Позакласні заходи. Свято української народної пісні.

СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ

ПІСНІ

Мета: продовжити знайомство учнів з традиціями і звичаями українського народу,розвивати уяву, увагу, пам`ять, вміння декламувати вірші, інсценівки,виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу. Виховувати любов до української народної пісні як однієї із складових менталітету українців. Відроджувати календарно-обря­дові звичаї, традиції і обряди нашого народу.

Обладнання: рушники, виставка дитячих малюнків , матеріали для проведення народних ігор, аудіозаписи.

Хід свята

Вчитель: Українська пісня!... Хто не був зачарований нею! Хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і хоробрим. Який митець не був одухотворений її багатими мелодіями, безмежною широтою, красою барв, чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і пра­гнення до кращого, до вершин людської гідності, до людяності, до творчості. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дітей своїх!

Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах. Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу, це йо­го історія. Тому наше родинне свято ми присвятили українській на­родній пісні.

Звучить українська народна пісня "Зеленеє жито". її підхоплюють всі.

Вчитель: Народна пісня — це велика культурна спадщина, скарб українського народу. В народі кажуть, що у піснях, як у книжках, можна читати нашу історію. В українській пісні і ніжність, і ласка, і любов. Вона була до­брим порадником у радості і горі, допомагала в праці. Усі народні звичаї та обряди відтворені в піснях. Недаремно кажуть, що пісня — народний календар.

Учень: 3 розповідей своїх бабусь та книжок, що прочитали в школі, ми дізналися, що у давніх слов'ян рік починався навесні, а берез­неве літочислення зберігалось до 1409 року. У свідомості давньо­го землероба новий трудовий рік починався з відродження нав­колишньої природи і пробудження матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою.

Вчитель: скільки я пам'ятаю, як тільки починали та­нути сніги, дівчата, парубки, діти виходили на пагорби за село і співали пісень, запрошуючи весну швидше принести тепло, "старим дідам сіяння", "чоловікам орання", "молодицям гречку жать", "старим бабам серпочки", "а дівчатам віночки".

Учениця: Ми і тепер нетерпляче чекаємо, коли весна проже­не холод, устелить землю травичкою зеленою, уквітчає квіточка­ми, а пташки наповнять гай та діброви своїм голосним щебетан­ням.

Учні виконують гаївку "Розлилися води на чотири броди".

Вчитель: Здавна, коли зима з весною зустрічаються, святкували свято Масляна. Давайте і ми відтворимо це свято у піснях та інсценівках.

                           (Звучить музика. Вбігають скоморохи)

1-й скоморох – Глянь, скільки народу зібралося.

 2-й скоморох – А чого вони зійшлися, самі не знають. Краще б вдома сиділи.

 1-й скоморох – Слухай, брат, от що я знаю. Їхав один чоловік лісом у слободу, на ярмарок за покупками. У яр спустився, глядь – лисиці хоровод водять. І всі такі вбрані. І чого б ще?

 2-й скоморох – Так ще що! Я от що знаю. У бабці Марії миші розвеселилися, бігають із кута в кут, і посміхаються. А коти Васькові вуса збрили. І чого це вони?

 Господиня.

 Я відповім на ваші питання — і лиси, і миші зиму проводжають і весну чека­ють. І народ тут зібрався, щоб зиму провести й весну зустріти. Веселі пісні поспівати, в ігри пограти.

Господар

Усім друзям та гостям

 Щирії вітання!

Господиня.

Хай здійсняться незабаром

 Ваші сподівання!

Господар

Хто радіє сонцю, квітам

 Хай весну стрічає!

Господиня.

До нас Масляна-красуня

На свято виїжджає.

                                      (Діти співом закликають Масляну)
Разом:

 Масляна, масляна
Маслечком промащена,
Приходь раненько
Зустрінем тебе добренько
Оладком, сиром, маслецем
Та рум’яним млинцем.

                                 

( хлопці вносять опудало)

А чому ти, Масляна,

не надіта, не принаряжена?

Червоною стрічкою не підпоясана?

 

  А тому вона не вбрана,

червоною стрічкою не підпоясана,

Чекає від гостей дорогих

одежинки різні модні та червоні.

 

Вед.   Щоб в одежинку Масляну нарядити, потрібно Масляну розсмішити.

Отже, веселі ігри починаємо, Масляну розважаємо.

 

  Гей, хто веселитись бажає?

Тут вас щось цікаве чекає!

Ми кличемо до нас всіх,

Хто полюбляє забави та сміх!

 

І Конкурс:    Завдання перше, гра незвичайна

( Гра «Перетягування канату «полотна тканини»)

 

ІІ Конкурс:   Ось і сарафан у Маслі з'явився, примір сарафан, а ми тобі хустинку яскраву підберемо.

( гра «Хто зав′яже більше хусточок на дівчат»)

Вед.   Ось пораділа Масляна, посміялася і хусточку в подарунок отримала.

ІІІ Конкурс:  Наспіла нова гра - нелегке завдання.

За справу взятися нам пора і виявити старання.

Ай - да Масляно - краса, чудова коса.

( Конкурс « Заплітання коси із стрічок»)

IV Конкурс:  Вбралася наша красуня, та чогось їй не вистачає. Ви не знаєте чого? Яка ж Масляна без прикрас, без намиста яскравого (дістає з кишені намисто). А хто бажає приміряти їй намисто?

 

Гра «Намисто з бубликів»

-А Куди ж це наша Масляна поділась?

Входить Масляна.

Масляна: А ось і я!

Ось як вирядилась, як причепурилася.

Я прийшла до вас з добром,

З сиром, маслом, пирогом,

Ще з млинцями, калачами та вареничками!

 

 

- Доброго дня. Я Масляна. В мене личко біленьке, щічки рум’яненькі, як пампушечки. Веселий я спеціаліст по млинцях, пиріжках та варениках. До вас поспішала, щоб з вами пограти і себе показати.
 

Масляна: Масляна — це одне з найулюбленіших свят Київської Русі. Його здавна відзначали наприкінці лютого, коли «весна з зимою зустрічалися».

Друга назва свята — Сирний тиждень. Справа в тому, що Масляній передував зимовий піст, і люди врешті-решт могли їсти всілякі скоромні продукти, у першу чергу молочні та з м'яса.

У другій половині зими в корів, кіз, овець з'являлося потомство І телята, козенята, ягнята. Природно, більшали і надої молока — його тепер вистачало і тваринам, і людям.

Крім того, морози вже були не такими лютими, усе тепліше пригрівало сонечко...

Людям дуже хотілося скоріше провести зиму й зустріти довгоочікувану весну.

Люди насамперед дякували за тепло сонцеві, славили його, пекли млинці — круглі, рум'яні, червонуваті (якщо були зроблені з житнього борошна), які дуже нагадували сонячний диск.

До млинців готували олію, сир, сметану, діставали мед, пекли медові пиріжки і візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято.

Масляна: 

Я до вас на цілий тиждень завітала. Принесла я вам пиріжки із сюрпризом. Проведемо гру, яка називається «Пиріжки з ґудзиками».
(Учасникам роздають пиріжки. Масляна оголошує, що в одному з них сюрприз, (в якому, вона сама не знає,)- 5 маленьких ґудзиків. Завдання гравців – з’їсти пиріжки, а той, кому попадуться ґудзики, покаже їх усім присутнім. Масляна попереджає, що потрібно бути обережним, щоб не проковтнути ґудзика, та не подавитися. Насправді ж у пиріжках ґудзиків немає – це розіграш)
1-й Ведучий: Дозволь нам, Масляна, слово мовити. 

Масляна: Ну, добре.

 2-й Ведучий:. Дозволь провести тебе на почесне місце. Запрошуємо тебе повеселитися, святом насолодитися.

1-й Ведучий: 

- Ось і минула вже зима… Із снігом, з хуртовиною, тріскучими морозами, з веселими, дзвінкими колядками, щедрівками, незабутніми народними іграми … А скільки сніговиків було виліплено, скільки цукерок поїла дітвора!Було все, як у казці, було недавно, але вже минуло!А нині сонечко, якому так важко було пробитися крізь хмари, все більше пригріває, розтоплює бурульки. І стрімкі струмочки вже незабаром полинуть у річки, в яри. Це місяць березень - перший місяць весни - спішить до нас.

2-й Ведучий:

Прийшла пора Зимі на північ повертатись

 Та не хоче вона а нами попрощатись.

Дарує Масляну нам на прощання —

 Свято останнє.

Входить дівчинка Зима (у білому вбранні, зверху хустина)

Зима

Хто це тут кличе мене?

Іду, іду, снігу намету,

З вами разом потанцюю,

Бо ще силу свою чую.

Зима

- Дякую вам, діти!.

 Мені з вами було весело і на ковзанці, і на гірці.

 То щічки вам порум’яню, то за вушко ущипну.

 Але без усякого зла, бо я вас люблю.

Я дуже люблю, коли ви співаєте, танцюєте, граєтеся, смієтеся.

Я на всі боки вам вклоняюсь,

Зі святом радо всіх вітаю.

Надходить час з весною зустрічатись.

Сьогодні — Масляна!

Усіх млинцями буду пригощати.

На святі веселіться, грайте.

Танцюйте і співайте.

Незабаром вже Весна — моя сестриця —

Повинна з квітами до вас з'явитись.

Зима

 Скажіть, а чи весело вам було зі мною?

Діти, а ви вмієте відгадувати зимові загадки?

Білий, та не цукор,

Ніг немає, а йде. (Сніг)

Без рук, без ніг,

А малювати вміє. (Мороз)

Сніг на полях,

Лід на річках,

Завірюха завиває,

Коли це буває? (Взимку)

Зима проводить ігри-змагання.

Гра  « Ведмідь і лісові звірятка» 

Зима

Я чи не боїтеся ви морозу - морозенка та метелицю-хурделицю? Як морозом я завію та снігами замету!

Дитина. А у школі нам тепленько, любо й весело серденьку.

Зима. Ой, на дворі метелиця. Крутить, вертить хурделиця.

Дитина. А у школі чепурненькі зійшлись діточки гарненькі.

Господиня. Добре, Зимонько, нам було з тобою. Але вже весна не за горами.

Зима. Хіба настав уже мій час з весною зустрічатися?

Господиня.
Аякже!

Зима з весною зустрічається,

Про володіння свої домовляється.

Тому це свято Стрітенням називається.

В цей день сонце повертає на літо,

Все в природі прокидається.

Господиня. Діти, а ви знаєте що колись у цей день люди збиралися на майдані.  Веселилися, співали, танцювали, зиму проганяли.

1-й Ведучий: 

На Масляну каталися на санчатах, конях, готували й пригощалися млинцями з сиром, маслом, сметаною, варениками. Це свято тривало тиждень і народ віддавав шану кожному із днів дійствами.

2-й Ведучий: 

З Масляною пов'язано багато прикмет і повір'їв.

На Масляну дівчата ворожили на свою долю, а ще з допомогою ворожінь господарі дізнавалися, чи врожайним буде рік. На Масляну молодь будувала і брала штурмом снігові фортеці, кидала сніжки, ставили каруселі на льоду та перетягува­ли канат.

Давайте й ми пограємо.  (ігри-змагання)

1-й Ведучий: 

Утікай, утікай, біла Зимонько,

Вже нема у тебе силоньки.

Зима.

 Ой! Я забула, що сьогодні такий день! Ну ж, позмагаємося з Весною, подивимося, чия візьме. Тож кличте швидше Весну!

(Танок «Пробудження весни» під пісню  веснянку)

Зима.

Весно – красно! Ти до нас поспішала, землю рідну теплом зігрівала.
Весна
- Ви мене чекали
І пісні мені співали
Я до вас завітала,
Щоб з вами пограти
Вас звеселити, радістю зігріти.
Зима
- Ой, ой, та це ж і справді весна іде, ще подивимось, хто з нас сильніший.
Насуплю я брови
І вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє.
Весна
- А я засміюсь -
І сонце ласкаве засяє
Прокинуться луки, ліса і поля -
Усе розцвіте, заспіває.
Куди ступлю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.

Зима:

- Що ж, Весно, твоя взяла!
Прощаюсь з вами усіма!
Щасливі будьте! Через рік я знову
Свою вам казку принесу зимову!

Зима йде із залу під музичний супровід.

Весна:

- Я тепло вам принесла
І сонечка додала,
Щоб міцніли усі діти
Й розквітали, наче квіти.
Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами.
Заквітчаю різним зелом,
Щоб усім було весело.
 

Масляна:

Час Зимі, для Весни, дорогу звільнити.

Масляна:- Чим нам весну – красну порадувати? А ми їй пиріг з яблуками приготуємо.

Господиня:

Або вареники! Вареники для українців завжди свято для шлунка і душі. Вони і «хваленики», і «благодареники», і навіть «мученики» .

 

Вчитель:А чи знаєте ви, що, крім гаївок і веснянок, діти і молодь любили співати жартівливі пісні? Знаємо!

Вчитель: А чи вмієте співати жартівливих пісень? Вміємо!

Хлопчики і дівчатка стають одні навпроти одних і виконують жартівливу

Пісню « А мій милий вареничків хоче»

Слова вчителя:

Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями. В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед великим постом Масляну (Масниці). Так називали свято проводів зими та її одвічних супутників – холоду, темряви, і урочистої зустрічі весни, яка несе з собою світло, тепло і радісне пробудження природи.

1-а дитина:

1 день масляної – День Прохора, або «зустріч».
До Прохора зима втішається, а пізніше слізьми вмивається.

2-а дитина:

2 день – святого Власа, а ще Заігрини.

За гарну роботу дівці меду дають, за лінощі кропивою б’ють.
Влас до нас прийшов, парубку наречену знайшов.

3-я дитина:

3 день називається «Ласунка». В цей день українці пригощали один одного млинцями, ватрушками.

4-а дитина:

4 день називається «Розгуляй чверток». У цей день люди розважалися, співали, танцювали.

5-а дитина:

5 день називається «Тещині вечори». У цей день зяті ходили в гості до тещ.

6-а дитина:

6 день називається «Зовицині посиденьки». У цей день відвідували рідних.

7-а дитина:

7 день називається «Прощання з масляною». У цей день люди просили вибачення один в одного за колишні образи.

Слова вчителя:

- Окрім обряду закликання весни, був ще обряд закликання пташок. Влаштовували його звичайно на день Сорока Святих. З тіста пекли 40 «жайворонків», що нібито вилітають у цей день із вирію.
-Це жертва весні, щоб «гуси неслися, яйця водилися, гусенята плодилися». Печиво роздавали дітям. Частину обрядового печива діти підвішували на фруктових деревах, а коли збирався гурт, діти йшли до найвищого пагорба, піднімали в гору «жайворонків» і декламували:

Діти разом:

Пташок викликаю
Із теплого краю!
Летіть, соловейки,
На рідну земельку.
Спішіть ластівоньки
Пасти корівоньки!

Слова вчителя:

- Хлопці виглядали на дах і закликали:

Хлопці разом:

- Прошу я, просять тато й мати:
Прилітайте, птахи, до нашої хати!

Слова вчителя:

- Закликали діти птахів – і птахи прилітали. А тоді треба було звернутися до сонечка. Як до божества, щоб воно вийшло. Щоб краще гріло, щоб розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти. Давайте і ми, як наші пращури, його покличемо.

Діти разом:

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Ось вони граються,
Тебе дожидаються!

Дитина

Гей, заграйте – но, музики,
В мене гарні черевики.
Як будете гучно грати,
Буду хвацько танцювати!

Слова вчителя:    

- Вийшло сонечко, розтанули сніги, зазеленіла трава і зацвіли квіти, розм’якла земля. Засіяли ниву, заволочили.
- А від чого залежить урожай? (Від дощу)
- Отже треба було покликати дощ і принести йому в жертву – дві ще праслов’янські страви: борщ і кашу.
- Давайте його покличемо:

Діти разом:

Іди, іди, дощику!
Зварю тобі борщику!
Мені каша, тобі борщ,
Щоб ішов добрий дощ!

Побороли зиму!
Ось які ми сильні

А зима розтала і її не стало.

Слова вчителя:

- Зима відступила, але треба її прогнати зовсім. А як це зробити?

Діти разом:

- Треба її спалити.

Слова вчителя:    

- Робили хлопці опудало Зими із соломи, одягали в жіночий одяг, виносили за село і спалювали, завдяки цьому очищалися від нечистого. Злого. Спалювали Зиму, а дівчата танцювали і співали.

Весна

Кінчається зима,

Кінчається коту Масляна!

Масляниця — об'їдуха,

Грошима переберуха,

Час твій скінчився,

На вогонь перетворився!

Дитина

Проведеш Масляницю  

На вогнище з журбою,

Хай печалі забере з собою!

Дитина

Прощавай, Масляна, прощавай!

Через рік до нас ти знову завітай.

Слова вчителя:    

3 давніх-давен найбільшим і найвеселішим святом у нашого народу був Великдень. В цей день після святкового сніданку всі збиралися на галявині біля церкви і співали гаївки.

 Учень:       

У нашім селі на горбочку

 Стоїть церква на видочку.

Біля неї, мов ті квіти,

Сидять старі й ходять діти.

Ходять хлопці і дівчата —

Українські соколята.

Слова вчителя:    

Іде весна по землі, прикрашає її квітами, ніжною зеленню. То ж бережіть і примножуйте цю красу. Тоді буде наша земля квітучою.

У виконанні мами звучить купальська пісня "Ой на Івана Купального".

 Слова вчителя:    

 Діти, сподобалась вам пісня? А коли її у нас співають?

Діти: На свято Івана Купала.

Вчитель: Так, це Купальське свято, яке святкуємо влітку (7 липня). Хлопці роблять солом'яне опудало, а дівчата прикрашають де­ревце — Мариноньку ~— і навколо неї водять танки, співають. А що ми з вами уже знаємо про це свято?

1  учень: У цей день, за народним повір'ям, сонце сходить рано, а трави і квіти набирають найбільшої сили. Опівночі цвіте папороть. Кажуть в народі, що хто знайде цвіт папороті на Івана Купала, той буде багатий і здоровий.                                      

2  учень: Це свято пісень, ігор, жартів, хороводів — найяскравіше

літнє свято.

3  учень: Колись, на Івана Купала, прикрашали деревце стрічками,

квітами, вінками. Для цього найчастіше вибирали вербу і нази­вали її Мариною, Купайлом, гільцем. Біля неї водили хороводи.

4  учень: Поряд з деревцем над річкою розкладали вогнище. Люди

вірили, що вогонь очищає людину від усього злого, недоброго, наділяє її силою і здоров'ям. Довго над річкою звучали пісні, лу­нали жарти.

Вчитель: Великою надією у нашого хліборобського народу були жни­ва. Це велике свято, і до нього на Україні готувалися заздалегідь. У перший день жнив люди вирушали до сходу сонця в поле. Всі були святково одягнені. Першу зажинку починала найкраща жниця. Всі підтримували її зажинковими піснями, в яких велича­ли вправних жниць, перший сніп, висловлювали побажання на добрий врожай. Діти, під час літніх канікул багато хто з вас побував у селі, бачив або брав участь у жниварських святах. Ви ділилися з нами своїми враженнями, а сьогодні давайте відтворимо жниварське свято у піснях та інсценівках.

Інсценізація жниварської пісні "Ой на горі жита много" Входять хлопчики.

1 учень:        Золотії серпики бряжчали,

Поки всього жита не дожали.

2 учень:        Ой вижали житечко в добрий час,

А тепер, господарю, частуй нас.

Інсценізація жниварської пісні "Вийшли в поле косарі".

1  учень:        Бувай здорова, ниво,

Що сто кіп жита вродила. Ще й пшеницю та овес, — Буде ситий рід увесь.

2 учень:        У полі доріженька бита

Котиться вінок із жита. Котиться вінок по полю. Проситься господарю в стодолу.

Вчитель: Закінчувалось літо - надходила осінь. Восени люди збирали врожай, готувалися до зими. За осінніми турботами прохо­дила осінь і наставали великі ЗИМОВІ християнські свята: Різдво Хрис­тове, Новий рік, Водохреща, які супроводжувалися колядками та щедрівками,основним змістом цих пісень було побажання щедрого врожаю у новому земле­робському році, здоров'я й добробуту, щирих і добрих відносин у сім'ї.

Колядників в українських костюмах, масках, з дзвіночками і "звіздою ".

1  колядник:

Добрий вечір, господарю,

У вашій оселі.

Прийміть наші побажання

На свята веселі.

2 колядник:

Ісус Христос народився

У бідній яскині. Радуйтеся, українці, Наше свято нині!

Вчитель: Ось і наближається наше свято до кінця, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишиться з вами як вірний друг. У житті ви часто будете зустрічатися з різними піснями: і з тими, що по­знайомилися сьогодні, і з тими, що супроводжують інші сторони життя людини.

Ведуча

Свято наше закінчилось в залі,

А у вітальні продовжиться далі.

 Почастуємо ми вас млинцями, ;   

 А вже потім попрощаємось з вами.

Ведуча.

 Будь ласка, ходімо пригощатися смачними млинцями, які дарує нам щедра Масляна.