БАБИН ЯР: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА

(виховний захід до річниці трагедії Бабиного Яру)

Автор: Ірина Фрідман

Мета: навчальна - повторити і узагальнити знання учнів з історії Бабиного Яру і Голокосту взагалі; розвиваюча - розглянути актуальні проблеми крізь призму Бабиного Яру; виховна - почути думки учнів щодо їхніх поглядів та моральних якостей у площині загальнолюдських цінностей, дати їм можливість самим зіставити свою думку з думкою більшості і зробити відповідні висновки.

Очікувані результати:

•     учні зможуть не лише узагальнити свої знання, а й висловити власну думку щодо поставлених питань;
•     учасники отримають загальне уявлення щодо молодіжної концепції пам'яті про Голокост та Бабин Яр зокрема в даній аудиторії;
•     вчитель зможе зрозуміти загальну тенденцію в аудиторії й обрати подальші напрями своєї роботи з ними.

Тривалість: 90–120 хвилин.

Формат: кафе-дилема.

Необхідні матеріали: інтерактивна дошка з підключенням до інтернету, уривки із документального фільму «Бабин Яр у пошуках пам’яті», роздруковані «меню» у папках, кількість яких відповідає кількості столиків у «кафе»; футболки для «офіціантів» двох кольорів, мобільні телефони і комп'ютери для голосування (або при відсутності техніки стікери для голосування для учасників, а також таці для голосування), гугл-форма з результатами голосування (або презентація, в яку будуть вносити результати голосування при відсутності можливості он-лайн голосування).

План заходу

Крок 1 (підготовчий). Створіть атмосферу «кафе» у приміщенні, де проходитиме захід. Необхідно:

•     розставити столики, покриті скатертинами (за кожним столом не більше ніж шестеро учнів), поставити номери столів, продумати освітлення в залі тощо;
•     заздалегідь вирішити, за яким принципом учні розсаджуватимуться за столи (довільний, за бажанням чи інший);
•     підготувати учнів-помічників: тих, хто буде модераторами за столами (їхня кількість відповідає кількості столів), і тих, хто буде «офіціантами», тобто приноситимуть «меню» та збиратимуть і підраховуватимуть результати голосування. Слід продумати одяг «офіціантів»: це можуть бути футболки певного кольору. (Якщо не виходить провести голосування он-лайн, футболки повинні бути двох різних кольорів, щоб учні розуміли при голосуванні, на тацю якого офіціанта покласти свій стікер).

Крок 2. Запропонуйте зайняти столи у «кафе». «Офіціанти» розсаджують учасників за столи за заздалегідь обраним принципом.

Крок 3. На екрані презентація під музику з фото з Бабиного Яру в різні періоди часу. Після того як вона закінчиться, зробіть вступне слово та поясніть учасникам правила роботи «кафе» (див. додаток 1).

Крок 4. Робота «кафе» проходитиме за таким алгоритмом:

1.           Відеосюжет.
2.           Робота за столами: ознайомлення з «меню» та обговорення запитань до нього.
3.           Оголошення запитання для голосування (порядок запитань – у додатку 4).
4.           Голосування: «так» або «ні». Перегляд результату голосування, якщо голосування здійснюється в он-лайн режимі за допомогою гугл-форм.
5.           Наступний відеосюжет та обговорення «меню».
6.           Оголошення результатів попереднього голосування (якщо підрахунок здійснюється за допомогою стікерів вручну). Голосування щодо наступного питання.
7.           Таким чином проглядають шість відеосюжетів (див. додаток 2) та обговорюють шість «меню» (див. додаток 3).
8.           Учні голосують щодо останнього запитання: «Чи повинен Бабин Яр стати місцем, що масово відвідують туристи?», а потім виконують останнє завдання: «Запропонуйте своє бачення Бабиного Яру в найближчому майбутньому» і розповідають про результат перед усіма учасниками.
9.           Результати останнього голосування виводять на екран (якщо підрахунок відбувався вручну), вчитель говорить заключне слово щодо враження від роботи «кафе».
10.            Учитель просить учасників написати на «скатертинах», які на столах (їх на початку заходу постелили офіціанти, кількість відповідає кількості учасників за столом, див. додаток 5) свої враження про захід (що викликало найбільші труднощі, яке питання найбільше зачепило, що найбільше сподобалося, свої побажання і т.п.). Скатертини забирають офіціанти, свої думки учасники можуть не підписувати.

(Цей пункт важливий вчителю для аналізу проведеного заходу)

Додаток 1

ПРАВИЛА РОБОТИ КАФЕ-ДИЛЕМИ

1.       Це кафе є особливим, оскільки замість страв тут інтелектуальні дилеми та проблеми.
2.       Усі дилеми розташовані в «меню», яке за столи приноситимуть «офіціанти». «Меню» складається із документів та ілюстрацій, а також запитань і завдань до них. Прелюдією до кожного обговорення слугує уривок із документального фільму «Бабин Яр у пошуках пам’яті». «Офіціанти» кладуть меню на столи під час перегляду цього уривку. Учні відкривають «меню» тільки після перегляду уривку.
3.       На обговорення кожного «меню» надають певний час (вчитель слідкує за ситуацією за столами, модератори подають йому сигнал, коли можна закінчити обговорення).
4.       Перед зміною «меню» ведучий (у цьому випадку – вчитель) ставить запитання, на яке можна відповісти лише «так» або «ні». Кожен учасник голосує за допомогою мобільного телефону або комп'ютера, підключеного до інтернету, який приносить офіціант, і гугл-форми з питанням. Результати голосування відображаються відразу ж он-лайн на екрані.

(Якщо ж така технічна можливість відсутня, кожен учасник має на столі стікери, якими він голосує. «Офіціанти» у футболках одного кольору збирають стікери тих, хто відповідає «так», іншого кольору – тих, хто відповідає «ні».)

5.       На столи подають наступне «меню», а тим часом «офіціанти» підраховують голоси та вносять результати голосування до презентації, якщо це робиться вручну.
6.       Перед тим, як оголосити наступне запитання для голосування, залу нагадують попереднє запитання і показують на екрані результати його голосування. (Або графік, який побудований був в результаті гугл-голосування, або презентація, в яку офіціанти внесли результати голосування). Ці результати ведучий не коментує, кожен у залі має зробити власні висновки щодо своєї позиції та щодо її місця в обсязі загального голосування. Такий підхід дає змогу учням без побоювання зробити самоаналіз, а вчителю – отримати відгук, результат, тобто моніторинг своєї праці з учнями.

Додаток 2

ВІДЕОСЮЖЕТИ ІЗ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ

«БАБИН ЯР У ПОШУКАХ ПАМ’ЯТІ»: ЇХ ПОРЯДОК І ТРИВАЛІСТЬ

Усі відеоуривки бажано заздалегідь скачати в окремі файли.

1. «Кого вбивали у Бабиному Яру» (4:32–5:54).
2. «Вбивали не звірі…» (2:59–3:13).
3. «Розповідь Гені Баташової та Катерини Рожченко» (26:38 –28:39).
4. «Бабин Яр у радянські часи» (23:49–25:20).
5. «Зацікавленість молоді» (13:52–14:29).
6. «Бабин Яр як місце туристичне» (34:25 – 35:33).

Додаток 3

I. ДО ВІДЕО «КОГО ВБИВАЛИ У БАБИНОМУ ЯРУ»

1. Уважно розгляньте фотографії (джерело http://memory.kby.kiev.ua/) і дайте відповіді на запитання:

• Хто на них зображений? До яких груп вони належать?
• Що об’єднує, а що відрізняє ці групи?
• Чи всі ці групи є жертвами Бабиного Яру? Чому?

2. Роздивіться карту пам’ятників у Бабиному Яру (http://www.holocaust.

kiev.ua/news/babyn_yar_map_2017sm.pdf):

• Чи всі пам’ятники мають стояти у Бабиному Яру? Чому?

II. ДО ВІДЕО «ВБИВАЛИ НЕ ЗВІРІ…»

1. Ознайомтеся з джерелами, проаналізуйте їх зміст і дайте відповіді на запитання:

• На які верстви населення були розраховані книжки?
• Що зображено в книжках? Зображення реальні чи карикатурні? Чому?
• До чого закликає така література? Аргументуйте свою думку.
• Як така література могла позначитися на долі євреїв?

НІМЕЦЬКІ КНИГИ

З дитячої книжки «Отруйний гриб», видавництво «Штюрмер»

(Der Stürmer), 1938 р.

Переклад:

«Коли побачите хрест, думайте про жахливе вбивство, яке скоїли євреї на Голгофі».

(Матеріали надано музеєм «Будинок Ванзейської конференції»)

Із книжки Альфреда Фогеля

«Вчення про походження і про раси…», 1938 р. Переклад: Німець створює, єврей – захоплює.  Осілий німець любить свою батьківщину. Завжди неспокійний єврей перекочовує з одного народу до іншого.

Суперобкладинка книги Германа Ессера «Єврейська світова чума», 1939  р.

(Матеріали надано музеєм «Будинок Ванзейської конференції»)

Завдання зі шкільного підручника з математики, Німеччина, 1930-ті роки

«Утримання одного душевнохворого в день становить 4 рейхсмарки, одного інваліда – у 5,50 рейхсмарки, а одного злочинця – в 3,50 рейхсмарки. Найчастіше державний службовець заробляє лише 4 рейхсмарки в день, дрібний клерк – 3,50 рейхсмарки, а некваліфікований робітник – менше ніж 2 рейхсмарки.

(A) Складіть графік, що відображає ці дані.

Згідно з проведеними оцінками, у спеціалізованих закладах Німеччини перебуває 300 тисяч душевнохворих, епілептиків і т. п.

(Б) Скільки сімей могли б отримати позику в тисячу рейхсмарок замість цих витрат?»

(Джерело: Steinfeldt Irena.

How Was It Humanly Possible? – Jerusalem: Yad Vashem, 2002. – P. 23)

2. Розгляньте пропаганду нацистів на території України Чим вона схожа і чим відрізняється від пропаганди в Німеччині? Як такі матеріали могли впливати на місцеве населення?

Фото (http://memory.kby.kiev.ua/)

III. ДО ВІДЕО «РОЗПОВІДЬ ГЕНІ БАТАШОВОЇ

ТА КАТЕРИНИ РОЖЧЕНКО»

Геня Баташова та Катерина Рожченко згадують, як Геня врятувалася з Бабиного Яру і хто допоміг їй пережити війну.

Усього в світі на сьогодні, за статистикою Яд Вашем, відомо 26 513 осіб, яким присвоєно звання «Праведник народів світу», серед них і Ірена Сендлер.

Фото http://memory.kby.kiev.ua/

Цитати Праведниці Ірени Сендлер

«Коли почалася війна, вся Польща потонула в морі крові. Але найбільше це стосувалося єврейської нації. І в ній були діти, які постраждали найбільше за всіх. Ось чому ми повинні були присвятити наші серця їм».

«Ми спостерігали несамовиті сцени. Батько погоджувався віддати дитину, але мати – ні. Бабуся обіймала дитину так ніжно і гірко плакала, примовляючи: “Я не віддам свого онука за жодну ціну…”. Іноді нам доводилося залишати такі сім’ї, щоб вони могли заспокоїтися і прийняти рішення. Я приходила до них наступного дня і часто виявляла, що всі мешканці будинку були депортовані до таборів смерті».

«Кожна дитина, яка врятувалася з моєю допомогою, а також з допомогою чудових таємних посильних, яких уже немає в живих, – причина мого існування на землі, але не причина для слави».

«Герої здійснюють видатні подвиги. Те, що робила я, не було винятковим.

Це була природна річ».

«Ми, ті, хто рятував дітей, аж ніяк не герої. Це твердження мені не подобається. Навпаки, мене переслідують докори сумління, бо я зробила так мало».

«Ми і майбутні покоління повинні пам’ятати людську жорстокість і ненависть, яка правила тими, хто здав своїх сусідів до рук ворога, ненависть, яка штовхнула їх на вбивство… Моя мрія – щоб пам’ять про це стала попередженням світу і людству, щоб ніколи більше не повторилась ця трагедія».

(Джерело: http://selfi re.com/2011/01/2979/)

Запитання для обговорення:

• Яка з наведених цитат найбільш близька вам? Чому?
• Як ці цитати характеризують особистість Ірени Сендлер?
• Чи вважаєте ви Праведників народів світу героями, або це все-таки не героїзм, а нормальна поведінка людини в тих обставинах?

IV. ДО ВІДЕО «БАБИН ЯР У РАДЯНСЬКІ ЧАСИ»

Запитання для обговорення:

1.       Чому радянська влада не хотіла зберігати пам’ять про Бабин Яр? Яким чином їй вдалося спотворити цю пам’ять?
2.       Що змушувало людей приходити до Бабиного Яру, незважаючи на заборону та перепони влади?
3.       Чому більшість населення все ж таки «ігнорувала» проблему пам’яті про Бабин Яр?

Фото http://memory.kby.kiev.ua/

V. ДО ВІДЕО «ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ МОЛОДІ»

Уважно розгляньте фотографії вшанування пам’яті у Бабиному Яру в радянські часи та за часів Незалежності.

Фото http://memory.kby.kiev.ua/
 

Запитання для обговорення:

1. Якому історичному періоду відповідає кожне фото? З чого це видно?
2. Чи багато молоді на цих фотографіях? Як можна пояснити таку кількість? Що змушувало приходити молодь тоді й зараз?
3. Чи були ви у Бабиному Яру? За яких обставин?
4. Чи цікавитесь ви історією своєї родини? Чому?

VI. ДО ВІДЕО «БАБИН ЯР ЯК МІСЦЕ ТУРИСТИЧНЕ»

1. Запропонуйте своє бачення Бабиного Яру в найближчому майбутньому.
2. Презентуйте свою думку класу.

Додаток 4

ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ГОЛОСУВАННЯ

(посилання на електронне голосування https://drive.google.com/drive/folders/14klrE8RFyzjSqvOQOmpQdXzWk_8PEVS5?usp=sharing)

1.       Бабин Яр – символ Другої світової війни на теренах України, тому будьяка група, що вважає себе жертвою війни, має право мати свій пам’ятник на цій території.
2.       Не можна звинувачувати покоління, виховане на подібній пропаганді, у знищенні інших людей. У всьому була винна пропаганда, а не ті, хто її сліпо слухалися.
3.       Чи повинна людина рятувати життя іншого ціною власного життя, ціною життя своїх близьких?
4.       Громадяни СРСР не винні в тому, що владі майже вдалося знищити пам’ять про Бабин Яр.
5.       Молодим людям треба відвідувати такі місця, як Бабин Яр, навіть якщо історія їхньої сім’ї із ними не пов’язана.
6.       Чи має Бабин Яр стати місцем, яке масово відвідують туристи?

Додаток 5

«Скатертини» для відгуків про захід

https://drive.google.com/file/d/1WMkgxUpa-ezvDDenws6j9n7ix_SGRNU_/view?usp=sharing