Позакласний захід на тему "Масляна йде...."

Тема:  «Масляна іде»

Мета: ознайомлення з традиціями святкування Масляної в Україні та світі, формувати духовно-моральні цінності у дітей, розвивати уяву, вміння декламувати вірші, виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу.

(Дівчата виконують пісню «Ой, зелене жито,зелене…» із ними скоморохи)

1-й скоморох: Просимо, гості милі, вітаємо!

2-й скоморох: Веселощів вам та радості бажаємо!

1-й скоморох: Про початок повідомляємо!

2-й скоморох: Свято розпочинаємо!

Дівчина 1: Увага! Увага! Вже час розпочати

                  Веселе, щасливе і радісне свято.

                  На нього чекаємо давно уже ми.

                  Тому і зібралися тут в день зими.

Дівчина 2: Сьогодні весело у нас –

                   Ми зиму проводжаємо.

                   Усіх хто в залі є в цей час,

                   Ми гаряче вітаємо.

Дівчина 3:Просимо, гості милі, вітаємо!

                  Веселощів вам та радості бажаємо!

                 Ласкаво просимо, будьте як удома,

                 Знайомтесь з усіма, хто вам не відомий!

Дівчина 4: Зима нас вдосталь розважала:

Різдво ми й Новий Рік стрічали,

Біля ялинки були жарти, сміх,

Каталися миз гірок снігових.

Дівчина 5: Прийшла пора Зимі на північ повертатись,

Тож, хоче вона з нами попрощатись.

Дарує Масляну нам на прощання –

Свято веселе зимове, останнє!

Дівчина 6: У лісовій хатинці річку затопили,

Пирогів з брусницею

Напекти схотіли.

Тож смакуй пирогами

Розважайся піснями.

(Звучить пісня «А вже весна, а вже красна», зненацька виходить Масляна у хустці)

Масляна: Веселка – дуга

Не давай дощу,

Давай сонечка

До віконечка.

Гостей скликай,

Подавай коровай!

Дівчина 1: А ти хто така?

Масляна: Я – масляна (знімає хустку)

Я прийшла до вас з добром,

З сиром, маслом,пирогом,

Ще з млинцями, калачами та вареничками!

На тарілки їх складайте,

Та на стіл їх подавайте.

1 дівчина: А моя мати млинців гречаних напекла!

2 дівчина: А моя вареників з сиром напекла1

3 дівчина: А про вареники така приказка є:

«Вареники доведуть, що й хліба не дадуть».

1 дівчина: А я іншу примовку знаю: «Вареники та коржі поховали для хліба ножі».

2 дівчина: Все гарно на Масляну, але ж вона така коротка!

3 дівчина: Так і кажуть в народі: «Живе Масляна сім деньочків. Залишайся, Масляна, на сім рочків!»

1 дівчина: Масляна, Масляна, Колдій – одне з найулюбленіших українських свят, що корінням своїм сягає часів Київської Русі.

2 дівчина: Цілий тиждень масових розваг та веселощів припадає на останній тиждень перед початком Великого посту. Повязане вон обуло перш за все з проводами зими. Людям дуже хотілося скоріше провести зиму й зустріти довгоочікувану весну.

3 дівчина: Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду – ласкаві весняні дні, люди насамперед, дякували за тепло сонцеві, славили його, пекли млинці – круглі, румяні, червонуваті, які дуже нагадували сонячний диск.

1 дівчина: До млинців готували сир, сметану, діставали мед, пекли медові пиріжки та візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято.

Масляна: А ще є така приказка: «На Масляну співайте, грайте, усіх пригощайте!»

2 дівчина: Сирна седмиця, як ще в народі називають Масляну, починалася з понедулка. У перший день – зустріч – зранку жіноцтво збиралося справляти Колодки – символ продовження роду, частину Дерева Життя.

(заходять жінки)

1 жінка: Доброго дня, шановні господарі! Чи можна до Вас?

Масляна: Заходьте. Сідайте за стіл. Мивас чекали. Пригощайтеся.

2 жінка:  Спочатку повинна колодка народитися.

3 жінка: Колодка, колодичка

Не мала, не величка…

Як без листя гілочка

Для дівчат бадилочка

Народися, не барися…

Час прийшов, розвеселися! ( жінка виймає полінце, кладе цого на стіл. Жінки по черзі її сповивають)

1 жінка: Ось і народилася Колодка!

2 жінка: Вітаю вас, подружки з народженням Колодки! (жінки встають, обнімаються, цілуються)

3 жінка: Будемо цілий тиждень гуляти. Адже, у понеділок Колодка народилася!

2 жінка: У вівторок – в стрічки вбралася!

1 жінка: У середу – селом в танку неслась!

3 жінка: У четвер – у веселім колі знайшлась!

1 жінка: Залишаймо Колодку тут, а самі підемо по домах, де є дорослі парубки та дівчата. Подаруємо їхнім матерям колодки, щоб вони оженили своїх синів та повіддавали дочок заміж впродовж наступного року.

Масляна: Почекайте. Ще встигнуть наші парубки та дівчата одружитися. Одаруйте колодки у кожний класний колектив, щоб діти добрі успіхи у навчанні мали. (жінки розносять колодки кожному класному колективу)

3 дівчина: У вівторок – день другий – усі виходили на вулицю, де влаштовувалися веселі забави, що тривали майже увесь день. У цей день парубки виглядають наречених, а дівчата – суджених.

(заходять хлопці, а слідом – дівчата, тримаючи в руках дівочі колодки, оздоблені барвистими стрічками а паперовими квітами)

1 жінка: Василечку, не ожинився на Масляниці, давай ліву руку, прив’яжу тобі колодку1 (прив’язує колодку)

2 жінка: Ти, Максиме, не ховайся, ліву руку підставляй! (прив’язує колодку)

3 жінка: А тобі, Михайле, я прив’яжу колодку. Олесю, а чим наші парубки відкупилися?

2 жінка: Василько – шовковою хустиною (показує). Максим – ось таким гарним намистом (показує). А Михайло грішми відкупився (показує гроші).

3 жінка: Максиме, а розкажи-но, яка з тобою вчора пригода трапилася.

Хлопець 1: Сиджу я біля Варвари за столом, хочу їй щось приємне сказати, та ніяк у мене це не виходить. Хвилююсь, червонію… А коли я хвилююсь, то завжди собі ногу пальцями длубаю… Раптом відчуваю, що я ноги не чую від длубання та з переляку як закричу:

- Ой, Варварочко, я, мабуть, скоро помру!

- А вона мені: - Ти звідки знаєш?

- - Та ось вже з годину ногу длубаю, і нічого не відчуваю. Мабуть, її відібрало!

- - Так це ж ти мою ногу длубаєш.

- А чого ти мені нічого не говориш?

- Я ж бачу, як ти хвилюєшся, аж червонієш. От і терплю, чекаю, що ти сам помітиш свою помилку.

Дівчина 1: Якби пшоно, якби сіль, то зварила б я кисіль…

Дівчина 2: Якби снігу та дощу, то зварила б я борщу…

Дівчина 3: Якби трохи просто кваші, то зварила б горщик каші… (дівчата та хлопці сміються та виходять)

Вед.1: Вважалося, що чим багатіше й веселіше Масницю відсвяткуєш. Тим багатіше рік буде. Не даремно наступний день – середу – називали «Ласунець»

Вед.2:  У середу тещі частують своїх зятів млинцями. ( входять теща та зять0

Теща: Ванька!

Зять: Що, матінко-теща?

Теща: Який ти, Ванюша, тощий та худий! І щік зовсім не видать зі спини! Ану ж бо, підемо до мене на варенички!

Зять: Караул! Рятуйте! До смерті загодує!!! (теща бере зятя під руку й виводить)

Вед.1: Четвер – «Широка Масниця». У народі говорили: «Розгуляй-четвер прийде, жарт і пісню принесе». Так вже весело було у цей день на вулиці. З піснями і танцями носили й возили на санях хлопці і дівчата по вулиці дерево, химерно прикрашене дзвіночками та яскравими стрічками.

(звучить пісня «Масляна», хлопці заходять до зали з деревом, дівчата виносять круг із стрічками, ігри)

Вед.2: П’ятий день – п’ятниця – тещині вечірки. У цей день зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села. При чому дорогу обирають залежно від характеру тещі – злу і сварливу везуть по нерівній дорозі, лагідну – по рівній, мов струна.    

(Входить теща , а за нею зять)

Зять: (зловтішно) Теща-а-а!!!

Теща: (злякано) А?

Зять: Теща! Яка ж ти худа! І щік не видать зі спини! А ну жваво до мене на млинці!

Теща: Іду, зятьок! Іду, милий! Іду, любий! (дивиться на стіл) А що це в тебе?

Зять: Як що? (заглядає в миску). Оце так жінка. Вареників наварила. Ну і добре. Бо яке ж свято без вареників у сметані.

(зять подає вареники. Звучить пісня «Вареники у сметані», теща і зять танцюють. До зали заходять дівчата, частують гостей варениками)

Вед.1: Молодець зять, та і теща хороша!

Вед.2: У суботу відбувалися зовиціни посиденьки. У цей день влаштовувалися сімейні чаювання з піднесенням подарунків. Радо зустрічали гостей, танцювали та грали у веселі ігри.

Вед.2: Ось і прийшов останній день Масляної – прощена неділя. В останній день Сирної седмиці, готуючись до Великого посту, годилося йти до родичів та сусідів та просити пробачення за всі провини та нанесені образи. Тому день цей так і називали – Прощення.

Вед.2: У цей день усі – від мла до велика – просили один у одного пробачення. (виходять теща і зять, просять один в одного пробачення)

Зять: Ти прости мене, теща,

Ти прости мене, мила, та на 7 тижнів –

До Великого Дня!

Теща: Ми з тобою, зятьок, не сварилися,

Ми з тобою, зятьок, не бранилися!

Бог тебе простить… І ти мене прости! (виходять) 

(ідуть хлопці та дівчата назустріч)

Х.: Простіть нас, дівчата.

Д.: Бог простить.

Х.2: І ви простіть.

Разом: «Прощаємо» (беруться за руки та виходять)

Ведучі одна до одної:

• Прости, якщо щось  неладне між нами вийшло!
• Бог простить!
• І вдруге прости!
• Бог простить!
• І втретє прости!

Разом до глядачів: Простіть нас, люди добрі, якщо чим вас образили!

Вед.1: У неділю з Масляною прощаємось,

У неділю слізьми вмиваємось!

Вед.2: Прощай, Масниця, прощавай!

За образи, Масниця, нас вибачай!

Масляна: Гуляйте, друзі, до ранку,

Співайте пісень до світанку.

Як почнуться польові роботи, матимете інші ви турботи.

А мені вже пора – прощавайте,

Через рік знову в гості чекайте!

(Масляна кланяється та виходить)

Вед.1: Треба масляну як слід проводити…

Холодну зиму вогнем розтопити…

Вед.2: По обіді у неділю всі збиралися на площі, де стояла Масяниця, із піснями, хороводами її спалювали.

Вед.1: Тож давайте і ми з вами станемо у коло, візьмемося за руки, пробачимо один одному всі образи та спалимо їх у вогнищі разом з зимовим холодом. Нехай тепло наших сердець пробудить до життя весну.

(хлопці заносять опудало, усі співають «Ой Масляна прийшла»)

Вед.2: Не давайте суму жити,

Посміхайтесь по всяк час.

Для розваги та розради

Масляна – найкращий час!

Вед.1: Посміхнися недругу своєму

І пробач йому образи всі

Буде радість в тебе і у мене

І добро залишиться в душі.

Вед.2: За столи вже час сідати –

Всіх млинцями пригощати!

ЛІТЕРАТУРА

1. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай. - К.: Велес, 2005. - 528 с.

2. Кранівець Т. Ой прийшли до нас три свята в гості. Сценарії свята//№45.- с. 7-8. Шкільний світ.
3. Обрядовая поезія-Книга1. Календарний фольклор.Cост., вступ.ст., підгот.

текстів і комент. Ю.Г. Круглова-М., 1997. р.

4. Панікеев І. Масляна. Видавництво-М.2007г-350стр.
5. Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї. К.: т-во « Знання України».- 1993.- с.110 – 112
6. Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник / А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна та ін. К.: Либідь, 1993. - 256 с.: іл