Позакласний захід на тему "Лікарські рослини - друзі людини"

Поза межами уроку

(усний журнал для учнів 6-8 класів)

 

«ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ – ДРУЗІ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ»

 

МЕТА:

• заохочувати спілкування державною мовою при обговоренні питань щодо історії розвитку фітотерапії, основних груп лікарських рослин, рідкісних та зникаючих видів лікарських рослин Харківської області;
• розвивати ініціативність, логічне мислення й творчу активність під час пошуку інформації про фітотерапевтичні дії рослин;
• формувати відповідальне ставлення щодо діяльності в довкіллі та екологічну грамотність при збиранні лікарських рослин;
• формувати комунікаційну компетенцію щодо успішного орієнтування на сучасному ринку праці (професії фармацевта та провізора).

 

ОБЛАДНАННЯ: гербарій лікарських трав; набір листівок «Лікарські рослини»; карта світу; фотографії лікарських рослин Харківської області; презентація до уроку «Лікарські рослини – друзі здоров’я людини».

 

ОФОРМЛЕННЯ ДОШКИ:

Зелена аптека	Лікарські рослини – друзі здоров’я людини
Фармакопея – наука про лікарські рослини	Що таке лікарські рослини?
Фітотерапія - траволікування	В Україні близько 200 видів.
Фармацевт Провізор	Гіппократ (460-377 рр. до н.е.) – грецький лікар.
	Авіценна (980-1037 р.) – арабський лікар. Теофраст (372-287 рр. до н.е.) – грецький ботанік.

 

Перша сторінка журналу

 

ІСТОРІЯ ФІТОТЕРАПІЇ

 

     Учитель. Лікарські рослини були відомі людині ще за сивої давнини. Відомо, що кішки та собаки при деяких захворюваннях їдять траву (листя злаків). Відома арабська легенда про відкриття лікувальних властивостей зернин кавового дерева пастухом, який помітив, що після того як його кози поласують плодоносними гілками цього дерева, вони набувають чудового настрою і веселяться усю ніч.

 

	Археологи знаходять сліди «лікарського мистецтва» наших предків – посуд для розтирання та варіння лікарських трав.      За чотири тисячі років єгиптяни склали опис лікарських рослин. Це була перша подоба фармакопеї – науки про лікарські рослини.
Кавове зерно (Coffea arabica)

 

     Батьком грецької медицини вважається Гіппократ (460-377 рр. до н.е.) – автор знаменитої книги, яка протягом двох тисячоліть й донині представляє значний інтерес як перший травник.

     У Європі велику популярність мала книга арабського лікаря, таджика за походженням, Абу Алі Ібн-Сіни (Авіценни) – «Канон лікувальної медицини». У ній описано 900 лікарських засобів і способів їх застосування. Багато сучасних лікарських препаратів виготовлено за рецептом Авіценни (наприклад, корвалол). Майже усі лікарські препарати були створені за арабським зразком.

     До нашого часу дійшла значна кількість творів ХV сторіччя, які містять опис рослин і способи їх застосування, - це травники. Перший травник створив Теофаст – грецький ботанік.

     Таким чином, у медичну  практику було включено майже всі лікарські рослини Західної та Південної Європи, Північної Африки й Західної Азії, а також частково Індії.

 

	Наукова медицина виникла тільки в ХІХ сторіччі, а вершини свого розвитку досягла у ХХ-ХХІ ст. Якщо простежити долю лікарських рослин, часто можна здивуватись тому, який довгий шлях подолали рецепти, що кочують майже без змін із творів Гіппократа в європейські, арабські, грузинські лікувальні книги. Вони подолали шлях, який вимірюється тисячами кілометрів у просторі й тисячами років у часі.
Липа серцевидна (Tilia cordata)

 

Друга сторінка журналу

 

ЧОМУ ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ МАЮТЬ ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ

 

     1-й учень. Щоб дати відповідь на це запитання, давайте подивимось на другу сторінку нашого журналу – «Лікувальні властивості рослин». Лікувальними властивостями володіють сполуки, які в медицині називають фармакологічно активними речовинами. Таких речовин у рослинах дуже мало. Але головний терапевтичний ефект мають «супутні речовини», які є головною відмінністю природних лікарських речовин від лікарських речовин, що отримані в лабораторії хіміками.

     2-й учень. У давнину лікарську рослинну сировину використовували у вигляді порошків і відвару, а інколи – у вигляді мазей. Давньоримський лікар Гален вперше став застосовувати настої. Настої – це рослини, які настояні на спирту. У ХV сторіччі знаменитий лікар Парацельс висловив думку, що лікувальна властивість належить не рослині в цілому, а окремій речовині.

     3-й учень. Наш маленький огляд діючих речовин ми почнемо з найбільш розповсюджених серед них – з алкалоїдів. Це складні органічні сполуки, які містять атом Нітрогену й мають лужний характер. На смак вони гіркі. Алкалоїди трапляються у квіткових рослин родини Пасльонові, Лілійні, Макові. Деякі алкалоїди в невеликих дозах використовують в медицині як ліки (атропін, морфін, кофеїн, хінін).

     4-й учень. Не менш важливе значення мають для рослин і глікозиди. Їх гіркий і жагучий смак захищає рослини від поїдання тваринами. Глікозиди – це складні речовини, що складаються із цукру, який слабо пов’язаний з нецукровою речовиною. Це нестійкі речовини, які при кип’ятінні розкладаються на цукор і аглюкон. Накопичуються глікозиди в листях та квітках рослин наперстянки, мигдалю, морського лука.

 

5-й учень. В усіх зелених частинах рослин є замаскований хлорофілом червоно-жовтий каротин (ми бачимо його у таких жовтих плодах, як абрикоси або обліпиха). В організмі травоїдних тварин каротин перетворюється на вітамін А. Ці рослини багаті на вітаміни К і Р, які в організмі тварин сприяють ущільненню стінок найменших кровоносних судин, попереджують утворення синців і затримують внутрішні кровотечі.

Обліпиха крушиноподібна (Hippophaё rhamnoides)

 

6-й учень. Запах полину, чебрецю або материнки відомий кожному. Ми часто стикаємось з кропом, конвалією, м’ятою, трояндою, апельсином. Пахучість цих рослин обумовлена тим, що в них містяться ефірні олії. Зараз відомо близько 2500 духмяних рослин. Значення ефірних олій для рослин зрозуміле – приманювання комах для запилення або відлякування птахів і тварин. З давніх-давен полин використовували в їжу як приправу. В Біблії описаний традиційний спосіб приготування смаженого

Полин гіркий (Artemisia absinthium)

м’яса, яке посипали полином. Завдяки ефірній олії полину підвищується апетит, перетравлюється жир і видаляється жовч.

 

	1-й учень. У багатьох рослинах містяться також смоли. Це тверді або напіврідкі липкі речовини з характерним запахом. Смоли мають дезінфікуючі властивості.
Модрина європейська (Harix decidua)

 

		2-й учень. Рослини містять і дубильні речовини. Вони надають багатьом органам рослин терпкий і в’яжучий присмак. Нам він знайомий, наприклад, по недозрілих плодах хурми. В них дубильних речовин близько 20%.
Дуб звичайний (Quercus robus)

 

     Людина здавна використовувала кору дуба для дубиння шкіри. У сполуках із білками шкіри дубильні речовини утворюють непроникну для води еластичну й міцну плівку. Ця властивість дубильних речовин використовується й для полоскання горла – при цьому утворюється плівка, що непроникна для мікроорганізмів.

 

	3-й учень. Також рослини містять цукри, крохмаль, слиз, пектинові речовини. Це речовини, які не мають лікувального значення, а в хімічному відношенні є вуглеводнями.
Смородина (Ríbes)

 

 

 

 

 

 

	4-й учень. У насінні рослин накопичуються жирні олії. Наприклад, у льняному насінні їх понад 30%, а в очищеному мигдалі близько 60-70%. У медицині їх використовують у мазях, вони входять до складу лікувального мила та пластирів.       5-й учень. Клітинний сік більшості рослинних клітин містить органічні кислоти. Особливо важливими серед них є лимонна й аскорбінова. Сік використовують як жарознижувальний засіб. Усім добре відомі лимон, журавлина, чорна смородина, яблука, які є основним його джерелом.
Льон  звичайний (Lunum usitatissimum)
Смородина чорна (Ribes nigrum)

 

     Учитель. Наші юні фітохіміки ознайомили вас з основними хімічними речовинами, які входять до складу рослин. У багатьох випадках при застосуванні лікарських рослин лікувальні властивості забезпечуються не однією конкретною речовиною, а комбінацією кількох з них. Чим більше ми будемо знати про лікарські рослини, тим успішніше будемо їх використовувати.

    

Третя сторінка журналу

 

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПОРЯД З НАМИ

 

     За даними Міжнародної спілки охорони природи (IUCN) описано близько 320 тисяч видів рослин. У медицині використовують – 21 тисячу видів.

     У нас в Україні лікарських рослин близько 200 видів. Зараз ми познайомимось з деякими із них. У цьому нам допоможуть наші юні ботаніки, які підготували цю сторінку.

 

Учні розповідають про лікарські рослини, використовуючи презентацію.

 

6-й учень. Я хочу розповісти про конвалію травневу.      Це багаторічна трав’яниста рослина висотою до 30 см з тонким повзучим кореневищем і дзвіночкоподібними квітками, зібраними в китицю. Цвіте в квітні-червні, плоди-ягоди дозрівають в серпні-вересні. Розмножується насінням і кореневищами. Містить глікозиди. Препарати із конвалії нормалізують діяльність серця і кровообіг, проявляють загальну заспокійливу дію. Рослина

Конвалія травнева (Convallaria majalis)

отруйна, сильний запах її квітів може викликати задуху, тому на ніч букет конвалій треба виносити з кімнати, в якій сплять люди. Ця рослина знаходиться під загрозою зникнення через масовий збір для продажу.

   

      7-й учень. Рослина, про яку я розповім, всім добре знайома. Це дерево – сосна звичайна, яка досягає висоти 40 м. Запилення відбувається в червні, насіння дозріває на 2-3 рік. У медицині використовують соснові бруньки, хвою, соснову живицю. Збирають бруньки сосни зимою та весною з жовтня до травня, звичайно на лісосіках за сухої погоди. Водний настій бруньок рекомендують для інгаляції при ангінах і катарах органів дихання. Свіжу хвою застосовують для виготовлення різних концентратів вітаміну С.

 

Сосна звичайна (Pinus sylvestris)	Валеріана (Valeriána)

 

     8-й учень. Усім нам добре відомий найбільш поширений заспокійливий засіб – валеріана. Застосовуємо ми валеріану у вигляді настоїв або таблеток.

     Валеріана – це багаторічна трав’яниста рослина висотою до 50-150 см з дрібними пухнастими квітами блідо-рожевого кольору. Стебло пряме, ребристе, порожнисте всередині, часто розгалужується. Листки великі непарнопір’ястороздільні. Цвіте з кінця травня до серпня, а плоди дозрівають в липні-вересні.

     В медицині використовують кореневища разом із корінням.

 

 

 

 

	9-й учень. По схилах ярів та на узліссях зустрічається добре нам знайома полуниця лісова. Це багаторічна трав’яниста рослина висотою до 30 см з білими квітами. Стебло пряме з опушенням. Листки трійчасті.      Цвіте в травні-червні, плоди дозрівають в червні-липні.
Полуниця садова (Fragaria × ananassa)

 

     Розмножується вегетативним шляхом – за допомогою поділу пагонів (вусів). У медицині використовують плоди й листя. В них містяться аскорбінова кислота, цукор, каротин, дубильні та пектинові речовини. Відвари з плодів і листя використовують як сечогінний засіб при авітамінозах.

 

	10-й учень. У народі цю рослину називають кровавником. Це деревій звичайний. Зустрічається він по луках, узліссях, галявинах, на краю полів, садів, поряд з огорожами. Багаторічна трав’яниста рослина висотою до 20-80 см з дрібними квітами білого або рожевого кольору, зібраними в кошики. Цвіте в червні-вересні, плоди дозрівають в липні-жовтні.
Деревій звичайний (Achillea millefolium)

 

     У медицині використовуються суцвіття й листя. Його відвари застосовуються при захворюваннях кишкового тракту для запобігання кровотечам.

     Учитель. Якщо ви хочете знати більше про лікарські рослини, то зазирніть в журнали, книги, атласи лікарських рослин, а також на простори Інтернету.

 

Показує книги, альбоми, травники, називає авторів цих книг.

 

Четверта сторінка журналу

 

ЯК ШУКАЮТЬ, ЗНАХОДЯТЬ І ЗБЕРІГАЮТЬ ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

(використовується презентація)

 

     11-й учень. Якщо вас цікавить якась рослина і ви хочете використати її для лікування, то необхідно знати:

• місце існування рослини;
• морфологічні ознаки рослини;
• якої пори року треба її збирати, бо в різні пори року рослина може містити різну кількість діючих речовин;
• які органи рослини треба збирати;
• надземні зелені частини рослини накопичують лікувальні речовини в найбільшій кількості в період цвітіння і початку плодоношення, їх збирають у суху погоду;
• корені й кореневища збирають пізно восени після зів’янення надземної частини рослини;
• бруньки збирають ранньою весною, коли вони набрякають;
• кору дерев і кущів збирають ранньою весною;
• плоди збирають в період дозрівання в суху погоду;
• зберігають лікарські рослини в сухому прохолодному місці.

 

П’ята сторінка журналу

 

БОТАНІЧНА ВІКТОРИНА

 

	Питання	Відповідь
1.	Як називається наука про лікарські рослини?	Фармакопея
2.	Яку рослину ізраїльтяни використовували як приправу до м’яса?	Полин
3.	Які рослини містять каротин?	Обліпиха, абрикос, хурма
4.	Яка речовина виводить із організму людини радіонукліди?	Пектин
5.	Що входить до складу вітамінного чаю?	Плоди шипшини, смородини
6.	Коли збирають корені та кореневища?	Пізно восени
7.	Як правильно зберігати лікарські рослини?	У сухому прохолодному місці
8.	Як розмножується конвалія?	Насіння і кореневища
9.	Насіння якої рослини мають 60-70% жирної олії?	Мигдаль
10.	Де у рослин накопичують глікозиди?	Листя і квітки
11.	Що таке настій?
12.	Чим фармацевт відрізняється від провізора?

 

Шоста сторінка журналу

ЗЕЛЕНА АПТЕКА

 

     Учитель. Зараз практично в усіх містах є зелені аптеки, де лікарські препарати виготовляють з рослинної сировини. Давайте навідаємося з вами до такої аптеки. У ній працюють провізори й фармацевти. Фармацевти ліки виготовляють, а провізори знають все про вплив препаратів на організм людини.

     До шкільної «Зеленої аптеки» завітала наша колишня учениця, а зараз вона провізор (вчитель представляє гостиню) і допоможе нам вибрати правильні лікарські рослини для лікування.

 

     На столі розкладені пакунки з лікарськими травами. Учениця й гостиня в білих халатах імітують роботу фармацевта й провізора. Одна складає фіточай, а друга виписує рецепт. До аптеки заходить покупець.

 

 

     1-й покупець. Добрий день! Що ви можете запропонувати для полоскання горла з метою профілактики?

     Провізор. Добрий день! Можемо запропонувати вам збір для горла, до складу якого входять три частинки кори дубу й дві частинки квітів липи. Спосіб приготування – в рецепті.

Заходять ще декілька покупців.

     2-й покупець. Добрий день! Настала весна – і я почуваю себе дуже слабкою. Лікар каже, що в мене авітаміноз. Чи є у вас вітамінний чай?

     Провізор. Так, звичайно. Пропоную вам вітамінний чай, до складу якого входить одна частина шипшини й одна частина смородини. Спосіб приготування – в рецепті.

     3-й покупець. Добрий день! У мене поганий апетит, чи є у вас апетитний чай?

     Провізор. Так, до складу цього чаю входять чотири частини трави полину й одна частина деревію. Спосіб приготування – в рецепті.

     4-й покупець. Добрий день! У мене проблеми зі шлунком. Я була в лікаря, і мені виписали препарати. Після їх прийому у мене почалася алергія. Порекомендуйте мені шлункові збори.

     Провізор. Будь ласка, чай для шлунку: одна частина жостеру, дві частини м’яти перцевої, три частини листя кропиви, одна частина кореневища аїру й одна частина кореня валеріани. Спосіб приготування – в рецепті.

 

 

 

     Гостиня. Усі рецепти лікарських препаратів пройшли випробування часом.

     Народний досвід – жива й вічно мінлива річ. Він складається не лише з давніх спостережень, але й постійно поповнюється новими даними. Досвід народної медицини постійно збагачує наукову медицину.

     Ваші батьки, безумовно, використовують лікарські трави для лікування. За своєю дією вони повільніші, але за якістю часто надійніші і не дають ускладнень на інші органи.

 

     Учитель. Людина повинна вчитися, щоб визначити для себе коло певних інтересів. Знайти своє місце в житті можна тільки тоді, коли відчуєш інтерес до якоїсь справи, а потім – і покликання… Професія фармацевта та провізора потребує великих знань.

     Пропоную вам до наступної зустрічі на сторінках нашого журналу скласти кросворд «Лікарські речовини рослин», а ще спробуйте створити лепбук «Лікарські рослини Харківської області», сторінку у Фейсбуці та наповнити її інформацією про рідкісні лікарські рослини Харківської області, які занесені до Червоної книги України. Бажаю успіхів!

 

     БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

• «Лікарські рослини: технологія вирощування та використання» Якубенко Б.Є., Біленко В.Г. - 2021. – 654 с.
• «Світ рослин» Дебби Лоренс, Ричард Лоренс – 2016. – 196 с.
• «Повний атлас лікарських рослин» І. С. Алексєєв. – 2018. – 256 с.
•  «Трав’янисті рослини України. Атлас-визначник» Світлана Морозюк, Віра Протопопова. – 2007. – 216 с.
• «Лікарські рослини і здоров’я дитини» Михайло Гарбарець, Наталія Гарбарець, Андрій Захарія . – 2009. – 336 с.

 

 

 

Переверзєва С.В., ХЗОШ № 70