Позакласний захід "День матері"

Сценарій до Дня Матері

 

Кліп «Мамо, вечір догора…» Н. Матвієнко

 

В. 1 Велике і прекрасне слово - Мати.

Від нього все на світі. Навіть світ.

О, як їм легко на руках тримати

Дитину, як найвищий заповіт.

 

В. 2 Мамо! Найдорожче слово в світі!

Де б не був ти,

Щоб ти не робив,

Та вона твій шлях завжди освітить

Ніжним серцем, відданим тобі!

 

В. 3 Мама - це найпрекрасніше слово на землі, перше слово, яке з радістю і усмішкою вимовляє дитина, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Це слово звучить на всіх мовах світу однаково ніжно. У мами найдобріші і найласкавіші руки, вони все вміють.

 

В. 4 У мами найвірніше і найчутливіше серце – у ньому ніколи не гасне любов. І скільки б не було нам років – п’ять чи п’ятьдесят – нам завжди потрібна мама, її лагідність, її увага. І чим більша буде ваша любов до матері, тим радіснішим і світлішим буде ваше життя.

 

Пізня «Поговори  со мною, мама…»

 

В. 1 Як тільки травень перший крок дає,

Той день потрібний людям настає,

Щоб син вклонився матері своїй

І в Божій славі шану склав би їй.

 

В. 2 У цього свята давня й цікава історія. Пов’язана вона з долею американки Анни Джервіс. Дівчинка дуже рано втратила найдорожчу в світі людину – МАМУ. Серед кривдних сирітських буднів вимріяла Анна думку: люди повинні мати єдиний день на рік, коли усі разом вшановуватимуть і матір-неньку, і матір-землю, і Матір Божу. На її клопотання 1914-го Конгрес США встановив новее державне свято – День матері. Невдовзі його узаконило ще чимало країн.

 

В. 3 1929-го з ініціативи Союзу українок започатковано цей урочистий день на Галичині. Він став святом і родинним, і громадським. Діти тієї днини дарували матусям усе, що заздалегідь самі приготували (квіти, малюнки, вишивки, різьблення), вручали листи-сповіді. По обіді йшли до церкви, де славили матір земну і ту, котра подарувала світові Сина Божого. Потім починалися гуляння. Усі, від малого до старого, співали, танцювали під троїсті музики, раділи, славили життя.

 

В. 4 Красиве, високе було свято. Після 1939-го його замінив Міжнародний жіночий день, який славив переважно жінку-трудівницю. Жінка-мати, Берегиня родинного тепла, згадувалася побіжно. Мабуть, тому в багатьох областях, передовсім у західних, на Черкащині, Сумщині, у Криму, в перебудовний період люди повернулися до давньої і красивої традиції. Тепер День матері урочисто відзначається кожної другої неділі травня.

 

В. 1 Матусю, мамо, люба наша ненько!

       Тобі на свято квіти ми несем.

       Ти наше сонце, матінко рідненька!

       Ти над усе для нас, ти над усе.

 

Кліп М. Поплавського «Росте черешня в мами на городі».

 

В. 1 Мама… Ми ще були маленькими і не вміли ходити, говорити, а вона розуміла нас без слів, співала нам колискові пісні. З колискової пісні починається потяг дитини до добра, творчості і наснаги. Вона завжди звучить найніжнішою музикою для всіх.

 

В. 2 Колискова пісня – то найперша материнська мова. В ній і любов до дитини, і вболівання за її долю, і мудра настанова.

В. 3 Мати колихала дитинча.

       Серце билось в радості й тривозі.

       Сонячний промінчик, як зайча,

       Бавився біля неї на підлозі.

 

В. 4 Колискова… Пісня колискова –

       То найперша мамина розмова.

       Пахне вона м’ятою і літом

       Чебрецевим і суничним цвітом.

 

Пісня «Виростеш ти , сину».

 

В. 1 Кожен із нас змалечку носить у серці образ найдорожчої     людини - мами.

 І перше, що згадує кожен, – це очі мами.

Скільки в них ніжності, скільки радості й тривоги!

 

Дівчина

Очі моєї неньки

В поле вибігла раненько:

Що за диво – Казка, Сон?

Чи ласкаві очі неньки,

Чи нараз прокинувсь льон

І полився по долині,

Наче повінь навесні?

Зустрічать такої сині

Не доводилось мені!

Від берізки, що у житі,

До верби біля ставка

Золотистої блакиті

В небо хлюпнула ріка!

Скільки радості та ласки

В пелюстках лляних бринить,

Що сама я склала казку

Про очей твоїх блакить.

 

Хлопець

Мамині очі

Озорені, мов ранішня роса,

Вони завжди в думках моїх присутні.

Тривожні очі, очі незабутні

Про мене знали більше, ніж я сам.

Вони моє дитинство безтурботне

Леліяли, плекали, берегли.

Вони були і радісні, й скорботні,

Байдужими ніколи не були.

У посмішці ті очі, мов озерця,

 Прозорі й чисті, сповнені краси.

І поки в грудях б’ється моє серце,

Я буду сяйво тих очей нести.

 

Пісня «Мамины глаза».

 

В. 2 У народі живее багато хороших, ласкавих слів про маму. А найбільне про материнські натруджені руки, які колихали нас у колисці, обнімали, шили й вишивали нам сорочки і підкидали нас в небо, мов ластів’ят, готуючи в політ.

 

В.3 Материнські руки. Скільки раз вони нас обіймали, колихали ніжно і любили. Це вони – прекрасні вмілі руки – нас в житті щасливими зробили.

 

Кліп «Сину, ангел мій»

 

Ведучий: Вишивала сорочку мати, край вікна на стільці сиділа,

  Та виносила часто з хати, щоб сорочка, мов сніг, біліла.

  До схід сонця ішла полями, набирала ниток в долоні,

  Їй клубок помеж трав, з шовками, явір гіллям котив червоний.

 

Ведучий: Вишивала її весною голубими струмками неба.

  Щирим серцем і добротою, бо дитині в дорогу треба.

  Гей, сорочку я цю надіну, поміж люди у ній пройдуся.

  Полотно з весняної піни, квіточки – з доброти матусі.

 

Кліп «А сорочка мамина»

 

Ведучий: Мама, матуся… Заплющ очі і прислухайся.

І ти почуєш її голос, найдорожчий у світі. Де б ти не був, щоб не робив, вона завжди освітить твій шлях ніжним серцем, відданим тобі.

 

Ведучий: У дні важкі і на щастя щедрі  вона завжди з нами. Недарма в одному арабському прислів’ї  говориться, що Бог створив на світі матерів, щоб заступати Бога там, де його нема.

 

Вірш «Матері»

В неї стільки любові і ласки, стільки сонячної доброти,

Що дитинства далеку казку буду вічно я в серці нести.

Завжди лагідні мамині руки і тепло її твердих долонь

Геть відводили розпач і муки, брали серце дитяче в полон.

Ті часи десь лишились далеко, водограєм роки пронесло,

Гордовито ступає лелека в тих лугах, де дитинство пройшло.

Тільки мамине рідне обличчя виринає, як цвіт, молоде,

Я шепчу йому: «Любе, залишся, стороною хай старість пройде»!

 

Вірш «Матері»

У тихім цвіті, у добрім літі  живеш ти, мамо, для нас у світі. 
Живеш ти радо, як тополинка, живеш привітно, як та билинка. 
Душа у тебе — то море ласки, у тебе серце — то море казки. 
У тебе очі — то зорі наче, у тебе руки — то сни дитячі. 
Ніхто не рівня тобі у силі, ніхто не рівня тобі у ділі. 
Як дітям світло — ти найсвітліша, як дітям грізно — ти найгрізніша, 
Як ми з тобою — нам чисте небо, нам дуже хмарно, як ми без тебе. 
Ти найсвятіша нам добротою,  ти найдобріша нам добротою. 
Живеш ти, мамо, для нас у світі у добрім літі, у добрім цвіті. 
Живеш привітно, як та билинка, живеш ти радо, як тополинка. 


Пісня «Чорнобривців насіяла мати».

Ведуча :  Багато випробувань випало на долю українських матерів (голодомори,               Друга світова війна, Афганістан, Чорнобиль).
 

Ведуча : І сьогодні стискаються від болю материнські серця. Добрі і ніжні, матері проводжають своїх синів-соколів на схід захищати незалежність України. Їм залишається чекати, виглядати і тихо молитися, щоб повернулись живими…

Кліп Піскарьової «Молитва».

Вірш «Журавка».
Коли весною зацвіте
Трава в палаючих серпанках,
В степ на курган крутий іде
Старенька зморена журавка.

Туман, як болі давніх ран,
Літами швидко пролітає.
А мати ходить на курган,
Синів ще й досі виглядає.

Стомили крилонька свої,
В курган лягли спочить від грому.
Та вірить мати, що сини
Колись повернуться додому.


Ведуча : Швидко минають роки. Дорослішаємо ми – старіють наші мами. Вже перший сніг сивини торкається їх волосся. Але тільки не серця. Воно, як завжди, любить і чекає нас.


Діалог доньки з матір’ю.
- Ой, чого ж це, мамо, у Вас коси білі?
А були ж ті коси чорними колись…
- Вибілила коси тяжка доля, доню.
Не на коси – в серце ти моє дивись.
- Та у вашім серці стільки віри, мамо!
А любові скільки! Вистачить на всіх.

- Що ж, бери, дитино, і живи так само,
Щоби в твоє серце не вселився гріх.
- Та чи зможу жити так, як ви, матусю?
Чи зумію щиро я усіх любить?
- Знаю я, що зможеш, якщо будеш в Бога
Кожен день в молитві помочі просить.
- Дякую, Вам, мамо, за усе, що маю,
За благословення, за любов без меж.
- Кожен день твій, доню, я благословляю,
І тому щаслива в світі ти живеш…

Пісня «Мама».
Ведуча : Мама … Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитись долею своїх дітей усе життя. Якби могла б, сонечко прихилила б. Саме вона є тим центром, який єднає всю родину. Коли її не стає, все в хаті розладнується.

Вірш «Пісня про матір».
Посіяла людям літа свої, літечка житом.
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як у світі по совісті жити.
Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.

- Куди ж це Ви, мамо? – сполохано кинулись діти.
- Куди Ви, бабусю? – онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко … де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти. А ви вже без мене ростіть.

- Та як же без Вас ми? Та що Ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

- Не треба нам райдуг! Не треба нам срібла і злота!
Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу!
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь, не йдіть.

Вона посміхнулась. Красива і сива, як доля.
Махнула рукою – злетіли у вись рушники.
«Лишайтесь щасливі!» - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

(Міла Нітіч - останній куплет «Пісні про матір»)


Ведуча :  Шанування матері – один із найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. І як же не відплатити їй  пошаною, любов’ю і допомогою.

 

Молитва дитини за матір.
Учениця.

Є в мене найкраща на світі матуся.
За неї до тебе, Пречиста, молюся,
Молюся устами, молюся серденьком
До тебе, Небесна Ісусова Ненько.
Благаю у тебе дрібними словами
Опіки і ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку і болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.
Щоб вивела діток у світ та й у люди.
Щоб мною раділа – пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице, на сонячнім троні.

Подяка мамі
І. А. Щербаков
Дякуємо мамі, що вона в нас є!
Втішить, погладить, всім раду дає.
Казку розкаже. Пісню заспіває.
Дякуємо мамі за все!
Дякуємо їй, що вона справедлива,
Лагідна, ніжна і завжди красива.
Нас доглядає, від біди охороняє.
Дякуємо мамі за все!
Люба матусенько! Мила, єдина,
Роду, землі і сім’ї берегиня!
Хай Бог довголіття і долю пошле!
Дякуємо, рідненька, що ти у нас є!

Пісня «Чуєш, мамо».

Ведуча :  Мамо! Скільки в цьому короткому і великому слові радості, щедрості, самопожертви. Даруймо ж завжди своїм матерям хвилини радості. Бо від нашого тепла стане теплішим і добрішим світ.

Ведуча :  Пройдуть роки. Ми виростемо і розлетимося з рідного гнізда, та де б ми не були, завжди пам’ятаймо про те місце, де народилися та виросли, про найдорожчу людину, яка чекає нас удень і вночі – рідну маму свою. Мама завжди з нами. Так було. Так є. Так буде, бо в кожному з нас частка її життя.

Ведуча : Мамо, тобі низесенько вклонюсь.
Мамо, за тебе Богу помолюсь.
Мамо, прийду я знов на твій поріг.
Мамо, ти найдорожча за усіх.

Кліп Іво Бобула  «На Україну повернусь».

Ведуча : Хай же будуть наші руки сильними, а душі – зрячими.
Ведуча : Хай поряд з Матір’ю завжди йтиме Батько.
Ведуча : Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ, матиме ці два крила. Не задля того, аби літати, а щоб могла, впевнено ходити по землі – весняній, березневій і зимовій – запорошеній снігом.
Ведуча : Жінка несе маля. Везе у візочку. Тримає за руку.
Усміхнімося їй. Схилімося перед нею в шані. Це і є материнство. Світло його – вічне.

Пісня «Молитва за Україну» (в руках запалені свічки…).