Позакласна робота "Десять місць у Львові, які я хотів би показати гостям міста ", яку можна використати під час виховної бесіди, або післяурочний час.
Тема:
«Львів туристичний: Десять місць у Львові, які я хотів би показати гостям міста»
ЛЬВІВ
Місце №1. Залізничний Вокзал
Перше місце яке ви напевне відвідаєте є залізничний вокзал. Своїм горизонтальним силуетом, доповненим трьома високими купольними надбудовами, Залізнодорожний вокзал виразно читається в перспективі вул. Чернівецької, що відгалужується від вул. Городоцької в північному напрямку.
Будівля – ця цегляна, тинькована, двоповерхова. При влаштуванні фундаментів та перекритів використовувались залізобетонні конструкції. В основі конфігурації плану є видовжений прямокутник, довша сторона якого прилягає до лінії перонів та залізничного полотна.
Основу комплексу інтер'єрів складають великі зали, об'єднані широкими коридорами. Від коридорів вихід до перонів здійснюється через підземні тунелі.
Оригінальний вистрій інтер'єрів, в якому були широко використані форми сецесії, в інтер'єрах майже не зберігся.
Дебаркадер залізничного вокзалу, в даному випадку – станційна платформа на головному залізничному вокзалі Львова. Побудований 1900–1904 рр. за проектом архітектора Владислава Садловського та інженера Едмунда Зеленєвського. Конструктивні елементи каркасу виготовлені на металургійному комбінаті „Вітковіце” в м. Моравська-Острава (тепер Чехія). Ідею побудови дебаркадеру висунув ще у 1895 р. Юліан Захарієвич. Він виконав проект внутрішнього вигляду дебаркадеру.
Сьогодні у приміщенні вокзалу міститься: 1 касовий зал, 6 залів очікування різної комфортабельності, VIP-зал, зал офіційних делегацій, 3 бари, ресторан, перукарня, газетні та аптечні кіоски, кімнати відпочинку. Вокзал має 5 перонів, 8 колій (по одній колії біля першого та п'ятого перонів та по дві біля другого, третього, четвертого перонів). Вихід до перонів забезпечують три підземні переходи, а до першого перону, крім них, ще два зовнішні виходи. Над усіма перонами вокзалу знаходиться металево-скляний дебаркадер.
Місце №2. Собор Святого Юри
Собор Святого Юри – головний греко-католицький собор Львова і Львівської архиєпархії. На його території упродовж століть знаходилася резиденція митрополитів Української Греко-Католицької Церкви.
Перший дерев’яний храм був споруджений на горі, пізніше названій Свято-Юрською, ще за княжих часів. Його заклав близько 1280 р. князь Лев Данилович. Поряд було збудовано оборонний василіанський монастир.
Після знищення у 1340 р. обох споруд польським королем Казимиром ІІІ на цьому місці у 1363–1437 рр. було побудовано нову муровану церкву. У 1539 р. Свято-Юрська василіанська обитель стала осідком галицько-львівських єпископів, а церква – катедральним храмом.
Теперішній архікатедральний собор Святого Юра було збудовано в 1744–1760 рр. за проектом добре відомого на той час архітектора Бернарда Меретінера. Декоративні роботи в соборі тривали аж до 1780 р. Репрезентативний вівтар собору Святого Юра виконав скульптор Себастьян Фесінгер. На фасаді знаходяться скульптури роботи Івана-Георгія Пінзеля. Інтер’єр храму прикрасив скульптор Михайло Філевич. Авторами величних композицій були відомі художники Юрій Радивилівський, Франциск Смуглевич, Лука Долинський та Еразм Фабіянський. До новозбудованого собору була перенесена Теребовлянська чудотворна ікона Богородиці.
Після ув'язнення Української Греко-Католицької ієрархії з Митрополитом Йосифом Сліпим на чолі і незаконного «Собору Греко-Католицької Церкви 8—10 березня 1946 р.» собор передано православній архієпархії в юрисдикції московського патріархату.
В серпні 1990 Собор Св. Юра був повернутий щойно легалізованій УГКЦ.
Місце №3. Львівський національний університет імені Івана Франка
Львівський національний університет є найстарішим в Україні і одним з найкращих у Європі. Заснований він був ще в далекому 1661 році. В цьому університеті працювалі такі видатні особистості як – М. Грушевський, Яків Головацький, Мирон Зарицький. Випускниками університету були – Іван Франко (його назву носить тепер Університет), Андрій Бандера, Євген Коновалець.
Львівський національний університет імені Івана Франка гідно представляє українську академічну спільноту в світі. За перше півріччя 2010 року Університет відвідало понад 400 іноземних фахівців. Приблизно така ж кількість наукових і науково-педагогічних працівників нашого Університету перебувала в цей період у закордонних установах.
На фронтоні головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка – гасло: «Patriae decori civibus educandis» («Освічені громадяни – окраса Батьківщини»).
Місце №4. Львівський театр опери і балету імені Соломії Крушельницької
Збудований на початку минулого століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою. Стоячи перед величним фасадом цієї фантастичної споруди відчуваєш всепоглинаючу потугу мистецтва, його вічність у контрасті зі швидкоплинністю людського життя. Це споруда, у якій можна знайти різні архітектурні стилі європейських країн, втілені з пишномовною імпозантністю.
Форми фасаду дуже складні і різноманітні: це колони, балюстради, ніші, насичені алегоричними скульптурними постатями.
Над головним карнизом фасаду височать статуї восьми муз, над ними горельєфна десятифігурна композиція «Радощі і страждання життя». Фронтон угорі завершується скульптурною тріадою крилатих бронзових постатей Генія драми і комедії, трагедії і у центрі – Слави, яка тримає золоту пальмову гілку. Ці скульптури творили видатні львівські митці Попель, Баронч, Війтович.
Інтер’єр львівської опери вражає не менше, ніж зовнішній вигляд. Внутрішнє убранство споруди оздоблене позолотою (на неї витратили декілька кілограмів золота), різнокольоровим мармуром, декоративними розписами і скульптурою. Чотириярусний глядацький зал має форму ліри і вміщує понад тисячу людей.
Окрасою сцени є декоративна завіса «Парнас» (1900 рік) відомого у Європі живописця Генрика Семирадського – алегоричне трактування сенсу людського життя у постатях Парнасу.
Зал львівського оперного театру відзначається чудовою акустикою. Тут можна побачити виступи славетних оперних і балетних колективів України та гастролерів з інших країн. У львівській опері проводять нещодавно відроджені Віденські бали.
Місце №5. Високий Замок
Найвища гора Львова (413 метрів над рівнем моря і близько 130 метрів над рівнем середмістя) була штучно насипана наприкінці XIX століття на честь річниці Люблінської унії. Таким чином Львів одержав незрівнянний з іншими містами оглядовий майданчик, вигляд краєвидів з якого не можуть залишити байдужим жодного, хто наважився сюди піднятися.
Біля підніжжя штучного кургану стоїть кам’яний лев, який колись стояв біля міської Ратуші, і якому вже понад чотириста років. Неподалік – фрагмент стіни замку, що стояв на цій горі з XIV століття.
Історія його існування є велика і цікава, наприклад : у 1648 р. на Високому Замку відбувалася битва між польсько-шляхетським військом і козацькими загонами під проводом М. Кривоноса, що був полководцем Богдана Хмельницького.
Каштанова алея завершується будиночком садівника , а навколо нього росте багато екзотичних рослин. Для прикраси парку тут, в середині XIX століття, встановили штучну печеру з написом «15 серпня 1841 року», вхід до якої охороняють два кам’яні леви XVII століття зі старої Ратуші. Вони тримають щити з гербами львівських патриціанських родин. Колись цю печеру назвали «печерою самогубців», бо тут накладали на себе руки закохані, яким життєві обставини перешкоджали поєднатися.
Місце №6. Личаківський цвинтар
Личаківський цвинтар - один з найвеличніших і найпомпезніших європейських некрополів, заснований у 1786 році. Тут від перших років його заснування хоронили осіб відомих, знатних, найбагатших - діячів культури, мистецтва, науки і всю політико-адміністративну еліту столиці Королівства Галичина і Лодомерія.
Перші поховання здійснювалися на території сучасних полів 6, 7, 9, 10, 14, де збереглась і найстаріша надмогильна плита, датована 1675р. На початку XVI століття тут існував цвинтар для знедолених.
Зараз це музей на площі, яка перевищує 42 га, і усипальниця, в якій спочиває понад 400 тисяч людей. На його території є скульптури і архітектурні споруди відомих майстрів: Гартмана Вітвера, братів Шімзерів, Павла Евтельє, Г.Пер'є, Ю.Марковського, І.Левинського, Г.Кузневича, С.Литвиненка, Є.Дзиндри та інших. Шедеври, що вийшли з-під їхнього різця, прикрашають могили осіб різних національностей - українців, поляків, австрійців, німців, вірмен і багатьох інших, які були представниками усіх відомих християнських обрядів - католиків, греко-католиків, православних, протестантів та ін.
На цвинтарі поховані такі відомі люди як Іван Франко, Соломія Крушельницька, Маркіян Шашкевич і ще багато інших.
Місце №7. Стрийський парк
Стрийський парк — справжня перлина Львова, гордість його мешканців, а також один з найкрасивіших парків України.
Саме тут Ви зможете відпочити поряд з озером, де плавають лебеді, побачити біля 200 видів рідкісних дерев і рослин, поблукати загадковими алеями парку, здивуватись штучно створеним замковим руїнам.
Стрийський парк був збудований у 1876-1879 роках за проектом відомого архітектора садово-паркового мистецтва Арнольда Рьорінга на місці колишнього Стрийського кладовища
Сьогодні парк становить більше ніж 52 гектари і складається з трьох ландшафтних частин: зони нижніх партерів, лісопаркової зони, верхньої тераси (де проводились Східні Торги).
Стрийський парк і на сьогоднішній день лишається одним із кращих зразків ландшафтних парків у Європі та зачаровує львів'ян і гостей міста своєю красою та дивовижністю.
На даний час у парку є декілька інтересних обєктів кінотеатр, 3 кафе, озеро у якому плавають лебеді і інше.
Місце №8. Арена Львів
Стадіон «Арена Львів» – найсучасніший та один з найновіших у Європі. Комфортна та прекрасна спортивна споруда з розвиненою інфраструктурою збудована спеціально до чемпіонату Євро 2012 і призначена обслуговувати спортивні та розважальні події найвищого рівня і масштабу.
На «Арені Львів» відбулося 3 матчі фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. Дати проведення: 9, 13 та 17 червня.
Концепція розвитку стадіону передбачає поступове перетворення об’єкту на центр спортивного, культурного та ділового життя міста Львова.
Можливості «Арена Львів» відповідає усім вимогам УЄФА, які передбачають розвиток нових технологій у будівництві, інформаційній та цифровій сферах. Чимало вимог спрямовані на збільшення зручності та безпеки перебування вболівальників на матчі.
Після проведення Європейського чемпіонату кількість місць становить 34 915 за рахунок скорочення медіа-сектору та площ під спеціальну техніку для зйомки матчів фінальної частини ЄВРО-2012.
Місце №9. King Cross Leopolis
ТРЦ King Cross Leopolis розміщений на перетині південної частини кільцевої дороги і вулиці Стрийської, яка є однією з головних напрямків руху, і якою щодня проходить близько 67% транспорту міста.
Торгово-розважальний Центр King Cross Leopolis спроектований в сучасному, витонченому і зручному стилі з використанням, в основному, денного світла. ТРЦ розташований на двох рівнях, присутній зовнішній надземний та підземній паркінги. Торгова галерея вміщає споживчий гіпермаркет Ашан, гіпермаркет будівельних матеріалів Praktiker та супермаркет електроніки Фокстрот, а також понад 100 бутіків. Розважальна зона складається з кінотеатру мультиплекс на 7 кінозалів, серед яких зал формату 3D (Imax), ковзанка, боулінг City Bowling, дитячий розважальний центр та велика зона фуд-кортів.
В цьому розважальному гіпермаркеті ви зможете гарно відпочити і весело порозважатись з друзями.
Місце №10. Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького
Будівля аеровокзалу складється з двох різногабаритних об'ємів: основної пасажирсько-технологічної частини та комунікаційно-допоміжної галереї. В центральній частині будівлі терміналу на першому поверсі є зали очікування та реєстрації пасажирів та обробка багажу, а на другому та третьому поверхах здійснюються митний, прикордонний контроль та контроль на авіаційну безпеку.
Колони прикрашені плиткою за орнаментом української вишивки, мотиви писанки використають для мозаїки підлог залів першого поверху. Оригінальний дизайн поєднання хай-теку з елементами етно також розробляла компанія «Тебодін Україна».
Передбачено також чотириповерховий гараж на 400 паркувальних місць, відкритий паркінг на 900 місць, з них – 150 місць для службового транспорту, під’їздні дороги для громадського та приватного транспорту.
Після завершення всіх робіт «повітряні ворота» Галичини, які досі обслуговували 8 областей України, перетворяться на потужний регіональний порт. Водночас це буде лише першим етапом модернізації порту. Другий етап - до 2020 року - передбачає розширення будівлі терміналу і установку додаткового обладнання зі збільшенням пасажиропотоку до 2000 пас/год.