Інформаційна війна: як розпізнати фейки та маніпуляції
Позакласний захід з громадянської освіти
О.Зачернюк, викладач громадянсько освіти
ПТУ №22 смт Луків
Мета:
- ознайомити здобувачів освіти з поняттями «інформаційна війна», фейк, діпфейк, маніпуляція;
- показати на прикладах, як та для чого створюються фейки та маніпуляції;
- ознайомити з ключовими наративами й тактиками російської пропаганди, аби протидіяти їм;
- навчити визначати маніпулятивний медіаконтент, розрізняти дезінформацію,
фільтрувати інформацію навколо;
- ознайомити з фактчекінгом в умовах інформаційної війни;
- визначити основні критерії для виявлення фейків та маніпуляцій.
Вступне слово. В нашій країні зараз іде повномасштабна війна. Сили оборони ведуть запеклі бої на лінії зіткнення, охороняють кордони, боронять небо. Наш ворог проводить постійні обстріли території України, знищує інфраструктуру, намагається здійснювати наступальні операції.
Запитання учням. Які ще методи застосовує росія у цій війні?
Викладач. Так, одна з складових гібридної війни, яку веде росія, це – інформаційна війна. (Слайд 1.) І сьогодні ми детальніше з’ясуємо, що таке інформаційна війна та як розпізнати фейки та маніпуляції, які розповсюджує ворог.
Росія застосовує проти України, Європи, США, а також усередині власної країни весь спектр інформаційного впливу. Для поширення фейків, дезінформації та маніпулятивних матеріалів кремль використовує всі інформаційні ресурси – від державних ЗМІ до анонімних платформ і акаунтів у всьому світі. У інформаційну війну ворог, лише за офіційними даними, щорічно вкладає кілька десятків мільярдів рублів.
Розглянемо приклад. (Слайд 2.) Нещодавно в соціальних мережах почали поширювати таку інформацію:
«США відправлятимуть своїх синів та дочок, бо сьогодні відправляємо ми своїх, і вони воюватимуть, бо це НАТО. І будуть гинути. Не дай боже, це страшне горе» - Зеленський закликав НАТО вступити в війну, якщо вони не хочуть давати достатню кількість зброї.
Запитання учням. Як ви думаєте це правда чи ні?
Насправді – це лише частина відповіді президента України на запитання журналіста ВВС про те, що він хотів би сказати зростаючій кількості американських громадян, які вважають, що США «надають занадто велику підтримку Україні». (Слайд 3.)
Ось відповідь В.Зеленського:
«….Хто хоче третьої світової війни? Невже хочуть ризикнути? Америка ніколи не покине країни НАТО. І якщо станеться так, що Україна не витримає через ту чи іншу думку, через послаблення тієї чи іншої допомоги, Росія прийде до країн НАТО – вони прийдуть до країн Балтії. Так станеться.
І тоді США відправлятимуть своїх синів та дочок, бо сьогодні відправляємо ми своїх, і вони воюватимуть, бо це НАТО. І будуть гинути. Не дай боже, це страшне горе»
Запитання учням. Як ви думаєте, що відбулося?
Слова Президента вирвані з контексту і перетворені у фейк і маніпуляцію.
Інший приклад. (Слайд 4.) Пропагандисти поширюють дезінформацію про знищення першого танку «Leopard» в Україні.
Роспропаганда намагається дискредитувати передачу західної зброї фейками про знищення танку і таким чином «довести» боєздатність власної армії і безпорадність української.
Насправді, на той час, ще жоден «Леопард» навіть не знаходиться на полі бою.
Фейкове знищення танку пропагандисти підкріпили заявою про польських і німецьких найманців, які нібито управляли технікою.
Фото, яке нібито доводить знищення танку «Леопард» на сході України, активно поширювалось ще з 2018 р., коли цей танк, що належав турецькій армії, був знищений в Сирії. Отже, це – знову неправдива інформація, фейк.
Запитання учням. То що ж таке фейк? (Слайд 5.)
Фейк — повністю або частково вигадана інформація про суспільні події та людей, яка містить усі ознаки правдивого повідомлення, але його фактаж умисно викривлений, поданий частково чи повністю зі спотвореним контекстом.
Це – інструмент інформаційної війни, спосіб маніпуляції з метою створення підміненої реальності у свідомості аудиторії, що спонукатиме її до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.
Типи фейків: фотофейки, відеофейки, фейкові журналістські матеріали, фейкові свідчення очевидців, чутки.
Запитання учням. Як ви гадаєте, яка мета фейків в інформаційній війні росії проти України?
Завдання фейку — дезінформувати аудиторію, просунути потрібне бачення реальності, посіяти паніку, викликати агресію, похитнути попередні переконання аудиторії, змусити її сумніватися, спонукати до певної дії, привернути увагу, залякати, дискредитувати владу і ЗСУ тощо.
Приклади фейків, які спрямовані на дискредитацію влади:
Запитання учням. Як же нам розпізнати фейки?
Ознаки, які можуть вказати на фейк (Слайд 8.):
- джерела: відсутність чи анонімність джерел; запозичена із соціальних мереж інформація; скомпрометовані чи неіснуючі установи;
- експерти: представники неіснуючих інституцій; анонімні, політично чи фінансово заангажовані експерти;
- лексика: використання оцінної та емоційно забарвленої лексики; використання стереотипів, штампів, нетолерантних висловів, які розпалюють ворожнечу;
- подання фактів: однобоке представлення інформації, відсутність балансу думок і точок зору; наявність узагальнень та непідтвердженої інформації; факти не відокремлені від коментарів.
Запитання учням. Чи знаєте ви, що таке діпфейк? (Слайд 9.)
Діпфейк – це відео, підроблені за допомогою штучного інтелекту, які викликають дедалі більше занепокоєння урядів, правоохоронних органів і окремих людей. Виникли завдяки можливостям сучасних цифрових технологій. Комп'ютерна програма аналізує фото однієї людини, збирає дані та відтворює зображення. Далі таке створене фото або цифрову «маску» спеціалісти накладають на відео. Крім цього, програма може синхронізувати голос, жести й рухи. У результаті гладачі спостерігають персонаж, який повістю нагадує реальну людину. Але це фейк! Картинка відео виглядає дуже реалістично, тому більшість може повірити в його правдивість.
Одним із найвідоміших діпфейків сучасної історії став ролик із виступом Барака Обами, випущений у 2018 році.
https://www.youtube.com/watch?v=cQ54GDm1eL0
На початку війни російські пабліки збирались поширити відео - діпфейк з Президентом України, в якому він говорить про здачу територій і перемир’я. https://www.youtube.com/watch?v=z7fBxyIv8us
Фальшивий Путін: спеціалісти створили фейкове відео, аби попередити українців про можливі провокації. Дата публікації: 03.03.22. https://tsn.ua/ato/falshiviy-putin-specialisti-stvorili-feykove-video-abi-poperediti-ukrayinciv-pro-mozhlivi-provokaciyi-1995259.html
Запитання учням. Чи можна розпізнати діпфейк? Як саме?
Ще одним інструментом інформаційної війни є маніпуляція. (Слайд 10.)
Маніпуляція — різновид соціального впливу, який використовується для прихованого впровадження в психіку жертви цілей, бажань, намірів, відносин або установок маніпулятора, які не збігаються потребами жертви. Це приховане управління людьми та їх поведінкою.
Історія знає достатньо маніпуляторів — психологічно сильних або просто неординарних особистостей, які вміло впливали не лише на одиниці, а й на великі групи людей завдяки особистісним якостям, уміло використаним технологіям обробки громадської думки у власних або корпоративних інтересах. Наполеон, А. Гітлер, Й. Сталін, М. Горбачов, десятки інших політиків досконало володіли технологією формування громадської думки за рахунок як власних рис, якостей, здібностей та умінь, так і своїх підлеглих, а також за допомогою різноманітних засобів масової інформації.
Мета будь-якого маніпулятора чи групи маніпуляторів — підпорядкувати власній волі іншу людину чи групу людей.
Відомий маніпулятор Й. Геббельс зазначав: «Дайте мені засоби масової інформації і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней». (Слайд 11.)
Найсильніше і найрезультативніше маніпулювання здійснюється за допомогою мас-медіа — преси, радіо, телебачення, реклами та інших інформаційних засобів. Завдяки соціальним мережам інформація поширюється блискавично. А фейкові новини розлітаються у 6 разів швидше за правду!
Як протистояти маніпуляції? (Слайд 12.)
Виконайте завдання. (Слайд 13.) Об’єднайтесь в групи (4-5 чол.). Прочитайте новини з соціальних мереж, визначте: фейк чи маніпуляція.
Кожна група отримує картку з завданнями: 3 хв. на обговорення в групах, далі – загальне обговорення. (Слайди 14-18.)
1.
2.
3.
4.
5.
Обговорення: Про що говорить така велика кількість фейків і маніпуляцій в інформаційному просторі?
Виконання вправи (Слайд 19.): Інформація чи пропаганда? А може, фейк чи маніпуляція? https://learningapps.org/24927360
Таким чином, ви показали, що розрізняєте просто інформацію від фейків, пропаганди та маніпуляцій.
Завдання учням. Робота в групах.
Об’єднайтесь в групи та складіть правила (Слайд 20.):
І група – «Як розрізнити фейки в Інтернеті»
ІІ група – «Як розпізнати діпфейк»
ІІІ група – «Як не піддатись маніпуляціям»
Представники груп оголошують правила. Обговорення, доповнення.
Спростувати фейки в Україні допомагають різноманітні ресурси з фактчекінгу. Фактчекінг - це перевірка фактів та тверджень на точність і правдивість.
Ресурси з фактчекінгу (Слайд 21.):
Отже, підлий і підступний ворог веде проти нас війну не лише на полі бою, він намагається вразити нас в інформаційному просторі. Його завдання: поширити зневіру, підірвати підтримку партнерів, посіяти паніку, створити в кожного українця враження, що війну ми програємо або й уже програли.
З перших днів повномасштабного вторгнення українці проявили надзвичайну стійкість і виступили єдиним інформаційним фронтом проти держави-агресора. Проте ми відточуємо свою майстерність відбивати ворожу пропаганду та дезінформацію, а ворог так само вдосконалює свої методи. Саме тому надзвичайно важливо постійно прокачувати свої навички – щоб бути в курсі всього нового. Адже ворог хитрий і вигадливий – весь час намагається знайти слабке місце. Застати нас зненацька. Вразити нас там, де ми цього не сподіваємося. (Слайд 22.)
Тому маємо вчитися бути пильними, критично сприймати інформацію, підвищувати свою медіаграмотність та вірити в нашу Перемогу.
Використані джерела:
Панчук Д. М. Фейк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Фейк
Фейки: Інструкція з перевірки фейків [Електронний ресурс] // Медіадрайвер: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://mediadriver.online/fejki/instruktsiya-z-perevirki-fejkiv/.
Що таке діпфейк? [Електронний ресурс] // Цифрова освіта: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://osvita.diia.gov.ua/news/what-is-a-deepfeak
Як визначити та зловити фейк? [Електронний ресурс] // Інститут масової інформації: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://imi.org.ua/advices/yak-vyznachyty-ta-zlovyty-fejk-i2388