Позакласне читання. Українська література на сучасному етапі. Урок-конференція у 11 класі

Українська література 11 клас

Тема: Позакласне читання. Українська література на сучасному етапі. Урок-конференція.

Мета: ознайомити учнів із творчістю сучасних поетів і письменників; заглибитись у зміст творів; розвивати уміння учнів орієнтуватися у прочитаному та аналізувати прочитані твори; формувати естетичні смаки; виховувати  в них духовність , людяність, любов до Вітчизни, рідного к раю, повагу до високих людських почуттів

Тип уроку: урок – конференція

 Епіграф: «Якби у нас нічого значного не було в літературі серед так званого середнього покоління, не кажучи вже про літературу старших, то навіть у такому обсязі хіба наша українська молода література не є серйозною і значною?!»

                                                                                                                   Іван Драч

                                             ХІД   УРОКУ

І.Організація класу

«Кольорова рефлексія» : перевірка емоційного настрою на початку уроку

ІІ. АОЗУ

Проблемне запитання

Які твори сучасних письменників ви читали? Чим саме вони вам запам’яталися?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

· Пояснення вчителя

          Літературний процес дев'яностих років — надзвичайно різноманітний і багатогранний. Найяскравішими фі­гурами літератури дев'яностих зали­шалися представники попередніх по­колінь. Вони становили основу цієї літератури, згодом донаснажену яск­равими експериментаторськими поста­тями Є. Пашковського, С. Процюка, О. Ульяненка...

         З другої половини 80-х років ук­раїнська література розпочинає но­вий етап свого розвитку. У мистецтві з'являються постаті (Віктор Небо­рак, Юрій Андрухович, Іван Малкович, Ігор Римарук, Олександр Ірванець, Василь Герасим'юк, Юрій Покальчук, Оксана Забужко та багато інших), що не бажають миритися з пануванням «єдино правильного» напрямку — соціалістичного ре­алізму, та свій протест і виклик вони виявляють в епатажних формах. Так виникають неоавангардистські угру­повання «Бу-Ба-Бу», «Лугосад» тощо, які, творчо використовуючи художні засоби інших стилів і епох («низового бароко», футуризму, да­даїзму), а також найкращі надбання світової літератури (творчість Жан-на-Поля Сартра, Умберто Еко, Габріеля Гарсіа Маркеса), змогли створити новий масив української літератури. Вона відрізняється від попередніх літературних здобутків українських митців принциповою, межовою переоцінкою суспільних і особистісних атрибутів,  посиленою увагою до психологічного світу осо­бистості, експериментуванням щодо форми художнього твору, підкреслено вільним поводженням з мовою як з матеріалом художнього тексту.

Експериментаторство стає провід­ним напрямком творчої діяльності письменників — кожен підсвідомо прагне сказати своє слово в літера­турі сучасної доби і вважає, що тра­диційні форми та засоби для цього неприйнятні.

Творчість письменників цього періоду засвідчила існування спільного європейського культурного середовища, що сформувалося   із середини 80 –х і до сьогодні. Літературні твори, що з’являються з – під пера сучасних письменників, відрізняються  внутрішньою глибиною,  багатоплановою образністю, своєрідністю художнього світу. Театральність світовідчуття, сприйняття себе не актором, а    людиною, яка мистецьки грає на сцені життя, характерні для головних героїв творців цієї доби. Позитив і негатив утрачають чіткість обрисів і вимірів, а життя постає в усій своїй складності й суперечливості – так, як це і є  насправді.

· Конференція

1 учень. Василь Герасим’юк 

   Народився 18 серпня 1956 року  в Караганді,  в незаконно репресованій гуцульській родині. Дитинство провів у родинному селі Прокурава,  закінчив Київський університет імені Т.Шевченка. Перша збірка «Смере­ки» (1982) заявила про прихід у літе­ратуру справжнього таланту. Згодом — «Потоки» (1986), «Космацький узір» (1990), «Діти трепети» (1991).

Поезії Василя Герасим'юка завжди мають яскраво виражений українсь­кий колорит. Автор відчуває себе зо­бов'язаним говорити про те, що має хвилювати людину на цій землі, на­віть якщо вона внутрішньо втратила таке бажання. Для того, щоб діткну­тися основ людської свідомості, поет насичує свої твори невидимими паралелями й глибинним підтекстом, шу­кає незвичних ракурсів для змалю­вання буття. Так, у поезії «Колихалась колиска...» навколишній світ подано очима немовляти. Саме тому так часто у творі вжито слово «коли­хатись», адже для малюка, який ле­жить у колисці, колихається увесь світ, що його оточує: рідна хата, мама й тато, зоря у вікні. Вірш насичений образами, що підкреслюють карпат­ський колорит поезії.

В іншому творі змальовано сучас­ного неофіта, для якого людська мо­раль уже втратила свою істинну суть. Поет прагне зрозуміти, звід­кіля йде таке всезаперечення, і переконливо доводить, що не від прославленого своєю чесністю се­лянського родоводу:

Ти співвітчизників скручуєш в ріг,

Немов так навчили батьки.

Твій тато маржину любив та беріг,

   Не йшов по траві навпрошки.

Урятоване ягня, яке батько поклав під колиску сина, — символ духовності, закладеної від народження, та не кожен може пронести її через усе життя. Останні рядки поезії звучать як звинувачення в духовному манкуртстві. Батько тримає на руках уціліле ягнятко, і ця картина стає втіленням утраченого родоводу:

Ти як міг забути?!

Ти б очі підвів —

Воно на руках у Христа. Паралель із Христом іще більше поглиблює прірву між поколінням батьків та дітей і демонструє кризу духовності, утрату оберегів українсь­кого роду, кризу свідомості сучасної людини, підміну одних понять іншими.

В.Герасим’юк є оним із найавторитетніших сучасних українських поетів. Лауреат низки літературних премій – «Благовіст», ім. П.Тичини, ім.

В. Свідзвнського, Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Член  Асоціації українських письменників. Відомий як радіожурналіст, автор і ведучий популярних літературних програм. Проживає в м. Києві.

 

2 учень. Оксана Забужко

      Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку, закінчила філософський факультет та аспірантуру  Київського університету ім Т. Шевченка, захистила кандидатську дисертацію з естетики на тему «Естетична природа лірики як роду мистецтва». Профе­сор, доктор філософських наук. Перша книжка — «Травневий іній» (1985). Згодом з'являються поетичні збірки «Диригент останньої свічки» (1990), «Автостоп» (1994), «Новий закон Архімеда» (2000). Проза: «Польові дослідження з українського сексу»,  «Інопланетянка », « Дівчатка », «Сестро, сестро…»

Письменниця будує свій власний поетичний світ, у якому на першому плані завжди - яскрава особистість авторки. Чи не тому більшість її творів — речі біографічні або такі, які сприймаються як одкровення письменниці, її власний біль, її особисті переживання. Тому очевидними постають виразки на тілі ук­раїнського суспільства. Ми потре­буємо звернення до духовних дже­рел, до вічних архетипів людської свідомості, до історичної пам'яті сво­го народу й загальнолюдських цін­ностей та ідеалів.

Твори О.Забужко  перекладалися  шістнадцятьма мовами світу і 1997 року удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation.

  3 учень.  Оксана Пахльовська 

Народилася 1956 року в Києві. Закінчила Московський державний університет імені М. Ломоносова. Доктор філологічних наук, професор.

Перша книжка — «Долина храмів» (1988). Історична тематика — ареал зацікавлень поетеси. У її руслі логічно звучить мотив життя і смерті. Це накладається на основне тло оповіді — це завжди Україна або спогади, думки авторки про рідну землю.

У своїй творчості поетеса з внутрішнім щемом торкається проб­леми чорнобильської

трагедії, і заз­начає, що це лихо стало можливим через те, що людина не усвідомлює себе відповідальною за ту землю, на якій живе.

У творчості О. Пахльовської часто звучить екологічна тема. Для її розкриття авторка використовує біблійні образи й ремінісценції.

4 учень. Юрій Андрухович  

Народився 1960 року в Івано-Франківську. Закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова. Учився в Московському літера­турному інституті. Кандидат філоло­гічних наук. Перша книжка —«Небо і площі» (1985). Згодом — «Середмістя» (1989). Юрій Андрухович — лідер літературного угруповання «Бу-Ба-Бу». Він також талановитий прозаїк, з-під його пера з'явилися ро­мани «Московіада», «Рекреації», «Перверзія».

Творчість Андруховича засвідчує вплив найкращих зразків класичної і сучасної європейської літератури (Умберто Еко, Габріеля Маркеса), а також намагання синтезувати своє­рідний художній світ, наближений до реального і водночас фантастичного.

5 учень. Олександр Ірванець 

Народився  24 січня 1961 року у Львові. Освіту здобув у Дубнівському педагогічному училищі та Московському літературному інституті. Входив до літературного угруповання «Бу-Ба-Бу». Автор  поетичних збірок «Вогнище на дощі», «Тінь великого класика та інші вірші», «Вірші останнього десятиліття», «Любіть»; роману «Рівне/Ровно (Стіна)», збірки прози «Очамимря».

Особливість творчості: здатний звичайне явище розкрити як щось дивовижне. У творчості письменника через автобіографічну призму своє­рідно осмислюється проблема «ма­ленької людини »:

П'ять мільйонів ковтають

      ранкові бульйони, їх ковта, в свою чергу, голодне

      ранкове метро.

           Я — солдат будівельного батальйону.

          Я — ніхто.

   Поезії О. Ірванця перекладалися багатьма мовами, п’єси були поставлені в Україні та Німеччині. Член Асоціації українських письменників. Живе в м. Ірпені під Києвом.

6 учень. Любов Пономаренко

Народилася 1955 року на Чернігів­щині. Закінчила Ніжинський педа­гогічний інститут, учителювала. Літературну творчість почала як пое­теса. За порадою Володимира Дрозда взялася за «малу» прозу. Першу ж добірку коротких епічних тво­рів відзначив журнал «Дніпро». У 1984 році побачила світ збірка оповідань та повістей «Тільки світу». Згодом публікації з'явилися у вітчиз­няних часописах.

     В оповіданні «Твоя товаришка лисиця»,   яке,   на   перший   погляд, сприймається як дитяче, постають далеко не дитячі проблеми буття лю­дини у сучасному світі. Мати шко­ляра Марка — бандуристка. Та мис­тецтво сьогодні не актуальне, сім'я живе за межею бідності. Постаріла й хвора жінка не може знайти роботу, щоб прогодувати родину. Тому для неї відкривається тільки одна дорога — на паперть, жебракувати. Так своєрідно розв'язано проблему «ма­ленької людини» на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Моральні страждання сина, який ба­чить безвихідь ситуації, посилює бездушне ставлення оточення до проблем конкретної людини, нерозу­міння й небажання допомогти йому.

Антитезою до людської жорстокос­ті постає музика, пісня: «У мами ни­зький сріблястий голос, і коли вона бере перші ноти, по тілу пробігає дрож, здається, той голос піднімає те­бе, як піщинку, й несе в чужі світи».

Саме бандура постає духовним символом життя бандуристки, яка асоціюється в оповіданні з рудою ли­сицею на комірі її старенького пальта.

Слово вчителя

      Українська література від середини 80-х років і до сьогодні — це ху­дожній масив, що продовжує форму­ватися, її репрезентують творчі осо­бистості, створене якими важко порівнювати або зіставляти, настільки воно різниться за стилем, використа­ними художніми засобами, способом мислення та відтворення дійсності. Та незважаючи на протилежність по­шуків і одиничних міні-успіхів, ук­раїнська література сучасної доби ще не набула того світового резонансу, на який вона заслуговує в контексті здобутків попередніх епох. З чим прийдуть на літературний олімп су­часні українські письменники, чи стануть вони всесвітньо відомими, — питання, що має розв'язати час.

У літературних текстах сьогодення художня реальність постає такою ж різноманітною, як і справжня. У цьо­му й полягає непересічне значення цих творів.

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Перегляд учнівських презентацій на тему «Сучасна українська література»

«Незакінчене речення»

«Бу-Ба-Бу» розшифровується як… 

 До літературного угрупування «Бу-Ба-Бу» входили такі письменники: …

У творчості якого письменника  часто звучить екологічна тема… 

Збірку «Вогнище на дощі» видав …  

Поняття про «літературне покоління» з’явилося …  

     Автор  романів «Московіада», «Рекреації», «Переверзія» …  

У.Підсумок уроку

· Рефлексія

 Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…

Найбільші труднощі я відчував …

Я не знав, а тепер знаю…

Мене вразило (мені запам'яталося)..

· «Мікрофон»

«Поезія для сучасної людини — це...»

· Перевірка емоційного настрою на кінець уроку

УІ. Мотивація оцінювання

УІ.Домашнє завдання: 

Написати міні-твір на одну із тем (на вибір).

1. Лист автору від вдячного читача.

2. Дозвольте запитати Вас, авторе.

3. Сторінки твору, що найбільше вразили.