Сценарій тематичної лінійки. "Усе моє, що зветься Україна." . Сценарій.

Тематична лінійка для учнів початкових класів.

« Усе моє, що зветься Україна»

Мета заходу: поглибити знання дітей про державні та народні символи України; закликати гостей свята цінувати та берегти рідну землю, її символи, звичаї, традиції та обряди; зміцнювати громадянські якості учнів; формувати відчуття    приналежності    до    України,  усвідомлення    себе    українцем; утверджувати єдність України, нероздільність її території; виховувати почуття патріотизму.

Вступ

• Ми вам раді. Добрі люди.

         І вітаєм щиро вас

         та запрошуєм  ласкаво

         Всіх на свято в 3 клас 

 

- Наш виховний захід присвячений рідній Батьківщині, нашій Україні.

 Сл.1-  тема лінійки

 

Ми народилися на чудовій, багатій, мальовничій землі, нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди. Живуть наші батьки, тут корінь укр. народу. Кожна людини найбільше любить той край ,де народилась і живе. Кожен пишається рідною землею і завжди хоче сказати про неї найкраще.

 

 

1. Що то, люди за країна-

 Неба синього блакить,

 На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?   Сл.2

2. У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м'який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?   Сл.3

3. Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.  Сл.4

4. У якій іще країні

Так земля родить охоча?

 Наче пісня солов'їна

 Мова ніжна і співоча?   Сл.5

5. Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси...

Загалом, то є країна

Невимовної краси!   Сл.6

6. Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім'я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина -

(усі хором) Наша ненька - Україна!

 

Я народилась в Україні      

 почала життя своє.

Тут небеса високі й сині,

На що не глянеш — все моє!

Трава для мене зеленіє.

Для мене світлі дні ясні.

І сонце пестить та леліє,

 Летять до серденька пісні.

 Тут кожна квіточка співає.

Струмочок ніжно жебонить.

І краю кращого немає,

 Де б я могла так вільно жить!

 

У всіх людей одна святиня,

 Куди не глянь, де не спитай,

 Рідніша їм своя пустиня,

 Аніж земний в чужині рай.

 їм красить все їх рідний край.

 Нема без кореня рослини,

 А нас, людей, без Батьківщини.

 

7. Україна, рідний край,

Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти

Тут живемо я і ти!   Сл. 7

8. Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля

Добридень тобі, Україно моя!   Сл.8,9

9.  Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна,

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато І мама, одна. Сл.10

 

10. З далекого краю,                                                                                                                                                                

З далеких світів

Журавлик на крилах

 Додому летів,

 Минав океани,

Ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани:

- Чия це земля, Чиї це долини,

 Чиї це луги, Чию це калину

 Гойдають вітри! Впізнав батьківщину:

- Моя це земля, Моє тут гніздечко І мова моя.  Сл.11

 

Я люблю кожну квіточку в полі

 струмок, що до річки біжить.

І високі, до неба, тополі,

Й чисту-чисту небесну блакить.

 І у синьому небі лелеки,

Й журавлину осінню печаль.

Й споришеві стежки, що далеко

Розійшлись по землі в синю даль

 У маленькі свої долоньки

Я промінчики сонця ловлю.

 Україну мою, рідну неньку,

Я усім своїм серцем люблю.

 

Клип Т. Кароль «Україна –це ти»

 

Літературна хвилинка

1-й учень.

Є в центрі Європи чудова країна.

Сягає корінням у сиві часи.

І це - незалежна моя Україна.

Тут гори Карпати, степи і ліси.

600 і 4 ще тисяч гектарів.

Приблизно таку має площу вона.  Сл.12

2-й учень.

Кругом нас держави на кожному боці:

на північ від нас білоруси живуть,

на заході Польща, словаки, угорці,

Молдови й румунів кордони ідуть.

На сході Росія із нами межує,

на півдні є Чорне й Азовське моря.

Усіх областей у нас 24

та ще автономна республіка Крим.  Сл.13

 3-й учень.

А Київ - столиця у хмарах і славі,

та ріки - Дніпро, Донець, Буг і Десна,

ще Псел, Уж і Тиса, є менші річки;

курорти: Свалява, Бердянськ і Скадовськ.

Багато є сіл і міста превеликі:

Донецьк, Харків, Київ і Дніпропетровськ.

Ґрунти чорноземи, джерела цілющі,

Озера блакитні та клімат м'який.

Козацькая слава навік невмируща.  Сл.14

4-й учень.

Та шлях до свободи завжди нелегкий.

Тут мешкають люди привітні та чесні,

Хлібом-сіллю гостей зустрічають вони.

Земля наша щедра, родюча, багата -

Усіх нагодують безмежні лани.

Хай знає весь світ про казкову країну,

Де синєє неболга жовті поля.

Хай квітне щаслива моя Україна!

Найкраща, безцінна, любима земля.

 

Українка

Я - українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,

Шевченковим словом

Умію писати

Слова мелодійні

І вірші складати.  Сл.15

 

Я - українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість: Ліси і садки.

 Озера й річки, І глибокі ставки.

В душі моїй солодко Грає сопілка,

 Бо я з України, Бо я - українка!   Сл.16

Учитель.

Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок,вимовила перше слово, почула мамину пісню, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Це — наша рідна земля, наша Україна.

Учитель.  Сл.17

Кожна країна світу обов'язково має свої символи. «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Держаний Гімн України».

Герб — розпізнавальний знак держави. На Україні це золотий тризуб на блакитному тлі. Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій (повітря, води й землі), а можливо відображено триєдність життя: батько — мати — дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.

11.Наш герб — тризуб,      Сл.18

Це воля, слава й сила;

Наш герб — тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо

Ми людям.

12.Синьо-жовтий прапор України —  Сл.19

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ — і вільний, і щасливий.

Прапор, як святиню, любі діти,

Треба шанувати й боронити.

Прапор — символ нашої держави,

Він для всіх ознака сили й слави.

А чому саме синьо-жовті кольори є основою прапора?

 

Учениця 12. Жовтий колір — це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, колір жовтогарячого сонця. Синій колір — це колір ясного, чистого, мирного неба, колір цариці води. А що означає слово «гімн»?

Учень 13. Гімн   — урочиста пісня, прийнята як символ державної,національної єдності. Слова національного Гімну «Ще не вмерла Україна»написав відомий український поет Павло Чубинський, а музику —композитор Михайло Вербицький.

 

Слова високі,

Мелодія врочиста,

Державний гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста -

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.   Сл.20

Звучить Гімн України

 

Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт

І верби над ставом, й калина.

 Моя Батьківщина — це мрії політ,

 Це рідна моя Україна!

Моя Батьківщина — це наша сім'я.

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дідо і я,

 Всі рідні і друзів багато.

 

Моя Батьківщина — це злагода й мир

 Та небо бездонне й чудове.

 Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

 Моя Батьківщина — ліси і поля.

 Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля

. Що кожного з нас народила.

 

 

Учень.

  Крім державних символів, Україна має ще й народні символи. У давнину кожне слов'янське плем'я, родина і навіть окрема людина мали свої обереги. Ними слугували трави і квіти, дерева і кущі, птахи і сили природи

 

Верба — журливе дерево, що низько схиляється до води. Воно схоже на долю нашого народу, територію якого часто завойовували загарбники, а народ змушений був терпіти і схиляти голову, не маючи сили відразу вигнати завойовників.

Вербу люди застосовували з лікувальною метою. Для того щоб очищати воду у водоймах, її садили по берегах ставків, струмків і річок, а також біля криниць.

Пісня «Вербовая дощечка».      Сл.21                                      

 

Калину завжди любили, її порівнювали з гарною дівчиною. Калину садили скрізь: по берегах річок, на могилах, під вікнами біленьких хат та біля розмальованих криниць; кетягами червоних ягід прикрашали весільні короваї і вплітали їх у вінок, ними лікували застуду та варили варення. Сл.22

 

Дуже часто струнких дівчаток порівнювали з тополею. У казках злі свекрухи перетворювали своїх невісток у тополю. її садили переважно обабіч дороги, очевидно тому, щоб здалеку було видно село, бо росте дерево дуже швидко. А найголовніше, мабуть, це те, що на високих тополях мостили свої гнізда лелеки. Сл.23

 

А по землі стелився вічнозелений барвінок з блакитними, як небо, квіточками. Його люди любили за красу і невибагливість. Це символ вічного життя, любові, розлуки і пам'яті. Тому обвивали барвіночком хліб і коровай, вплітали його дівчата у вінок, садили, чи, може, він і сам виростав на могилах дорогих людей, як символ вічної пам'яті. Сл.24

 

А криниця — це вічний символ життя, бо без води не можна прожити. Українці завжди селилися поблизу води. Тому до криниць в українців особливе ставлення — вони у нас скрізь прикрашені, гарно оформлені і зачинені, щоб вода була чистою і холодною. А ще навколо криниці люди садили  квіти,  вербу .

Сл.25

 

Обереги мої українські,

 Ви прийшли з давнини в майбуття.

 Рушники й сорочки материнські

 Поруч з нами ідуть у життя.

Нам любов'ю серця зігрівають

 

— Доброта і тепло в них завжди.

 Вони святість і відданість мають.

 Захищають від лиха й біди.

Й образи, що на стінах у хаті,

 Наставляють на істинну путь.

Українці, душею багаті,

Крізь віки у майбутнє ідуть

 

 

 В конце  Сл.26

 

Пісня про Україну.