Позакласний захід : "Еспериментальна біологія"

Про матеріал

Розробка позакласного заходу з біології: "Експериментальна біологія" дає можливість формувати вміння застосовувати теоретичні знання учнів на практиці; удосконалювати вміння і навички проведення експерименту; узагальнювати знання про властивості живих організмів; розвивати навички спостереження, здатність логічно мислити;виховувати пізнавальний інтерес і культуру праці.

Перегляд файлу

Позакласний  захід з біології

ТЕМА:   Експериментальна біологія.

МЕТА: формувати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; удосконалювати вміння і навички проведення експерименту; узагальнити знання про властивості живих організмів; розвивати навички  спостереження, здатність логічно мислити;виховувати пізнавальний інтерес і культуру праці.

Обладнання: лабораторне обладнання для дослідів, реактиви, ілюстрації, відео сюжет.

                                      ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

Добрий день! Вітаю вас на незвичному заході, тема якого «Експериментальна  біологія».  Сьогодні ми  з вами доведемо, що не тільки  на хімії та фізиці можна проводити експерименти. Біологія також потребує експериментальних даних, за допомогою яких підтверджуються факти і гіпотези, які перетворюються на теорії.

  А що таке експеримент?

Експеримент –  це метод наукового дослідження, у якому вивчення явищ відбувається за допомогою штучно створених умов . Експерименти бувають лабораторні та польові.

Якщо лабораторний  експеримент проводиться в класній кімнаті, то можна вважати, що ми в лабораторії? (так)

Отже, ласкаво просимо до нашої біологічної лабораторії!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Епіграфом нашого заходу є вислів англійського письменника  Редьярда Кіплінга:

«Шістьох я служок мав,

Усе від них про світ я знав!

І ось як я їх всіх зову:

Хто? Що? Як? Де? Коли?  й Чому?»

Саме запитання  - ЧОМУ?, спонукало людей до дій.

Допитливі люди завжди прагнули підтвердити свої здогадки практично. Отже, саме  допитливість створює вчених. Тож пропоную всім вам сьогодні побути трішечки вченими – біологами, які не обмежуються тільки теоретичними знаннями, а проводять досліди та експерименти. В цьому мені допоможуть учні вашого   та 9 класу. Отже почнемо…

ІІІ. Основна частина заходу:

Учитель: Куди не кинь оком, нас скрізь оточують живі організми. Життя на поверхні нашої планети виникло дуже давно  завдяки зеленим рослинам і  певному процесу . Його назва …..? (фотосинтез)

А що таке фотосинтез?

Де він відбувається?

 Що є головною умовою перебігу фотосинтезу? (наявність світла і зеленого пігменту хлорофілу).

А якщо листок не зелений, в ньому є хлоропласти? Він фотосинтезує?

Дослід 1 « Чи у всіх листках відбувається фотосинтез?»

Мета: довести, що фотосинтез відбувається в кожному листку рослини.

Обладнання: окріп, листок бегонії бордового забарвлення, прозора ємкість.

Хід досліду:

Учень: Давайте з,ясуємо, чи відбувається фотосинтез в листках забарвлених  не в зелений колір. Для цього нам потрібно листок  опустити на 5 хвилин в киплячу воду. (відео сюжет «Механізм фотосинтезу»). Після цього листок розглядаємо – листок стає зеленим, а вода змінює своє забарвлення. Отже, в листках будь якого забарвлення відбувається фотосинтез.

Учитель: А в який час доби відбувається фотосинтез? (вдень)

Чи дійсно це так перевіримо на наступному досліді.

Дослід 2 «Чи фотосинтезує рослина вночі?»

Мета: Довести, що рослина фотосинтезує тільки на світлі.

Обладнання: листок, спирт, йод, цупкий папір.

Учень: Для даного досліду ми взяли рослину, що має широку листову пластинку – китайський розан, або друга назва цієї рослини – гібіскус. Частину листової  пластинки ми закрили цупким папером, який не пропускає світло.  Потім поставили гібіскус на світло і чекали результату протягом тижня. Сьогодні ми перевіримо, що відбулося з листком рослини. Знімаємо папірець, листок кладемо в спиртовий розчин, а потім в розчин йоду.  І бачимо, що частина листової пластинки яка була закрита папером  не змінила колір. Це говорить про те, що речовини утворюються в листках на світлі, тобто вдень. Вночі, або в темряві -  процес фотосинтезу і утворення органічних речовин не відбувається.

Учитель: Але ми знаємо, що природа не любить пустоти. То ж що відбувається з рослинами вночі? Можливо вони як і ми дихають?

Для того, щоб це перевірити, зробимо наступне…

Дослід 3 «Дихання рослин»

Мета: Довести, що рослина дихає.

Обладнання: рослина, вазелін, трубочки для соку.

Людина дихає вдихаючи і видихаючи повітря через повітроносні шляхи. Щоб це довести пропоную піддослідному потягнути повітря через трубочку. Вдається? (так) А якщо замазати одну сторону трубочки вазеліном? (ні)

Вчені стверджують , що у рослин також в листках є отвори, через які відбувається процес дихання. Щоб це довести ми змастили різні поверхні листка вазеліном. Через деякий час ті листочки, які були змащені з нижньої сторони – зав яли. Це свідчить про те, що отвори для дихання у рослин є. І саме через них відбувається процес дихання.

А як у рослин відбувається обмін речовин між різними частинами їхнього тіла? (Є провідна тканина)

А як довести, що по ній рухаються речовини? (за допомогою досліду)

Дослід 4 «Рух речовин по рослині»

Мета: довести, що по рослинам відбувається рух речовин провідною системою.

Обладнання: біла квітка, вода, харчовий барвник.

Учень: Для цього нам потрібна рослина, що має білу квітку, вода та харчовий барвник(демонстрація досліду).  Барвник ми додаємо до води і в даний розчин ставимо квітку. Через добу ми спостерігаємо результат. Пелюстки квітки забарвилися в колір барвника, але не суцільним шаром, а тільки там де є провідні судини. Саме по ним відбувається рух речовин по тілу рослини.

Учитель: Подібно до рослин відбувається і рух речовин в тілі тварини та людини. Ці речовини разом з током крові  рухаються по кровоносним судинам і накопичуються в певних тканинах і органах. Одні з них надають їм пружності , інші міцності, а деякі накопичуються в вигляді запасів.

Наприклад яйця птахів і плазунів мають певні речовини, які надають їм міцності і захищають зародок від негативного впливу довкілля. Але є речовини, які здатні порушувати шкаралупову оболонку яйця і це  - кислоти. Давайте це перевіримо дослідним шляхом.

 

Дослід 5 «Дія кислоти на куряче яйце»

Мета: довести, що кислоти здатні руйнувати яєчну шкаралупу, та негативно впливають на білок тваринних організмів.

Обладнання: зварене в круту яйце, оцет, глибока склянка.
Хід досліду:

Учень: В склянку кладемо яйце і заливаємо його оцтом. Через деякий час на поверхні яйця з являться маленькі пухирці. Це оцтова кислота атакує карбонат кальцію, який міститься в шкаралупі яйця. Через деякий час шкаралупа змінить свій колір.

Через 3 дні витягуємо  яйце з кислоти і промиваємо водою.

Яйце стає пружним. Воно навіть відскакує від твердої поверхні.
Сире яйце під час такого досліду також набуде м якої шкаралупи, але пружним не буде. Тому не рекомендуємо його перевіряти на пружність – ударяючи яйце об підлогу  або стіл.


Учитель: Дорослі  особини також мають структури, що повинні нести такі якості , як пружність та міцність. Це  - скелет.
Дослід 6

« Визначення наявності органічних і неорганічних речовин в кістках тварин»

Мета: довести наявність неорганічних і органічних речовин в кістках тварин; визначити їх значення.

Обладнання: трубчасті кістки курки, розчин соляної кислоти, спиртівка.

Хід досліду:

Учень: Відомо, що у кістках тваринного організму є неорганічні і органічні речовини, які надають скелету твердості і гнучкості. Для того, щоб це довести проведемо наступний дослід.

Потрібно дві трубчасті кістки курки. Одну кістку занурюють у розчин соляної кислоти на 1- 2 доби. Іншу кістку прожарюють на вогні. Першу кістку витягуємо з ємкості, обмиваємо водою і спостерігаємо, що вона стала гнучкою – її можна зав язати у вузол. Це свідчить про те, що при дії соляної кислоти в кістках залишаються тільки органічні речовини, які надають їм гнучкості і пружності. Другу кістку прожарювали на вогні, при цьому згоряли органічні речовини, а неорганічні – залишалися. Це зробило кістку крихкою і ламкою, її можна просто поламати пальцями. Тож для нормального функціонування скелету тварин, необхідно наявність в ньому органічних і неорганічних речовин.

Учитель: А як ви гадаєте, в клітині відбувається транспорт речовин? (так)

А за рахунок чого це відбувається? (цитоплазмі)

А що таке цитоплазма? (рідкий вміст клітини)

Як вона розташовується? (від мембрани до ядра)

А чи відбувається рух рідини за межі клітини?

Пропоную впевнитися в цьому на досліді.

Дослід 7

Перед вами на столі є мікроскопи, на предметному столику яких є тимчасовий  підфарбований мікропрепарат луски цибулі. Подивіться в окуляр і проаналізуйте, як розташована цитоплазма. (від мембрани до ядра)

Тепер візьміть піпетку і крапніть  на мікропрепарат  концентрований розчин солі. Подивіться знову в окуляр. Що відбувається? (цитоплазма відійшла від мембрани)  Це явище отримало назву – плазмоліз. А чому воно відбувається? (за законами природи  рух рідини відбувається в напрямку середовища із більшою концентрацією солей)

Всі виконані нами досліди використовувалися науковцями з метою дослідження

об єктів і явищ природи.

Учитель: Але людина не тільки досліджувала природу, але навчилася користуватися її  досвідом .  Так виникла наука біотехнологія.  Біотехнологія – це використання живих організмів та біологічних процесів  у виробництві.  Завдяки своїм спостереженням за біологічними об єктами людина змогла змінити своє життя на краще. Що б в цьому переконатися пропонуємо вам гру: «Неживі моделі живих організмів».

На дошці розміщені ілюстрації, які можуть бути прототипом живих систем. Необхідно якнайшвидше знайти відповідність і обгрунтувати свій вибір.

Правильні відповідності:

  • Гумова трубка – кровоносна судина.
  • Фотоапарат – око
  • Мікрофон – вухо
  • М яч – горошина
  • Металічні кігті висотника – кінцівки хижого птаха
  • Сито – провідна тканина стебла
  • Парасолька – плоди кульбаби
  • «липучки» на взутті – плід лопуха
  • Стріла – жало бджоли
  • Молоток – дятел
  • Літак – птах
  • Реактивний двигун – кальмар

 

Учитель: Молодці! Ви справилися із завданням! А наш нестандартний урок добігає кінця. Ми сподіваємось, що вам було цікаво і ви переконалися, що не тільки хімія  та фізика можуть бути експериментальними. Біологія – це наука, теоретичні факти якої повинні підтверджуватися дослідами та експериментами, та перетворювати гіпотези на теорії та закони.

 

ІV. Підбиття підсумків заходу:

Прийом: «Вислови думку»

  • Сьогодні ми навчились….
  • Мене вразило….
  • В майбутньому я хотів би….

 

V. Домашнє завдання: підготувати 6  запитань, які починались би словами: « Хто..?», «Що..?», « Чому..?», « Коли..?», « Скільки..?», « Як..?»

 

docx
Додано
16 серпня 2018
Переглядів
517
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку