Позакласне заняття. Т.Г.Шевченко-співець краси рідного краю
Позакласне заняття
Підготувала вчитель початкових класів
Баранник Л.О.
Тема. Т.Г.Шевченко – співець краси рідного краю.
Мета: почати ознайомлення дітей з життям та творчістю українського поета
Т.Г.Шевченка; показати, як поет оспівує красу рідного краю; вчити
тей виразному читанню віршів, розумінню прочитаного; розвивати
уяву, мислення, пам’ять; виховувати любов до поезії, до рідного
краю, виховувати естетичний смак.
Хід заняття
- Організаційна частина.
-
Розгляд ілюстрацій про рідний край.
- Як ви розумієте слова «рідний край»? Де найкраще місце на землі?
-
Зустріч з поетом.
- Вступна бесіда.
- Колись, діти, давним-давно, на такій же землі і не за безкраїми моря-
ми, не за дрімучими лісами, не за високими кам’яними горами, був
веселий, багатий, мальовничий, але зачаклований злими людьми, зне-
волений край.
І жили там рабами в тяжкій чужій роботі віддані в неволю люди.
І називали той край – Україна.
Україна- це не лише країна смутку і жалю, а й країна великої краси.
Краса її – це тихі води і ясні зорі, зелені сади і білі хати, лани золо-
тої пшениці і багатоводні ріки, співучі роботящі люди.
І ось у тому краю, 9 березня 1814 року, в селі Моринці Київської гу-
бернії, в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі
блиснув на все село один вогник-це народилася дитина. Для пана-нова
кріпацька душа, а для всієї України - великий поет Тарас Шевченко.
- Розгляд портрета.
- Творчість поета.
- Ми вже з вами говорили, що дитячі роки і все життя поета були…
якими? (Тяжкими, сирітськими, безрадісними) І лише мальовничі
краєвиди природи рідного краю розвіювали смуток, і в серці заграва-
ла радісна сила.
Милувався Тарас чарівністю степу, різнобарвністю гаю, гомоном
улюбленого Дніпра. І вже тоді в душі зароджувалася любов до приро-
ди, рідного краю, землі, мови.
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого бога,
За нею душу погублю !
Все своє життя, де б не був поет, душею линув до рідного краю,
рідної домівки.
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину…В тім гаю,
У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло…Там неволя…
Хоч як тяжко було Тарасові в рідній хаті, але з якою любов’ю він
думами лине до неї, як ніжно називає «хатиночка», як милується зеле-
ним гаєм, чистим ставом.
Згадка про рідну домівку навіює на поета інші думи, і він лине у
квітучий вишневий садок на Україну.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
- Діти, яку картину ви уявили, прослухавши вірш? Що ви відчули?
- Так, це прекрасна картина весняного вечора в українському селі.
Ми бачимо красу саду, вечірньої зіроньки. Чуємо спів дівчат, соло-
вейка, гомін хрущів.
3.4. Робота над віршем «Тече вода з-під явора…»
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
1. - Зараз і ми з вами здійснимо подорож у цей куточок.
2. Розгляд малюнка за віршем «Тече вода з-під явора».
- Що побачили на малюнку ? А що відчули ?
3. Виразне читання віршу.
4. Бесіда за змістом віршу.
- Який настрій створює ця поезія ?
- Як зображено природу у вірші ?
- Що робить качечка ? Яка в неї сім’я ? З чого видно, що вона
дбайлива мати ?
- Куди прийшло дівча ? Про що свідчить її поведінка ?
- Яку розмову ведуть між собою батьки дівчини ?
- Цей твір – ніби маленька казка, ніби бачиш і чуєш все те, що зобра-
зив Шевченко. Бачиш явір, калину, качину сім’ю, чуєш дзюрчання
потоку, плескіт і гомін качок, що ловлять ряску поміж осокою. Ніби
в казці, качечка «розмовляє з дітками своїми».
3.5. Розв’язання кросворду за віршем «Тече вода з-під явора»
|
|
4 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
4с |
|
2к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1к |
а |
ч |
а |
т |
о |
ч |
3к |
а |
|
|
|
|
|
д |
|
л |
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
о |
|
и |
|
|
|
ч |
|
|
|
|
|
|
к |
|
н |
|
|
|
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
5р |
я |
с |
к |
а |
1. Хто хлюпочеться у воді поміж осокою ?
2. Яке дерево пишається над водою ?
3. З ким плавала качка?
4. Куди вийшли погуляти батько й мати ?
5. Що ловить у воді качечка ?
- Ми дізналися, скільки прекрасних віршів написав Т.Г.Шевченко про
свій рідний край, його мальовничу красу, У вірші «Заповіт» поет
просить поховати його після смерті на рідній землі :
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій…
Народ виконав заповіт Шевченка. Поховали його в Каневі на Чернечій
горі, що тепер зветься Тарасовою, над Дніпром – Славутичем. І що-
денно пливе людський потік, щоб вшанувати пам’ять Кобзаря, вкло-
нитися його могилі, покласти квіти, почитати вірші .
Душа поета живе у серцях людей, у народних переказах, рядках
книг, у малюнках, в українських рушниках, вишиванках ; на сценах
театрів, у кінозалах, у співучій українській мові.
4. Підсумок уроку.
- Що вам найбільше запам’яталося ?
- Що нового ви дізналися про життя та творчість Шевченка ?
- Що змальовує поет у своїх віршах ?
про публікацію авторської розробки
Додати розробку