матеріал адаптовано для учнів 2 класу з метою правильно називати персонажів казок, висловлювати оціночні судження, розповідати про домінуючі риси, характер персонажів казки; формувати читацькі навички шляхом спеціальних вправ та в процесі роботи над текстом
-розвивати мовлення, мислення, уяву, увагу, спостережливість, фантазію, пам'ять
- виховувати любов до Батьківщини, доброзичливе ставлення до професії коваля, бажання творити добро, любов і бережливе ставлення до праці, природи, тварин і птахів.
Клас: 2
Предмет: Літературне читання
Тема: Позакласне читання. Літературні казки українських авторів (які ввійшли в коло дитячого читання) Юрій Ярмишин «Трамвай і щиглик», Валентина Каменчук «Як лиска голосок собі купувала.
Мета: (формування предметних компетентностей)
навчальна:
розвивальна:
виховна:
- виховувати любов до Батьківщини, доброзичливе ставлення до професії коваля, бажання творити добро, любов і бережливе ставлення до праці, природи, тварин і птахів.
Обладнання: книги з казками, презентація, музична фізкультхвилинка, маски.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
Пролунав дзвінок, починаємо урок
З чарівної казки, з маминої ласки.
Успіхів всім – мої побажання,
Ось і настав час для читання.
Тож девіз тепер згадаймо
І урок розпочинаймо!
Виразно читаємо,
Чітко відповідаємо,
Мовлення своє розвиваємо.
Продзвенів і змовк дзвінок
Починається урок.
Всі тихесенько сідайте
І роботу починайте.
Урок почнемо без зупинки
З мовленнєвої розминки.
1. Вступна бесіда
- Зараз я зачитаю віршик, а ви будьте уважні, бо в ньому пропущені деякі слова, які вам потрібно підібрати.
Увага на екран: (слайд №2-3)
2. Мовленнєва розминка
Качка помаленьку йде
Каченят своїх веде
І покрякує тихенько
- Не губіться, йдіть скоренько!
А маленькі каченята
Йдуть точнісінько, як мати!
З боку в бік гойдаються.
Йдуть скоренько на ставок.
Качка в воду перша – плиг!
А слідом малята,
Жовті каченята.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку (Слайд № 4-5)
Історія трамваю розпочалася ще близько 170 років назад. Коли коні тягли по рельсах вагончики з продуктами. Сьогодні трамвай є засобом громадського транспорту.
Щиглик – невеликий птах, масою до 20 грам. Довжина тіла щиглика приблизно 12см., розміром з горобця, але набагато стрункіші. Щиглики не перелітні птахи, гніздяться переважно у лісах, поїдає комах-шкідників, насіння трав.
Опріч – крім, за винятком;
Бамкав – Стукав;
Стики – сходяться два кінці.
Давайте їх прочитаємо (презентація).
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу
- Відкрийте будь ласка книги на с. 12. зараз я буду читати твір Юрія Ярмиша про трамвай і щиглика, а ви будьте уважними та слідкуйте за текстом.
IV.Бесіда на усвідомлення
- Діти, хто був уважним та запам’ятав, у яку пору року відбуваються події в казці?
- Яким маршрутом подорожував трамвай?
- Де відбувалися події?
1. Читання мовчки
- Учні, а зараз прочитайте твір мовчки.
V. Фізкультхвилинка (слайд №12)
(Діти виконують рухи під відео-фізкультхвилинку)
VІ.Повідомлення теми і мети уроку (Слайд № 13-14)
Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа –
В них таке смачненьке м'ясо …
Вовку-брату я сестриця,
А зовут мене … (Лисиця)
Ковадло – підставна, на якій кують металеві вироби;
Коваль – людина, яка виготовляє різні вироби з металу.
Давайте їх прочитаємо (презентація).
VІІ. Опрацювання нового матеріалу (Слайд № 18-19)
- Відкрийте сторінку 18. зараз я буду читати твір, а ви уважно слідкуйте за текстом. (Первинне читання) (Додаток 2)
VІІІ. Бесіда на усвідомлення
Фізкультхвилинка (для очей) (Слайд № 20-24)
IX. Узагальнююча бесіда
- Що нового запам’ятали про Юрія Ярмиша?
- Що нового запам’ятали про Валентину Каменчук?
- Чого нас вчить автор у казці «Трамвай і щиглик»?
- Чого нас вчить автор у творі «Як лисичка головок собі купувала»?
X. Підсумок уроку
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Що найбільше сподобалося?
1. Домашнє завдання
- Діти, дістаньте щоденники і запишіть домашнє завдання. Сторінки 15-17, 18-19, читати і переказувати.
ДОДАТОК 1
«Трамвай і щиглик»
Був собі у Києві Трамвай. Не звичайний дзвінкий Трамвай, що возить людей, а той, що ремонтує трамвайні дроти, перевозить важкі рейки і просмолені шпали.
Трамвай без кінця подорожував із Святошина на Поділ, а з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як він дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до будинків. Домашні господарки миттю зачиняли вікна. Собаки ховалися у підворіття, а кицьки видряпувалися з переляку аж на вершечки дерев. Злізти звідти вони боялися, тож доводилося кликати пожежників, ставити до кожного дерева (а ви знаєте, як їх багато у Києві!) пожежні драбини й рятувати наполоханих кицьок, які нявчали так, що чути було аж на Батиєвій горі.
Всі були страшенно незадоволені, крім Трамвая.
— Ану вас,— гуркотів Трамвай.— Мені все одно. Цілісінький білий день щось допомагаєш ремонтувати, їздиш без кінця — куди пошлють. А потім усі про мене забувають. Навіть водій іде собі геть, додому. А ти — стій у депо, наморений од цілоденної біганини. А ледь фари заплющиш— знову ганяй туди-сюди.
Одного разу, тільки натомлений Трамвай забувся у недовгім сні, як раптом прокинувся — щось його лоскотало.
Це був… Це був Щиглик!
Він ладнав із гілочок під стелею кабіни… гніздечко!
Трамвай першої миті аж розгубився з подиву.
— Ти що це надумав? У транспорті гніздо лаштуєш? Звідки ти взявся?
— А я до вас із Ботанічного саду прилетів! Чув, вам одному не дуже… Якщо не заперечуєте, давайте дружити!
— Еге ж, коли так…— сказав Трамвай.— Але тільки знай: мені подобається їздити з гуком, стукотіти колесами по рейках. Ось таку музику я найбільше люблю, а не пташину!
— Ой-йой! Ти ж розвалиш мені гніздо! — занепокоївся Щиглик.— А я чекаю Щиглиху з яєчком!
«Ну от!— подумав Трамвай.— Що я вам усім — гуртожиток?»
Але він не сказав цього вголос. Тим більше, що його новий знайомий враз так дзвінко заспівав… Він кликав Щиглиху.
І вона не забарилася. Прилетіла саме тоді, коли Трамвай вирушив за своїм маршрутом.
Дивно — того ранку Трамвай не бамкав колесами по рейках, не вищав на поворотах. Собаки не тікали у підворіття, кицьки не дряпалися з переляку на дерева, а вікна у місті були відчинені навстіж!
Бо всі слухали…
Адже Щиглик і Щиглиха, тільки-но Трамвай рушив, всілися на довгу блискучу трубку під стелею Трамвая, як на жердинку, й заспівали!
І з того самого ранку вже ніхто не впізнавав нашого Трамвая.
Він ніжно проходив стики, ніколи не вищав на поворотах. Адже тепер у нього були справжні друзі, які його ніколи не кидали.
Коли ж у гніздечку з’явилися щиглята,— яких чудесних пісень стала виспівувати дружна пташина сім’я! А Трамвай легесенько вистукував їм у такт на стиках.
І всі в місті здалеку помічали той Трамвай, усміхалися йому і називали пташиним.
ДОДАТОК 2
«Як лиска голосок собі кувала»
Прийшла Лиска — руда кіска — у село до коваля і тихенько промовля:
— Чи могли б ви, а чи ні,при ковадлі, при вогні голос викувать мені?
— Голос викувать не важко, зибирай на смак, будь ласка: голос квітів, голос травки, голос вітру чи журавки, голос осені чи літа, соловейка, а чи жита? Голос рути, голос м'яти... То ж який тобі скувати? Лиска тихо промовля:
— Отакий, як в солов'я! І зрадіють в небі зорі, колос в полі, риба — в морі,
пташенята і звірята, — дорослі, і малята! От ковалик: цок та цок і скував їй голосок. Лиска вихором у хатку, заспівала пісню татку. Лис, як пісеньку послухав, то прищулив зразу вуха. Заспівала пісню мамі — з мами з вухами те ж саме! Всі, хто пісню Лиски слухав клали зіллячко у вуха! Розбіглися по хатах пташата і звірята. І потекли у Лиски двома струмками слізки. Тоді озвавсь дідуньо Лис:
— А ти, Лисичко, не журись. Прислухайсь краще, придивись — сонце, вітер і діброва — кожен має свою мову. І найтонший колосок має власний голосок.
Власний!
Список використаної літератури:
Інтернет-ресурси: