Розробка "Більське городище Скіфської епохи (місто Гелон)

БІЛЬСЬКЕ   ГОРОДИЩЕ  СКІФСЬКОЇ  ЕПОХИ 

 (МІСТО  ГЕЛОН)

 

(МАТЕРІАЛИ   ДО  ПРОВЕДЕННЯ  ТЕМАТИЧНИХ  ВИХОВНИХ  ЗАХОДІВ)

Більське городище, унікальний пам’ятник скіфського часу раннього залізного віку, розташоване на території Полтавської області в межиріччі Ворскли і Сухої Груні. Археологічні дослідження доводять, що Більське городище існувало в VII-III ст. до н.е. було важливим політичним, торгівельним, ремісничим та культурним центром. Його ототожнюють з містом Гелоном Геродота.

 

У даній розробці наведені матеріали про історію дослідження та вивчення Більського городища, які можна використати під час проведення предметних тижнів з історії та географії у школах, на уроках при  вивченні  історії Полтавщини.

 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК ДЛЯ УЧНІВ 5 – 11 КЛАСІВ

«БІЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ – АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ’ЯТКА ПОЛТАВЩИНИ»

Більське городище, унікальний пам’ятник скіфського часу раннього залізного віку, розташоване на території Полтавської області в межиріччі Ворскли і Сухої Груні. Його площа перевищує 4000 га, а довжина залишків оборонних споруд близько 34 км. Розкопками  охоплена площа 36 тис.м2.

Археологічні дослідження доводять, що Більське городище існувало в VII-III ст. до н.е. було важливим політичним, торгівельним, ремісничим та культурним центром. Його ототожнюють з містом Гелоном Геродота.

Етнічний склад місцевого населення різноманітний. Початково - це міжплемениий центр, що виник внаслідок переселення на землі будинків скіфів – землеробів та гелонів. Етнографічні особливості різних груп довгий час зберігалися і добре прослідкуються у своєрідності жител, у формах та орнаментації, в культових предметах, обрядах захоронення, зафіксованих в курганних могильниках (Скоробор, Осняги, Перещепинський).

Зручне розташування городища на перехресті річкових (Дніпро-Ворскла) і сухопутних (Муравський шлях) шляхів сприяло швидкому розвитку торгівлі й ремесел.

Поступово міжплемінний центр перетворився на місто-державу з просторою сільськогосподарською околицею, захищеною від нападників складною системою дрібних городищ та валом.

У результаті розкопок  вдалося  прослідкувати  розвиток оборонних споруд від простого забора до кріпості з дерев'яними стінами, земляним валом, ровом, складноукріпленими воротами. На території давнього міста знайдені залишки землянок та наземних дерев’яних будинків (іноді довоповерхових), які обігрівалися глиневими каркасними пічками та вогнищами. Збереглися залишки ремісничих майстерень з виробничими печами, погреби, ями для зберігання зерна, інші господарські споруди. Велику цінність становить кераміка, зброя, побутові предмети, прикраси, культові вироби, напівфабрикати.

Жителі Гелона займалися землеробством, скотарством, ремеслами (ковальством, литтям бронзи, ювелірною справою), торгівлею та мисливством. Металографічні дослідження доводять широке використання заліза. Виготовлялися не тільки прості, а й художні вироби, оформлені в різних стилях. Знайдено кісткорізну майстерню і піч для обпалювання кераміки.

Добре прослідкується існування прядіння, ткацтва, плетіння, гончарства, обробки шкіри, каменю й дерева.

Землеробство було орним з перелоговою системою.  Землю обробляли дерев'яним кривогредильним ралом, глиняну модель якого було знайдено разом з ярмом і дишлом. Головною зерновою культурою була полба-двохзерненка. Вирощували також м’яку та карликову пшениці ячмінь, жито, овес, просо, бобові рослини. Місцеве населення займалося садівництвом.

Крім рощення великої та малої рогатої худоби, коней, свиней існувало й оленярство (знайдені залишки оленячої упряжки).

Важливе значення для існування міста мали торгівельні зв'язки в регіоні та за його межами. Завозилася сировина для лиття бронзи, дорогоцінні метали, вино, предмети розкоші, виготовлені в античних централ. На березі Ворскли знаходилася захищена пристань (Куземинське укріплення), від якої йшов річковий шлях до Дніпра та Чорного моря. Численні знахідки грецьких амфор, чорнолакового посуду, ювелірних та скляних виробів свідчать про пожвавлені торгівельні зв’язки .

Більське городище – Гелон було великим культурним і релігійним центром скіфського часу. Геродот писав про розташовані тут храми й жертовники, про святкування на честь бога Діоніса.

    Під час розкопок знайдено святилище з глиняними жертовниками, залишки дерев'яного храму з колонами, предмети культової глиняної скульптури: антропоморфної, зооморфної орнітоморфологічної та зображуючої  фантастичних істот (крилатих коней, собак, грифонів і т. п.)

Місто існувало до ІІІ століття до нашої ери і  загинуло під час сарматського вторгнення в північне Причорномор’я.

 

 

                        РОЗРОБКА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

«ПОДОРОЖ  КРІЗЬ  ВІКИ»

Історія – це значить навіки…

У Лету відлетять колись роки

Та хтось згадає тих, хто жив по-правді…

                                                                                                                               Н.Баклай

 

Мета: ознайомити учнів з інформацією про результати наукового  вивчення та дослідження Більського городища – найбільшої в Україні охоронної археологічної території, виховувати повагу до історичного минулого Батьківщини, розвивати вміння творчо мислити, самостійно опрацьовувати джерела інформації.

Обладнання: Схема «Загальний план Більського городища», малюнки учнів

Підготовчий етап: група старшокласників опрацьовує літературу з теми, виготовляє ескізи малюнків, що ілюструють археологічні знахідки Більського городища.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступне слово вчителя:

 Більське городище - археологічна пам'ятка, найбільше укріплене поселення  Європи доби раннього залізного віку. Це - складний комплекс споруд, який у плані має форму неправильної трапеції, складається з 4-х основних частин: Велике,  Західне, Східне, Куземінське  укріплення. Загальна довжина усіх валів 33833 метри.  Більське городище створювалося поступово. Спочатку на підвищенні правого берега річки Ворскла, у межах пізніше Великого укріплення, виникло кілька неукріплених поселень. Наприкінці 8- на початку 7 століття до н.е. з'явилися два окремих укріплення: Західне ( на березі річки Суха Грунь) і Східне (на березі Ворскли). У 7- на початку 6 століття до н.е. ці укріплення були об'єднані спільним валом Великого укріплення в єдине городище. Біля Більського городища на берегах ріки Суха Грунь розташовані курганні, могильники  (найбільші - в урочищі  Скоробір).

 Дослідження  Більського городища  розпочато ще у 17 столітті Гільйомом де Бопланом. Перші археологічні розкопки проводились з 1897 (О.Бобринський), перші масштабні дослідження  - з 1906 (В.Городцов). Від 1954 року роботи на Більському городищі проводила Скіфо- слов’янська експедиція Харківського університету на чолі з Б.Шрамком. Від 1989 розкопки веде також українсько – німецька експедиція інституту археології НАНУ та Гамбурського університету (керівники В.Мурзін і Р.Ролле), від 1994 - експедиція Полтавського центру охорони й дослідження пам’яток археології (О.Супруненко), Полтавського педагогічного університету (П.Гавриш), Харківського палацу дитячої та юнацької творчості (І.Шрамко).

Різноманітні знахідки виявлені під час розкопок, засвідчують, що Більське городище виникло на зламі двох епох, коли відбувався перехід від бронзового до залізного віку. Встановлено, що культурні нашарування Більського городища належать до зрубної та бондарихинської культур. .Населення було етнічно неоднорідним: будини, гелони, неври та ін. Унікальні знахідки свідчать про високий рівень розвитку господарства, масштаби торгівельних і культурних зв’язків місцевих жителів не тільки з племенам Східної Європи, а й із заморськими країнами. Вони об’єктивно відображають різні сторони життя  людей в давнину, дозволяють відхилити завісу віків новим поколінням і побачити те, про що ми навіть не підозрюємо. Тож сьогодні я запрошую вас в уявну подорож через віки до славного міста Гелон.

1 учень: Господарство жителів Більського городища було різноплановим і доволі розвинутим для свого часу.  Основні заняття - землеробство, городництво, скотарство, мисливство, ремесло (зокрема металообробне). Скіфська легенда говорить про золоті вироби, що впали з неба: рало, ярмо, сокиру і чашу. Два перших предмети безпосередньо пов’язані із землеробством, сокира – теж важливий інструмент для орача, а чаша – один з атрибутів богині домашнього вогнища, життя і родючості Гестії-Табіті, яку дуже шанували в ті часи.

Про видовий склад рослин, що вирощувались можна судити за обвугленими зернятами, стеблами і колосками, знайденими під час розкопок. Скіфи надавали перевагу полбі-двохзернянці, в той час як греки споживали м’яку пшеницю. Геродот називав її «хлібом».

 

Поміркуйте, як пояснити вислів Геродота «скіфи сіють хліб не для власного споживання, а для продажу»?

Розгляньте ескізи  землеробських знарядь. Як, на вашу думку, вони використовувалися?

Пригадайте, який спосіб обробітку грунту, описаний в «Іліаді» Гомера, застосовували скіфи?

 

2 учень: Важливу роль у господарстві місцевого населення того часу відігравало тваринництво. Розводили велику рогату худобу, овець, кіз, коней, свиней, собак, оленів, курей, гусей, качок. Цікаво, що в скіфську епоху худоба була переважно безрогою і невеликою за розмірами. Приблизно четвертину стада складали бики і воли.

 

 Поміркуйте, чому? Як використовували коней? 

 

Жителі Більського городища утримували багато кіз і овець. Місцеві вівці були більшими за степових, чорного кольору і нагадували сучасних романівських овець.  Свині теж були крупнішими від степових, до того ж, їх розводили у великій кількості.

 

Поміркуйте, чому так склалося?

 

Під час розкопок було знайдено кістки невеликих собак. Вважають, що їх використовували для охорони і мисливства, а іноді їли. Мисливство, вочевидь, не відігравало значної ролі у забезпеченні населення м’ясом. Хоча місцеві жителі полювали на бобрів, видр, оленів, лосів, косуль, зайців, лисиць, ведмедів, вовків, куниць, ховрахів.. Рибальство також не відігравало помітної ролі у господарстві.

Про переробку продуктів скотарства відомо небагато. Геродот пише, що важливими продуктами харчування скіфів були м’ясо, молоко, сир, сироватка, кумис.

 Спробуйте зобразити ескізи мисливських знарядь гелонів.

 

3 учень: Розвинуте землеробство і скотарство, мисливство і рибальство забезпечували сировиною різноманітні промисли, пов’язані з обробкою шкіри, хутра, глини, дерева, кістки, рогів, каміння. У більшості випадків ця обробка проводилася вдома на відміну від металургії та металообробки.

Одним з найдавніших виробництв була обробка шкіри і хутра – асортимент сировини був багатим. Виготовляли паски, взуття, одяг, головні убори, кінську збрую. Засобами обробки були кістка і камінь. Дослідження показують, що в умовах  домашнього виробництва цей процес був складним і затяжним. Для отримання якісної шкіри її пересипали порошком кори верби, заливали водою і витримували у ямі протягом довгого часу. Такий спосіб дублення шкіри використовується у виробництві і до нашого часу.

 Жителі Більського городища виготовляли бурдюки за допомогою коптіння. Важко сказати, що саме зберігалося в них. Достатньо сировини було для виготовлення речей з кістки і рогу. Особливо користувалися цими матеріалами до V ст.. до н.е. Виготовляли наконечники стріл, молотки, голки, гребені, застібки, прикраси, рукоятки ножів та інші речі. Деякі вироби з кістки являють собою справжні художні витвори, прикрашені зображеннями тварин.  Слід відзначити, що серед знахідок є багато чаш виготовлених з людських черепів. Геродот розповідає, що скіфи робили чаші із черепів своїх злих ворогів та родичів, які виявилися переможеними. Бідняки обтягували їх бичачою шкірою, а багаті покривали позолотою.

4 учень: Поширеними видами домашнього виробництва були плетіння, прядіння і ткацтво. Плетіння з гілочок часто застосовувалося у будівництві житла. Виготовлялися також кошики, риболовні сітки, сітки на тварин.

Тканину виготовляли переважно з овечої вовни. Її зрізали різними способами, бо ножиці в цей час ще не набули широкого поширення. З рослинних матеріалів скіфи використовували льон та коноплі, а для грубих тканин кропиву. Дуже трудомістким процесом було прядіння ниток. Пряли на дуже простих знаряддях: веретені з пряслицем і прядці. Велика кількість глиняних пряслиць вказує на те, що прядіння було масовим домашнім промислом. Ним займались практично в кожній сім’ї. Доведено, що для прядіння 16 кг куделі необхідно затратити 955 годин, тобто 2,5 місяці, якщо працювати по 12 годин щодня. Не виникає сумніву з приводу існування у племен Скіфії ткацького верстата. Виготовлені тканини часто фарбували, використовуючи барвники з місцевих рослин: вільхову кору, бузину, ясен, толокнянку та ін. Античним авторам було відоме якесь «скіфське дерево», що фарбувало вовну у яблуневий колір.

 

Пригадайте, які мінеральні барвники використовувалися в той час?       Подумайте, чому на пряслицях зображувалися найрізноманітніші візерунки.

 

5 учень: Територія Більського городища мала великі виходи гончарної глини, нею навіть донедавна користувалися місцеві цегельні заводи. Проведені аналізи підтвердили, що скіфська кераміка виготовлена із місцевої глини. Вона поділяється на такі категорії: глиняний посуд, технічна кераміка, культова кераміка, керамічні прикраси інші вироби. Серед глиняного посуду можна виділити кілька великих груп: горщики, глечики, миски, черпаки, кухлі, бокали, чашки, кришки, світильники. Виготовляли кераміку вручну без застосування справжнього гончарного кругу.  Велика увага приділялася орнаментації. Орнамент наносили різними способами: пальцями (защипи, вдавлювання), паличками (проколи, наколи, насічки, прокреслені геометричні візерунки). Іноді зустрічалися речі з наліпними деталями. Культова кераміка розписувалася червоною фарбою. З часом орнаментація спростилася, це пов’язано з імпортом грецької кераміки.

 

 Розгляньте, фрагменти глиняного посуду скіфської епохи, спробуйте відтворити вигляд посуду.

 Намалюйте та орнаментуйте зразки посуду різного призначення.

 

6 учень: Велике значення в житті Більського городища мали ремесла пов’язані із видобутком і обробкою металів. Без сумніву, Гелон був одним з найбільших центрів металургії бронзо лиття та ювелірної справи. Аналізи показали. що місцеві майстри вдало використовували різні сплави. У скіфський час в лісостепу переважали вироби з олов’яно-свинцевої та олов’яної бронзи. Виготовлялися ювелірні вироби із золота та срібла. Та все ж переважна частина металу йшла на виготовлення зброї: наконечників, бойових сокир та ножів, крючків та ін. Вироби часто прикрашалися так званим звіриним орнаментом.

 

Поміркуйте, чому саме зображення тварин наносили на предмети озброєння?

 

7 учень: Особливе значення для вивчення життя населення має культова кераміка. Релігійні вірування місцевого населення знайшли відображення у багатьох скульптурних виробах: глиняних жертовниках, культових комплексах і предметах.  Про пантеон місцевих богів і характер релігійних обрядів можна судити по глиняних скульптурах: антропоморфних, зооморфних, орнітоморфних, зображеннях фантастичних істот, зображеннях різних культових предметів. Антропоморфні статуетки (зображення людей) більшістю вчених вважаються  привезеними, а не виготовленими самими скіфами. З великим художнім смаком виконані зооморфні скульптури (зображення тварин). Вважають, що схематичні примітивні статуетки належать до домашнього культу, а вишукані символізують природні божества. Цікавою є група орнітоморфних фігурок (птахів). Вони були значущими в індоєвропейській і індоіранській міфології. Великі птахи символізували безсмертних богів, а водоплавні – приймали участь у створенні світу, уособлювали земний світ. Серед знахідок багато статуеток фантастичних істот – грифонів, крилатих коней і собак. Описані статуетки – не єдині культові вироби Більського городища. Велику групу складають глиняні культові предмети для релігійних обрядів: горщечки, мисочки, молоточки, черпачки, коліщатка, ложечки, рогачики, зернятка.

Дослідження культових скульптур Більського городища показує, що у лісостепових землеробських племен Східної Європи склався своєрідний світ богів і пов’язаний з ними комплекс культових обрядів, покликаних за уявленнями місцевого населення, допомагати збереженню і продовженню життя в усіх його формах і розвитку основних галузей господарства. Водночас тут яскраво виражені риси культів, генетично пов’язаних з релігійними віруваннями іранських племен та давньосхідними віяннями. Це можна пояснити близькістю проживання племен і тісними контактами між ними.

 

Заключне слово вчителя: Більське городище скіфської епохи – архітектурна пам’ятка не тільки всеукраїнського, а й міжнародного значення. Вона потребує насамперед охорони державою, ґрунтовного наукового вивчення і дослідження.  Бо поховане під товщею віків давнє місто Гелон таїть в собі ще багато нерозгаданого. Сьогодні ми спробували при підняти завісу років, заглянути в минувшину, уявити життя наших предків, хоча ця розмова – лише початок великої повісті про історію рідного краю, яку має прочитати кожен з нас. Бо «народ, який не знає своєї історії, не має майбутнього».

 

 

 

Запитання вікторини

«Чи знаєш ти історію Більського городища?»

 

1. Вкажіть місце розташування Більського городища. (Межиріччя Ворскли і Сухої Груні, Полтавська область)
2. Коли існувало Більське городище? (VІІ – ІІІ ст.. до н.е.)
3. Хто заселяв Більське городище? (будини, скіфи-орачі, гелони)
4. Назвіть відомі курганні могильники. (Скоробор, Осняги, Перещепинський)
5. Який важливий сухопутний шлях проходив поблизу Більського городища? (Муравський)
6. Назвіть типові господарські заняття гелонів. (землеробство, скотарство, торгівля, мисливство, домашні промисли)
7. Назвіть основну зернову культуру. (Полба-двохзернянка)
8. У чому полягала металообробка того часу? (Виплавка сталі, ковальське зварювання, цементація заліза, ювелірна справа та ін.)
9. Назвіть укріплену пристань на березі річки Ворскли, від якої йшов шлях до Дніпра. (Куземенське укріплення)
10.  Яку продукцію завозили до Гелону? (сировина для бронзолиття, дорогоцінні метали, вино)
11.  Що підтверджує той факт, що Гелон був культурним і релігійним центром скіфської епохи?  (залишки храмів і жертовників, численні культові предмети)
12.  Назвіть групи культової глиняної скульптури.  (антропоморфна, зооморфна, орнітоморфна, зображення фантастичних істот)
13.  Коли і чому загинуло місто Гелон?  (в ІІІ ст.. до н.е. під час сарматського вторгнення в Північне Причорномор’я)

 

 

Л І Т Е Р А Т У Р А

 

 

 

1. Б.А.Шрамко  Бельское городище скифской эпохи (город Гелон).

    Киев, Наукова думка, 1987, с.181