Повторювально – узагальнюючий урок з історії Стародавньої Греції ІІ – початку І тис. до н.е.

Тема уроку: Повторювально – узагальнюючий урок з історії Стародавньої Греції ІІ – початку І тис. до н.е.

Мета уроку: Узагальнити та поглибити знання учнів з історії Стародавньої Греції, акцентуючи увагу на розумінні історичних термінів, крилатих виразів, афоризмів; розвивати логічне та абстрактне мислення, інтерес до вивчення історії давніх греків; виховувати любов і повагу до спадщини світової історії та культури, толерантне ставлення учнів один до одного.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

Обладнання: історична карта «Греція в ІІ – на початку І тис. до н.е.»; плакат із написом давньогрецького лаконічного виразу (гному): «Знай самого себе»; малюнки (картинки) із зображенням давньогрецьких богів і сюжетів міфів; магнітофон і касета із записами «Сентиментального вальсу» П.І. Чайковського та шуму морських хвиль; обпалена грамота музи історії Кліо; маленький український прапор; сірники «Золоте руно»; яблуко; різнокольорові картки.

Хід уроку

І. Фокус уроку.

Слово вчителя.

Діти, я вам хочу розповісти цікаву легенду. Одного разу сім давньогрецьких мудреців, які жили в І тис. до н.е. у різних містах Греції, зустрілися у славному храмі бога Аполлона в місті Дельфи, яке знаходиться поблизу південного схилу гори Парнас. Вони повинні були вирішити, які мудрі слова, а точніше, короткі вирази (гноми) запропонувати для написання на стінах храму. Довго мудреці обмінювалися гномами… І нарешті вирішили, що написати нащадкам…

А ви хочете дізнатися, що то були за слова?

Тоді я пропоную вам подорож у часі… на хронольоті. Ця назви походить від слова “ хронологія”. Що означає це поняття? (Наука що, вивчає способи обчислення часу).

Отже, вирушаємо! Але будьте уважні, на ваших місцях є різнокольорові картки (зелений – початковий рівень, жовтий – середній, синій – достатній, червоний – високий)

За правильні свідчення ви будете натискати на потрібного кольору кнопки хронольоту і записувати це у ваші дорожні зошити.

Тепер вирушаймо!

ІІ. Подорож на хронольоті.

Лунає уривок із «Сентиментального вальсу» П.І. Чайковського… Раптом хтось стукає у двері! (Музика переривається) З’являється учень у костюмі титана Кроноса.

Кронос:     Я могутній, я титан!

Не злякав мене Уран!

Але Зевс мене здолав –

В Тартар швидко одіслав…

Щоб заплутати всіх вас,

Я змішаю рік і час,

Грецькі міфи, гори, ріки…

Все забудете навіки!

Слово вчителя. Діти, що ж нам робити? Ви впізнали нашого «гостя»? Невже його пророцтво починає діяти? Хто ж це до нас завітав? Поясніть свою відповідь. (Титан Кронос).

Давайте запросимо Кроноса до нас на хроноліт і спробуємо здолати всі перешкоди!

Кронос приєднується до ршти учнів. Але знову - стук у двері. З’являється учениця в костюмі музи історії Кліо.

Кліо. Моя мати – Мнемозина!

А історії стежина

Сяятиме оксамитом

Якщо вчитиметесь діти!

Учні відгадують завдяки віршованим рядкам імʼя незвичайної гості. Кліо запевняє, що подолати всі перешкоди Кроноса допоможуть знання.

Кліо теж запрошується на хроноліт, але перед тим, як прийняти запрошення, вона передає учням обпалену грамоту - подорожній листок із назвами зупинок і чарівний клунок з підказками.

Подорож триває під звуки “Сентиментального вальсу” П.І. Чайковського.

Зупинка перша. «Загадкова  мапа».

Слово вчителя. Ось і зупинився наш хроноліт. нам неодмінно треба дістатися Дельф, щоб прочитати гноми на стіні храму Аполлона! Яка ж це зупинка? У нас же є чарівний клунок із підказками! Але що це? Державний прапор! До чого він тут, як ви гадаєте?

(Жовтий та блакитний кольори були улюбленими кольорами жителів острова Кріт)

Отже, будемо мандрувати мапою!

Гра «Вірю – не вірю!»

Учитель називає твердження. Якщо учні з ним згодні - вони піднімають руку; якщо не згодні - схрещують руки на грудях. За кожну правильну відповідь учні отримують картку зеленого кольору, тобто “натискають” на відповідну кнопку хронольоту і занотовують це в подорожний зошит.

Варіанти тверджень:

1. Греція розташована на півночі Балканського півострова. (ні, на півдні)
2. На узбережжі Малої Азії також жили греки. (так)
3. Пелопоннесом у Греції називають середня частину. (ні, південну)
4. Середземне море омиває Грецію. (так)
5. Назва «олімпійські ігри» походить від назви гори Олімп. (ні, від м. Олімпія)
6. Із Північної в Середню Грецію веде вузенька стежка – Фермопільський прохід. (так)

Гра біля мапи “ Точки небосхилу”

Учням потрібно розташувати в зазначеному напрямі міста або будь-які географічні обʼєкти. За правильну відповідь учні отримують картки зеленого кольору.

Варіанти завдань:

- Розташуйте, будь ласка, з Півночі на Південь міста: Афіни, Спарта, Дельфи, Фіви.

(Дельфи - Фіви- Афіни-Спарта)

- Розташуйте, будь ласка, зі Сходу на Захід Іонічне та Егейське моря.

(Егейське море - Іонічне море)

- Розташуйте, будь ласка, із Півдня на Північ такі географічні обʼєкти: Фермопільский прохід; гора Олімп; півострів Пелопоннес.

Півострів Пелопоннес - Фермопільский прохід - гора Олімп)

Гра біля мапи “Четвертий зайвий”

Учням пропонується чотири назви географічних обʼєктів, три з яких поєднані між собою за якоюсь ознакою, а четвертий - зайвий. Потрібно визначити зайвий обʼєкт, а потім показати все на мапі. За правильну відповідь - картки синього кольору.

Варіанти завдань:

- Острів Кріт. острів Евбея, місто Кносс, Середземне море.

(зайвий острів Евбея)

- Гора Олімп, місто Фіви, Північна Греція, Південна Греція.

(зайва Південна Греція)

- Півострів Пелопоннес, гора Олімп, місто Олімпія, Місто Спарта.

(зайва гора Олімп)

Слово вчителя. Молодці діти! Я бачу як посміхається Кліо і як сумує Кронос. Рушаймо далі! А ось і наступна зупинка, а вгадати її назву нам допоможе підказка з чарівного клунка. Це касета. Зараз послухаємо.

( лунає шум морських хвиль)

Слово вчителя. Діти, якого грецького бога нагадують нам ці звуки?

(Посейдона)

Тепер ясно яка це зупинка.

Зупинка друга “Життя богів”

Слово вчителя. На цій зупинці нас теж чекають випробування, але чим швидше ми їх подолаємо - тим швидше дістанемось храму Аполлона

Завдання “впізнай бога”

Учитель показує картки із зображенням грецьких богів, учні вгадують їх імена. За кожну правильну відповідь школярі отримують картку жовтого кольору

Слово вчителя. Діти, здається мені, що Кронос знов хоче нас заплутати! Він пропонує нам завдання на уважність.

“Загадки - пастки”

Дітям пропонується вгадати правильне імʼя бога (богині), а також назвати неправильне імʼя, надавши характеристику і цьому божеству.

Її найбільше шанували-

Розумну, мудру, справедливу!

В руці зі списом зображали,

Як Зевсову дочку сміливу,

Ії душа добру відкрита!

Імʼя богині - ...

(Афіна - правильна відповідь. Афродіта - неправильна відповідь: богиня краси та кохання)

З усіх богів він найхитріший,

До того ж спритний, найхуткіший!

Володар всіх мандрівників

І вісник головних богів.

Бо має “неба пішохід”

Взуття крилате. Це - ...

(Гермес - правильна відповідь. Аїд - неправильна відповідь: бог підземного царства мертвих)

Коли вона всміхається - багаті урожаї.

Її дочка вертається - природа оживає.

Якщо вона зажуриться - земля плоди не родить,

Зимою небо хмуриться, нестерпний голод ходить.

Та переміна настрою - це не її провина!

Аїд зробив нещасною прекрасную ...

(Деметра - правильна відповідь: богиня землеробства та родючості. Афіна - неправильна відповідь: богиня мудрості).

За правильні відповіді і пояснення учні “натискають” на кнопки картки синього кольору.

Завдання «Жертва богам»

Слово вчителя. Зараз ми спробуємо уявити себе мешканцями Спарти. Як ми будемо розмовляти? (Лаконічно)

Отже, коротке запитання – коротка відповідь. Винагорода: картки жовтого кольору.

Варіанти запитань:

1. Які жертви приносили богам найчастіше греки? (Молоко, олію, мед, вино).
2. Які жертви приносили у важливих випадках? (100 биків - “гекатомба”).
3. Кому приносили жертву для успішного полювання? (Артеміді).
4. Кому приносили жертву для успішної морської подорожі? (Посейдону).
5. Кому приносили жертву для успішної торгівлі? (Гермесу).
6. Яка різниця між жертвами олімпійським та підземним богам? (Олімпійським - білих тварин, підземним - чорних)

Слово вчителя. Як гарно ви впоралися із завданнями!  Час вирушати далі. А назву наступної зупинки нам допоможе впізнати підказка музи історії Кліо... Але що це?! Сірники? Дійсно, сірники “золоте руно”... Що ж вони можуть означати, діти?

(міф про аргонавтів)

Усе зрозуміло. Увага! Хроноліт зупиняється на станції “Міфологічна скарбничка”.

Зупинка третя “Міфологічна скарбничка”

Слово вчителя. Діти, мені здається, що Кронос вже не такий упевнений у своїх підступних чарах. Але випробування для вас ще не скінчилися. Отже, будьте уважні!

Завдання “Хто з героїв міфів міг би сказати такі слова?”

1. “Завдяки мені помешкання людей стали світлими в найтемніші вечори. Це я допоміг їм побороти зимовий холод. За що ж цар богів і людей так жорстоко карає мене?” (Прометей)
2. “Приємно, що й говорити, коли імʼям батька назвали навіки безмежне море! Але як хотів би я, щоб цього не сталось!” (Тесей)
3. “Афіняни, я впізнав у морській далині корабель! О, краще б очі мої старі осліпли, ніж бачити цей страшний колір вітрил! Мій син загинув... Будь проклята гидка потворо! Жити більше не хочу й не можу!” (Егей)
4. “Обманом розлучили мене з улюбленою дочкою! Тож нехай зівʼянуть квіти, засохнуть дерева, вигорить трава! Поверніть мою дочку!” ( Деметра)
5. “Не засуджуйте нещасного батька. Так, мені нікого винуватити в загибелі сина! Знаю, знаю, людина не птах... Але прекрасний світ, створений богами, ще дивовижніше, коли дивишся на нього з висоти!..” (Дедал)

( Учні які вгадали міфологічного героя, “натискають” на сині кнопки, а якщо вони додатково розповіли про сюжет міфу, прикрасили розповідь деталями з додаткової літератури - одержують червоні картки-кнопки)

Завдання “Прочитай малюнок”

Учням пропонуються малюнки, виготовлені іншими класами (паралельними, минулорічними), на яких зображені маловідомі епізоди давньогрецьких міфів. Учні повинні вгадати назву зображеного міфу, назвати героїв, коротко переповісти сюжет. У нагороду вони отримують сині або червоні картки-кнопки, залежно від рівня відповіді.

Слово вчителя. Діти, здається , нам залишилась всього одна зупинка. Давайте зазирнемо у чарівний клунок: яка ж нас чекає підказка? Яблуко! Що ж це означає? Правильно, це може бути натяк і на яблуко розбрату, і на яблука Гесперид! Отже, ми зупинилися на станції “Крилаті диво-вирази”.

Четверта зупинка “Крилаті диво-вирази”

Слово вчителя. Діти, на вас чекає останнє випробування. За всі правильні відповіді ви будете “натискати” на сині та червоні картки-кнопки. Увага!

Завдання «Лаконічно поясни крилаті  вирази»

1. Нитка Аріадни. (Путівник)
2. Ахіллесова п’ята. (Недолік)
3. Яблуко розбрату. (Предмет, привід)
4. Золоте руно. (Стимул)
5. Яблука Гесперид. (Коштовність)
6. Авгієві стайні. (Безладдя)
7. Між Сціллою і Харібдою. (Пастка)

(Увага! Учні повинні пояснювати свій вибір.)

Завдання “Інтернаціональне прислівʼя

Учні підбирають українські відповідники до грецьких прислівʼїв і пояснюють, що вони означають.

Наприклад:

Грецьке “ Не співай переможну пісню передчасно!”

Українське “Не лізь поперед батька в пекло”

Грецьке “ Без праці не буде хліба в роті!”

Українське “Без праці не зловиш і риби у пруді”

Гра “Історична риболовля”, поєднана з конкурсом “Крилаті асоціації”

Учні обʼєднуються в чотири групи. У кожній групі обирається “щасливий” учень, який запрошується до “історичної річки” (картонний коробок із паперовими рибками, на яких написані крилаті вирази).

Учні з кожної команди “ловлять рибу” і несуть її до своєї команди, не повідомляючи вголос, який крилатий вираз їм дістався.

За декілька хвилин кожна команда готує інсценування “свого” крилатого виразу. Потім відбувається презентація крилатих виразів. Команди відгадують асоціації інших команд, пояснюють, що означають ці вирази.

Слово вчителя. Діти, ось ви і подолали всі перешкоди! Сам Кронос і Кліо задоволені вашими знаннями, дотепністю і винахідливістю.

Отже, декілька кроків залишилося до стіни храма Аполлона. Як ви вважаєте, який же гном вирішили написати на ній мудрі філософи?

ІІІ. Бліц-інтервʼю “Відкритий мікрофон”

Учням передається символічний мікрофон, і вони озвучують свої припущення.

Нарешті вчитель показує учням плакат, на якому написано: “Знай самого себе”.

Учні коротко обговорюють зміст гному. Лунає “Сентиментальний вальс” П.І. Чайковського.

Слово вчителя. От і настав час нашому хронольоту повертатися додому, у ХХІ століття, до нашого класу.

Я думаю, у нас з вами вийшла цікава подорож!

 IV. Підсумок уроку.

Оцінювання вчителем рівня знань учнів

V. Домашнє завдання.

У вигляді есе, листів друзям, малюнків, ребусів поділіться вашим враженнями про найбільш цікаві епізоди нашої подорожі на хронольоті!