Єдиний урок
«Не згасити вогонь пам’яті»
до Дня визволення Дніпра та України
Мета:
1. Знайомство з героїчними сторінками історії нашої країни, нашого краю – Дніпропетровщини.
2. Формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його героїчного минулого.
3. Виховання ціннісного ставлення до суспільства і держави.
4. Виховання громадянських почуттів, свідомої соціальної активності та відповідальності.
5.Формування і розвиток на прикладі подвигу людей старшого покоління мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни.
6. Виховання любові до рідної країни та своєї маленької Батьківщини.
Учитель:
Уже майже сім десятиліть відділяє всіх нас від того страшного дня, коли в кожну українську сім’ю надійшла зловісна звістка про початок великої кровопролитної війни. Безжальне колесо минулої війни прокотилося по українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв. Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті страшні і величні події. Нам ніколи незабути цієї страшної трагедії.
Ведучий 1.
Ми завжди пам’ятаємо про тяжкі перші роки війни, коли доводилося відступати, віддаючи ворогу рідну землю, і героїзм та стійкість захисників Вітчизни, і грандіозні битви, в ході яких вдалося зламати хребет фашистської армади, і визволення Європи, і світлий день Перемоги.
Ведучий 2.
Пам’ятаємо і воєнні дії на території нашої малої батьківщини, рідної та любої нам Дніпропетровщини. І зараз, у ці жовтневі дні, згадуємо події, які передували її звільненню від ярма окупації.
У цьому році Дніпропетровщина відзначає переможну та водночас трагічну дату – 70 річницю визволення Дніпропетровщини від фашистських загарбників…
Учень 1.
Вогонь!
Вогонь!
Вогонь!
Слова гостріші за багнет.
Вони вкривали сивиною,
Вели на танк і кулемет.
Вони із диму і металу,
Із реву, скреготу машин,
Вони озвуться з п’єдесталу
До матерів і до дружин.
Ведучий 1.
8 вересня 1943 року розпочалося визволення Дніпропетровської області від фашистських окупантів. Вже 10 вересня були звільнені селища Межова та Петропавлівка. Сім довгих місяців гриміли бої на фронтових дорогах Дніпропетровщини; 9 березня 1944 року повністю визволено Дніпропетров-ську область. Дніпропетровськ був окупований фашистами у серпні 1941 року, і лише через два роки – 25 жовтня 1943 року – у місто увійшли радянські війська. А увечері того ж дня залпами з 234 знарядь Москва салютувала на честь звільнення Дніпропетровська.
Учень 2.
Вклонися, моя Україно,
Цим людям, величним і скромним,
Що в назвах фронтів титанічних
Пронесли наймення твоє.
Ти словом достойним розкажеш
Своїм поколінням наступним,
Чому їм довічну пошану
Твій вдячний, народ оддає.
Вони – москвичі й костромчани,
Сибірських лісів лісоруби,
Стрункі винороби Кавказу,
Казахських просторів сини
Своїм самовідданим серцем
Тебе врятували від згуби,
Своєю священною кров’ю
Тебе визволяли вони.
Ведучий 2.
Звільнення міста Дніпропетровська й області було частиною великого літнього наступу Червоної армії в 1943 році. У вересні першими на територію нашої області вступили війська Степного і Південно-Західного фронтів. Тепер уже радянські війська форсували складну природну перепону – Дніпро.
Учень 3.
Пливуть по Дніпру пароплави, Над хвилями чайка ячить,
І пам’ятник Вічної Слави
На схилах крутих височить.
Горіти вогню, не згасати,
Трояндам довкола цвісти –
Тут сплять наші мужні солдати,
Вклоняємося їм усі роки.
Ведучий 1.
Дніпро — могутня ріка, швидкість її течії місцями сягає двох метрів на секунду, ширина — до трьох з половиною кілометрів, а глибина — до два-надцяти метрів. Правий берег, високий і скелястий, панує на великому, відтинку над лівим, з котрого наші війська починали переправу.
Німецько-фашистська пропаганда на всі лади стверджувала, що Дніпро закутий у залізо і бетон, перетворений у неприступний «Східний вал».. Гітлер заявляв: – “Скоріше Дніпро потече назад, аніж росіяни подолають його…” .
Учень 4.
Переправа, переправа!
Берег левый, берег правый,
Снег шершавый, кромка льда…
Кому память, кому слава,
Кому темная вода, –
Ни приметы, ни следа.
Ведучий 2.
Наприкінці вересня війська чотирьох фронтів — Центрального, Воронезького, Степового і Південно-Західного, — вийшовши майже одночасно до Дніпра на величезному відтинку у 700 кілометрів, від Лоєва до Запоріжжя, у багатьох місцях з ходу форсували ріку і розгорнули бої за розширення плацдармів. Всього на правому берёз Дніпро було створено двадцать три плацдарме. Жодна армія у світі не форсувала раніше такий потужний водний рубіж з ходу на такому широкому фронті. Загальна кількість радянських військ складала 2,5 мільйони солдат. Їм протистояло 1,5 мільйонне німецьке угруповування. За час операції з загальні втрати обох сторін склали майже 900 тисяч чоловік.
Першими перетнули Дніпро окремі групи і невеликі підрозділи, переважно піхотні і артилерійські. Форсування почалось з величезним поривом і ентузіазмом.
Учень 5.
Переправа, переправа!
Пушки бьют в кромешной мгле.
Бой идет святой и правый.
Смертный бой не ради славы,
Ради жизни на земле
Ведучий 1.
Визволення Дніпропетровська, як і визволення Дніпропетровської області та всієї України, проходило крок за кроком, район за районом, місто за містом. Надзвичайно важко було нашому народу здобути Перемогу. Буквально кожен шматок нашої землі облитий кров’ю людей, які вчинили героїчний подвиг заради наступних поколінь. Ми будемо пам’ятати це завжди.
Учень 6.
Вічний вогонь палає,
Дзвонить у долі століть
Вічний вогонь закликає:
Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки.
Вчитель.
За мужність і героїзм 59 воїнським частинам та з’єднанням було присвоєно імена населених пунктів області, які вони звільняли. Високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні 33 воїни 46-ої армії, які відзначилися при форсуванні Дніпра та звільненні Дніпропетровська і Дніпродзержинська. В цілому ж за роки Великої Вітчизняної війни Героями Радянського Союзу стали чимало наших земляків, а деякі з них цього звання удостоєні двічі.
Хвилина мовчання