Урок. "Маргінальна особистість як герой модерністської прози (за романом В. Підмогильного «Місто»)".

Про матеріал

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ПІДПРИЄМНИЦЬКИМ ТЛОМ. МЕТА: повторити поняття «урбаністичний роман», «психологізм», «маргінальна особистість; визначити події, вчинки, явища, стосунки, що вплинули на зміну психологічного стану та життєвих планів головного героя; порівняти й проаналізувати умови життя в сільській місцевості та в місті, ставлення селян та міщан одне до одного; розвивати мовлення, мислення, уяву та увагу школярів, уміння працювати в групах; формувати підприємницьку компетентність; виховувати любов до рідного краю та бажання самореалізуватися. ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: мультимедійна дошка, проектор, відеопрезентації, аркуші паперу А-1, А-4, фломастери, маркери, поле для покеру, картки з цитатами для покеру.

Перегляд файлу

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ  ЛІТЕРАТУРИ З ПІДПРИЄМНИЦЬКИМ

                                      ТЛОМ (11 КЛАС)

 

                               Розробила Нікітіна Вікторія Віталіївна,

                              учитель української мови та літератури

                              Райгородоцької ЗОШ І-ІІІ ст. Словянсь-

                              кого району Донецької області

 

ТЕМА. Маргінальна особистість як герой модерністської прози (за романом В. Підмогильного «Місто»).

МЕТА: повторити поняття «урбаністичний роман», «психологізм», «маргінальна особистість; визначити події, вчинки, явища, стосунки, що вплинули на зміну психологічного стану та життєвих планів головного героя; порівняти й проаналізувати умови життя в сільській місцевості та в місті, ставлення селян та міщан одне до одного; розвивати мовлення, мислення, уяву та увагу школярів, уміння працювати в групах; формувати підприємницьку компетентність; виховувати любов до рідного краю та бажання самореалізуватися.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: мультимедійна дошка, проектор, відеопрезентації, аркуші паперу А-1, А-4, фломастери, маркери, поле для покеру, картки з цитатами для покеру.

 

                                  ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Літературний диктант. (учитель задає питання, а діти записують відповіді в робочий зошит через кому, потім правильні відповіді проектуються на мультимедійну дошку, самоперевірка, оцінка (до 3 балів) виставляється в оцінювальну картку.

 1)Представником якого періоду в літературі був В. Підмогильний?

 2)Жанр твору «Місто».

 3)Чим у романі є вислів: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли ти маєш тіло?»

 4)Назвіть головного героя твору «Місто».

 5)Про яку річ головний герой написав своє перше оповідання?

 6)Скільки частин має твір?

 7)Хто з жіночих образів втілює сільську ментальність?

 8)Хто з жіночих образів втілює фальшивість і тимчасовість?

 9)Хто з жіночих образів втілює непередбачуваність та екзальтованість?       10)Як інакше в творі називають Тамару Василівну?

 11)Про що йдеться в цитаті: «Воно покірно лежало внизу…»?

 12)Що сяде писати в кінці твору головний герой)

Відповіді: «розстріляне відродження», урбаністичний роман, епіграф, Степан Радченко, бритва, дві, Надійка, Рита, Зоська, мусінька, місто, повість про людей.

 

  1. Міні-опитування.
  • Що таке урбаністичний роман?
  • Що таке психологізм у творі?
  • Що таке маргінальна особистість?

 

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

 

ІV.Основна частина уроку.

  1. Робота в групах. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ». (Групи отримують аркуші паперу з написами «місто», «село» і мають дібрати двічі по шість асоціацій, а потім представити, що для них місто, а що село. Оцінка кожному учаснику виставляється в оцінювальну картку групою  від 1 до 3 балів)
  2. Перегляд презентацій «За що я люблю своє селище», «Чому я хочу жити в місті». (Це міні-проекти, над якими діти працювали в групах протягом двох тижнів. Презентації оцінюються окремо від 1 до 12 балів).
  3. Інтерактивна вправа «Метаплан». (Учні розглядають проблемне питання: ставлення міщан та селян одне до одного в романі «Місто» та в реальному житті. Результати надає представник групи. Оцінювання участі кожного у вправі проводиться групою від 1 до 3 балів).
  4. Інтерактивна вправа «Критерійний покер». (Проблемне питання – «який психологічний стан головного героя вплинув на зміну його життєвих планів?». На картках – цитати з твору, що відображають психологічний стан героя. Картку отримує кожен учень і робить свій вибір, визначаючи місце картки (найголовніше, головне, не надто важливе, що визначається кольором на полі для покеру), і вступає в дискусію, якщо це місце зайняте. Оцінка за цей вид роботи 1-2 бали).

Цитати з карток:

«Хлів – ось де він має жити! Як тварюка, як справжнє бидло! Він відчув, як шпарко кинулось його серце і кров линула до обличчя»

«Такого приниження він не чекав. Він ішов на голод, на злидні, але не в череду».

«Він відзначив у собі певне вагання… занепалість – словом те, що можна назвати легкодухістю. А права на це він … не мав жодного».

«Він – нова сила … Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

«Йому захотілося розпочати день … по-міському … Важливо ж відразу поставити себе в норму, бо норма й розпорядок – перша запорука досягнень!»

«На фронті науки він був зовсім не зле озброєний».

«Складе він потрібні іспити, дістане свідоцтво й вернеться на село новою, культурною людиною. І разом з собою привезе туди нове життя».

«Виразно почував зараз всю важливість своїх обовязків, що чуття їх був утратив на мить, ступивши на чужий грунт міста».

«Радісним було йому й перше знайомство з міськими людьми».

«От вони, ці горожани! Все це – старий порох, що треба стерти. І він до цього покликаний».

«Його вуха чули невиразний гомін переплутаних слів, раптові вигуки, випадкову лайку і той гострий сміх … І вся душа його займалася нестримною ворожнечею до цього бездумного, сміючого потоку».

«Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах! Їх треба вимести геть, розчавити цю розпусну черву, і на місце їх прийдуть інші».

«Чому не понести ці лампки на село, де з них була б користь, а не розвага. О, ненажерне місто!»

«… побачив угорі ріжок місяця … , що світив йому й на селі. Спокійний місяць, такий, як і він, сільський мандрівець»,

«Не ненавидіти треба місто, а здобути … Таких, як він, тисячі приходять до міста, туляться десь по льохах, хлівах та бурсах, голодують, але працюють і вчаться, непомітно підточуючи його гнилі підвалини, щоб покласти нові й непохитні».

«Він мав себе птахом, що спиняється в повітрі на розгорнутих крилах, обнімаючи маленьким оком розкішну землю, квіткою, що розкриває вранці маківку, проливаючи запашність назустріч сонцю».

«Ніколи він ще не був такий принижений та знищений. Зухвалі слова того книжного хробака лягли на нього ганебними плювками».

«Почував, що зважується на щось, що зараз відбудеться щось неповторне, давно сподіване, але приспане в душі випадковим видивом. Передчуття визволення було в нім … Він ішов чарівною стежкою минулого, натхненно шукаючи колишніх джерел».

«Назавжди покине це місто, чуже його душі, цей камінь, ці збудні ліхтарі! Зречеться навіки жорстокої плутанини міського життя … І піде в спокійні, сонячні простори…»

«Він бачив себе завтра … непомітним хліборобом, одним із безлічі сірих постатей, у свитках, що водять по землі вічне рало».

«Дух минулого … прокинувся в нім, дух віків, що дрімає в душі й підводиться хвилинами зрухів».

«Хлопець думав про мітлу життя, що рівняє позаду сліди минулого, велику, священну мітлу, завжди нову й завжди бездоганну.

«Цей вечір його тягло туди, де він лишив колись часточки самого себе … Він ніби хотів зібрати їх, повернути їх собі, почуваючи нез’ясоване зубожіння свого єства».

«Раптом глибокий спокій огорнув його. Як смішно пригадувати! Бо … божевільний той, хто має надихнути спогад новим існуванням! Бо розкладається минуле, як труп».

«Білим шумом нуртувала в ньому та страшна чарівна сила, і захлинаючись у цьому поновленому вирові, він марив з жахом і надією, що віднині життя його буде якесь нове, зовсім неподібне на те, що було, зовсім відмінне від пережитого. І хоч би швидше воно вже почалося!»

«Він завмер від споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок».

 

V. Підсумок уроку.

1. Виставлення  балів в оцінювальну картку (остаточне), підрахунок,

виведення оцінки.   

2. Метод «Прес». Дати відповідь на питання: чому ми називаємо Степана Радченка маргінальною особистістю?,  чи вдалося головному герою підкорити місто?

 

VІ. Домашнє завдання.

  • Дати відповіді на поставлені вище питання у форматі власного

висловлення.

 

 

   

 

 

                                     

 

 

 

 

 

doc
Додано
4 квітня 2018
Переглядів
404
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку