Поява та розселення людей на території України

Зошит

Від найдавніших часів – перша половина ХVІ ст.»

1. Поява та розселення людей на території України. Модуль 1. «Від найдавніших часів – перша половина ХVІ ст.»

Майже 1 млн. років тому на території сучасної України з'явилися давні люди. Стародавню історію України умовно поділяють на чотири періоди (із яких матеріалів виготовлялися знаряддя праці):

Кам'яний вік (1 млн. років тому - IV тис. до н. е.)Мідно-кам'яний вік (IV - III тис. до н. е.)Бронзовий вік (II - I тис. до н. е.)Ранній залізний вік (I тис. до н. е. - початок I тис. н. е.)

Кам'яний вік поділяють: Палеоліт. Мезоліт. Неоліт

Палеоліт, або давній кам'яний вік (1 млн. років тому - X тис. до н. е.): Ранній палеоліт. Середній палеоліт. Пізній палеоліт. Ранній палеоліт: Стоянки раннього палеоліту: село Королеве (Закарпаття) - найдавніша стоянка, село Лука-Врублевецька на Дністрі, м. Амвросіївка на Донбасі. Форма соціальної організації первісних людей - стадо. Основне знаряддя праці - кам'яне рубило.

Стоянка - неукріплене давнє поселення людей кам’яного віку, яке не мало довготривалих споруд.

Кісток найдавніших мешканців Україні поки що знайти не пощастило. Та вчені припускають, що це були пітекантропи (архантропи). Вони прийшли на територію Європи з Африки на початку доби зледеніння. Клімат тоді ще був помірним, проте вже відчувалося холодне дихання льодовика.

Пітекантроп жив близько 1,5 мільйонів - 500 тисяч років тому. Пітекантроп мав невисокий зріст (ледве більше 1,5 метрів), пряму ходу й архаїчну будову черепа (товсті стінки, низька кість чола, виступаючі надочні валики, скошене підборіддя). По обсязі мозку (900-1200 см³) займав проміжне положення між людиною умілою (Homo habilis) і неандертальською людиною, людиною

Пітекантроп. Для пітекантропів було характерним:• використання вогню, хоча вони не вміли добувати його;• виготовлення знарядь праці оббиванням каменю. Найбільш придатним для цього був кремінь: унаслідок удару від нього відщеплювалися тонкі й гострі частинки, якими можна було різати, шкребти тощо. Основним знаряддям було ручне рубило, яким можна було колоти, різати, рубати.

Пітекантроп

Пітекантропи не будували житла, постійно пересуваючись у пошуках їжі. За тих часів у нашій місцевості ще було багато теплолюбних рослин. Тож давні мешканці українських земель живилися їхніми плодами, корінцями. Вживали в їжу також м’ясо, полюючи на оленів, антилоп, коней, биків, слонів, носорогів

Середній палеоліт: Льодовик. Стоянки: Кіїк-Коба (Крим), Молдове (Чернівецька обл.), Холодний Грот, Антонівка. Неандертальці навчилися видобувати вогонь. Носять одяг. Знаряддя праці: кам'яне рубило, гостроконечники, скребла.

Долина Неандерталь

Кіїк-Коба (Крим)

Молдове (Чернівецька обл.)

Холодний Грот

Заселення території України відбувалося через Балкани й Центральну Європу. Щоправда, деякі вчені вважають можливими й інші шляхи - через Кавказ. Археологічні знахідки, що їх відносять до часу 150—40 тис. років тому, засвідчують великі зміни в житті людей. Наступниками пітекантропів вважають палеоантропів, або неандертальців. На території України виявлено чимало стоянок неандертальців (до 200). Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму.

Вважається, що неандертальці не були еволюційними попередниками сучасних людей, але певний час жили поряд з людиною розумною і між цими двома видами могло відбуватися схрещування. Названі за долиною Неандерталь (Neandertal) у Північній Вестфалії, у Німеччині, де вперше було знайдено і описано їхні рештки.

Неандертальці і люди

Унаслідок зледеніння посуворішав клімат: спостерігалися різкі контрасти температур (спекотне літо й люта зима), а кількість опадів була такою, як у сучасних напівпустелях. Пристосовуючись до суворого клімату, неандертальці часто оселялися в печерах. Про це свідчать численні знахідки слідів їхньої діяльності, виявлені в печерах Криму. У місцевостях, де не було печер, неандертальці споруджували житла. Вони мали округлу форму.

Неандерталець

Основу житла викладали з кісток мамонтів або каміння. За стіни правило гілля, яке встромляли між кістками, а зверху житла накривалися шкурами тварин. Уже за тих часів люди почали користуватися одягом, оволоділи вмінням добувати вогонь. Найпоширенішими знаряддями неандертальців були гостроконечники та скребла. Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла - за ножі.

Пізній палеоліт: КроманьйонціСтоянки : Мізин (Чернігівщина), Кирилівська (Київ), Межиріч (Канівщина) - пізній палеоліт. Знаряддя праці: скребло, гостроконечник, дротик, рубило, ніж, гарпун, спис, голка. Стадо перетворюється на родову общину (об'єднання кровних родичів за материнською лінією). Виникнення релігії. Виникає образотворче мистецтво. З'являються музичні інструменти

Мізин (Чернігівщина)

Мізин (браслет)

Кирилівська (Київ)

Межиріч (Канівщина)

Найдавніші рештки людини розумної часу пізнього палеоліту знайдено в печері Кроманьйон у Франції. Тому цю людину називають кроманьйонцем. У кроманьйонців з’явилися знаряддя спеціального призначення:- скребачки для обробки шкури, різці для роботи з кісткою;- різноманітні ножі для різання м’яса, дерева, шкіри, верхів’я списів, сокири тощо;- крім кам’яних, уже були знаряддя з кістки й рогу голки, шила, руків’я різних інструментів;- різноманітні прикраси й речі ритуального призначення, як-от браслети, намисто, статуетки, ударні палиці.

Кро - Маньон

«Людина розумна» постала за часів, коли тривала льодовикова епоха. Найсуворіший клімат установився в Європі 20-17 тис. років тому. Провідним заняттям «людини розумної» за часів пізнього палеоліту було полювання. На півночі України первісні мисливці полювали на мамонтів, а на півдні - на бізонів. Люди жили й полювали колективами з 30—40 осіб. Усі вони були родичами.

Основними видами релігійних вірувань давніх людей були:анімізм (віра в душі й духів, які нібито присутні в усіх живих і неживих предметах);тотемізм (поклоніння певному виду тварин чи рослин, що вважалися охоронцями роду);фетишизм (поклоніння предметам неживої природи, які нібито наділені чудодійною силою);магія (обряди, засновані на вірі в здатність людини впливати на інших людей, явища природи, тварин, богів).

Стоянка пізньопалеолітична

Мезоліт, або середній кам'яний вік (X - VII тис. до н. е.). Винайшли човен, лук зі стрілами, пліт, приручили собаку. Основні заняття: рибальство, полювання, збиральництво. Панувало привласнювальне господарство (форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина брала в природі у готовому вигляді). Перехід до індивідуального полювання. Зростає роль окремої родини. Стоянки періоду мезоліту: Гребениківська (Одеса), Журавська (Чернігівська обл.), Мурзак-Коба, Фатьма-Коба.

Журавська (Чернігівська обл.)

Мезоліт

Мурзак-Коба (Крим)

Неоліт, або новий кам'яний вік (VII - IV тис. до н. е.). Винайшли нові прийоми обробки каменю - свердлення й шліфування.винайшли нові знаряддя праці - зернотерку, мотику, серп. Основні заняття: скотарство, землеробство та ремесла. Виникло відтворювальне господарство (форма господарювання, за якої людина сама виробляла все необхідне для життя). Материнську родову общину замінила батьківська родова община (патріархат). Стоянки: Кам'яна Могила (поблизу Мелітополя).

Неоліт

Відбулася неолітична революція - поступовий перехід від привласнювального до відтворювального господарства, від матріархату до патріархату, від кочового до осілого способу життя. Характерні риси неолітичної революції: Перехід до осілого способу життя. Перші штучні продукти: керамічний посуд, тканини. Використання тяглової сили свійських тварин"Демографічний вибух"Зародження землеробської цивілізації.

Численні археологічні матеріали свідчать про невпинне зростання населення території України за найдавніших часів історії людства. Наша земля - одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку країн Європи. Саме через Україну, котра розташована на крайньому південному заході Східної Європи, відбувалося заселення східної частини європейського континенту

Близько 16 тис. років тому розпочалося поступове потепління. Льодовик танув, звільняючи від крижаного панцира нові й нові землі. Повітря ставало теплішим і вологішим, побільшало води в річках, з’явилися болота. Сухі степи перетворилися на болотисті тундри, зрідка порослі березово-сосновими гаями. Деякі тварини, не пристосовані до нових кліматичних умов, вимерли. Така доля спіткала, зокрема, шерстистих велетнів - мамонтів, носорогів, бізонів, вівцебиків. Багато холодолюбних тварин відійшло на північ