлення людського потенціалу; Прочитайте фрагмент поеми Франка «Мойсей». Доведіть, що цей твір представляє неоромантизм у творчому доробку письменника. О Ізраїлю! Якби ти знав, Чого в серці тім повно! Якби знав, як люблю я тебе! Як люблю невимовно! Ти мій рід, ти дитина моя, Ти вся честь моя й слава, В тобі дух мій, будуще моє, І краса, і держава. Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав У незламнім завзяттю, - Підеш ти у мандрівку століть З мого духу печаттю. Але ні, не самого себе я у тобі кохаю; Все найкраще, що знав, я у тебе вкладаю… у центрі зображення – яскрава, неповторна особистість, що протистоїть сірій масі. Мойсея - сильна особистість, що протистоїть сірій масі.

Експресіонізм - Василь Стефаник «Камінний хрест» літературний напрям, для якого характерне загострене сприйняття реальності, напружені переживання та емоції, бурхлива реакція на суспільні проблеми. У творах часто поєднуються протилежні явища.(від франц. – вираження) – течія модернізму, що мала передавати не стільки враження від дійсності, як вираження авторського ставлення до неї. Новели Василя Стефаника позначені надзвичайною увагою до внутрішнього світу героя, динамізмом у розкритті її переживань, що передаються нервовою напруженою, «рваною» фразою. Експресіонізм відбився на творчості М. Хвильового, М. Куліша, Ю. Яновського.

« Дівчата…їли хліб на печі, і дивитися на них було страшно і жаль. Бог знає, як ті дрібонькі кісточки держалися вкупі? Лише четверо чорних очей, що були живі і що мали вагу… Здавалося, що ті очі важили би так, як олово, а решта тіла, якби не очі, то полетіла б з вітром, як пір’я. Та й тепер, як вони їли сухий хліб, то здавалося, що ті кістки в лиці потріскають…» Теорія літератури. Художня деталь – така виразна подробиця, риса, штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим. Вона несе значне емоційне навантаження.«Очі» – дзеркало душі, символ духовного життя; «кістки» – голод, смерть, виснаженість. Зачитайте промовисті художні деталі, назвіть ужиті художні засоби, визначте їх роль у розкритті авторського задуму.

Символізм - літературний напрям, для якого характерний культ краси, прагнення дослідити незбагненну суть життєвих явищ; милозвучність поетичного слова, головний художній засіб – символ. Суть стилю полягає в поєднанні поезії й музики, створенні яскравих поетичних незвичних образів, які є символічними. Ранні поезії Павла Тичини «О, панно Інно...»Символічні образи: сніги (символ минущості, самотності, душевного холоду); цвітіння лугів (символ насолоди кохання).«Пам’яті тридцяти»«Ви знаєте, як липа шелестить…»Символічні образи: Сонце –  символ Всевидящого божества; осяяння; слави; величі; правосуддя. Вітер – символ духу, невловимості; швидкості; шкоди, руйнації і водночас оновлення. Дніпро – символ України; долі народу; величі, нездоланності, слави; козацької волі, звитяги; священної ріки українців. Кривава дорога — нещасливе майбутнє. Каїн – зрадник свого народу. Символічні образи: небо – безмежжя; місяць – символ вічності, світла; зорі – символ кохання, радості; липа – символ жіночності, кохання; золотий колір – багатство, радість, життя. Феномен доби

Символізм у мистецтві Білим і чорним хотів би я бути: В нічку, щоб ясно світить, В день же стояти, мов велетень скрути,- В кожному серці боліть. Михайло Жук «Біле і чорне»

Символізм - літературний напрям, для якого характерний культ краси, прагнення дослідити незбагненну суть життєвих явищ; милозвучність поетичного слова, головний художній засіб – символ. Суть стилю полягає в поєднанні поезії й музики, створенні яскравих поетичних незвичних образів, які є символічними. поезія Миколи Вороного. Поети наблизили вірші до музики, збагатили інтимно-особистісну лірику.поезія Олександра Олеся «Блакитна панна»Символічні образи: Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії); блакить (символ джерела духу); "Осанна!" (символ вітання бога).«О слово рідне! Орле скутий!..»«Чари ночі» Використання міфологічних образів космічного простору (сонця, неба, зірок), образів з Біблії (судні дощі, слово-меч). Використавши оригінальні символи, автор стверджує: слово-меч захищає, стає на оборону рідної землі, а слово-сонце, освітивши край, вселяє надію в безсмертя народу. Символічні образи: солов'ї (символ весни, кохання); іскра (символ душевної енергії, завзяття); бенкет весни (символ буяння природи й життя); Фауст (символ неповоротності минулого, минущості, марності намагань). (справжнє ім’я – Олександр Кандиба)

Літературний рід — узагальнююче поняття, один з головних елементів систематизації літературного матеріалу. За родами література поділяється на епос, лірику, драму. Літературний жанр (фр. genre — рід, вид) — тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу.

Роди і жанри літератури. Роди. Епос. Лірика. Ліро-епічнийрід Драма. Жанри. Малі форми: Оповідання. Новела Нарис Етюд Казка Легенда Середні форми: Повість. Великі форми: Роман. Роман-епопея. Ода Гімн Послання. Елегія. Епіграма. Романс Балада. Співомовка. Ліро-епічна поема. Роман у віршах. Кіноповість. Дума та балада. Поезія в прозіДрама. Поема. Комедія. Трагедія. Фарс. Водевіль. Мелодрама. Трагікомедія

Епос – (від гр. «слово, розповідь»)Основні особливості епосу:* розповідь про події як такі, що вже відбулися;* зображення людини через її вчинки, поведінку, особливості мови тощо;* описи різних видів;* рівний («епічний») тон викладу;* менш інтенсивне, ніж у ліриці, використання образотворчих засобів;* прозова форма (крім байки). Лірика – зображення людини через відтворення її почуттів, переживань, роздумів. Основні особливості лірики:вираження почуттів і роздумів, викликаних зовнішніми обставинами;елементи розповіді, описи;висока образність і емоційність;інтенсивне використання образотворчих засобів;стислість викладу;віршова форма;малий обсяг.

Ліро-епічні жанри. Особливості :сполучає елементиепосу:— сюжетність;— характеристика дійових осіб;— розповідь;— описи.лірики:— відтворення почуттів і роздумів героя;— ліричний герой;— віршова форма;Драма – зображення людини в дії, у конфлікті, у розмові. Особливості драматичних творів:зображення людини через її вчинки, поведінку, висловлювання;рушій дії – гострий конфлікт;відтворення подій як живого процесу, що протікає в даний момент;діалогічний виклад художнього матеріалу;поділ тексту на дії, картини, яви;наявність ремарок;призначення твору для вистави на сцені;прозова форма (зрідка – віршова).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА:1. Українська література (профільний рівень) : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2019. – 320 с. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа -URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/URL: https://www.google.com/search?q. URL: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh. URL: https://narodna-osvita.com.ua/471-panteleymon-kulsh-chorna-rada-analz-tvoru-kritika-citati.html. URL: https://ukrlit.net/textbook/10klas_10/7.html

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу