До розіграшу
залишилось:
20 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Позакласний захід: "Мови рідної краса" (до Дня писемності та рідної мови)

Про матеріал

МОВИ РІДНОЇ КРАСА

Літературно-музична композиція

За православним календарем — це день вшанування пам'яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

історія свята

Це свято, як ми вже говорили, було засноване в 1997 році. Сталося це завдяки ініціативі президента України Леоніда Кучми. Він підписав указ на честь українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. Саме цим документом і був заснований День української писемності та мови

Варто відзначити, що саме автора "Повісті минулих літ" Нестора Літописця вважають "батьком української словесності". Але і зараз продовжуються дослідження історії української писемності. Є варіант, що раніше на території нашої країни було кілька варіантів правопису.

Потрібно сказати, що День української писемності і мови не тільки офіційне державне свято, але і церковне. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмської.

День української писемності та мови 2017: традиції свята

Традиційно в цей день проходить досить багато заходів. Щорічно, в День української писемності та мови можна побачити урочисте покладання квітів до пам'ятника Нестора Літописця. Так само проходить нагородження кращих українських літераторів і популяризаторів українського слова, а також видавництв, які випускають літературу українською мовою.

День української писемності та мови щороку відзначається 9 листопада.

Перегляд файлу

МОВИ РІДНОЇ КРАСА

Літературно-музична композиція

Автор Бордюг О.В.

Вступний відеоролик (Міжнародний день рідної мови)

1-ведучий . Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі та місяця народжена. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духа. Мово, що стояла на чатах коло вівтаря національного Храму й не впускала туди злого духа скверноти, ганьби. І множила край веселий талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним.

2-й ведучий. Доброго дня вам, шановні друзі! Вітаємо вас на святі рідної мови! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.

1-й ведучий. 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Ми хочемо долучитися до урочистого відзначення цієї славної дати, спробуємо переконати своїх ровесників, що мова – це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину.

Виконання пісні учнів 7 класу «Рідна мова»

2-й ведучий. Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

1-й ведучий. Земля українська стародавня, така ж давня, і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

2-й ведучий. Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

(Декламація віршів початкових класів)

2-й ведучий. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

1-й ведучий. Я цілком згодна з тобою, бо нещодавно прочитала слова Ушинського: «Відберіть мову – і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову – ніколи; вимерла мова в устах народу – вимер і народ».

2-й ведучий. Ганно! А мені спало на думку, що стільки літ чужинці старалися заборонити нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.

1-й ведучий. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом, без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого

Перегляд та зачитування презентації «Лінгвоцид щодо мови».

Про історію розвитку мови учні можуть також ознайомитись на стенді, який знаходиться  на першому поверсі.

2-й ведучий. Україна… Золота сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена.

Соціальна реклама

1-й ведучий. Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі!

2-й ведучий. Україна! Розкішний вінок із рути і барвінку, над яким сяють яскраві зорі.

1-й ведучий. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.

ІІ-й ведучий. Чому ж так трапляється все-таки? А тому, що й досі сидить у душах багатьох отой комплекс меншовартості, насаджуваний віками неволі. Мовляв, українською говорити не престижно, бо це мова сільська, та й не модна.

1-й читець. Я хочу відповісти на ці закиди рядками поезії:

 

                             Мені сказав один ханжа,

                             Що наша мова геть відстала,

                             Що краще б личила мені чужа,

                             Немов до хліба – кусень сала,

                             Що весь мій поетичний план

                             Спинитись може на підході,

                             Що я – останній з могікан,

                             Що наша мова вже не в моді.

                             Гей, проповіднику! Стривай!

                             Твої слова – старенька ряса.

                             Я не піду в твій тихий рай.

                             Я – син великого Тараса.

                             Як Прометей не вмер від ран,

                             Не вмре і мова – гарна з роду.

                             Я – не останній з могікан,

                             Я – син великого народу!

І-й ведучий. Коли осягаєш багатство рідної мови, мимоволі дивуєшся: який все-таки могутній творчий геній нашого народу! Скільки синонімічних рядків, яка гнучкість граматичних форм, глибина думок і почуттів у нашій мові, образність, простота у загадках, прислівях, приказках…

2-й ведучий. Боріться за красу мови, за правильність вимови. Боротьба за чистоту, за смислову точність є боротьба за знаряддя культури. Прикладом цоього переглянемо мультфільм.

Мультфільм П.Глазовий «Кухлик»

1-й ведучий. На сторожі культури мови – словники, граматики, правописи. Вони завжди до ваших послуг. Цікаво, чи заглядаєте ви хоч інколи в словники?

2-й ведучий. Хто хоче вчитися правильно говорити, хай зважить на мудру пораду українського поета М. Рильського: Не бійтесь заглядати у словник - Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля. Не майте гніву до моїх порад. І не лінуйтесь доглядать свій сад.

1-й ведучий. Для кожного народу дорога його мова. Адже коли зникає народна мова – народу більше нема.

танец

2-й ведучий. Плекайте, любіть рідну мову, бо коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї і традиції, збагатиться наш великий український народ.

1-й ведучий. Рідна мова українська, Ти – душа мого народу, Будь від роду і до роду, Рідна мово материнська.

2-й ведучий В обороні рідного слова стояли Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко,Микола Куліш,Олександр Олесь… Тих,хто зберіг рідну мову у страшні часи лихоліть,було значно більше,ніж тих,хто своєю байдужістю мовчки відправляв її у вічне небуття.

 

 

Вірш «Мова» В.Самійленка

Діамант дорогий на дорозі лежав,-

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не пізнав діаманта того.

Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді:камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палючим огнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

 

Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець,як в оправу,ввела,

І,як зброю ясну,вище хмар піднесла.

І на злість ворогам засіяла вона,

Як алмаз дорогий,як та зоря ясна.

І сіятиме вік,поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить.

Хай же ті вороги поніміють скоріш,

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас.

Щоб, поглянувши сам на створіння своє,

Він побожно сказав:»Відкіля нам сіє?!»

2-й ведучий. Наше свято завершується. До ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови – нашої гордості.

1-й ведучий. Сподіваємося, що наша зустріч допомогла вам оцінити скарби рідної мови, спонукала до зустрічі з найдавнішим порадником – книгою. Саме це свято є відкриттям заходів щодо відзначення 200-річчя Т.Г. Шевченка. Бажаємо вам добра! На все добре! До побачення!

відео до свята

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
10 січня
Переглядів
524
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку